Роль податку на прибуток у регулюванні доходів підприємств

Міністерство  освіти і науки України

Харківський національний економічний університет 
 
 

Кафедра оподаткування 
 
 
 
 

Контрольна  робота

  з курсу: „Податкова система”

   на  тему: „Роль податку на прибуток у

   регулюванні доходів підприємств” 
 
 

Виконала:

     студентка ІІ курсу

     спеціальності 7.050104-2

     Новікова  В.С. 
 
 

Перевірив:

к.е.н.,доц. Грачов О.В. 
 
 
 
 
 
 

Кіровоград

2010 р.

           Зміст 

     1. Податок на прибуток: платники, об'єкти, ставки оподаткування.

1. Платники податку, консолідований податок, податкові періоди.
2. Об'єкт та ставки оподаткування.

 

     2. Валовий доход.

1. Доходи, які включаються або не включаються до валового доходу.
2. Дата виникнення валового доходу.

 

     3. Валові витрати.

1. Витрати, які включаються до валових витрат.
2. Витрати, які не включаються до валових витрат.
3. Витрати подвійного призначення.
4. Дата виникнення валових витрат.

 

     4. Амортизація.

1. Визначення основних фондів, їх груп, амортизації.
2. Порядок обліку балансової вартості та поліпшення основних фондів.
3. Норми амортизації та порядок її нарахування.

 

     5. Порядок звітування та сплати податку на прибуток. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Податок на прибуток: платники, об'єкти, ставки оподаткування.

     1.1. Платники податку, консолідований податок, податкові періоди

     Податок на прибуток підприємств  - це прямий податок, яким обкладається прибуток, отриманий на території України та за її межами (для резидентів) або доходи, отримані на території України (для нерезидентів).

     Справляння  податку на прибуток в Україні  регламентується Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (далі Закон №283), Законом  України "Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими  фондами" від 21.12.2000 р. №2181, іншими підзаконними актами стосовно справляння цього податку.

     Згідно  статті 2 Закону №283 до платників цього податку відносяться:

1. З числа резидентів - суб'єкти , господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
2. З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

     3. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі - філії), зазначених у підпункті 1, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

     Платник податку, який має такі філії, (головне  підприємство) може прийняти рішення  щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок окремо до:

• бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій (за філії);
• до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням (за себе), який = податок від загальної діяльності (головне підприємство + філії) - податок, сплачений за філії (див. вище).

     Сума  податку на прибуток філій за відповідний  звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого головним підприємством, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах головного підприємства, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань головного підприємства.

     Вибір порядку сплати консолідованого  податку на прибуток здійснюється головним підприємством самостійно до 1 липня  року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за його місцезнаходженням та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку.

     Згідно  статті 11 Закону №283 податковими періодами є:

     квартал; 

     півріччя;

     три квартали;

     рік.

     Податковий  період починається з першого  календарного дня податкового періоду  і закінчується останнім календарним  днем податкового періоду. Для виробників сільськогосподарської продукції  податковим періодом є календарний  рік.

     1.2. Об'єкт та ставки оподаткування.

     Згідно  статті 3 Закону №283 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається таким чином:

     Прибуток (ПР) = Валовий доход (ВД) - Валові витрати (ВВ) - Амортизаційні відрахування (А)

     Згідно  статті 10 Закону №283 встановлена основна  ставка податку на прибуток - 25% до об'єкта оподаткування.

     2. Валовий доход

     Визначення  валового доходу та перелік доходів, які включаються або не включаються  до валового доходу зазначені в статті 4 Закону №283.

     Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

     Крім  поняття валових доходів, у господарській  діяльності використовують показник доходи від діяльності підприємства. Порівнюючи валові доходи з доходами від діяльності підприємства можна визначити їх відмінні риси:

1. Якщо валові доходи - об'єкт податкового обліку, то доходи від діяльності - об'єкт фінансового обліку.
2. До валових доходів включають суму отриманої від покупців попередньої оплати (авансів), до доходів діяльності сума одержаних авансів не належить.
3. Валові доходи обліковують для визначення оподатковуваного прибутку, а доходи від діяльності обліковують для розрахунку фінансового результату підприємства.
4. Вартість відвантаженої продукції включають до складу доходів діяльності в усіх випадках, незалежно від дати оплати їх покупцем. У валові доходи включають вартість відвантаженої продукції, за умови, що це - перша подія.

2.1. Доходи, які включаються або не включаються до валового доходу. Включаються до валового доходу:

     1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), цінних паперів (крім їх первинного випуску і кінцевого погашення).

     2. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг.

     3. Доходи від страхової діяльності, здійснення операцій із розрахунками в іноземній валюті, операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами, операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань.

4. Доходи від спільної діяльності, а також доходи від здійснення операцій лізингу (оренди).
5. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

     6. Доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, в тому числі у вигляді:

     - сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої в звітному періоді;

     - сум поворотної фінансової допомоги, отриманої в звітному періоді (якщо вона отримана від неплатника цього податку і не повернута до кінця цього звітного періоду);

     - вартості товарів, безоплатно отриманих платником; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

     - сум штрафів та/або неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або суду.

     Не  включаються до валового доходу:

     1. Суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

     2. Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду як компенсація його збитків, якщо вони не були віднесені платником до валових витрат.

     3. Суми надмірно сплачених податків, зборів, що повертаються платнику з бюджетів, якщо вони не були віднесені платником до валових витрат.

     4. Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику у вигляді прямих інвестицій у корпоративні права, в тому числі згідно з договорами про спільну діяльність без створення юридичної особи.

     5. Суми доходів органів виконавчої влади від надання державних послуг, у разі зарахування таких доходів до відповідних бюджетів.

6. Дивіденди, отримані платником від інших платників податку.
7. Кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав після ліквідації емітента або закінчення договору про спільну діяльність.

     8. Суми одержаного платником податку емісійного доходу.

     2.2. Дата виникнення валового доходу.

     Згідно  п.п.11.3 Закону №283 дата виникнення (в  Законі - збільшення) ВД залежить від  виду операцій, які здійснюються підприємством:

     1. При продажі - дата події, що сталася раніше (правило першої події):

     - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

     - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

     2. При продажі з використанням торговельних автоматів - дата вилучення грошової виручки.

3. При продажі з використанням кредитних або дебетових карток - дата оформлення відповідного рахунку (товарного чека).
4. При продажі товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів - дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

     5. При здійснення кредитно-депозитних операцій - дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором.

     3. Валові витрати

     Валові  витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.