Податок на прибуток

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 19:12, реферат

Описание работы

Законодавчо-нормативна база:
1. Закон України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" станом на 01.07.2002 р. з змінами і доповненнями.
2. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ПІ.

Работа содержит 1 файл

urbhh043.doc

— 338.50 Кб (Скачать)

До суми зазначеної заборгованості не включаються зобов'язання дебіторів, які виникають при здійсненні операцій, що не включаються до основної діяльності фінансових установ. Під терміном "основна діяльність" слід розуміти операції, визначені статтею 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також відповідними статтями законів про небанківські фінансові установи.

1.15.2.4. У разі коли за наслідками звітного податкового періоду відбувається зменшення сукупного розміру нестандартних або безнадійних кредитів (інших видів заборгованості) у зв'язку з їх переведенням до стандартної категорії чи зі списанням до складу валових витрат платника податку за процедурою встановленою п.2.1.15.3, або при зменшенні сум боргових вимог, що використовується як база для визначення обмежень, встановлених підпунктом 2.1.15.2.3, надлишкова сума страхового резерву направляється на збільшення валового доходу фінансової установи за наслідками такого звітного періоду.

1.15.2.5. Порядок і джерела створення та  використання  резервів  (фондів) для страхування вкладів (депозитів) фізичних осіб встановлюються окремим законом.

1.15.3. Порядок відшкодування сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву платника податку

1.15.3.1. Безнадійна заборгованість відноситься на валові витрати кредитора, у разі якщо термін позовної давності за відповідною угодою з дебітором минув до моменту набрання чинності Законом "Про оподаткування прибутку підприємств". У випадках коли термін позовної давності за кредитною угодою не минув на момент набрання чинності цим Законом, безнадійна заборгованість відшкодовується за рахунок страхового резерву та включається до складу валових витрат у порядку, передбаченому іншими підпунктами цього пункту.

При цьому валовий доход дебітора збільшується на суму його заборгованості, по якій минув термін позовної давності у відповідний податковий

1.15.3.2. Безнадійна заборгованість за угодами, що передбачають виставлення векселя на користь кредитора в якості забезпечення боргових зобов'язань па, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за умови, якщо не опротестований у неплатежі вексель залишається непогашеним протягом ЗО календарних днів з моменту його опротестування та векселеотримувач порушив справу про банкрутство векселедавця у громадянському суді.

При цьому валовий  доход векселедавця збільшується на суму опротестованого в неплатежі  векселя у податковому періоді, на який припадає 30-й календарний  день з моменту опротестування такого векселя.

1.15.3.3. Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом у встановленому законодавством порядку, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора після прийняття громадянським судом рішення про визнання дебітора банкрутом. Кошти, отримані кредитором внаслідок завершення ліквідаційної процедури та продажу майна позичальника, включаються до складу валових доходів кредитора в податковий період їх надходження. У разі коли кредитор надає кредит дебітору, проти якого порушено справу про банкрутство до моменту укладення кредитної угоди, та інформація про порушення такої справи була оприлюднена (за винятком випадків надання фінансових кредитів у межах процедури санації дебітора під заставу його корпоративних прав) безнадійна заборгованість за кредитом погашається за рахунок власних коштів кредитора.

При цьому валовий доход дебітора, об'явленого банкрутом у встановленому законодавством порядку, не збільшується на суму зазначеної безнадійної заборгованості.

1.15.3.4. Заборгованість, забезпечена заставою, погашається у порядку, передбаченому нормами Закону України "Про заставу".

Заставоутримувач має  право відшкодувати за рахунок страхового резерву частину заборгованості, що залишилася непогашеною внаслідок  недостатності коштів, одержаних  кредитором від продажу майна  дебітора, переданого у заставу, та за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості. Продаж майна, переданого у заставу, здійснюється лише через аукціони (публічні торги). У разі відчуження майна, переданого у заставу, іншими способами кредитор покриває збитки за рахунок прибутку, який залишається у його розпорядженні після оподаткування.

Порядок проведення аукціонів (публічних торгів) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1.15.3.5. Безнадійна заборгованість, яка виникла внаслідок неспроможності дебітора погасити заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажору), відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за наявності будь-якого з нижче названих документів:

- підтвердження Торгово-промислової  палати України про настання  обставин непереборної сили чи  стихійного лиха на території  України або підтвердження уповноважених  органів іншої держави, легалізованих  консульськими установами України,  у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

рішення Президента України  про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих  місцевостях України, затверджене  Верховною Радою України, або  рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, включаючи

рішення  щодо визначення окремих місцевостей потерпілими  від несприятливих погодних   умов,   які   потягли   за    собою     втрату      врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, які перевищують ЗО відсотків від середнього врожаю за поперед] п'ять календарних років.

При цьому валовий  дохід дебітора не збільшується на суму заборгованості, виникла внаслідок  його неспроможності погасити таку заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажору), протягом усього строї) дії таких форс-мажорних обставин.

1.15.3.6. Прострочена заборгованість підприємств, установ    і    організацій, майно яких не може бути звернено стягнення (або тих, що не підлягають приватизації згідно із законодавством України, відшкодовується   за   рахунок страхового резерв; кредитора у разі, якщо протягом    ЗО    календарних    днів    з моменту    виникненні прострочення    зазначена        заборгованість        не        була відшкодована кошт Державного бюджету України чи відповідних місцевих бюджетів або компенсована будь-який інший спосіб.

При цьому кредитор у  строки,     передбачені     законодавством,     зобов'язав звернутися до суду (господарського суду) з позовом щодо відшкодування збитків] отриманих у зв'язку з таким кредитуванням. У разі  коли кредитор не звертається до суду (господарського суду) протягом визначених законодавством строків або у рай коли суд (господарський суд) відмовляє у позові або залишає позовну заяву ба! розгляду,   кредитор   зобов'язаний   збільшити   валові   доходи   на   суму   безнадійної заборгованості у відповідний податковий період. І

1.15.3.7. Прострочена заборгованість фізичних осіб, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за умови, якщо рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими було прийнято пізніше дати укладення кредитної угоди.

При цьому кредитор має  здійснити юридичні заходи щодо стягнення  безнадійної заборгованості зі спадку такої фізичної особи у межах  та за процедурою, визначеною законодавством.

1.15.3.8. Прострочена заборгованість за договорами, визнаними у судовому порядку повністю або частково недійсними з вини дебітора, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у разі, якщо дебітор не погашає заборгованість за зазначеними договорами протягом ЗО календарних днів з дня прийняття рішення суду про визнання їх повністю або частково недійсними.

При цьому валовий  дохід дебітора збільшується на суму такої заборгованості у податковий період, на який припадає рішення суду (господарського суду) щодо визнання договорів  повністю або частково недійсними з  вини дебітора.

1.15.3.9. Прострочена заборгованість за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини кредитора або з вини обох сторін, погашається за рахунок повернення дебітором суми кредиторської заборгованості, а в разі її неповернення протягом ЗО календарних днів - з прибутку, який залишається у розпорядженні кредитора після оподаткування.

При цьому валовий  дохід дебітора збільшується на суму такої заборгованості у податковий період, на який припадає рішення суду (господарського суду) щодо визнання договорів або їх частин недійсними з вини обох сторін.

1.15.3.10. Прострочена заборгованість фізичних осіб, стосовно яких оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у разі, якщо протягом 180 календарних днів з дня оголошення розшуку місце перебування такої фізичної особи не встановлено.

1.15.3.11. Прострочена заборгованість юридичних осіб, стосовно керівників яких ;оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у разі, якщо протягом 180 календарних днів з дня оголошення розшуку місце перебування цих осіб не встановлено.

1.15.3.12. У разі коли всі заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості згідно з порядком, визначеним п. 2.1.15.3 , не привели до позитивного наслідку, банки та небанківські фінансові установи відносять на валові витрати таку заборгованість в частині, що не відшкодована за рахунок страхового резерву платника податку , створеного відповідно п. 2.1.15.3.

1.15.3.13. У разі коли дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором до складу валових витрат або відшкодовану за рахунок страхового резерву згідно з положеннями пункту 2.1.13.1 і п.2.1.15.3 кредитор збільшує валовий доход на суму компенсації, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини.

1.15.3.14. У разі коли за висновком відповідного уповноваженого органу, визначеного підпунктом 2.1.15.3.5, обставини непереборної сили, стихійного лиха (форс - мажору) носять тимчасовий характер і не впливають на діє спроможність дебітора сплатити заборгованість після їх закінчення, кредитор зобов'язаний надати претензію дебітору стосовно сплати зазначеної заборгованості протягом ЗО календарних днів після закінчення дії таких обставин непереборної сили. У випадку якщо дебітор не погасив зазначену заборгованість або кредитор не звернувся з позовом до суду (господарського суду) стосовно стягнення такої заборгованості протягом строків, визначених законодавством, валові доходи кредитора і дебітора збільшуються на суму зазначеної заборгованості.

1.15.3.15. У разі коли відповідно до законодавства рішення про визнання договорів недійсними з вини дебітора скасоване, а кредитор не оскаржує таке рішення у строки, передбачені законодавством, кредитор збільшує валовий доход на суму заборгованості, попередньо включену до валових витрат або відшкодовану за рахунок страхового резерву у податковий період, протягом якого закінчився строк для подання такої скарги.

1.15.3.16. У разі коли фізична особа, стосовно якої органами слідства оголошено розшук, розшукана і сплачує заборгованість, яка була попередньо включена кредитором до складу валових витрат або відшкодована за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує валовий дохід на суму компенсації заборгованості, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості (її частини).

1.16. Оподаткування  нерезидентів

1.16.1. Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цим пунктом.

Для цілей даного пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, що сплачуються  на користь нерезидента, у тому числі  проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;

в) роялті, послуги типу "інжиніринг", а також доходи від фрахту;

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами постійними представництвами на   користь   нерезидента – лізингодавця орендодавця

д) доходи від продажу  нерухомого майна, розташованого на території України яке   належить   нерезиденту,   у   тому   числі      майна      постійного представши нерезидента;

е)прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або  іншим корпоративними правами, визначений відповідно до норм Закону;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України  доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених  ними осіб) на території; України;

з) брокерська,  комісійна або  агентська винагорода, отримана від  резидентів постійних представництв інших    нерезидентів    стосовно брокерських, комісійних '<. агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом території України на користь резидентів;

й)  внески та премії на страхування  або  перестрахування  ризиків в України (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею   (крім   державної),   від казино інших гральних місць (домів),    розташованих    на    території    України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних  внесків та пожертв  на   користь  нерезидентів;!

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг) переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Информация о работе Податок на прибуток