Конструирование мужского демисезонного пальто

 

 

 

                                                                                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.ВИСНОВОК.

 

     В  курсовому   проекті  пропонується  чоловіче  пальто,  а  також  розроблені  моделі  пропозиції  на  одній конструктивній  основі.

    Дана  модель  дуже  цікава  за  своїми  конструктивними   ознаками,  запропонована  тканина   відповідає  сучасній  моді  та  всім  естетичним,  гігієнічним та  економічним вимогам.

    Для  побудови  креслення  моделі  була  обрана  методика  конструювання  ЦОТЛШ   тому,  що  вона  найбільш  точна,  мало трудомістка  та  вироби  побудовані  за  данною  методикою  конструювання  мають  гарну  посадку  на  фігурі.

    Проаналізовано  сучасний  напрямок  моди  та  обрану  модель,  розроблено  робочу  документацію  та  комплект  лекал-еталонів  згідно  ескізу. 

    Докладно  описано   та  проаналізовано  охорону  праці  та  зовнішнього  середовища,  запропоновано  протипожежні  заходи.

    Модель,  яка   пропонується  конкурентноспроможна,  бо  по-перше  виконана  по  всім  міжнародим  стандартам,  цікава  та  раціональна  за  своїм конструктивним  рішенням,  по-друге увесь матеріал,  який  пропонується  для виготовлення  пальто  паралельно  з високою якістю  має гарні економічні  показники і не  потребує  великих затрат  на  обробку у технологічному  процесі.

    З  перелікованих   вище  пояснень  витікає,  що  є доцільним виготовлення  системи моделей в умовах  масового  виробництва для запропонованої  моделі  у курсовому проекті. 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

   ВСТУП.

1. ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ.

1.1.  Назва та призначення  виробу, що проектується, вимоги до виробу і мактеріалів.

1.2.  Аналіз напрямку  моди.

1.3.  Розробка та  аналіз моделей, пропозицій, вибір  основної моделі.

1.4.  Опис та зображення  базової моделі за морфологічеими  ознаками.

2.  ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ.

2.1.  Вибір матеріалів  для виробу.

2.2.  Вибір системи  конструювання та її обгрунтування.

2.3.  Вихідні дані  для побудови креслення базової  конструкції.

2.3.1.  Розмірні ознаки  фігури.

2.3.2.  Прибавки.

2.4.  Побудова креслення  базової конструкції вироьбу.

2.4.1.  Попередній розрахунок конструкції.

2.4.2.  Розрахунок та  побудова базової конструкції  виробу.

2.4.3.  Побудова модельної  конструкції.

3.  РОБОЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ.

3.1.  Розробка остаточних  лекал на модель.

3.2.  Специфікація деталей  крою.

4.  ОХОРОНА ПРАЦІ  ТА ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.

4.1. Правові основи  охорони праці.

4.2.  Техніка безпеки  при виконані робіт по тематиці  курсової роботи.

4.3.  Пожежна безпека.

 

 

 

 

 

 

4.4.  Вимоги гігієни  та виробничої сонітпрії.

5.  ВИСНОВОК.

6.  СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1.  Б40 Безопасность  жизнедеятельности в лёгкой промышленности: У чебник для студ. высш. учеб. заведений / В.А. Кравец, Г.А. Свищёв, А.А. Меркулов,                                  

О.И. Седляров. – М.: Издательский центр “Академия”, 2006. – 432 с.

2.  К60 Конструирование  одежды: Учебник для студ. учреждений  сред. проф. образования: Учеб. пособие   для проф. образования/ Э.К. Амирова,                   О.В. Сакулина, Б.С. Сакулин, А.Т.  Труханова. – 2-е изд., стер.– М.: Издательский центр “Академия”, 2005. – 496 с.

3.  Е78  Моделирование  и художественное оформление  одежды: Учеб. пособие для сред. проф. образования: Учеб. пособие для  нач. проф. образования/               В.В. Ермилова, Д.Ю. Ермилова.– 2-е изд., стер. – М.: Издательский центр “Академия”, 2004. – 184 с.

4. К.Г. Гущина і ін.

Э41 Эксплуатационные свойства материалов для одежды и методы оценки их качества: Справочник/ Гущина К.Г., Беляева  С.А. и др. – М.: Лёгкая и пищевая пром-сть, 1984.– 312с., ил.

5.  Патлашенко О.А.

П20 Матеріалознавство швейного виробництва: Навч. Пос. – Київ: Арістей,  

2003. – 288 с.

6.  Саламатова С.М.

Конструирование одежды: Учеб. для средн. спец. учебн. заведений. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984.– 272с., ил.

                   

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ОХОРОНА ПРАЦІ  ТА ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

4.1. ПРАВОВІ ОСНОВИ  ОХОРОНИ ПРАЦІ.

  Охорона праці  – це система правових соціально-економічних,  організаційно-технічних, лікувально-профілактичних  і санітарно-гігієнічних заходів  і засобів спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у прцесі трудової діяльності.

  Головною метою  охорони праці є створення  на робочомі місці безпечних  умов првці, умов безпечної  експлуатації обладнання і повна  нейтралізація дії небезпечних  факторів для людини, і як внаслідок зниження виробничого травматизму і професійних захворювань.

  Проаналізувавши  роботу підприємств і врахувавши  характер технологічних прцесів  та умов праці можна визначити  з достатньою достовірністью  потенційну небезпеку та фкідливі фактори окремих підприємств.

  При недосконалості  окремих видів технологічного  обладнання та значній кількості  річних операцій може привести  до виникнення нещасних випадків.

  Найбільш поширеними  травмами на підприємствах швейного  виробництва є проколи пальців голкою при роботі  на швейних машинах та порізи рук при виконанні розкрійних операцій [1].

 

4.2. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ  ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ПО ТЕМАТИЦІ  КУРСОВОЇ РОБОТИ.

При роботі на обладнанні для робітників може виникнути небезпека, тобто певні умови, які завдають шкоди здоров’ю чи життю людини. Причини, які можуть викликати шкоду для здоров’я людини на підприємстві можуть бути різними, але найбільш поширені такі:

• несправність виробничого устаткування;
• недосконалість технологічних процесів;
• конструктивні недоліки устаткування;
• відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигеалізації та блокування.

  Для забезпечення  техніки безпеки передбачають  заходи, що запобігають дію на  працюючих небезпечих виробничих  чинників. До них належать:

• впровадження безпечного устаткування;
• механізація та автоматизація технологічних процесів;
• використання запобіжних пристосувань автоматичних блокувальних засобів;
• правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням;
• впровадження систем автоматичного регулювання та керування технологічними прцесами [1].

 

4.3.  ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  Забезпечення пожежної  безпеки – невід’ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства та навколишнього середовища. Незважаючи на значний поступ у науково-технічній сфері, людству ще не вдалося знайти абсолютно надійний засіб щодо забезпечення пожежної безпеки.

  Для успішного  проведення попереджувальних заходів  у виробничій сфері, важливо  знати основні прчини пожеж  є: необережне поводження з вогнем; порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування, куріня в недозволених місцях.

  Забезпечення пожежної  безпеки підприємства досить  складне завдання, тому до його  вирішення необхідний комплекс  заходів.

  Всі заходи поділяються на: організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні:

• організаційні: організація пожежної охорони на підприємстві, проведення навчань з питань пожежної безпеки, проведення перевірок стану пожежної безпеки приміщень;
• технічні: суворе дотримання правил і норм визначення норм при реконструкції приміщення;
• режимні: заборона паління та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях;
• експлуатаційні: проведення профілактичних оглядів, ремонтів технологічного устаткування.

  Для ліквідації  пожежі застосовують засоби, які  зупиняють горіння. До засобів  припинення пожежі відносять:  вогнегасники різних видів, пожежні  крани, пожежна сигналізація і  сповіщувачі пожежі, установи гасіння пожеж. Також для гасіння можно використовувати воду, піну, інертні гази, пісок [1].

 

4.4. ВИМОГИ ГІГІЄНИ ТА ВИРОБНИЧОЇ  САНІТАРІЇ

  Основними джерелами виділення  шкідливих речовин є фабрики,  які викликають пил і велику  кількість пари, все це порушує  мікроклімат працівника на підприємстві.

  На роботу працівника впливають  шум і вібрація. Шум виникає  із-за механічного обладнання, вентиляційної  системи, видів транспорту. Електричних  інструментів. А вібрація виникає  із-за механічних і електричних  інструментів ударної дії.

 Для того, щоб працівник працював  в робочій зоні і почував  себе комфортно необхідно встановити  обладнання добре ізольоване. В  приміщенні повинна бути присутня  природна і штучна вентиляція. Вони будуть створювати в приміщенні  нормовані метереологічні умови праці і повністю усувати в приміщенні шкідливі гази, пари і пил. Не потрібно ствоювати на робочому місці протягів, повинні бути вмтяжки і вентилятори для усунення зайвої вологи.

  Основними вимогами до виробничого  освітлення такі: повинна бути  добра освітленність, що відповідає характеру виконуючої роботи, не повинно бути на робочій зоні глибоких тіней [1].