Податок на прибуток

Зазначений капітальний  дохід належить до складу валових  доходів платиш податку кожного  звітного кварталу звітного року в  сумі, яка дорівнює одній четвер відсотка     річної     норми      амортизації     відповідної     групи      основних   фок (нематеріальних активів) від суми капітального доходу такої групи (нематеріальної активу).

При  застосуванні  прискореного  методу  амортизації  коефіцієнт  індексації застосовується.

1.11.5.6. Облік балансової вартості основних    фондів,    які    підпадають « визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурної компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої; групи.

1.11.5.7. Облік балансової вартості основних    фондів,    які    підпадають визначення груп 2 і 3, ведеться за сукупною балансовою вартістю   відповідної груп основних фондів незалежно   від   часу   введення   в   експлуатацію   таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості    індивідуальної матеріально) цінності, що входить до складу   основних   фондів   групи   2   або групи 3, з метою оподаткування не ведеться.

Дія пункту припинена  на 2002 рік з урахуванням вимог  статті 7 ЗУ України "Про Державний  бюджет  України на  2002  рік",  в якому передбачено,  що  для цілей оподаткування амортизація на основні фонди II та III груп, які виведені з експлуатації] не нараховується.

1.11.5.8. Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп    основні фондів установлюється Міністерством фінансів України.

1.11.5.9. Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів1 доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

1.11.5.10. Амортизація основних фондів груп 2 і 3 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

1.11.5.11. Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з п. 2.1.11.5.5 протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

1.11.6. Порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів

1.11.6.1. У разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

1.11.6.2. У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

1.11.6.3. У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи І у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта.

Сума перевищення виручки  від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається  до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

1.11.6.4. У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2 і 3 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Дія пункту припинена  на 2002 рік з урахування вимог статті 7 ЗУ України "Про Державний бюджет України на 2002 рік"

1.11.6.5. У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 в зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

Зворотне введення основних фондів після проведення їх капітального ремонту, реконструкції або модернізації здійснюється у порядку, встановленому  підпунктом 6.2 п. 2.1.11.

1.11.6.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2 і 3 у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп не змінюється.

Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх капітального ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами.

Дія пункту припинена  на 2002 рік з урахування вимог статті 7 ЗУ України "Про Державний бюджет України на 2002 рік"

1.11.6.7. Якщо на початок звітного кварталу групи 2 і 3 основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість такої групи відноситься до валових витрат платника податку такого звітного періоду. Норми цього підпункту не застосовуються при визначенні платником податку амортизаційних відрахувань на суму поліпшень основних фондів, одержаних в оперативний лізинг (оренду).

1.11.6.8. У разі вимушеної заміни основних фондів, якщо з не залежних від платника податку обставин вони (чи їх частина) зруйновані, вкрадені чи підлягають знесенню або платник податку змушений відмовлятись від використання таких

основних фондів з обставин загрози  чи неминучої заміни, зруйнування  або знесення умови підтвердження  наявності такої загрози або неминучості у порядку, визначеної законодавством), платник податку в звітному періоді, на який припадає така заміна:'

а) збільшує валові витрати  на суму балансової вартості окремого об'єкта основи фондів групи 1, який підлягає вимушеній заміні, а вартість такого об'єкта прирівнює до нуля;

б) не змінює балансову  вартість груп 2 і 3 для таких обставин стосовно основи фондів цих груп.

1.11.6.9. У разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична осо визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов'язані вимушеною заміною основних фондів, платник податку в  податковий період, на припадає така компенсація:

а) збільшує валовий доход  на суму компенсації за основні фонди  групи 1;

б) зменшує баланс відповідної  групи основних фондів на суму компенсації] основні фонди груп 2 і 3.

1.11.6.10. У разі якщо платник податку приймає рішення про ліквідац окремого об'єкта основних фондів групи 1, не пов'язане з обставинам обумовленими підпунктом 2.6.11.6.8 балансова вартість такого об'єкта не відносить до валових витрат і відшкодовується за рахунок власних джерел платника податку.

1.11.7. Порядок обліку основних фондів, наданих в лізинг (оренду)

Балансова вартість відповідної  групи основних фондів не зменшується  ні вартість основних фондів, які надаються платником податку в оперативний лізинг (оренду). Балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується а вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основній фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.

1.11.8.Норми амортизації

1.11.8.1. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

група 1 - 1,25 відсотка;

група 2 - 6,25 відсотка;

група 3 - 3,75 відсотка. •

1.11.8.2. Платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3,    придбаних    після    набрання чинності цим Законом за такими нормами (у розрахунку на календарний рік):

1 -й рік експлуатації - 15 відсотків;

2-й рік експлуатації - ЗО відсотків;

3-й рік експлуатації - 20 відсотків;

4-й рік експлуатації - 15 відсотків;

5-й рік експлуатації - 10 відсотків;

6-й рік експлуатації - 5 відсотків;

7-й рік експлуатації - 5 відсотків.

Зазначене рішення не може бути прийняте платниками податку, що випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на яку встановлюються (регулюються) державою або платниками податку, які визнані такими, що займають монопольне становище на ринку, відповідно до закону.

Облік таких основних фондів ведеться окремо по кожному об'єкту.

Амортизаційні відрахування нараховуються на балансову вартість таких об'єктів, яка дорівнює їх первісній  вартості, збільшеній на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням таких фондів.

1.11.9. Поточний і капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фондів

Платники податку мають  право протягом звітного року віднести до валових втрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

Витрати, що перевищують  зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.

1.11.10. Амортизація витрат на поліпшення основних фондів, одержаних в оперативний лізинг (оренду)

У разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), орендар може збільшити (створити) балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень такого об'єкта. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди) за винятком вартості фактично проведених його поліпшень при застосуванні п. 2.1.11.9.

1.11.11. Амортизація витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин

1.11.11.1. Будь-які витрати на розвідку (до розвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин ( у тому числі будь-які нафтові або газові свердловини) включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.

1.11.11.2. Облік балансової вартості витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, ведеться по кожному окремому родовищу (кар'єру, шахті, свердловині). Порядок такого обліку встановлюється Міністерством фінансів України.

1.11.11.3. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду на витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин (за винятком свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ), розраховується за формулою:

С(а) = Б(а) х О(а) : О(з),

де С(а) - сума амортизаційних відрахувань за звітний квартал;

Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду, яка дорівнює балансовій вартості групи  на початок кварталу, що передує  звітному, збільшеній на суму витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування запасів (родовищ) корисних копалин, понесених протягом попереднього кварталу;

О(а) - обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин, фактично видобутих протягом звітного кварталу;

О (з) - загальний розрахунковий  обсяг (у натуральних величинах) видобутку корисних копалин на відповідному родовищі, який визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Платники податку всіх форм власності мають право застосувати  щорічні індексацію балансової вартості витрат, пов'язаних з видобутком корисних коїш на коефіцієнт індексації, який нараховується за формулою:

де І(а-1) - індекс інфляції, за результатами якої провадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує  одиниці, індексація не провадиться.

У разі коли платник  податку  застосував  коефіцієнт  індексації,  такий платні податку зобов'язаний визнати капітальний доход у сумі, що дорівнює різниці балансовою   вартістю   витрат,     пов'язаних  з   видобутком   корисних   копалин, яи визначена  на   початок   звітного   року   із   застосуванням   коефіцієнта   індексації, балансовою вартістю таких витрат до такої індексації.