Податкова система Німеччини

1% для перших 24000 євро 

2% для наступних  24000 євро 

3% для наступних  24000 євро 

4% для наступних  24000 євро 

5% для всіх  наступних.  

Друга складова промислового податку як об'єкта оподаткування, як уже зазначалося, була представлена капіталом. Оподатковуваний база складалася з вартості власного капіталу платника податків по балансу плюс 0,5 вартості позикового капіталу, в тому випадку, якщо його величина перевищувала 50000 євро плюс капітал неоголошених осіб (у  Німеччині його називають тихим  капіталом). Відрахування підлягали: вартість земельних ділянок, вартість капіталу , вкладеного в діяльність інших  підприємств, вартість капіталу в закордонних  філіях.  

2.1.4. Земельний податок

Земельним податком обкладається в Німеччині земельні ділянки, що перебувають у власності  юридичних і фізичних осіб. Стягнення  податку здійснюються громадами. Ставка податку складається з двох частин, одна з яких встановлюється централізовано, інша являє собою надбавку громади.  

Розмір централізованої  ставки диференційований по землекористувачам, що отримує формальне відображення в існуванні двох видів земельного податку:  

«А» - для підприємств  сільського і лісового господарства;  

«В» - для земельних  ділянок незалежно від їх належності.  

Від сплати податку  звільняються установи, що фінансуються з державної казни, церкви, різні  некомерційні підприємства, а також  землі, які використовуються в наукових цілях, і громадського призначення. Розмір податку залежить від цінності землі та розміру ставки.  

При остаточному  розрахунку суми податку істотне  значення належить коригувальним ставками громади, які диференційовані залежно  від призначення земель (для лісового та сільського господарства - 0,6%), а  також інтенсивності використання земельної ділянки під житлові  будинки і вартості споруджених  на ньому будинків. Так, наприклад, у  випадку, якщо будинком володіє одна сім'я, то при вартості будинку не більше 75000 євро ставка становитиме 0,26%, а понад 75000 євро - 0,35%. При наявності  на земельній ділянці двухсемейного будинку ставка становить 0,31% (без диференціації від вартості споруди). В інших випадках для забудованих і незабудованих земельних ділянок ставка дорівнює 0,35%. У юридичних осіб, платників цього податку, дозволено віднімати земельний податок в якості витрат при оподаткуванні прибутку.  

2.1.5. Податок на майно

Важливе місце  в податковій системі Німеччини  займають майнові податки, історія  яких налічує вже більше 920 років. Податок на майно обкладається власність  юридичних і фізичних осіб. Як і  у випадку прибуткового податку, при стягуванні цього податку  розрізняється обмежена і необмежена податкова повинність. Базою для  обчислення з цього податку є  вартість сукупного майна платника податків до початку календарного року, зменшена на неоподатковуваний мінімум. Для фізичних осіб він становить 70000 євро. До нього надається додаткова  неоподатковуваний мінімум у  розмірі 30000 євро в тому випадку, якщо платнику податків виповнилося 60 років  або він на три роки отримав  інвалідність.  

Ставка майнові  податку для юридичних осіб 0,6% щорічно від вартості оподатковуваного майна, для фізичних осіб - 1,0%.  

При формуванні оподатковуваної бази з цього  податку віднімаються борги і  зобов'язання, а також встановлені  законом пільги. Так, не приймаються  в розрахунок процентні і безпроцентні заборгованості, ощадні вклади, банківські активи, активи поштових рахунків, західнонімецькі  й іноземні платіжні кошти, акції  та паї нижче загальної суми в 11000 євро; по фізичним особам - страховки, допомоги з фонду зайнятості населення  і т . п.  

Благородні метали, дорогоцінні камені, перли, монети і  медалі враховуються тільки в тому випадку, якщо їх вартість перевищує 10000 євро, прикраси і предмети розкоші - 10000 євро в сукупності, твори мистецтва, колекції - при вартості вище 20000 євро.  

2.1.6. Податок на спадщину  та дарування  

Податок на спадщину та дарування стягується за ставками, диференційованими залежно від  ступеня споріднення і вартості придбаного майна.  

Відповідно до § 1,2 Закону про оподаткування спадщини і дарування, придбання у зв'язку зі смертю (тобто отримання спадщини) підлягає сплаті мита зі спадщини. Податкову  повинність окремо взяте особа несе тоді, якщо спадкодавець (тобто помер) на момент своєї смерті або спадкоємець  на момент смерті спадкодавця є місцевим жителем Німеччини. Згідно з положеннями  закону, під місцевими жителями розуміються, в першу чергу, фізичні особи, які мають місце проживання або  постійно проживають у Німеччині.  

Відповідно до § 16 Закону про оподаткування спадщини і дарування, в зв'язку з цим  слід також враховувати й мінімальні суми спадщини, що не обкладаються податком (Freibeträge). Якщо діти отримують спадок від своїх батьків, то неоподатковуваний податком мінімум в даний час складає 205.000 євро.  

2.2. Податки на операції  у сфері поводження 

До податків на операції в сфері обігу відносяться  податок з обороту або податок  на додану вартість, податок з обороту  при імпорті, податок на автомобілі, відрахування казино, податок на страхування. Ця група податків носить характер зворотних податків.  

2.2.1. Податок на додану  вартість 

Найбільш значущим з фіскальної точки зору в Німеччині  серед податків на юридичних осіб є податок на додану вартість, який замінив раніше податок, що стягується з обороту. Як і будь-який інший  непрямий податок, він лягає тягарем  на споживача, а юридичні особи є  його технічними збирачами. Податок  включається в ціну товару з обов'язковим  окремим зазначенням його суми в  рахунках.  

Об'єктом оподаткування  цим податком є оборот, тобто постачання товарів, надання послуг, ввезення товару і його придбання. Практично - це загальний  акциз щодо приватного і суспільного  споживання  

Схема обчислення цього податку побудована так, що всі товари, послуги, потрапляючи  кінцевому споживачеві, виявляються  обкладеними цим податком в однаковій  мірі, незалежно від кількості  оборотів товару або послуги на шляху  до споживача. Це забезпечується шляхом системи попередніх відрахувань  сум податку, що здійснюються юридичними особами в фінансовому управлінні. Загальна ставка оподаткування, що дорівнює 19%, застосовується до більшості оборотів товарів, послуг, знижена ставка в  розмірі 7% застосовується до поставок продукції особистого споживання, ввезення і споживання всередині ЄС майже  всіх продовольчих товарів (за винятком напої і обороти ресторанів), а  також до послуг пасажирського транспорту ближнього радіусу дії, зворотів книг.  

Попередні вирахування  податку здійснюються лише в тому випадку, якщо товари або послуги  використовуються юридичною особою для виробничих цілей.  

Ряд товарів  і послуг звільнений від оподаткування  податком на додану вартість. До них  відносяться експортні поставки, окремі обороти морського судноплавства  та авіатранспорту, а також ряд  інших послуг, пов'язаних із ввезенням, вивезенням і транзитними експортно-імпортними операціями. За цих товарів та послуг передбачено попередній міністр  юстиції Микола Оніщук.  

До іншої групи  звільнених товарів і послуг, що не передбачає попереднього вирахування, відносяться послуги лікарів  та представників інших лікувальних  професій, послуги суспільства федерального страхування, послуги більшості  лікарень, літніх шкіл, театрів, музеїв, а також надання кредитів та здачі  в оренду земельних ділянок і  деякі інші.  

2.2.2. Податок на автомобіль  

Податок на автомобілі (1.7% у загальній сумі податків) має  яскраво виражений стимулюючий  характер, а саме стимулюється використання автомобілів з бензиновими моторами або дизельними (але з особливо низьким викидом забруднюючих речовин), а також використання каталізаторів. Сьогодні в Німеччині податок  на автомобілі залежить від двох факторів: від обсягу циліндра, тобто потужності двигуна, та наявності (або відсутності) каталізатора. Так, про обсязі циліндра двигуна 100 куб. дециметрів власник автомобіля з каталізатором сплачує податок у 3 рази менше, ніж без нього. Власники менш потужних машин, оснащених каталізатором, від податку звільнені.  

2.3. Податки на споживання (акцизи)  

Акциз в основному  спрямовуються у федеральний  бюджет (крім пива). До числа підакцизних  товарів і послуг входять: рідке  і мінеральне паливо, ігристі вина, кава, пиво, тютюн і тютюнові вироби, спирто-горілчаних виробів.  

Ця група податків ділиться на три підгрупи: податок  на продовольчі товари (податки на цукор, сіль), податки на продукти насолоди (тютюн, кава, пиво), інші податки на споживання (наприклад, податки на нафтопродукти). Они все, исключая налоги на нефтепродукты, достаточно небольшие. Данные налоги взимаются с производителей, которые включают её в цену и перекладывают тем самым на потребителей.  

Налог на нефтепродукты даёт сейчас 7.6% все налоговых поступлений, что представляет собой значительную величину. В начале 1993 г. в Германии развернулась широкая дискуссия по поводу правительственных планов либо повысить этот налог (на автомобильное топливо), либо ввести налог на проезд по автобанам, либо сделать и то и другое, но в меньших размерах. Сырая нефть, равно как и нефтепродукты, которые используются для переработки, налогом на нефтепродукты не облагаются. Но нефтепродукты, которые используются как топлива для автомобилей, на отопление жилья и смазочные материалы, облагаются по разным ставкам.  

С разных налогов данной группы наиболее значительным является налог на табачные изделия (2.8-3% всех налоговых поступлений). Другие дают менее 1% каждый, например налог на кофе - 0.3%, налог на пиво - 0.2% и т.д. Но и эти налоги чётко регламентированы. При резком повышении налога на табачные изделия некурящих стало значительно больше, чем при долгой пропагандистской кампании о вреде курения. Таким образом, путём повышения налога была решена социальная задача.  

Налоги на потребление в основном направляются в федеральный бюджет, кроме налога на пиво, идущего в бюджеты земель.  

Ставки федеральных акцизов следующие:

- бензин - 0.70-0.77 Евро на литр в зависимости от содержания в нём свинца;

- мазут для  отопления - 6.7 цента на 1 кг;

- табачные изделия - 9.3 цента на 1 сигарету;

- кофе - 3.1 Евро на 1 кг;

- крепкие спиртные напитки - 160 Евро на 100 литров;

- шампанское - 1.4 Евро на 0.75 литра;

- на страховые сделки - 12% со страхового полиса.

2.4. Социальные отчисления

(Sozilahilfe)

Социальные отчисления от фонда заработной платы составляют 6,8%. Сумма отчислений, как и во многих странах, делится в равной пропорции между работодателями и работником. В Германии мобилизация средств на социальные выплаты происходит по схеме, основы которой были заложены еще в позапрошлом веке по инициативе рейхсканцлера Бисмарка. Взносы на социальные нужды работодатели и наемные работники выплачивают примерно в равном соотношении (принцип паритета). При этом исходной величиной, в соответствии с которой происходит начисление взносов, является брутто-доход служащего. Также отсутствует как регрессивная, так и прогрессивная шкала социального налогообложения  

В настоящее время система социальной защиты ФРГ предусматривает отчисление взносов по нескольким обязательным видам страхования, к которым относятся пенсионное страхование (Rentenversicherung), страхование на случай безработицы (Arbeitslosenversicherung), на случай болезни (Krankenversicherung) и на случай необходимости ухода (Pflegeversicherung).  

Расходы еще по одному виду социального страхования – от несчастного случая на производстве (Unfallversicherung) – берет на себя работодатель. На нем же лежит ответственность по ежемесячному отчислению взносов в соиальные и больничные кассы. Больничные кассы являются "перевалочными базами", куда первоначально поступают социальные взносы. Они собирают все поступления, а затем пересылают их в соответствующие учреждения.  

В настоящее время в Германии существуют следующие размеры социальных отчислений:

- страхование на случай безработицы: 4,2 процента,

- пенсионное страхование: 19,9 процента,

- медицинское страхование: 14,25 процента (здесь взят средний показатель, его величина может варьировать в зависимости от того, в какой из больничных касс застрахован работник),