Податкова система та вплив на економику країни

Як видно з таблиці, податок  на додану вартість традиційно є основним бюджетоутворюючим податком, який забезпечує понад половину податкових надходжень. Надходження від нього у 2010 – 2011 рр. становили відповідно 50,9 % ,54,85 %, 56,81%. Таке зростання пояснювалось декількома чинниками: по-перше, це стрімке збільшення споживання, по-друге, зростання імпорту в номінальному виразі, пов’язане зі значним підвищенням цін на енергоресурси, а також імпортом інвестиційних товарів і товарів довгострокового використання. Також було запроваджено ставку ПДВ на рівні 20% на імпортний газ замість попередньої нульової ставки. Водночас прострочена заборгованість із відшкодування ПДВ знизилась з 0,6 млрд. грн. на початку 2007 року до 0,4 млрд. грн. в січні 2007.

Незважаючи на зростання фіскальної ефективності податку на додану вартість протягом 2005 - 2011 років з 4,9 до 9,7 відсотка валового внутрішнього продукту, співвідношення сум такого податку з вироблених в Україні ("внутрішній" податок на додану вартість) та ввезених у країну товарів ("зовнішній" податок на додану вартість) погіршилося, зокрема в 2004 році "зовнішній" податок на додану вартість перевищував "внутрішній" у 2,5, а в 2008 році - у 7,6 раза, тобто 88 відсотків надходжень податку отримано за рахунок імпорту. Така ситуація склалася внаслідок погіршення стану торгового балансу, недоліків у адмініструванні податку на додану вартість та збільшення кількості ухилень від сплати податку і пред'явлення незаконних вимог щодо його відшкодування.

Для процесу мобілізації надходжень ПДВ характерна значна кількість  ризиків. Це в першу чергу пов’язано  зі значною часткою експорту у  ВВП України. Досвід планування та прогнозування ПДВ в Україні свідчить про наявність значних ризиків, властивих цьому процесу. Це в свою чергу призводить до недовиконання планових показників бюджету. Зменшення ступеня ризику прогнозування та планування бюджету можливе з допомогою введення кількісних показників граничного ступеня ризику планування бюджету. Законодавче введення таких показників за умов використання сучасних методів прогнозування податкових надходжень (аналізу числових рядів) може суттєво покращити бюджетне планування.

Прогноз ПДВ:

Податок на додану вартість (ПДВ) є найбільшим джерелом податкових надходжень зведеного бюджету.

Заплановане в державному бюджеті України на 2012 рік зростання надходжень від податку на додану вартість (ПДВ) на 40,1% в порівнянні з фактичним обсягом у 2011 році викликає сумніви, вважає експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Катерина Пилькевич.

"Таке істотне збільшення  доходів від ПДВ, незважаючи  на задекларовану урядом реалістичність  прогнозу макроекономічних показників, закладених в законі про держбюджет, є досить сумнівним", - вказується в її статті, розміщеній на веб-сайті Інституту. Пилькевич нагадує, що ПДВ в поточному році є найбільшим податковим джерелом надходжень до держбюджету: планується збір коштів у розмірі 119,0 млрд. грн. при загальному об'ємі доходів держбюджету - 267,452 млрд. грн.

При цьому доходи від  ПДВ з вироблених в Україні  і ввезених на територію країни товарів, за держбюджетом, збільшаться в порівнянні з попереднім роком на 26,8% і 15,3% відповідно.

"Сума, передбачена законом для відшкодування цього податку, викликає найбільше питань. Зокрема, план відшкодування ПДВ зменшений в 1,4 рази (з 34,5 до 25 млрд. грн.). Ці розрахунки не узгоджуються ні з офіційним прогнозом вартісних обсягів експорту, ні з ефективною ставкою відшкодування ПДВ в минулі роки", - вказується в статті.

"Свідоме заниження  суми відшкодування ПДВ створює  передумови для подальшого накопичення заборгованості по ПДВ в 2011 році", - підкреслює Пилькевич.

Експерт також відзначає  нелогічність стрімкого збільшення плану доходів від ПДВ на тлі очікуваного зростання податкових пільг зі сплати цього податку.

"За оцінками Міністерства  фінансів України, сума таких пільг повинна зрости в 2012 році на 3,7 млрд. грн. (до 21 млрд. грн.), включаючи пільги космічній і літакобудівній галузям, надані їм торік", - наголошується в статті.

За оцінкою експерта, збільшення цих пільг суперечить раніше досягнутим домовленостям України  з Міжнародним валютним фондом.

Як повідомлялося, ухвалений  і підписаний президентом закон про держбюджет-2010 передбачає відшкодування ПДВ платникам, в яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики (ОВГЗ). Порядок і детальніші умови випуску облігацій визначить уряд. Раніше його представники заявляли, що обсяг випуску може скласти близько 20 млрд грн.

Крім того, держбюджет-2012 передбачає відшкодування і поточної заборгованості по ПДВ державними цінними паперами або зерном і борошном з Аграрного фонду шляхом взаємозаліку з використанням поточних рахунків в держбанках або Держказначействі із спеціальним режимом використання. Порядок цих операцій також повинен визначити Кабмін

Табл.3. Параметри прогнозу доходів від ППП та ПДВ

Е - оцінка, F - прогноз

Прогноз ПДФО:

Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) залишається третім великим  джерелом доходів і забезпечує близько однієї п'ятої податкових доходів зведеного бюджету. За 3 місяців 2012р. доходи від ПДФО досягли 27,4 млрд. грн. або 4,9% від ВВП, що на 0,7 відсоткових пунктів вище, ніж у 2011р. Це збільшення пояснюється декількома факторами. По-перше, рушійною силою збільшення доходів від ПДФО залишається поступове підвищення мінімальної зарплати, яка сприяє збільшенню зарплати в економіці. Іншим чинником є вищі зарплати для працівників суспільних секторів завдяки запровадженню другого етапу Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників бюджетної сфери в другому півріччі. Протягом цього періоду надходження від ПДФО склали 59,3% від доходної частини місцевих бюджетів (без врахування трансфертів з Державного бюджету) і були спрямовані на фінансування делегованих повноважень місцевих органів влади, насамперед охорони здоров'я та освіти.

ІЕД переглянув вгору попередній прогноз надходжень від ПДФО у 2011р. до 35,5 млрд. грн. (5,1% від ВВП) завдяки вищим, ніж попередньо очікувалось, доходам від ПДФО за перші 10 місяців року. Ця тенденція пояснюється вищим, ніж раніше оцінювалось, зростанням фонду оплати праці, що відповідає більшому розміру номінального ВВП. Отже, прогноз надходжень від ПДФО у 2012р. є вищим за урядовий план на 3,0 млрд. грн. Додаткові доходи дозволять місцевим органам влади профінансувати делеговані повноваження, зокрема щодо виплати заробітної плати в секторах освіти та охорони здоров'я.

2.2. Аналіз розвитку податкової системи

Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві  з моменту виникнення держави. Податкова  система – основа фінансово-кредитного механізму державного регулювання  та один із найважливіших важелів  впливу на економіку. В Україні конституційно  закріплено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, та визначено, що система оподаткування встановлюється виключно шляхом прийняття відповідних законів.

Податкове законодавство  в Україні сформоване на основі нормативної бази, успадкованої від командно-адміністративної системи. Основи української національної податкової політики розроблялись під тиском обставин без належного наукового обґрунтування та аналізу макро - і мікроекономічних наслідків запровадження різних податків і розміру їх ставок, без урахування світового та історичного досвіду формування й розвитку податкових систем. Більшість рішень щодо формування податкової системи в Україні приймалась відповідно до особистих знань, інтуїції або інтересів керівництва держави та її організаційних структур.

Відсутність науково  обґрунтованих підходів до формування національної податкової системи та до аналізу наслідків від її впровадження робили і роблять податкову політику не ефективним антикризовим засобом, а  однією із основних причин загострення економічної кризи.

Проблема побудови ефективної податкової системи – одна із найбільш актуальних в процесі становлення  в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки в світовий ринок. Її вирішення повинно здійснюватись шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого у світі досвіду в сфері оподаткування.

Чинному податковому  законодавству України притаманно включення його до бюджетного права, що й виділяє у податковому регулюванні фіскальні функції. Розповсюджена ідея про те, що податки – це лише засіб для наповнення державного бюджету або, інакше, джерело коштів, необхідних для функціонування держави – безпідставна та обмежена. В дійсності податки суттєво впливають на діяльність господарюючих суб'єктів, податкова система виконує функцію структурування економіки, створює та посилює одні зв'язки або знищує інші. Недоцільно акцентувати увагу лише на наповненні бюджету з податкових джерел, ігноруючи при цьому те, яким чином процедура його наповнення впливає на економічні процеси. Мова повинна йти про розробку такої податкової системи, яка би забезпечувала або, хоча б, не стримувала розвиток економіки.

Існуюча податкова система  не тільки не заохочує, а в ряді випадків прямо перешкоджає зусиллям підприємств щодо розвитку виробництва і підвищення його рентабельності. Вона не відповідає цілям економічної, у тому числі промислової, політики держави.

Податки не люблять платити  всі і це характерно для будь-якої країни. Але в Україні багато хто не сплачує податки не тільки тому, що вони великі, несправедливі та їх сума не відповідає тій корисності, що отримується від держави. Закони, що регламентували податкову систему в Україні, весь час змінювались з метою їх погодження з процесами, які мали місце у житті суспільства, за відсутності єдиної податкової політики. Закони про нові податки, збори та обов'язкові платежі приймалися відповідно до поточних потреб в фінансуванні доходної частини бюджету (станом на кінець 1999 року в Україні встановлено 23 загальнодержавних і 16 місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів). За таких умов суб'єкти господарювання та фізичні особи опиняються в критичному становищі – більшість громадян в державі просто не в змозі встигнути за змінами, вони не знають, що саме, коли і за яким механізмом вони повинні сплачувати.

Існуюча податкова система  України характеризується наступними негативними рисами:

1.  Велика чисельність  нормативних документів та невідповідність  законів та підзаконних актів,  які регулюють податкові відносини – станом на початок 2000 року налічується близько 500 нормативних документів, пов'язаних з оподаткуванням.

2.  Нестабільність  податкового законодавства, а  саме численні зміни та поправки  до існуючих законів. Тільки  відносно податку на додану вартість за два роки було прийнято 40 законів про внесення змін та видано більше 100 роз'яснень та уточнень.

3.  Відсутність регулюючої  функції та зосередження на  фіскальній ролі податків.

4.  Наявність законів,  які належать до інших галузей права, але зачіпають питання регулювання податкових відносин.

5.  Відсутність достатніх  правових гарантій для учасників  податкових відносин. Так, відповідно  до Закону України "Про систему  оподаткування", платники податків  та зборів мають право подавати документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування, одержувати та ознайомлюватися з актами податкових перевірок та оскаржувати рішення податкових органів. Права ж податкових органів налічують 16 пунктів на шести сторінках у законі "Про державну податкову службу".

Поширеними вадами вітчизняної  податкової системи вважаються нестабільність, заплутаність та складність. Але найголовнішим  недоліком є те, що існуюча система  пригнічує підприємництво. На сьогоднішній день в Україні відповідно до закону України "Про систему оподаткування" налічується 39 податків та зборів. У разі добросовісної сплати усіх цих податків та зборів підприємство зобов'язано перераховувати до бюджету 40-46% створюваної на ньому доданої вартості. Навіть розвиненим країнам із стабільним соціально-економічним становищем такий рівень не властивий і, як правило, призводить до низьких темпів економічного зростання. Українським підприємствам, на відміну від західних, доводиться пристосовуватися до змін у відносинах власності, опановувати принципи корпоративного управління, адаптуватися до конкуренції. За умов існування несприятливого податкового режиму це маловірогідне, що і підтверджується вітчизняною практикою.

Крім того, велика кількість  податків та численних бюджетних  і позабюджетних фондів цільового призначення істотно ускладнює сплату податків і зборів, контроль за їх сплатою та форми звітності. Така громіздка система створює значні незручності безпосередньо для платників податків. Численні зміни та поправки до податкових законів не дають можливості підприємствам нормально функціонувати, впроваджувати нові технології та випускати конкурентоспроможну продукцію.