Податкова система та вплив на економику країни

Боротьба з мінімізаторами вимагає якісно нового підходу до оцінки діяльності підприємств.

Потрібно зосередити увагу на відпрацьовуванні саме тих  підприємств, для яких ці схеми створюються. Тобто потрібно відстежити всі зв'язки мінімізатора і вийти на замовників послуг. Якщо ми ліквідуємо тільки мінімізатора, його клієнти просто знайдуть собі іншого виконавця. А в бюджет нічого не додасться.

Нині основні зусилля  податкової міліції спрямовані на захист економіки країни, викриття злочинів у економічній сфері, забезпечення відшкодування завданих державі  збитків.

З початку створення податкова міліція розкрила понад 90 тисяч злочинів у сфері оподаткування. Серед інших виявлено близько 30 фактів безпідставних заявок на відшкодування ПДВ на суму майже 13 мільярдів гривень. Припинено діяльність понад 40 тисяч підприємств з ознаками фіктивності, ліквідовано близько 2 тисяч конвертаційних центрів. Завдяки роботі підрозділів податкової міліції до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 30 мільярдів гривень.

Податкова міліція, крім виконання основних функцій, здійснює дуже важливу на сучасному етапі розвитку держави роботу — боротьбу з корупцією в органах державної податкової служби.

Даючи оцінку роботі Державної  податкової адміністрації України за 2011 рік, боротьбу з корупцією в органах податкової служби керівництвом країни визначено одним із пріоритетних завдань.

Над цим завданням  активно працюють спеціальні підрозділи податкової міліції по боротьбі з  корупцією, роблячи усе можливе  для усунення причин та умов, завдяки  яким існують об'єктивні чинники  для проявів корупції в податковій системі.

Практика свідчить, що лише ретельно підготовлена, скоординована  у часі діяльність оперативних і  слідчих підрозділів податкової міліції у взаємодії з ревізорським апаратом податкової служби та іншими контролюючими органами призводить до бажаного результату.

ВИСНОВКИ

Податки - це обов'язкові платежі в бюджет, які збирає держава  з юридичних і фізичних осіб. Кожний податок має обов`язкові елементи. До них відносяться: суб`єкт податку  або платник, об`єкт податку, джерело  податку, ставка податку. Тверді ставки встановлюються в абсолютній сумі на одиницю обкладання незалежно від розміру доходу. Пропорційні ставки податку діють в однаковому відсотковому відношенні до об`єкта податку без врахування диференціації його величини. Прогресивні ставки податку середня ставка прогресивного податку підвищується у міру зростання доходу. Регресивні ставки податку середня ставка регресивного податку знижується у міру зростання доходу.

За формою оподаткування  всі податки поділяються на прямі  і непрямі. 
Прямі податки сплачуються суб`єктами податків безпосередньо й прямо пропорційно платоспроможності. Прямі поділяються на реальні та особисті. До реальних відносяться податки на землю, будинки, промислові, торгові, банківські установи та грошовий капітал. До особистих - податки на доходи фізичних та юридичних осіб. На відміну від прямих, непрямі податки не зв`язані з розмірами доходів чи вартістю майна платника податків. Непрямі податки виступають у трьох видах: "акцизи", "фіскальні монопольні податки", "митні збори". Акциз - різновид непрямого податку переважно на товари масового споживання (цигарки, алкогольні напої, сіль, цукор, сірники, автомобілі, холодильники, парфумерні вироби тощо), а також різні комунальні, транспортні, культурні та інші послуги, які мають широке розповсюдження (телефон, транспортні перевезення, авіа- і залізнодорожні квитки, демонстрація фільмів). У більшості країн Заходу непрямі податки на товари і послуги внутрішнього ринку забезпечують біля 25% всіх податкових надходжень у бюджет. Індивідуальні чи вибіркові акцизи стягуються за твердими ставками з одиниці товару. Фіскальні монопольні податки поповнюють казну за рахунок непрямого оподаткування товарів масового попиту, виробництво і реалізація яких монополізовані державою. Виник цей податок з "реалії", тобто привласнення державою виключного права на той чи інший вид діяльності. Наприклад, існує в державі монополія на виробництво алкогольних виробів. Напередодні антиалкогольної компанії цей вид монопольної державної діяльності забезпечував надходження в бюджет більше третини його суми. Практично завжди об`єктом державної монополії було також виробництво і реалізація виробів з хутра і золота. 
Митні збори - це непрямі податки на імпортні, експортні і транзитні товари, тобто такі, які пересікають кордони країни. Вони сплачуються всіма, хто здійснює зовнішньоекономічні операції. В залежності від цих цілей, які переслідує держава, митні збори поділяються на "фіскальні", "протекційні", "антидемпінгові" і "пільгові". Фіскальні митні збори мають за мету ріст бюджетних доходів. Політика держави в тих випадках, коли вона захищає своїх підприємців від іноземних конкурентів, підтримує високий рівень цін на їх продукцію в своїй країні, називається протекціонізмом. Протекціонізм здійснюється за допомогою високих митних тарифів на іноземні товари, повної заборони або обмеження імпорту окремих товарів, нетарифних бар`єрів, компенсаційних мит, сприяння експорту продукції національної промисловості чи сільського господарства, використання ліцензійної системи у зовнішній торгівлі, імпортних податків тощо.

Україна згідно із статтею 1 Конституції України є соціальною, правовою державою. Отже, її податкова  система повинна відповідати  вимогам щодо рівня фінансування суспільних благ із визначенням відповідно до цього рівня перерозподілу ВВП, який забезпечить формування фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави та гарантії громадянам достатнього життєвого рівня.  
Реформування податкової системи проводитиметься синхронно з упорядкуванням та оптимізацією системи державних видатків і вирішенням таких питань:

- підвищення вартості робочої сили шляхом проведення реформи оплати- праці та економічно обґрунтованого розширення пакета соціальних послуг і гарантій працюючому населенню;

- наближення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- розроблення та запровадження у повному обсязі державних мінімальних соціальних стандартів;

- перехід від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики підвищення доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення залежно від їх матеріального стану;

- забезпечення ефективності системи надання медичних послуг шляхом впровадження в практику страхової медицини із залученням фінансової підтримки держави;

-підтримка проведення структурних реформ в економіці;  
- надання необхідного адаптаційного періоду для переходу до ринкових умов діяльності дотаційних галузей виробничої сфери, зокрема вугільної промисловості, сільського господарства;

- забезпечення державної підтримки реалізації інноваційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності;

- переорієнтація напрямів використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток соціальної та транспортної інфраструктури, а також виконання програм енергозбереження та охорони довкілля.  
При цьому слід зазначити, що існує ряд бюджетних обмежень для проведення податкової реформи, які зумовлюють її еволюційний характер.  
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Панасик В.М., Ковальчук Є.К, Бобрівець С.В. Податковий облік: організація, нормативне забезпечення, податкові розрахунки,звітність: Навч. посібник. – Тернопіль: Астан, 2003. – 304с. – с. 6-26, с. 3-5
2. Білик М.Д., Золотко І.А. Податкова система України: Навч.-методич. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 192с. – с.20-21, с. 29-36
3. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: А.С.К., 2000. – 639с. – с. 29-37
4. Оподаткування підприємств: Навч. пос.: у 2-х ч. ч.1/ Кер. авт. кол. і наук. ред. доцент С.В.Климчик. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 192с.
5. С. Крилов. Зміни 2007 // Інформаційно-аналітична газета “Податки та бухгалтерський облік”. – 25 грудня 2006. – №103 (974). – с. 49-57.
6. М.С. Онуфрик. Порівняльний аналіз податкових систем і податкового навантаження країн-членів ЄС та України // Економіка і держава. – вересень 2005. – №9
7. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 1999. – 164с. – с.105-115
8. Податкова система. Підручник/ За заг. ред. С.М. Онисько. – Львів: “Магнолія”. – 2004. – 312с. (с.200-205)
9. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Кондор – 2003. – 346с.
10. Державний Комітет статистики України/ За ред. О.Г. Осауленка, Статистичний щорічник за 2001 рік, – К.: ”Техніка”
11. Василик О.Р., Павлюк К.В. Державні фінанси України: підруч. – К.: Центр навч. літ., 2004 – 608с. – с. 162-168)
12. Гега П.Т., Доля Л.М., Основи податкового права: Навч. посіб. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 273с.
13. Головна державна податкова інспекція України. Основи оподаткування в Україні. – Київ.”Укртиппроект”,1998.
14. Климко Г.Н. Основи економічної теорії. – Київ.”Вища школа” – “Знання”, 1997.
15. Федосова В.М. Податкова система України. – К., 1994. – с. 42 – 43.
16. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К., 1997. – с.144.
17. Козак Ю.Г. Міжнародне оподаткування. – К., 2003. – с. 550.
18. Концепція податкової реформи // http://www.taxes.kiev.ua/.
19. Концепція реформування податкової системи України // http://www.dkrp.gov.ua/.
20. Проект Податкового кодексу України, прийнятий у другому читанні 14 травня 2002 p. // http://www.rada.kiev.ua/.
21. Савченко Т. Податковий кодекс: кроки назустріч // Вісник Податкової служби України. – 2001. – №21. – с. 8-10.
22. О. Майстренко. Реформування податкової системи України як спосіб вирішення податкових колізій // http://pravo-ukraine.pravo.biz/.
23. http://www. minfin.gov.ua.
24. О. Базілінська. Деякі аспекти бюджетно-податкової політики в сучасних умовах // Фінанси України. – 2005. – №10.