Відповідальність платників податків за порушення законодавства у галузі оподаткування

Основними функціями  Фінансової гвардії є попередження, викриття та розслідування фінансових злочинів. Підрозділи Фінансової гвардії  певною мірою діють автономно. Однак  фактично координація з відповідними структурами поліції в рамках здійснення оперативних і слідчих заходів з боротьби з економічними злочинами має характер підпорядкованості їм, оскільки здійснюється реалізація поліцейської функції.

Головна відмінна особливість правоохоронної діяльності в Італії в сфері боротьби з економічною злочинністю – це винятково широка компетенція Фінансової гвардії. Офіцери Фінансової гвардії наділені фіскальними та контрольними функціями податкових інспекцій і правами поліції в частині здійснення оперативних заходів та кримінального розслідування. В оперативній роботі офіцери керуються тими ж законами, що й державна поліція.

Посадові особи  Фінансової гвардії мають право  доступу на підприємства, фірми, в  банки, до будь-яких документів у зв’язку  з необхідністю перевірки об’єктів оподаткування, здійснення фінансового контролю без отримання дозволу суду на такі дії. Вони самостійно здійснюють оперативний пошук таких злочинів, як приховування доходів від оподаткування, фіктивне банкрутство, махінації з переказом валюти за кордон і навпаки, інших подібних злочинів [5, с.35].

Кримінальними злочинами у сфері оподаткування  в Італії визнаються: незаповнення декларації та прострочення термінів її подання; заниження розміру доходу; виписка та використання фіктивних  рахунків-фактур. Кримінальне покарання за вчинення вказаних злочинів не перевищує трьох років, широко застосовуються штрафи.

Швеція

Надзвичайно цікавий  досвід боротьби з ухиленням від  оподаткування, що існує в Швеції, де при існуванні дуже високого рівня  податкових ставок і, здавалося б, як результат цього значного рівня злочинності у даній сфері, не існує окремої служби податкової поліції.

Найбільш важливий вид національного податку в Швеції - прибутковий податок. Він підрозділяється на три категорії: податок на трудові доходи фізичних осіб, майновий та корпоративний.

Наступними  важливими надходженнями в бюджет є соціальні виплати із заробітної плати фізичних осіб, що сягають  до 22%. Роботодавці також сплачують  в пенсійний та фонд медичного  страхування 43% з розрахунку фонду заробітної плати.

Стягуються  в Швеції і непрямі податки  – податок на додану вартість, на електроенергію, акцизи. Ставки цих  податків приблизно однакові і сягають  приблизно 30%. Як бачимо система оподаткування  Швеції характеризується найбільшим податковим тиском серед розвинутих країн, але з даних цифр і складається реальний добробут шведів, різноманітні соціальні гарантії.

Окремої служби податкової поліції в Швеції не існує, її функції виконують підрозділи Головного поліцейського управління. Розслідування податкових правопорушень та злочинів - сфера компетенції Служби фінансової розвідки у складі Головного поліцейського управління. Службу фінансової розвідки було утворено в 1993 році за ініціативою шведських банків, що були дуже зацікавлені в попередженні проникнення організованої злочинності в фінансове життя країни.

Поліцейські Служби фінансової розвідки спочатку проводять  оперативні заходи для викриття фінансових афер, переважно з участю концернів, іноземного капіталу та ін. (в країні традиційно високий рівень податкової культури та податкової дисципліни, законослухняності громадян, для ліквідації незначних правопорушень частіш за все достатньо провести профілактичну бесіду з порушником). Зібрані матеріали представляються прокурору, після чого, якщо вони визнані переконливими, поліцейським надається право провадження попереднього слідства в повному правовому та оперативному обсязі [5, с. 37].

Іспанія

Досить цікавий  також досвід діяльності податкових органів Іспанії. В цій країні існує достатньо помірна система оподаткування, мінімізовані попереджувальні заходи, які гарантують сплату обов’язкових платежів, що приваблює велику кількість закордонних компаній для заняття підприємницькою діяльністю на території Іспанії. Компенсується певний “лібералізм ” фінансового та господарського законодавства функціонуванням високо професіонального податкового органу та застосуванням неймовірних розмірів штрафних санкцій (від 50 до 600 відсотків) за його порушення.

У складі Податкового  агентства утворені підрозділи по боротьбі з податковим шахрайством. З січня 1995 року вони діють на національному та регіональних рівнях. Найбільша кількість справ, що розслідуються такими підрозділами, пов’язана з шахрайством з податком на додану вартість. Серед них – оформлення фальшивих рахунків при відсутності реального факту купівлі-продажу; продаж за готівку (прихована реалізація); технічне приховування та зниження бази оподаткування; фальсифікація бухгалтерських документів. За такі порушення законодавством Іспанії передбачено кримінальну відповідальність до 6 років ув’язнення, а також 600- відсоткові штрафні санкції.

В своїй діяльності посадові особи податкових органів  використовують інформацію банку даних  про платників податків. Такий  банк даних формується в Інформаційному департаменті, де зосереджується інформація про виплату заробітної плати, відомості про діяльність осіб вільних професій, про нерухомість та операції з нею, про фінансові операції з цінними паперами та валютними коштами, купівлі-продажу за кордоном, відомості про засновників акціонерних товариств, в тому числі і фізичних особах, результати перевірок за останні 6 років (строк позовної давності в Іспанії – 5 років), а також відомості від третіх осіб, про заборгованість. Для збору інформації цим департаментом обмежень таємності не існує [5, с. 37].

Російська федерація

Російський  досвід діяльності органів податкового  контролю також є дуже цікавим. В  Росії фінансовий контроль за сплатою  податків та виявлення і розслідування  злочинів у галузі оподаткування  здійснюється двома самостійними державними органами, що на стадії формування були об’єднані однією системою.

Кримінальна відповідальність в Російській Федерації настає за:

1. ухилення від сплати митних платежів (стаття 194 Кримінального кодексу Російської Федерації) в великих розмірах (від 1000 мінімальних розмірів оплати праці);
2. ухилення громадян від сплати податків (ст. 198 КК РФ) в крупних (від 200 мінімальних розмірів оплати праці) та особливо крупних розмірах (від 500 мінімальних розмірів оплати праці);
3. ухилення від сплати податків організації (від 1000 мінімальних розмірів оплати праці) (ст. 199 КК РФ).

За вчинення вказаних злочинів передбачаються штрафні  санкції від 200 до 1000 мінімальних  розмірів оплати праці в залежності від кваліфікаційних ознак, обов’язкові  роботи; позбавлення волі на строк від 6 місяців до 2 років за ухилення від сплати митних платежів; до 5 років за ухилення громадян від сплати податків; до 7 років за ухилення від сплати податків організації [9 с. 120].

Крім того, згідно з Кримінально-процесуальним кодексом Російської Федерації розслідуванню органами податкової поліції у випадку їх зв’язку з податковими злочинами підлягають такі склади злочинів, як: незаконне підприємництво, хабарництво, ряд посадових злочинів та ін.

Висновки

На основі проведної роботи можна зробити наступні висновки:

1. В Україні при порушенні податкового законодавства виникає три види відповідальності:

-фінансова;

- адміністративна;

- кримінальна.

2. В деяких країнах існує 4 вид відповідальності – дисциплінарний (раніше функціонував і в Україні).
3. Податкова система має безпосередній вплив на стан економіки країни та прогресію порушень законодавства (в тому числі і кримінальних) у галузі оподаткування. Значний податковий тягар викликає зростання вказаних порушень (за виключенням окремих країн з високою культурою платників податків, що заснована на традиціях поваги до будь-якого закону, наприклад, Швеція).
4. Законодавством більшості країн відповідальність за будь-які порушення у галузі оподаткування встановлюється нормами податкового законодавства (США, Франція, Німеччина, Італія та ін.); введено особливий порядок розслідування та судового розгляду таких справ. Податкові органи констатують порушення та приймають рішення про притягнення до відповідальності, а обов’язок доказування своєї невинуватості лежить на порушникові (презумпція невинуватості при розслідуванні та розгляді в суді податкових  правопорушень не спрацьовує). У деяких країнах (США, ФРН, Японія та ін.) податкові спори розглядаються інститутом податкових судів, такі спори, як правило, виключені із розряду майнових.
5. В більшості країн розслідування податкових злочинів віднесено до компетенції спеціальних підрозділів, що входять до системи Міністерства фінансів та до складу податкових органів. (Служба внутрішніх доходів США в системі Міністерства фінансів та слідчий департамент і підрозділи фінансового розшуку в її складі; Податкова поліція ФРН “Штойфа” Міністерства фінансів; Фінансова гвардія Італії; Підрозділи по боротьбі з податковим шахрайством Податкового агентства Іспанії). Але в ряді країн не створено спеціальних підрозділів, що розслідують податкові злочини у складі податкових органів, такими повноваженнями наділені поліцейські органи (Швеція) або самостійні структури (Росія), в деяких країнах поряд зі спеціальними підрозділами Міністерства фінансів право виявлення та розслідування податкових злочинів надається також поліції або прокуратурі (Італія, Німеччина).
6. Санкції за вчинення податкових злочинів в багатьох країнах передбачають поряд зі стягненням штрафів, що постають у дуже широкому спектрі (навіть до 600% в Іспанії), позбавлення волі на строки в середньому до 5 - 7 років, в окремих країнах до 10 (ФРН).

Список використаної літератури

1. Бандурка О. М., Понікаров В. Д., Попова С. М. Податкове право. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 312 с.
2. Податковий Кодекс України : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
4. Кримінальний Кодекс України: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
5. Сараскіна T.B. Oрганізаційно-правові засади діяльності податкової міліції в Україні. - Університет внутрішніх справ. - Х., 2000.-171 с.
6. Мещерякова О.В. Налоговые системы развитых стран мира (справочник) – М.: Фонд «Правовая культура», 1995.- 240 сю
7. Финансы: Учебник для вузов/ под ред. проф. Л.А. Дробозиной. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. – 527 с.
8. Проневич А. Полицейская деятельность налоговой службы США: современность //Преступление и наказание. – 2000. - № 12
9. Адміністративно-деліктне законодавство : зарубіжний досвід та пропозиції реформування в Україні / [автор-упорядник О. А. Банчук]. – К. : Книги для бізнесу, 2007. – 912 с.
10. Фінансове право: Підручник / (Алісов Є. О., Воронова Л. К., Кадькаленко С. Т. та ін.); Керівник авт. колективу і відп. ред. Л. К. Воронова. — X.: Фірма «Консум»,1998.-496с.
11. Віхров О.П., Ніщимна С.О.ФІНАНСОВЕ ПРАВО. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ - Чернігів: ЧДІЕУ. - 2002. – 280 с.
12. Бех Г. В., Дмитрик О. О., Кобильнік Д. А., Криницький І. Є., Кучерявенко М. П. (ред.).Податкове правоНавчальний посібник. - К. : Юрінком Інтер, 2003. - 400 c.
13. Інтернет джерело: http://podatok.vlasnasprava.info/podatkovyj-kodeks/komentari-ekspertiv/120-2011-01-25-10-32-24.html
14. Інтернет джерело: http://expertlaw.com.ua/uslugi/99340-ua
15. Інтернет джерело : http://advokat-ua.com.ua/717