Сутність і види податків

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, що продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість,  до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

Фізична особа зобов’язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

Згідно зі ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 %.

Дохід від продажу об’єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року другого та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %.

Дохід від продажу об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта та не нижче 25 % вартості такого самого нового об’єкта рухомого майна.

У разі якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи  підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до органу державної податкової служби інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

У разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, у власності якої перебував об’єкт рухомого майна, відчужений за таким рішенням, на підставі відображення ним доходу від такого відчуження у складі загального річного оподатковуваного доходу.

Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами  нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками 15 %.

16.2. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб об’єктів спадщини

Згідно зі ст. 174 ПКУ об’єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:

а) об’єкт нерухомості;

б) об’єкт рухомого майна, зокрема:

- предмет антикваріату або витвір мистецтва;

- природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;

- будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;

- інші види рухомого майна;

в) об’єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;

г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця  учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Об’єкти спадщини оподатковуються:

За нульовою ставкою:

а) вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

б) вартість власності, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, що успадковуються дитиною-інвалідом;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 19921994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

За ставкою 5 %, вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

За ставками 15 %, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

16.3. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи

Згідно зі ст. 179 ПКУ Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України.

Відповідно до цього розділу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:

- виключно від податкових агентів, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу.

Платники податку  резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Орган державної податкової служби протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Форма такої довідки встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених цим розділом.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Платник податку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, має право звернутися з запитом до відповідного органу державної податкової служби з проханням надати роз’яснення щодо заповнення річної податкової декларації, а орган державної податкової служби зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

Фізичні особи у випадках та обсягах, визначених законом, подають податкову декларацію, де зазначаються відомості про доходи, майновий стан, витрати, зобов’язання фінансового характеру, а також в додатку до податкової декларації зазначається інформація щодо вказаних відомостей членів сім’ї в усіх випадках її подання, передбачених законом.

Податкова декларація та додатки до декларації подаються фізичною особою згідно з цією статтею протягом будь-якого податкового періоду у звітному податковому році із зазначенням доходів (активів) станом на день її подання.

БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 3

«Податки при спрощеній системі оподаткування та інші податкові платежі та збори»

Змістовний модуль 11 Спрощена система оподаткування суб'єктів малого підприємництва

Лекція 17 Єдиний податок

17.1. Єдиний податок: нормативна база та основні характеристики

17.2. Особливості нарахування і сплати єдиного податку

17.1. Єдиний податок: нормативна база та основні характеристики

Право сплачувати єдиний податок мають СПДФО та юридичні особи суб'єкти малого підприємництва, які відповідають умовам Указу Президента. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Особа вважається суб'єктів малого підприємництва якщо:

1. Фізична особа:

1)     є суб'єктом підприємницької діяльності;

2. Юридична особа:

1)     обсяг річного валового доходу — не більше 500 000 євро;

2)     середньооблікова чисельність працюючих за рік — не більше 50 осіб;

3)     юридична особа не здійсню наступних видів діяльності (не є):

а)  діяльність у сфері грального бізнесу;

б)  обмін іноземної валюти;

в)  виробництво та імпорт підакцизних товарів;

г)  ломбарди;

д)  довірчі товариства;

е)  страхові компанії;

ж)  банки;

з)  інші фінансово-кредитні та небанківські установи;

4)     частка вкладів, що належить юридичним особам — засновникам і учасникам, які не є суб'єктами малого підприємництва не перевищує 25 % статутного фонду такої юридичної особи.

Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачені наступні критерії, яким повинні відповідати платників єдиного податку:

1. Фізичні особи (підприємці):

1)     обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік — не більше 500 тис. грн.;

2)     в трудових відносинах протягом року з ними, включаючи членів їхніх сімей, не повинно перебувати більше 10 осіб.

2. Юридична особа суб'єкт малого підприємництва:

1)     обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік — не більше 1 млн. грн.;

2)     середньооблікова чисельність працюючих за податковий період — не більше 50 осіб;

3)     не мають права сплачувати єдиний податок:

а)  патники спецпатенту;

б)  спільна діяльнисть;

в)  довірчі товариства;

г)  страхові компанії;

д)  банки;

е)  інші фінансово-кредитні та небанківські установи;

4)     частка, що належить юридичним особам — учасникам і засновникам, які не є суб'єктами малого підприємництва, не повинна перевищувати 25 % статутного фонду суб'єкта малого підприємництва;

5)     не мають права застосовувати інші способи розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунку коштами.

Суб'єкти малого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.