Відповідальність платників податків за порушення законодавства у галузі оподаткування

*Дані таблиці взято із [13].

Аналізуючи дані таблиці 2 можна побачити тенденцію, що при повторному виникненню адміністративної відповідальності розміри санкцій зростають вдвічі . Такий підхід розроблено для уникнення виникнення додаткової відповідальності.

Таблиця 2

Кримінальна відповідальність за несплату податків

Вид злочину	Розмір  несплачених податків, грн.	Покарання
Умисне ухилення від сплати податків у значних  розмірах	від 470500	Штраф від 5100 до 8500 грн. або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років
Умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах	від 1411500	Штраф від 8500 грн. до 34000 грн.або виправні роботи на строк  до 2 років, або обмеження волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися  певною діяльністю на строк до 3 років
Умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах	від 2352500	Позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися  певною діяльністю на строк до 3 років  з конфіскацією майна

*Дані з таблиці  взято зі [14].

З таблиці 2 видно що при  наявності кримінальної відповідальності фізична особа,яка підлягає цій  відповідальності позбавляється права обіймати певну посаду чи займатись певним видом діяльності.

Особливістю даного виду відповідальності є його поєднання  з фінансовою відповідальністю.

В таблиці 3 розглянуто фінансову  відповідальність яка застосовується у вигляді пені.

Таблиця 3

Пеня  за порушення податкового законодавства

Випадки нарахування	Початок нарахування	Закінчення  нарахування	База  для нарахування	Розмір пені
Самостійне  нарахування суми грошового зобов’язання платником податків	Перший робочий  день, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання	При настанні однієї з подій: день зарахування коштів на відповідний рахунок Держказначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення НБУ); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини)	Сума податкового  боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності і без урахування суми пені)	120 % річних облікової  ставки НБУ, що діє на день  виникнення податкового боргу  або на день його (його частини)  погашення, залежно від того, який  з розмірів таких ставок є  більшим, за кожен календарний день прострочення сплати
Нарахування суми грошового зобов’язання контролюючими  органами	Перший робочий  день, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні
Нарахування податкового  зобов’язання контролюючим органом  або платником податків у разі виявлення його заниження за весь період заниження (у т. ч. за період адміністративного  та/або судового оскарження)	День настання строку погашення податкового зобов’язання		Сума заниження  податкового зобов’язання	120 % річних облікової  ставки НБУ, що діє на день  заниження
Визначення  податкового зобов’язання податковим агентом під час виплати (нарахування) доходів на користь платників податків – фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки податкового агента	День настання строку погашення податкового зобов’язання		Сума грошового  зобов’язання	120 % річних облікової  ставки НБУ, що діяла на день  виплати (нарахування) доходів  на користь платників податків  – фізичних осіб

*Дані таблиці  взято із [15]

Розмір нарахованої  пені залежить від облікової ставки Національного Юанку України, адже чим її розмір буде нижчим тим нижчим буде розмір штрафу.

 

3.Зарубіжний  досвід діяльності податкових  органів.

Розвинуті країни, що мають більший, ніж Україна досвід регулювання податкових відносин при ринковій економіці, виробили свої моделі побудови системи оподаткування, спеціальних контролюючих органів, встановили певний інститут відповідальності за порушення вимог законодавства у галузі оподаткування.

Звернемося  до зарубіжного досвіду діяльності податкових органів, що утворені в різних країнах для боротьби з податковими  правопорушеннями [5, c. 27].

Одразу зазначимо, що аналізувати  діяльність контролюючих органів, склади правопорушень, встановлених в різних країнах та види відповідальності за їх вчинення, неможливо без окреслення, хоча б у загальних рисах, системи оподаткування, що функціонує в цих країнах. Як відомо, система оподаткування є основним інструментом регулювання економіки, найважливішим важелем державного впливу на сферу підприємництва [5, c. 28].

Щоб протистояти  діям недобросовісних платників  податків, порушення при оподаткуванні  законодавством багатьох країн віднесені  до податкових злочинів та проступків. Коло злочинних дій, пов’язаних із сплатою податків, у кожній конкретній країні відрізняється своїми особливостями. Слід зазначити, що кримінальні санкції за злочини в сфері оподаткування встановлюються не кримінальними кодексами, а нормами, які входять до податкового законодавства. В США, наприклад, на рівні федерації відповідальність за злочини в сфері оподаткування регулюється Кодексом внутрішніх державних доходів 1954 року, у Франції - Загальним кодексом про податки 1950 року, у Німеччині – Положенням про податки 1977 року, а у Великобританії та Італії – окремими спеціальними законодавчими актами про податки [5 с.29].

Сполучені Штати Америки

Система оподаткування, що діє в Сполучених Штатах Америки, передбачає стягнення прямих та непрямих податків, причому прямі податки превалюють над непрямими, які вважаються менш справедливими. Оскільки Конституція США гарантує штатам широкі повноваження в проведенні податкової політики, можна спостерігати значну різноманітність в їх податкових системах.

До основних прямих податків, що стягуються в США, належать індивідуальний та корпоративний прибутковий податки. Нині в результаті податкових реформ 1986-1988 та 1994-1997 рр. в США діє п’ять ставок індивідуального прибуткового податку – 15; 28; 31; 36 та 39,6 %. Вказаний податок може бути вирахуваний за побажанням платника з індивідуального доходу або сукупного доходу сім’ї. Федеральний прибутковий податок з корпорацій стягується за ставкою 34%. З майновими податками штатів, податками з транспортних засобів, на спадщину та дарування, прямі податки складають більше 70% всіх податкових надходжень Федерального бюджету. Нагадаємо, що в Україні якраз близько 70% податкових надходжень до Державного бюджету забезпечуються за рахунок непрямих податків.

Натомість США  є однією з небагатьох розвинутих країн, де відсутній загальнодержавний (федеральний) податок з продаж. До непрямих податків, що діють в США належать акцизи та митні платежі. Але в бюджетах штатів США (в тих, що здійснюють стягнення податку з продаж) значне місце все ж займають саме непрямі податки.

Юридичні особи  в США також є платниками спеціальних  платежів в соціальні страхові фонди, що вираховуються в певній долі до фонду заробітної плати. Їх розмір складає  – 6,2% на соціальне забезпечення, 1,45% - на медичну допомогу, 0,8% - на допомогу по безробіттю [ 6, c. 23]. Виходячи з цих даних можна зробити висновок, що податковий тягар значний, але не непосильний.

Сплата податків в США є обов’язком, з яким кожному потрібно рахуватися, тому що згідно з чинним законодавством навіть за неправильно заповнену податкову декларацію може бути накладено штраф до 1 тисячі доларів. Кожний американець зобов’язаний підрахувати всі свої прибутки за минулий рік, визначити за спеціальною таблицею суму податку, заповнити формуляр 1040 і відправити його разом з чеком на відповідну суму в податкове бюро [5, с. 29]. Незаповнення податкової декларації в установлений строк також є злочином, навіть, якщо платник податків зовсім нічого не повинен сплачувати.

За останні 50 років американські суди розробили та удосконалили концепцію зговору, що направлена проти порушників податкового законодавства. Інакше її називають “зговір Клайна”, яка передбачає визнання будь-якої угоди, що перешкоджає Службі внутрішніх доходів у вирахуванні належних до сплати платежів платників податків – злочином [7, с. 15].

Контроль в  Сполучених Штатах Америки за сплатою  податків здійснює Служба внутрішніх доходів, яка організаційно входить  до Міністерства фінансів. Особливістю  цієї фіскальної служби є її подвійна природа, що випливає із виконування різнорідних функцій – управління державними фінансами та правоохоронної функції [5, с. 29].

Судові позови за справами про несплату або недоплату  податків порушуються тільки тоді, коли мова йде про велику суму або  несплати мають регулярний характер, але більш ніж 90 відсотків таких справ закінчуються судимістю обвинувачених. За ухилення від сплати податків в США передбачається ув’язнення до 5 років та штраф у розмірі 100 тисяч доларів (для корпорацій – до 500 тис. дол.). В американському суді доказами свідомої несплати податків вважаються: підробка фінансових документів, відмова їх пред’явлення, заняття трудовою або підприємницькою діяльністю за підробленими документами або від імені підставних осіб, наявність значних сум, походження яких не підтверджено документами, а також якщо у податковій декларації не вказано джерело доходу. Діє принцип: платник податку на вимогу податкових органів повинен документально підтвердити законне надходження всіх коштів, які він має і мав у минулому [5, с.30].

Як відомо, Сполучені  Штати Америки є країною, що серйозно ставиться до захисту різноманітних  прав своїх громадян. Так, для убезпечення  платників податків від необгрунтованих  або надмірних претензій Служби внутрішніх доходів, конгресом США  в 1988 році було прийнято спеціальний закон, що отримав неофіційну назву “ Біль про права платників податків ” [5, c.31].

Федеральне  законодавство закріплює також  перелік діянь, що заборонені посадовим  особам податкових органів США. Порушення  цих заборон тягне за собою адміністративну чи кримінальну відповідальність. Кожного співробітника, що виконує певні дії у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків, може бути усунуто з посади, застосовано штрафні санкції на суму до 20 тисяч доларів або ув’язнено на строк до 5 років, якщо він:

вимагає сплати більшої суми податку, ніж передбачено  законодавством;

вимагає чи приймає  подарунки чи гроші за послуги, що надаються платникам податків;

має докази чи іншу інформацію про порушення будь-якого  закону про внутрішні доходи та не повідомляє про це;

здійснює хибні  записи в офіційних документах;

підписує фальшиві документи про сплату податків;

сприяє будь-якій особі в порушенні законодавства  у галузі оподаткування;

шантажує чи здійснює тиск на платника податку [8, с. 5].

Федеративна Республіка Німеччина

Податкова система  Федеративної Республіки Німеччини  характеризується значним тиском на платників податків. Загальна кількість  обов’язкових платежів, що стягуються в ФРН становить близько 50 різновидів. Наповнення консолідованого бюджету забезпечується за рахунок прямих та непрямих податків, які сплачуються приблизно в рівних пропорціях.

Податкові ставки прямих податків досить високі: податок  на прибуток юридичних осіб стягується за ставками 45% та 30% при розподілі  прибутку, прибутковий податок з громадян – відповідно прогресивної шкали за ставками від 15 до 39%, з фонду оплати праці юридичні особи сплачують 9,5% в пенсійний фонд. Серед непрямих податків основне місце займає податок на додану вартість, що стягується за двома ставками – пільговою – 7% та стандартною – 15% [5б с.33].

Серед європейських країн ФРН виділяється особливою  суворістю покарань за порушення  податкового законодавства: штрафи, повторні штрафи, позбавлення волі на строк до 10 років.

Провідну роль у боротьбі з податковою злочинністю відіграє спеціалізована правоохоронна структура – податкова поліція або служба податкового розшуку, яка належить до системи міністерства фінансів. Підрозділи податкового розшуку - “ Штойфа ” було утворено в Германії ще в 1934 році.  Її працівники, перебуваючи на службі у фінансових органах, одночасно є позаштатними співробітниками прокуратури.

На підрозділи “Штойфа” покладається виконання  трьох основних завдань:

1. розслідування податкових злочинів і порушень порядку стягнення податків;
2. визначення бази оподаткування у зв’язку з податковими злочинами і порушеннями порядку стягнення та сплати податків;
3. викриття та розслідування невідомих податкових злочинів, тобто злочинів, в яких нез’ясованим є винуватець або обставини справи.

Працівники  податкової поліції, володіючи у кримінально-процесуальній сфері тими самими правами і обов’язками, що й співробітники кримінальної поліції (за винятком права застосування зброї), уповноважені чинним законодавством здійснювати всі необхідні заходи щодо викриття злочинів, а саме – обшук у службових і житлових приміщеннях, автомобілях, огляд особистих речей; примусове вилучення речей як предметів доказування, якщо власник не бажає віддати їх добровільно; огляд ділових і банківських документів, календарів, записних книжок тощо; затримання підозрюваного за наявності небезпеки його втечі [5,с.34].

Італійський досвід діяльності органів контролю за сплатою  податків викликає певний інтерес в  силу деякої подібності до вітчизняної  практики функціонування податкових органів.

Італія

Сучасна податкова  система Італії характеризується чіткою структурою, уніфікацією правил обкладання та стягнення платежів в бюджет. Вона включає в себе систему прямих та непрямих податків з деяким превалюванням  останніх.

Серед прямих податків основним є прибутковий податок з громадян, який стягується за шедулярною формою, тобто обкладається кожна частина доходу окремо в залежності від джерела доходу. (Шедулярній формі обкладання прибутковим податком протистоїть глобальна – з розрахунку сукупного доходу, що в сучасних умовах має більш ширше розповсюдження.) Також значне місце серед прямих податків займає податок на прибуток юридичних осіб, що становить 36 % нерозподіленого прибутку. Серед непрямих податків в Італії основним є податок на додану вартість, що становить 20% доходів бюджету цієї країни. Сьогодні діє п’ять ставок ПДВ: нульова; пільгова – 2%; основна – 9%; підвищені – 18 та 38%. До непрямих податків також належать спеціальні акцизи, гербовий податок, реєстраційний та концесійний податки.

В Італії розкриттям і розслідуванням злочинів у галузі оподаткування поряд з поліцією та Корпусом карабінерів займається Фінансова гвардія, що структурно знаходиться в Міністерстві фінансів. Фінансова гвардія виконує одночасно функції податкової поліції, податкової інспекції, митних та прикордонних органів.