Сутність і види податків

Суб'єкт підприємницької діяльності — юридична особа, який перейшов на сплату єдиного податку, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати ПДВ;

10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

17.2. Особливості нарахування і сплати єдиного податку

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). У разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

У разі порушення цих вимог платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного кварталу.

Суб'єкти малого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.

У разі коли фізична особа здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожну особу.

Фізичні особи — платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

до місцевого бюджет — 43 %;

до Пенсійного фонду України — 42 %;

на обов'язкове соціальне страхування — 15 %(у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення — 4 %) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Суб'єкт підприємницької діяльності — юридична особа, який перейшов на сплату єдиного податку, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати ПДВ;

10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

до Державного бюджету України — 20 %;

до місцевого бюджету — 23 %;

до Пенсійного фонду України — 42 %;

на обов'язкове соціальне страхування — 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення — 4 %) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Податковий кодекс України від 2.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) тимчасово зберіг спрощену систему оподатковування. Однак з 1 січня 2011 року змінилася структура платежів для платників єдиного податку, що породжує питання з приводу суми, строків і порядку оплати. Це пов’язане з введенням у дію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вiд 08.07.2010  № 2464-VI.

Частина платежу від суми єдиного податку, що відраховується зі ставки податку до бюджету, залишається на рівні 43%. Але платежі до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів замінюється єдиним соціальним внеском, а це становить значну частину витрат підприємця. Сума до сплати єдиного соціального внеску для суб’єктів підприємницької діяльності-фізичної особи становить від 34,7% мінімальної заробітної плати, але не більше п’ятнадцяти прожиткових мінімумів (станом на 1.05.2011 – 14400 грн.).

Лекція 18 Роль єдиного податку у розвитку підприємництва

18.1. Характеристика платників єдиного податку.

18.2. Податкове навантаження платників єдиного податку

18.1. Характеристика платників єдиного податку

В Україні діяльність суб’єктів малого підприємництва регулюється рядом законодавчих та нормативних актів, серед них:

- Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03. 07. 1998 р. № 727/98 (далі - Указ № 727/98);

- Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19. 10. 2000 р. № 2063 – ІІІ;

- Господарський кодекс України від 16. 01. 03 р. 436-ІV та інші.

Суб’єктами малого підприємництва можуть бути юридичні і фізичні особи. Фізична особа-підприємець може бути платником єдиного податку, на загальній системі оподаткування та на фіксованому податку. У даній роботі розглянемо оподаткування фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування і сплачують єдиний податок.

Згідно з Указом № 727/98 платниками єдиного податку можуть бути підприємці, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх родин, протягом року перебуває не більше 10 осіб і розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Згідно з пунктом 2 Указу № 727/98 ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб – встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць [2].

Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи – сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, становила не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу (33,2% від мінімальної заробітної плати) та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

18 березня 2011 пройшло засідання робочої групи при Міністерстві фінансів України  з розробки законопроекту про реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, на якому Міністерство фінансів України запропонувало концепцію реформування спрощеної системи оподаткування (далі Концепція) на основі виявлених проблем.

Норми концепції лягли в основу законопроекту, який може вступити в силу з 2012 року.

Згідно Концепції Міністерство фінансів пропонує не тільки підвищити обмеження щодо обсягів річного доходу, але й поділити платників єдиного податку на кілька категорій за обсягом річних доходів. В залежності від категорії встановлюється и ставка єдиного податку, яка визначається у процентах до мінімальної заробітної плати. Детально інформацію наведемо у табл. 18.1.

Таблиця 18.1.

Категорії платників єдиного податку

З наведених даних видно, що про зниження податкового навантаження на платників єдиного податку-фізичних осіб не йдеться. Особливо зросте податковий тягар по третій категорії платників. Максимальна ставка за третю категорією буде дорівнювати 401,6 грн. (станом на кінець 2011 р. мінімальна заробітна плата 1004 грн.; 1004·0,4=401,6 грн.). А ще потрібно додати суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Так, щомісяця платник буде сплачувати мінімум 743,32 грн. Додатково ще додаються витрати по адмініструванню ПДВ, тобто ускладнюється і звітність.

Тільки для першої категорії платників єдиного податку передбачена річна податкова звітність, для другої та третьої – квартальна.

Що ж стосується норми, яка дозволяє включати до витрат юридичних осіб витрати на купівлю товарів, робіт і послуг у платників єдиного податку, то вона ще не узгоджена.

Що ж стосується юридичних осіб, платників єдиного податку, то Концепцією передбачено зниження ставки єдиного податку удвічі і встановлення у розмірі:

- 3 % від об’єкту оподаткування (доходу) (за умови сплати ПДВ);

- 5% від об’єкту оподаткування (доходу) (без сплати ПДВ)

18.2. Податкове навантаження платників єдиного податку

Податковий кодекс України від 2.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) тимчасово зберіг спрощену систему оподатковування. Однак з 1 січня 2011 року змінюється структура платежів для платників єдиного податку, що породжує питання з приводу суми, строків і порядку оплати. Це пов’язане з введенням у дію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вiд 08.07.2010  № 2464-VI.

Частина платежу від суми єдиного податку, що відраховується зі ставки податку до бюджету, залишається на рівні 43%. Але платежі до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів замінюється єдиним соціальним внеском, а це становить значну частину витрат підприємця.

Враховуючи ці зміни, строки сплати єдиного податку у 2011 році залишилися колишніми: платежі вносяться авансом до 20 числа місяця перед звітним. Сума єдиного податку - 43% від ставки податку.

Строки сплати єдиного соціального внеску - не пізніше 20 числа місяця, що йде за звітним. Сума до сплати єдиного соціального внеску для суб’єктів підприємницької діяльності-фізичної особи становить від 34,7% мінімальної заробітної плати, але не більше п’ятнадцяти прожиткових мінімумів (станом на 1.05.2011 – 14400 грн.). Оскільки сума єдиного соціального внеску залежить від мінімальної заробітної плати , то вона змінюватиметься.

Розглянемо нові правила оподаткування на прикладі розрахунок податкового навантаження для фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності, яка не використовує найманої праці і працює за максимальною ставкою 200 грн. (станом на 1 травня 2011 р.). Мінімальна заробітна плата станом на 1 травня 2011 р. – 960 грн.