Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2012 в 11:43, контрольная работа
Процес безпосереднього виготовлення одягу на швейних підприємствах є дуже трудомістким. Він включає в себе такі основні етапи: виготовлення окремих деталей (розкрій і попередня обробка), виготовлення окремих вузлів (кишені, рукави, коміри, лацкани), складання вузлів, деталей в головний виріб.
1. Технологічні процеси швейної промисловості. Структура сучасного швейного підприємства.
2. Контроль якісних та кількісних показників матеріалів на підприємствах легкої промисловості. Обладнання, яке використовується для цієї мети, характеристика, принцип дії.
3. Схеми в машинобудуванні, їх види та призначення. Основні вимоги до них, правила виконання.
4. Конструкція та робота швейної машини 85 кл. ПМЗ, основні наладочні операції (регулювання. Змащування машини.
Потім петельник починає повертатися по годинній стрілці, а голка, продовжуючи свій рух вправо, проколює тканини, що сточуються, для одержання другого стібка і т д. Однониточний ланцюговий стібок одержують на машинах 85 кл.
Машина 85 кл. Подільського механічного заводу ім. Калініна призначена для виконання подшивочных операцій при виготовленні виробів з тонких тканин (підшивання низу жіночих і дитячих платтів, плаття-пальто і платтів-костюмів). Крім цього, машину можна використовувати і при виконанні подшивочных операцій на тканинах костюмної групи. Машина виконує однониткову потайную рядок у двох варіантах: із захопленням голкою нижнього (лицьового) шаруючи тканини при кожнім стібку і з захопленням нижнього шару через стібок. Рядок із захопленням лицьового шару тканини через стібок застосовується при підшиванні дуже тонких тканин.
Технічна характеристика машини
Частота обертання головного вала, об/хв 2600
Довжина стібка, мм 2—7
Товщина тканин, що сточуються, мм 0,2—1
Голки Тип 25, група В, № 65
і 75 (ДСТ 7322—55)
Нитки:
бавовняні № 80, 100 (ДСТ 6309-52)
шовкові № 65, 75 (ДСТ 6797—53)
Габарит голівки машини, мм 272X212X190
Маса машини, кг 10
Машина має механізми голки, петельник, двигуна тканини і видавлювач.
Механізм голки
У машині установлена вигнута голка, що робить коливальні рухи в площині, перпендикулярної напрямку просування тканин. Кут коливання голки 45°.
На головному валу 6 (мал. 3) закріплений ексцентрик 1 зі сферичною поверхнею, на яку надіта нижня голівка шатуна 2. Верхня голівка цього шатуна охоплює кульову цапфу ексцентрикового пальця 3, закріпленого в отворі коромисла 5 голкового вала 7. На передньому кінці голкового вала за допомогою стягуючого гвинта 8 закріплений голководій 10, виконаний у виді коромисла з площадкою для кріплення голки 9.
Механізм голки є просторовим чотирьох ланковим кривошипно-коромисловим типом, у якому ексцентрик 1, шатун 2 і коромисло 5 переміщаються у взаємно перпендикулярних площинах. Установку голки щодо паза голкової пластини забезпечують переміщенням голководія 10 по валі 7, а установку голки стосовно петельника — поворотом голково дія на валу 7 при ослабленому гвинті 8.
Для змін кута коливань голкового вала 7, тобто для зміни розмаху голки, необхідно послабити стягуючий гвинт 4 коромисла 5 і повернути ексцентриковий палець 3. Поворотом цього пальця змінюють довжину плеча коромисла і, на величину коливання голки.
Зміна розмаху голки роблять при зміні тканин, що підшиваються, різної товщини і щільності. На тонких і малощільних тканинах для кращого утворення петлі коливання голки збільшують.
Механізм петельника
Як було видно з процесу одержання стібка, петельник повинний робити складний просторовий рух (мал. 4).
На лівому кінці головного вала 1 установлений кривошип 15, виконаний як одна деталь з ексцентриком механізму голки, у який увернуть палець 14. Палець розташований під кутом 45° стосовно осі головного вала. На палець надіта муфта 13, у якій укріплена шарнірна шпилька 12; вісь цієї шпильки розташована під кутом 90° до осі пальця 14. На шпильку ку 12 надіта двома отворами вилка 3. У вилку 3 увернуть кінець стрижня 4 петельника, застопорений гвинтом 2. На іншому кінці стрижня 4 установлений шаровий шарнір 11, який охоплюється кульовим гніздом підвісного підшипника 6. Підшипник підвішений на пальці 5, поміщеному в ексцентричний отвір втулки 7, що кріпиться в корпусі машини гвинтом 8. На вихідному фігурному кінці стрижня 4 гвинтом 9 закріплений петельник 10.
Механізм петельника має наступні регулювання. Своєчасний підхід петельника до голки для захоплення петлі-напуску роблять вгвинчуванням чи вигвинчуванням стрижня 4 у різьбовому отворі вилки 3 при ослабленому гвинті 2. Регулювання бічних переміщень петельника роблять за рахунок переміщення ексцентричної втулки 7 у корпусі машини після ослаблення гвинта 8. При повороті втулки 7 у корпусі машини змінюється висота підходу петельника стосовно голки Петельник повинний входити в петлю-напуск голкової нитки обома ріжками в площині, рівнобіжній голковій пластині. Для установки петельника в таке положення повертають у" потрібному напрямку стрижень 4 у різьбовому отворі вилки 3 після ослаблення гвинта 2.
Механізм двигуна тканини і притискних лапок
Переміщення тканини забезпечується зубцюватою рейкою 1 (рис.5) двома підпружиненими лапками 7. На відміну від звичайних швейних машин зубчата рейка 1 здійснює рух по еліптичній кривій від одного ексцентрика 13 (див. мал. 5), установленого на головному валу 14 машини Ексцентрик виготовлений із двох частин: корпуса 16 і власне ексцентрика 13. який може переміщатися по пазу корпуса На ексцентрик 13 надіта задня голівка шатуна 19 зубцюватої рейки. До переднього кінця важеля двома гвинтами 20 кріпиться зубчата рейка 1. У передній частині шатуна 19 мається отвір для пальця підвіски 12, що надіта на вісь 11, закріплену в отворі корпуса машини гвинтом 21.
При обертанні ексцентрика за допомогою шатуна 19 рейка 1 одержує рух по еліптичної кривої Зміну довжини стібка досягається переміщенням повзуна ексцентрика по пазу корпуса, у результаті чого змінюється його ексцентриситет щодо осі головного вала. При цьому змінюється величина коливань шатуна 19, а отже, і довжина стібка. Для переміщення повзуна ексцентрика необхідно послабити гвинт 18, що фіксує положення повзуна і регулювальним гвинтом 15 перемістити повзуна в потрібному напрямку.
Установку зубцюватої рейки щодо рівня голкової пластини роблять шляхом зсуву її в місці кріплення до шатуна 19 при ослаблених гвинтах 20. Своєчасність просування тканини встановлюють поворотом корпуса 16 ексцентрика з повзуном на головному валу при ослаблених стопорних гвинтах 17. Притискні лапки 2 подпружинені, вони змонтовані на містку 3 машини.
Лапки 2 кріпляться до важелів 7 за допомогою шарнірних гвинтів 10, а важелі 7 надіті на вісь 9, закріплену в містку машини стягуючим гвинтом 4. На нижні плечі важелів 7 діють пружини 8, другі кінці яких за допомогою гвинтів і гайок закріплені до припливу містка машини. В опорні виступи важелів 7 укручені гвинти 6 з контргайками 5, службовці для обмеження висоти підйому лапок. Силу притиснення тканини лапками до зубцюватої рейки 1 регулюють зміною натягу пружин 5.
Правила експлуатації
Машину встановлюють на робочому столі так, щоб махове колесо було праворуч. Керування машиною здійснюється двома педалями, одна з яких служить для опускання платформи, а інша — для пуску машини і зміни частоти обертання головного вала (ліва педаль).
Після виконання рядка на машині, повертаючи вручну махове колесо, відводять голку в крайнє ліве положення. Потім, натискаючи на праву педаль, опускають платформу і виймають тканини по напрямку від працюючого; при цьому відбувається обрив нитки і закріплення кінця рядка. Кінець нитки, що залишився, забезпечує початок нового рядка.
До найбільш характерних неполадок у роботі машин варто віднести: пропуск стібків, неправильне захоплення тканин, що підшиваються, поломку голки, обривши нитки, погане просування тканин.
Пропуск стібків є найбільше небезпечним дефектом у роботі машини, тому що пропуск одного стібка може викликати розпускання всього рядка від місця пропуску до початку рядка. Неправильне захоплення тканини голкою може бути тоді, коли відбувається наскрізне проколювання лицьової тканини і нитка виявляється видної знизу, чи коли голка не захоплює нижньої тканини і підшивання не відбувається.
Список літератури
1. Лебедев В.С. Основные процессы, машины и аппараты предприятий бытового обслуживания. – М.: Легкая индустрия, 1976. – 385 с.
2. Савостицкий А.В., Меликов Е.Х. Технология швейных изделий. –М.: Лег. И пищ. Пром-ть. 1982. –435 с.
3. Шаршов В.С. Введение в технологию швейного производства. –К.: Вища шк. 1983. –133 с.
4. Вальщиков Н.М. и др. Оборудование швейного производвства. –М.: Лег. Индустрия. 1977. –516 с.
5. Червяков Ф.И., Николаенко А.А. Швейные машины. –М.: Машиностроение, 1972.
6. Франц В.В. Оборудование швейных предприятий. –М.: Лег. Индустрия, 1978. –256
7. Вальщиков Н.М. и др. Расчет и проектирование машин швейного производства. –Л.: Машиностроение, 1973. –342 с..
8. А.А. Анастасиев и др. Механизация и автоматизація технологических процессов легкой промышленности. –М.: 1987 г.
Информация о работе Механічна технологія та обладнання галузі