Теоретико-правові засади діяльності податкової служби України

Рис. 2.11. Показник доброчесності платників податків[27, с.28]

Для всіх груп платників  показник доброчесності платників  податків в 2010 році був від'ємним, тобто  частка тих, хто вважав, що вплив  податкового законодавства та дій  податкових органів став менш позитивним, перевищувала частку тих, хто вважав, що вплив став більш позитивним, в усіх сегментах.

Найнижче значення показнику (-69,8%) зафіксовано в сегменті великих підприємств — лише 3% вважають, що вплив податкового законодавства став більш позитивним і це найнижче значення серед усіх груп підприємств. Найкраще значення показнику зафіксовано в сегменті малих підприємств, але не за рахунок збільшення частки відповідей «Став більш позитивним», а за рахунок зменшення частки відповідей «Став менш позитивним» — більша частка вважає, що вплив податкового законодавства та дій податкових органів не змінився(табл.2.25, рис.2.11).

2.2.  Ефективність  взаємодії ДПС України з різними групами платників податків

З огляду на впровадження Податкового кодексу, серед усіх груп платників податків істотно зріс попит на роз'яснення податкового законодавства. Більше 80% платників податків в усіх групах звертались до податкових органів за роз'ясненнями. Зокрема, зріс попит на гарячу лінію податкових органів: на гарячу лінію звернулись 44% великих підприємств, 34% середніх підприємств, 25% малих підприємств та 7% приватних підприємців. Також зростає важливість електронних каналів як способу отримання роз'яснень податкового законодавства. Через електронні канали за роз'ясненнями звертались 28% великих підприємств, 22% середніх, 17% малих та 6% приватних підприємців. [31]

В оцінках групи  представників малих підприємств  відбулися значимі зміни за результатами дослідження в 2010 році порівняно  Із 2009. Статистично значимо зріс показник добровільності виконання податкових зобов'язань (на 10,8 п.п. до значення 47,0). Водночас значимо знизився показник ймовірності виявлення ухилень від сплати податків за методикою 2007 року (на 5,5 п.п. до рівня 18,9). Аналогічний показник, розрахований за методикою 2005-2006 рр. також знизився на 3,4 п.п. до 63,5, але це падіння не є статистично значимим.

Більшість представників  малих підприємств (близько 52%) найбільш прийнятним вважають рівень оподаткування  у межах 10% валової річної виручки, це на 10 п.п. менше, ніж у 2009 році. Порівняно до 2009 року значимо знизилася частка  платників податків, які вважають найбільш прийнятним рівень від 5 до 10%, натомість збільшилася частка тих, хто вважає оптимальним податок до 5% та більше 20%.

Витрати на виконання вимог податкового законодавства для малих підприємств стали більш обтяжливими у 2010 році, але ця зміна не є статистично значимою. Водночас, респонденти зазначають, що збільшилися Індекси змін витрат на ведення податкового обліку, податкової звітності та взаємодію з податковими органами, причому два останні індекси зросли статистично значимо порівняно до 2009 року.

Найбільш поширеними формами контакту представників  малого бізнесу із співробітниками  ДПС у 2010 році були наступні: особистий  візит до податкової інспекції (85%  платників податків), телефонний дзвінок інспектору (64%), пересилання документів електронною поштою (45%). При цьому, порівняно до 2009 року, акцент змістився з особистих візитів на телефонні дзвінки, а частка електронних каналів зросла майже вдвічі. Електронні канали залишаються найбільш бажаним способом контакту з податковими органами, цей варіант відповіді обрала половина  платників податків[31].

З огляду на впровадження Податкового  кодексу, значимо зросла частка представників малих підприємств, які звертались до представників податкових органів за роз'ясненнями податкового законодавства, частка таких  платників податків становила 83,3% (зростання на 16,6 п.п.). При цьому лише 48% опитаних «задоволені» або «повністю задоволені* отриманою відповіддю, що значимо менше (на 20 п.п.), ніж у 2009 році.

У 2010 році число малих  підприємств, по відношенню до яких застосовувались  штрафні санкції зменшилось на 2,8 п.п. до 43%. При цьому частка  платників  податків, які однозначно вважають стягнення штрафу справедливим, зменшилась на 5,8 п.п. і становила 34,6%. За результатами 2010 року, 40% малих підприємств стали об'єктами податкових перевірок, що на 9,7 п.п. менше, ніж у 2008 році[31].

Відповідно до результатів  дослідження представників середніх підприємств, у 2010 році показник якості функціонування ДПС впав та становив 46,2, що на 6,9 п.п. нижче, ніж у 2009 році. Тенденція зниження показника триває другій рік поспіль, причому зниження у 2010 році порівняно до 2009 є статистично значимим.

Більше третини (35,2%)  платників  податків вважають, що чинний рівень податкового  навантаження на рівні оптимального, що є найнижчим показником у розрізі груп  платників податків, проте значимо більшим, ніж у 2009 році (покращення на 6,9 п.п.). Більше 60% представників середнього бізнесу згодні сплачувати до 10% валового річного доходу у вигляді податків та зборів. Цей показник практично не змінився з 2009 року, проте він зазнав суттєвого перекосу в сторону менших податків: значимо зросла частка тих, хто вважає оптимальним навантаження до 5%, і знизилася частка тих, хто згоден сплачувати від 5 до 10% валового доходу.

Показник витрат на виконання  податкового законодавства, за даними  дослідження 2010 року, знизився на 3,6 п.п. порівняно до 2009 року, проте це зниження не є статистично значимим. Водночас, в 2010 році представники середнього бізнесу оцінили як більш обтяжливі витрати на ведення податкового обліку (частка тих, що вважає ці витрати обтяжливими зросла з 64,5% до 71,9%, що є статистично значимим) та взаємодію з податковими органами (частка тих, хто вважає ці витрати обтяжливими зросла з 39,3% до 46,9%). Показник обтяжливості витрат на подання податкової звітності має тенденцію до зниження серед середніх підприємств: у 2009 році ці витрати вважали обтяжливими 52,5%, а у 2010 році — 48,2%.

В той же час, як і представники всіх інших груп платників податків, представники середніх підприємств  вважають, що податкове законодавство  протягом останніх 12 місяців суттєво  погіршилось — співвідношення-відповідей «покращилось» та «погіршилось» впало до -64,8, що є значимо нижчим значенням, ніж у 2009 році (на 16,5 п.п).

Представники  середнього бізнесу найчастіше контактують  з представниками податкових органів  наступним чином: через особистий  візит до податкової інспекції (76%  платників податків), при телефонному дзвінку інспекторові (74%), та електронними каналами (75%). Останній спосіб суттєво поширився саме за звітний період, у 2009 році його частка була майже вдвічі меншою. Електронні канали зв'язку також є найбільш бажаними каналами комунікації для представників середніх підприємств, за них проголосувало 64%  платників податків. Менш бажаними є телефонні дзвінки (36% — найвищий показник серед інших груп підприємств) та особистий візит до інспектора (21%).

З огляду на впровадження Податкового кодексу, більше 80% представників  середніх підприємств звертались до податкових органів за роз'ясненнями  податкового законодавства, їхня частка зросла майже на 20 п.п. порівняно  до 2009 року. Попри зростання кількості візитів, респонденти залишилися суттєво менше задоволеними їхніми результатами: рівень задоволеності становив 38,5%, що майже на 22 п.п. нижче, ніж в 2009 році

Близько 63% представників  середніх підприємств відзначили, що у 2010 році по відношенню до їх підприємства застосовувались штрафні санкції, що є більше, ніж у 2009 році (на 3,3 п.п.), проте зростання не є значимим. Менше третини з них (29%) розцінює стягнення,цих штрафів як однозначно справедливе, що дещо менше, ніж у 2009 році (на 2 п.п.).

В той же час протягом 2010 року середні підприємства частіше, ніж у 2009 році були об'єктами перевірок, які проводили податкові органи: 68%  платників податків відзначили, що такі перевірки проводились (на 4,3 п.п. більше, ніж у 2009 році).

Великі підприємства — найбільш вимоглива група платників податків, їхні оцінки якості функціонування ДПС та його складових другий рік поспіль залишаються найнижчими в розрізі груп підприємств. Більше того, всі складові показника якості функціонування ДПС погіршилися в 2010 році порівняно до 2009 році, статистично значимо погіршилися оцінки компетентності (зниження на 13,6 п.п. до 50,3%) та прозорості дії працівників ДПС (зниження на 6,9 п.п. по рівня 34,5%).

Представники  великих підприємств, за результатами  дослідження 2010 року, більше задоволені рівнем чинного податкового навантаження (35,6% оцінює його на рівні оптимального, на 3,5 п.п. більше), ніж у 2009 році; 69% представників великих підприємств вважають оптимальним рівень податкового навантаження до 10% валового річного доходу — цей показник вище, ніж в 2009 році. Проте, він «посунувся» у менший бік, більше половини представників великого бізнесу вважають, що оптимальним рівнем оподаткування є до 5% від валового доходу. Відповідно зменшилися частки  платників податків, які вважають оптимальним оподаткування на рівні 10-20% та більше 20%[31]

Протягом 2010 року, за оцінками представників великих  підприємств усі категорії витрат на дотримання вимог податкового законодавства значимо зросли (співвідношення варіантів відповіді «зросли» та «скоротились» перевищило аналогічний показник 2009 року щодо усіх видів витрат). Аналогічно, показник обтяжливості витрат для великих підприємств погіршився до 38,6 (на 5,7 п.п., що є статистично значимим) порівняно із 2009 роком.

Для великих підприємств в 2010 році збільшився розрив між оцінками «покращилось» та «погіршилось» щодо податкового законодавства. Показнику 2010 році зменшився на 10,4 п.п. до -70,6 п.п., що є найменшим значення з-поміж регати груп  платників податків.

Великі підприємства в 2010 році активно використовували усі способи контакту з представниками податкових органів: 75%  платників податків робили особисті візити до податкової інспекції, 83% телефонували інспектору, 85% користувалися електронними каналами для пересилання документів. Великі підприємства найбільш активно використовували гарячу лінію податкових органів (44%). До послуг звичайної пошти представники великих підприємств звертаються значимо частіше, ніж решта груп платників податків. Як найбільш бажані способи контактів з податковими органами представники великих підприємств виділили електронні канали (66%), особисті візити приваблюють лише 15%  платників податків, спілкування телефоном — 31%.       

В 2010 — 2011 році значимо зросла кількість представників  великих підприємств, які були вимушені звернутися до податкових органів за роз'ясненнями податкового законодавства, їхня частка становила 84,6% (збільшення па 16,5 п.п.), вона залишається найбільшою з-поміж інших груп підприємств. «Задоволеними» або «повністю задоволеними» отриманою відповіддю залишились 25%  платників податків, що значимо менше, ніж за підсумками 2009 року (зменшення на 14 п.п.), і це найнижчий показник у розрізі груп платників податків(дод.Б1-Б3).

Штрафні санкції  по відношенню до великих підприємств у 2010 році застосовувались у 77% випадків, цей показник залишився без змін порівняно до 2009 року. Порівняно до інших груп платників податків великі підприємства отримали найбільшу кількість штрафних санкцій.

При цьому лише 25% представників великих підприємств оцінюють стягнення цих штрафів як однозначно справедливе, що менше, ніж у 2009 році, але зменшення значення на 1,6 п.п. не є статистично значимим.

Традиційно  частота проведення перевірок податковими  органами на великих підприємствах  значимо більша, ніж по інших групах платників податків. Так, 81,3% представників великих підприємств відзначили, що такі перевірки мали місце протягом 2010 року.

Зміни у податковому  законодавстві внаслідок впровадження Податкового кодексу суттєво  вплинули на групу фізичних осіб-СПД що позначилось на результатах  дослідження у цій групі. Якщо в минулі періоди значимих змін не відбувалося, то в 2010 році динаміка оцінок приватних підприємців є найбільш вражаючою.

За даними  дослідження 2010 значимо впав показник добровільності виконання податкових зобов'язань, падіння становило більше 20 п.п. до рівня 38,7 (дод.Б1-Б3).

Загальний показник обтяжливості витрат також погіршився найбільше з-понад усіх груп підприємств, падіння становило більше 10 п,п. до рівня 51,3%.

Найбільших  змін зазнав показник Зміни податкового  законодавства, який вираховується  як різниця часток «покращилося»  та «погіршилося», його падіння становило  більше 40 п.п., і якщо в 2009 році цей  показник для приватних підприємців  був найкращий серед інших груп платників податків, то в 2010 році рівень показника для приватних підприємців не дуже відрізняється від інших груп підприємств.

Все більша частина  фізичних осіб-СПД вважають витрати  на виконання податкового законодавства обтяжливими, найбільш обтяжливим їм видається ведення податкового обліку (падіння майже на 20 п.п. порівняно до 2009 року), а загальне падіння показника обтяжливості витрат становило більше 10 п.п.

Менше 40% приватних  підприємців оцінюють чинний рівень податкового навантаження як оптимальний, що більше ніж на 20 п.п. нижче оцінок 2009 року. Більша частина фізичних осіб-СПД (68%) вважають оптимальним рівень податкових витрат у розмірі 5-20%, частка  платників податків, які вважають оптимальним податок у розмірі до 5% є найнижчою серед інших груп платників податків (близько 13%).

Фізичні особи-СПД  для контакту з податковими органами використовують два основні канали — особистий візит до податкової інспекції (95%  платників податків) та дзвінок Інспектору (18%). Електронні канали, широко поширені серед інших груп підприємств, приватні підприємці не застосовують. Проте вони є одним з бажаних способів взаємодії з органами ДПС, їм перевагу надали 30% опитаних фізичних осіб-СПД. Однак, найбільш бажаним способом контакту для приватних підприємців залишається особистий візит з рейтингом 50%, що на 13 п.п. вище, ніж в 2009 році (дод.Б1-Б3).