Відповідальність платників податків за порушення законодавства у галузі оподаткування

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський  національний економічний університет

Факультет фінансів

Кафедра податків та фіскальної політики

 

 

 

 

 

КПІЗ

З дисципліни : «Податковий менеджмент»

На  тему : «Відповідальність платників  податків за порушення законодавства у галузі оподаткування»

 

 

 

Виконала:

Студентка гр.. ФДГм-51

Долішна М.В.

 

 

Перевірила:

Викладач Фільо  М.М.

 

 

 

 

 

 

Тернопіль -2012

План

Вступ

1.Види відповідальності за порушення законодавства в галузі оподаткування

2. Розміри відповідальності за порушення податкового законодавства.

3.Зарубіжний  досвід діяльності податкових  органів.

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми пояснюється постійними відносинами з органами податкової та тим що в Україні діє примус щодо сплати податків.

Метою даної роботи є дослідження видів відповідальності яка наступає за несвоєчасне або неповне нарахування та сплати податків.

Завданнями  є:

- дослідження причин виникнення відповідальності за порушення законодавства;

- ознайомитись  з видами відповідальності яка  виникає при порушенні податкового  законодавства;

- визначити  розміри відповідальності;

- здійснити  порівняльний аналіз щодо діяльності  податкових органів в різних країнах д ля боротьби з податковими  правопорушеннями.

Об’єктом даної роботи є факт порушення податкового законодавства, предметом виступають економічні відносини, які виникають внаслідок порушення законодавства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Види  відповідальності за порушення  законодавства в галузі оподаткування

Відповідно до статті 106 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.[1, c. 152]

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Податковим Кодексом та іншими законами України[ 2, c. 167 ].

За порушення законів  з питань оподаткування та іншого законодавства контроль за дотриманням  якого покладено на контролюючі  органи, застосовуються такі види юридичної  відповідальності:

а) фінансова;

б) адміністративна;

в) кримінальна;

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені[12, c. 211].

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) є платою у вигляді фіксованої суми та /або відсотків, що стягується з платника податку у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи. А пеня є сумою коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки [ 1, c. 152].

Особливістю відповідальності за порушення податкового законодавства  є її компенсаційно-каральний характер, який полягає в необхідності відшкодування  державі збитків, що виникли внаслідок  недотримання надходжень до бюджетів всіх рівнів від податків та зборів. Тобто відповідальність за порушення податкового законодавства об'єднує дві різні моделі юридичної відповідальності: правовідновлювальну (компенсаційну) та штрафну (каральну). Саме це підкреслює стаття 112 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність є засобом адміністративного впливу на порушників податкового законодавства із застосуванням адміністративно-правових норм. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення - винної або необережної дії чи бездіяльності, що посягає на захищені законом суспільні відносини, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність [3].

Особливостями адміністративних стягнень є:

- застосування до фізичних осіб та посадовців, винних у податкових правопорушеннях;

- адміністративні санкції  не тягнуть за собою судимості;

- застосування у відношенні  до найменш значних податкових  правопорушень (проступків), які  за своїм характером відповідно  до закону не тягнуть кримінальної відповідальності;

- відсутність тяжких  правових наслідків[10, c. 281].

Діяння, за які передбачена  адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства, зазначені у статтях Кодексу  України про адміністративні  правопорушення (От. 163-2, 163-3, 163-3, 164-1, 164-5 та іншими), а також у деяких статтях Податкового та Митного кодексів України.

Наприклад, частина статті 164-1 Кодексу України про адміністративні  правопорушення зазначає, що неподання  громадянами декларації про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладання штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян[11, c. 150].

З усіх видів стягнень, передбачених кодексом України про  адміністративні правопорушення, податковим органом надано право використовувати  лише адміністративні штрафи. Розмір їх визначається в межах, встановлених за скоєння відповідних правопорушень в сумах, або кратних певному показнику (неоподаткованому мінімуму доходів, мінімальному розміру заробітної плати), або в національній грошовій одиниці (гривнях). При цьому слід враховувати положення пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, в якому зазначено: "якщо норми інших законів містять посилання на неоподаткований мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги", тобто у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць).

Кримінальна відповідальність застосовується при доказі винності, протиправності, умислу та особливо тяжких наслідках податкового злочину. Кримінальна відповідальність характеризується такими особливостями:

- суб'єктами є виключно  фізичні особи;

- регулюється нормами  Кримінального кодексу України;

- встановлюється лише  в судовому порядку;

- має певні процесуальні  особливості.

Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України, з якій зазначено:

а) умисне ухилення від  сплати податків, зборів, інших платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом  порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призведи до фактичного ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, - карається штрафом від трьохсот до п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

б) ті самі діяння, вчинені  за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних  цільових фондів коштів у великих  розмірах, - караються штрафом від  п'ятсот до двох тисяч неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років;

в) діяння, передбачені  частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;

г) особа, яка вперше вчинила  діяння, передбачені частиною першою та другою статті 212 Кримінального кодексу  України, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки і збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) [ 4 ] .

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків і зборів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків і зборів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розміри  відповідальності за порушення  податкового законодавства.

Розміри штрафів  за адміністративні порушення наведені нижче в Таблиці1

Таблиця 1

Розміри штрафів за адміністративні порушення

Склад адміністративного порушення	Розмір  адмінштрафу
	у разі вчинення порушення вперше	у разі повторного вчинення протягом року
• Відсутність  податкового обліку; • Порушення керівниками  та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України	5 – 10 нмдг  (85 – 170 грн.)	10 –  15 нмдг   (170 – 255 грн.)
• Неподання  або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)	5 –  10 нмдг  (85 – 170 грн.)	10 –  15 нмдг   (170 – 255 грн.)
• Невиконання  керівниками та іншими посадовими особами  підприємств, установ, організацій, включаючи  установи НБУ, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів  державної податкової служби	5 –  10 нмдг  (85 – 170 грн.)	10 –  15 нмдг   (170 – 255 грн.)
• Неутримання  або неперерахування до бюджету  сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів; • Перерахування  ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством); • Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПА  за встановленою формою відомостей про  доходи громадян посадовими особами  підприємств, установ і організацій, а також громадянами – СПД	2 –  3 нмдг   (34 – 51 грн.)	3 –  5 нмдг   (51 – 85 грн.)
• Неподання  або несвоєчасне подання громадянами  декларацій про доходи чи включення  до декларації перекручених даних;  • Не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку	3 –  8 нмдг   (51 – 136 грн.)	5 –  8 нмдг   (85 – 136 грн.)
• Зберігання або  транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає  належним чином розміщених марок  акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів	50 –  200 нмдг   (850 – 3400 грн.)	200 –  500 нмдг   (3400 – 8500 грн.)
• Незаконне  зберігання марок акцизного збору	15 –  20 нмдг   (255 – 340 грн.)	–
• Порушення  порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; • Несвоєчасне  подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; • Подання недостовірних  відомостей, що використовуються в  Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності; • Порушення  встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами  Пенсійного фонду України	20 –  30 нмдг   (340 – 510 грн.)	30 –  40 нмдг   (510 – 680 грн.)
• Порушення  посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які  використовують найману працю, порядку  використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, несвоєчасне або неповне їх повернення; • Несвоєчасне  подання або неподання визначених Законом № 1533-III відомостей, подання  недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття	8 –  15 нмдг  (136 – 255 грн.)	10 –  20 нмдг   (170 – 340 грн.)
• Порушення  посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами  – підприємцями, які використовують найману працю, фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності; • Несвоєчасне або неповне повернення страхових коштів, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів; • Несвоєчасне  інформування Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства	8 –  15 нмдг  (136 – 255 грн.)	10 –  20 нмдг   (170 – 340 грн.)
• Порушення  посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які  використовують найману працю, порядку  використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування  у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; • Несвоєчасне  або неповне повернення страхових  коштів, несвоєчасне подання або  неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності  щодо використання страхових коштів	8 –  15 нмдг  (136 – 255 грн.)	10 –  20 нмдг   (170 – 340 грн.)
• Незабезпечення належного стану первинного обліку; • Неподання  органам державної статистики даних  для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням:
– громадянами	3 –  5 нмдг   (51 – 85 грн.)	5 –  10 нмдг  (85 – 170 грн.)
– посадовими особами  та громадянами – СПД	10 –  15 нмдг   (170 – 255 грн.)	15 –  25 нмдг   (255 – 425 грн.)
• Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків; • Відсутність  бухгалтерського обліку або ведення  його з порушенням установленого порядку; • Внесення неправдивих  даних до фінансової звітності;  • Неподання фінансової звітності; • Несвоєчасне  або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей; • Порушення  правил ведення касових операцій; • Перешкоджання  працівникам державної фінансової інспекції у проведенні ревізій та перевірок; • Невжиття заходів  щодо відшкодування з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності	8 –  15 нмдг  (136 – 255 грн.)	10 –  20 нмдг   (170 – 340 грн.)