Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Марта 2013 в 13:40, курсовая работа
Рішення задач, які ставляться перед швейною промисловістю, залежать не тільки від процесу виготовлення одягу, а також від результатів промислового проектування одягу.
На цьому етапі виробництва закладаються основні техніко-економічні та якісні показники, забезпечується висока ефективність виробництва. Проектування в сучасному понятті – це комплекс робіт по створенню нового зразку виробу, який включає техніко-економічні розрахунки та обгрунтування, створення ескізу, моделі, розрахунок та побудову креслення виробу та його деталей, виготовлення досвідного зразку, та його випробування.
ПРИБАВКИ
Таблиця 3.
Найменування припуску |
Позначення припуску |
Величина припуску, см |
Пг |
Прибавка до напівобхвату грудей |
6,7 |
Пб |
Прибавка до напівобхвату стегон |
4,0 |
Пшп |
Прибавка до ширини пілочки |
1,2 |
Пшс |
Прибавка до ширини спинки |
1,5 |
Пспр |
Прибавка на вільність пройми |
2,5 |
Пдтс |
Прибавка до довжини талії спинки |
0,7 |
Пдтп |
Прибавка до довжини талії спереду |
0,8 |
Пшгс |
Прибавка до ширини горловини спинки |
1,0 |
Поп |
Прибавка до обхвата плеча |
8,0 |
Пвоч |
Прибавка до висоти окату |
0,9 |
Пул |
Прибавка на подовження пройми і на товщину плечової накладки |
2,5 |
Ппл |
Прибавка на товщину плечової накладки |
1,0 |
2.4.ПОБУДОВА
КРЕСЛЕННЯ БАЗОВОЇ
Другий етап побудови креслення конструкції – побудова креслення основи. Кресленням основи називають базисну сітку з нанесенними на неї верхніми контурними лініями пілочки та спинки – лінією горловини спинки, плечових зрізів спинки та пілочки, пройми, горловини пілочки (в жіночому одязі також і зрізи верхньої виточки).
Побудова креслення основи виділяється в самостійний етап розробки конструкції, так як містить визначені елементи побудови, загальні для побудови креслення конструкції одягу різноманітних видів.
В останній час до складу креслення основи спинки та пілочки вводять і середню лінію спинки, лінії бокових зрізів, низу, виточок. Іноді включають також креслення рукава, тобто отримують комплект креслень деталей виробу, розроблений у відповідності з силуетом, покроєм, за виключенням чисто декоротивних модельних особливостей. В цьому випадку основа конструкції називається – базовою. Таким чином, креслення основи плечових виробів уявляє собою розгортку на плоскость спинки, пілочки до лінії напівзаносу (без врахування ширини борта) або переду до лінії середини, а іноді й креслення рукаву.
До конструктивної основи з цих позицій пред”являються особові вимоги – вона повинна забезпечувати взаємну ув’язку деталей (правильний баланс пілочки та спинки, конструктивна ув’язка плечових та бокових зрізів деталей, зв’язок горловини спинки та пілочки між собою та з коміром, пройми з окатом рукава), а також відповідність конструкції виробу технології його обробки.
2.4.1.ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК КОНСТРУКЦІЇ
Для визначення положень вертикальних ліній на сітці креслення предостерегається виконання попередніх розрахунків конструкції, метою яких являється визначення бажаємої ширини рукава, пройми, спинки та пілочки з урахуванням бажаємих прибавок. Крім того, попередні розрахунки дозволяють встановити взаємозв’язок між параметрами рукава та пройми, перевірити до побудови креслення різноманітні збіги прибавок по ділянкам пілочки, спинки, рукава та обрати найбільш вдале рішення для конкретної моделі, матеріалу, фігури.
2.4.2. РОЗРАХУНОК ТА ПОБУДОВА БАЗОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ
ВИРОБУ
Таблиця 4
Розрахунок креслення конструкції чоловічого пальто
№ системи |
Найменування конструктивної ділянки чи точки |
Умовне позначення на кресленні |
Розрахункова формула |
Розрахунок |
Результат, см | ||
ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК ПОБУДОВИ БАЗИСНОЇ СІТКИ | |||||||
1. |
А0Г |
Вниз по вертикалі |
АоГ= Впрз + Пспр + 0,5Пдтс |
24,9 + 2,5+0,5*0,7 |
27,7 | ||
2. |
А0У |
Вниз по вертикалі |
А0У= 0,5АоГ + 2,0 |
0,5*27,7+ 2,0 |
15,9 | ||
3. |
А0 Т |
Вниз по вертикалі |
А0Т=Дтс+Пдтс |
47.3 + 0,7 |
48,0 | ||
4. |
ТБ |
Вниз по вертикалі |
ТБ=0,5Дтс - 5,0 |
0,5*47,3 – 5,0 |
18,7 | ||
5. |
А0а1 |
Вправо по горизонталі |
А0а1=СгІІІ+Пг+ Гг Гг виміряти по кресленню |
50,0+6,7+ 0,8 |
575 | ||
6. |
А0а |
Вправо по горизонталі |
А0а=Шс+Пшс |
20,4+1,5 |
21,9 | ||
7. |
а1а2 |
Вліво по горизонталі |
а1а2 =Шг+Пшг |
19,0+1,2 |
20,2 | ||
ПОБУДОВА СПИНКИ | |||||||
№ системи |
Найменування конструктивної ділянки чи точки |
Умовне позначення на кресленні |
Розрахункова формула |
Розрахунок |
Результат, см | ||
8. |
А0А01 |
Вгору по вертикалі |
А0А01 =0,5 |
0,5 | |||
9. |
А01А02 |
Вправо по горизонталі |
А01А02 =0,5 |
6,6 | |||
10. |
А02А2 |
Вправо по перпендикуляру до А2У |
А02А2 =Сш/3+Пшгс |
20,3/3+1,0 |
7,8 | ||
11. |
АН |
Вниз по вертикалі |
АН=Дв+Пдтс |
107,3+0,7 |
108,0 | ||
12. |
А2П |
З точки А2 радіусом А2П |
А2П= Шп |
15,3 | |||
13. |
ТП |
З точки Т радіусом ТП |
ТП=Впк+Пдтс+ 0,5Пуп |
46,8+0,7+1,2 |
48,7 | ||
14. |
ПП1 |
Вздовж лінії плечо вого скату |
ПП1 =0,7-1,2 |
0,7 | |||
15. |
П1П11 |
Вверх по дузі |
П1П11 =0,7-1,0 |
0,7 | |||
16. |
Г1П3 |
Вверх по вертикалі |
Г1П3= |
||||
17. |
Г11 |
Вправо і вго ру по бі сектрисі ку та П3Г1Г4 |
Г11=0,25Шпр-(0,3-0.7) |
0,25*15,4-0,5 |
3,4 | ||
ПОБУДОВА ПІЛОЧКИ | |||||||
№ системи |
Найменування конструктивної ділянки чи точки |
Умовне позначення на кресленні |
Розрахункова формула |
Розрахунок |
Результат, см | ||
18. |
Г3Г6 |
Вліво по горизонталі |
Г3Г6 =0,5Г3Г2+1.0 |
0,5*20,2+ 1,0 |
11,1 | ||
19. |
Г6Г7 |
Вверх по вертикалі |
Г6Г7 =Пспр |
2,5 | |||
20. |
Г8Г81 |
Вверх по вертикалі |
Г8Г81 =0,025Шг |
0,025*19,0 |
0,5 | ||
21. |
А3А4 |
Вліво по горизонталі |
А3А4= А02А2 +2,0 |
7,8+2,0 |
9,8 | ||
22. |
Т60Т6 |
Вниз по вертикалі |
Т60Т6=1,0 |
1,0 | |||
23. |
Т6А41 |
Вверх по вертикалі |
Т6А41 =Дтп +0,5Т60Т6 +Пдтп |
46,1+0,5*1,0+0,8 |
47,4 | ||
24. |
А41А5 |
Вниз по вертикалі |
А41А5=0,45Сш |
0,45*20,3 |
9,1 | ||
25. |
А41П5 |
З точки А41 радіус А41П5 |
А41П5 =Шп |
15,3 | |||
26 |
Т8П5 |
З точки Т8 радіус Т8П5 |
Т8П5 =Впкп+ 0,5Т0Т60+Пдтп+0,5 |
46,0+0.5* 1,0+0,8+1,3 |
48,6 | ||
27. |
Г4П6 |
Вверх по вертикалі |
Г4П6 =0,25Г2П4+0,5 |
0,25*20,3+0,5 |
5,6 | ||
28. |
Г22 |
Вліво і вго ру по бі сектрисі ку та Г4Г2П6 |
Г22=0,25Шпр-(1,2-1,5) |
0,25*15,4-1,3 |
2,6 | ||
29. |
3-4 |
Вправо і вго ру від т.3 по |
3-4=0,5-0,6 |
0,6 | |||
№ системи |
Найменування конструктивної ділянки чи точки |
Умовне позначення на кресленні |
Розрахункова формула |
Розрахунок |
Результат, см | ||
перпендику ру |
|||||||
30. |
Т8Н3 |
Вниз по вертикалі |
Т8Н3 =ТН+(0,5-1,5) |
60,0+1,0 |
61,0 | ||
ПОБУДОВА РУКАВА РЕГЛАН | |||||||
31. |
АА’ |
Вгору по середній лі нії спинки |
АА’=1,0-1,5 |
1,0 | |||
32. |
А2А’2 |
Вгору по пе рпендикуля ру до А2П11 |
А2А’2 =1,0-1,5 |
1,0 | |||
33. |
П11П’11 |
Вгору по пе рпендикуля ру до А2П11 |
П11П’11=1,0-2,0 |
1,0 | |||
34. |
А’2А21 |
Вниз по лінії горловини |
А’2А21 – по моделі |
5,0 | |||
35. |
А21с |
Вправо по прямій А21П31 |
А21с=А21П31/2 |
||||
36. |
сс1 |
Вгору по пе рпендикуля ру до А21П31 |
сс1=1,0-3,0 |
1,0 | |||
37. |
А41А9 |
Вниз по лінії горловини |
А41А9 – по моделі |
4,0 | |||
38. |
А9с2 |
По прямій |
А9с2=А9П61/2 |
||||
№ системи |
Найменування конструктивної ділянки чи точки |
Умовне позначення на кресленні |
Розрахункова формула |
Розрахунок |
Результат, см | ||
39. |
с2с3 |
Вгору по пе рпендикуля ру до А9П61 |
с2с3=1,0-3,0 |
1,5 | |||
40. |
П6П62 |
Вправо по дузі з точки А41 |
П6П62=2,0-3,0 |
2,0 | |||
41. |
Вок реглан |
Вок реглан=Вок вт. рук – (0-2,0) |
17,7-0 |
17,7 | |||
42. |
Г2Г12 |
Вліво по горизонталі |
Г2Г12=1,0 |
1,0 | |||
43. |
Г4Г14 |
Вправо по горизонталі |
Г4Г14=1,0 |
1,0 | |||
44. |
П62Р1 |
Пересічення дуги з точки П62 з дотич ною з т. Г12 |
П62Р1=П62Г14 |
||||
45. |
Р1О11 |
Пересічення дуги з т. П5 і дуги т.Р1 |
Р1О11=Шрук в гот. вигляді – (1,5-2,5) |
24,0-1,5 |
22,5 | ||
46. |
Р1Рп |
Вліво від точки Р1 |
Р1Рп=Р1О11/2 |
||||
47. |
П5М |
Вниз по прямій О11М |
П5М=Др+Пр |
62,5+1,0 |
63,5 | ||
48. |
П5Л |
Вниз по прямій О11М |
П5Л=(Др+Пр)/2+ 0,5 |
63,5/2+5,0 |
36,8 | ||
49. |
Л1Л2 |
Вліво по прямій ЛЛ1 |
Л1Л2=0-0,7 |
0,5 | |||
№ системи |
Найменування конструктивної ділянки чи точки |
Умовне позначення на кресленні |
Розрахункова формула |
Розрахунок |
Результат, см | ||
50. |
М1М2=М1М3 |
Вліво і вправо від М1 |
М1М2=М1М3=(Шрук в гот. вигляді /2) – 0,5 |
8 – 0,5 |
7,5 | ||
51. |
М1М11=М3М13 |
Вгору по прямим М1Л1 і М3Л3 |
М1М11=М3М13= 0,7-1,3 |
0,7 | |||
52. |
РпР’п |
Вниз по РПЛ2 |
РпР’п=0,5 |
0,5 | |||
53. |
с6с7 |
Вниз по пер пендикуляру до П62Р11 |
с6с7=с4с5-0,3 |
||||
54. |
Г1Г11 |
Вправо по горизонталі |
Г1Г11=5,0 |
5,0 | |||
55. |
П32П33 |
Вліво по дузі |
П32П33=1,0-1,5 |
1,0 | |||
56. |
П33Р2 |
Пересічення дуги з т.П33 і Г12 дотич ної з т.Г11 |
П33Р2=П33Г14 |
||||
57. |
Р2О12 |
Пересічення дуги з т.Р2 і дуги з т.П’11 |
Р2О12=Шрук в гот.вигляді+(1,5-2,5) |
25,5 | |||
58. |
Р2Рл |
Вправо по лінії Г11О12 |
Р2Рл=Р2О12/2 |
||||
59. |
О12Л4 |
Вниз по пер пендикуляру до О12Г11 |
О12Л4=О11Л |
||||
60. |
О12М4 |
Вниз по пер |
О12М4=О11Л |
||||
№ системи |
Найменування конструктивної ділянки чи точки |
Умовне позначення на кресленні |
Розрахункова формула |
Розрахунок |
Результат, см | ||
пендикуляру до О12Г11 |
|||||||
61. |
М4М5 |
Вправо по перпендику ляру через точку М4 |
М4М5=ММ2 |
||||
62. |
М5М6 |
Вправо по перпендику ляру через точку М4 |
М5М6=0-5,0 |
5,0 | |||
63. |
М6М7 |
Вправо по перпендику ляру через точку М4 |
М6М7=(Шрук в гот. вигляді/2) +0,5 |
8+0,5 |
8,5 | ||
64. |
Л6Л61 |
Вліво по лінії Л5Л6 |
Л6Л61=0,5-1,5 |
1,0 | |||
65. |
Л61Л7 |
Вліво по лінії Л5Л6 |
Л61Л7=Л61Л5 |
||||
66. |
М7М8 |
Вліво по лінії М7М6 |
М7М8=М7М6 |
||||
67. |
РлР’л |
Вниз по лінії ліктьового перекату |
РлР’л=0,5 |
0,5 | |||
68. |
М7М17 |
Вниз по лінії М7М61 |
М7М17=0,7-1,3 |
1,0 | |||
69. |
М8М18 |
Вниз по лінії Л7М8 |
М8М18=0,7-1,3 |
1,0 | |||
№ системи |
Найменування конструктивної ділянки чи точки |
Умовне позначення на кресленні |
Розрахункова формула |
Розрахунок |
Результат, см | ||
70. |
с10с11 |
Вниз по перпендику ляру до П33Р21 |
с10с11=с8с9 – (0,3-0,5) |
||||
ПОБУДОВА ВІДКЛАДНОГО КОМІРА З СТІЙКОЮ ПО СЕРЕДИНІ | |||||||
71. |
ОВ |
Вверх по вертикалі |
ОВ=2,0 |
2,0 | |||
72. |
ВВ1 |
Вверх по вертикалі |
ВВ1=3,0-3,5 |
3,0 | |||
73. |
ВВ2 |
Вверх по вертикалі |
ВВ2=8,0-10,0 |
10,0 | |||
74. |
ВА |
Засічка дугою |
ВА=Дгорл.-0,5 |
23,0 | |||
75. |
АА1 |
Вліво по горизонталі |
АА1=ОА/3 |
||||
76. |
АА2 |
Вверх по вертикалі |
АА2=1,0 |
1,0 | |||
77. |
Лінію вшивання коміра оформлюють випукло-вигнотою лінією, проходячу через точки В, А1, А2. | ||||||
78. |
Лінію стійки коміра оформлюють плавною випуклою лінією, з’єднуючи точки В1 і А2. | ||||||
79. |
Лінію відльота і кінця коміра оформлюють по моделі. |
2.4.3.ПОБУДОВА МОДЕЛЬНОЇ КОНСТРУКЦІЇ
При нанесенні модельних особливостей на креслення базової основи обов’язково сопостовляється масштаб малюнку та креслення, використовуються дані аналізу моделі. Виконання цієї роботи зв’язано з виконанням різноманітних елементів технічного моделювання. В практиці роботи використовують два способи перенесення виточок: макетний та графічний.
Макетний спосіб – найпростіший. Лекало по нанесеній новій лінії виточки розрізають по напрямку до центра грудей, закривають старий розчин виточки, обертаючи частину лекала навкруги центра грудей, при цьому відкривається новий розчин виточки в її новому положенні.
Графічний метод включає спосіб перпендикулярів, засічок та комбінований спосіб.
В практиці роботи частіше використовують перший спосіб.
Перший варіант технічного моделювання, переглядаючий збереження незмінної вихідної основи, допускає змінення окремих ліній, дрібних деталей; може розглядатися змінення форми лацкана коміра.
При другому варіанті технічного моделювання переглядається перетворення базової основи зі зміненням силуета основи за пропорціями та ступенем облягання по лінії грудей, талії, бедер, з розширенням або завуженням внизу. Змінення співвідношення верхньої та нижньої частин одягу досягається зміщенням лінії талії або кокетки, зміненням довжини виробу. Лінія талії може бути завищена чи занижена відповідним переміщенням розчинів виточок та швів, зміненням центру розташування застібки.
В конструкції креслення використовувався графічний метод, за допомогою якого на кресленні побудовано кишені і пати.
3. РОБОЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ
Розробка конструкції виробу завершується оформленням відповідної проектно-конструкторської документації. В теперешній час конструкторська документація складається з технічного опису моделі з пропонуванням комплекту лекал (деталей верху, підкладки, прикладу).
Ці матеріали, доповнені утвердженим зразком-еталоном моделі, передають з Будинку моделей безпосередньо на підприємства.
Поки ще в швейній промисловості не використовується інженерне завдання комплекту лекал, тобто таких креслень, по яким лекала можуть бути перевірені та воспроізведені. Існуючі табелі мір призначені в основному для контролю готових виробів. Поки технічна документація не відображується і технологічною обробкою, немає креслень розрізів та січінь вузлів з вказанням відповідної обробки.
УкрНІІШП розробив проект галузевого стандарту „Єдина система конструкторської документації. Вироби швейні. Вимоги до оформлення робочої конструкторської документації”, встановлюючого виду виробів, на які оформлюють робочу конструкторську документацію, комплектність документів, вимоги до оформлення графічних та текстових документів. На кожний виріб (у відповідності з ЄСКД) конструкторська документація повинна представлятися совокупністю документів, визначаючих склад та пристрій виробу, вміщуючих дані для розробки, виготовлення, контролю, прийомки, постановки та експлуатації виробу.
Конструкторська документація розділяється на проектну (при розробці технічної пропозиції, ескізного та технічного проектів) та робочу (для використання в процесі виробництва); на одиничну (на один виріб) та групову (для серії моделей).
Основним напрямком вдосконалення конструкторської документації являється автоматизація трудомістких конструкторських робіт на базі ЕВМ.
3.1. РОЗРОБКА ОСТАТОЧНИХ ЛЕКАЛ НА МОДЕЛЬ
Отримання лекал деталей виробу – кінцева мета конструювання. За лекалами в подальшому процесі масового виробництва одягу на підприємстві виконують окрейдування, вирізають та перевіряють крій, уточнюють контури деталей при обробці їх в потоці. Лекала отримують за технічним кресленням конструкції.
Розробка робочих креслень лекал деталей виробу виконується наступним чином:
Для виготовлення лекалкреслення деталей копіюють, контури лекал розробляють з урахуванням технологічної обробки та в відповідності з конструкцією шва. Тут же враховується товщина та осипаємість тканини, конфігурація зрізу, необхідність послідуючого уточнення.
Розробка робочих креслень лекал – завершуюча стадія проектування одягу. Робочі креслення лекал розробляють на всі деталі, які входять до складу вироба – як основні, так і проізводні. До основних лекал деталей плечових виробів відносять лекала деталей з основного матеріалу – пілочка, спинка, деталі рукава, нижній комір. Лекала проізводних деталей отримують за основними лекалами – підборт, верхній комір, інші дрібні деталі, а також деталі прокладки, прикладу.
В теперішній час в практиці роботи на різноманітних етапах швейного виробництва використовуються слідуючі види лекал: лекала-оригінали, робочі лекала, допоміжні лекала, підсобні лекала.
Лекала-оригінали виготовляються безпосередньо в Будинку моделей за уточненим та перевіреним технічним кресленням конструкції виробу шляхом безпосереднього копіювання резцом всіх ліній креслення на картон або плотний папір. Лекала-оригінали виготовляють зі спеціально виготовленого картону, який не дає усадку.
Робочі лекала виготовляють в кількості 3-5 комплектів та використовують безпрсередньо на різноманітних етапах виробництва во всіх цехах – за ними виконують експериментальні та робочі окрейдовки, вирізають та перевіряють крій.
Допоміжні лекала призначені виконання обкрейдовочних робіт та уточнення зрізів деталей – для нанесення ліній прокладання строчок, місця розташування петель, гудзиків.
При виготовленні лекал проізводних деталей враховується різність усадки тканин верху, підкладки та прикладу в виробничих умовах та розтяжимість тканин в процесі носки виробу. При виготовленні лекал підкладки за лекалами верху робляться допоміжні прибавки в верхній частині плечових виробів на вільність руху, так як розтяжимість цих тканин менше, ніж розтяжимість тканин верху.
Правильність побудови лекал деталей підкладки та прикладу, використання технологічних конструкцій та уніфікації деталей в значній мірі сприяють на якість обробки виробу та підвищення продуктивності.
3.2.СПЕЦІФІКАЦІЯ ДЕТАЛЕЙ КРОЮ
Таблиця 5. Специфікація деталей крою
Найменування деталей |
Кількість | |
Лекал |
Деталей | |
З основної тканини | ||
1. Пілочка |
1 |
2 |
2. Спинка |
1 |
2 |
3. Передня частина рукава |
1 |
2 |
4. Задня частина рукава |
1 |
2 |
5. Підборт |
1 |
2 |
6. Планка |
1 |
4 |
7. Верхній комір |
1 |
1 |
8. Нижній комір |
1 |
2 |
9. Кишеня |
1 |
2 |
10. Пата рукава |
1 |
4 |
11. Пата кишені |
1 |
4 |
12. Обшивка горловини спинки |
1 |
1 |
З підкладочної тканини | ||
13. Пілочка |
1 |
2 |
14. Спинка |
1 |
2 |
15. Передня частина рукава |
1 |
2 |
18. Задня частина рукава |
1 |
2 |
19.Кишеня |
1 |
2 |
З прокладочної тканини | ||
20. .Прокладка у пілочку |
1 |
2 |
21. Прокладка у підборт |
1 |
2 |
22. Прокладка у планку |
||
23. Прокладка у горловину спинки |
1 |
1 |
24. Прокладка у пройму спинки |
1 |
2 |
Найменування деталей |
Кількість | |
Лекал |
Деталей | |
25. Прокладка у припуски на підгин низу спинки |
1 |
2 |
26. Прокладка у окат предньої частини рукава |
1 |
2 |
27. Прокладка у окат задньої частини рукава |
||
28. Прокладка у припуски на підгин низу рукава |
1 |
2 |
29. Прокладка у нижній комір |
1 |
2 |
30. Прокладка у верхній зріз кишені |
1 |
2 |
31. Прокладка у обшивку горловини спинки |
1 |
1 |
32. Прокладка у припуск шлиці спинки |
1 |
2 |
Информация о работе Конструирование мужского демисезонного пальто