Отчет по практике в Великоберезнянському відділенні Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції

Фізичні особи можуть отримувати доходи, що підлягають оподаткуванню, але від осіб, які не є податковими  агентами. Такими особами вважається нерезидент  або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності, або не є особою яка перебуває на обліку в органах ДПС як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність.

До таких доходів належать:

• дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягають оподаткуванню;
• дохід у вигляді подарунка від фізичних осіб, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування;
• дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду . якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;
• дохід, отриманий орендодавцем наданні рухомого майна в оренду, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;
• дохід у вигляді неустойки;
• іноземні доходи.  

Від обов’язку подання податкової декларації звільняються незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні від інших осіб ( у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року. Однак обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника (п. 179.6 ст. 179 Податкового кодексу). Тобто податкова накладна про майновий стан і доходи від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною має бути подана опікуном або піклувальником до органів ДПС за місцем проживання неповнолітньої особи.

Крім того платники податку  звільняються від обов’язку подання податкової декларації в таких випадках:

• незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які: перебувають під арештом або є затриманими або засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні  на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного року;
• в інших випадках, визначених розділом 4 Податкового кодексу.

Наступним моїм завданням  було висвітлити суть ПДВ та податку  на прибуток.

Платники єдиного податку  поділяються на 4 групи, фізичні особи  на 3:

1. перша група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць та проводять господарську діяльність  з надання побутових послуг населенню, та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 грн.
2. фізичні особи-підприємці, які надають послуги платникам єдиного податку  або населенню,виробництво та продаж товарів,діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю  найманих осіб або кількість  осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує  1 000 000 грн.

3) третя група – фізичні  особи-підприємці , які протягом  календарного року відповідають  таким критеріям:

- не використовують найману  працю осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

- обсяг доходу не перевищує  3 000 000 грн.

Не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи, які здійснюють:

• діяльність з організації, проведення азартних ігор;
• обмін іноземної валюти;
• діяльність з управління підприємствами;
• видобуток, реалізацію корисних копалин;
• діяльність з управління підприємствами;
• діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;
• діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату;
• діяльність з проведення гастрольних заходів.

Платники єдиного податку  – і фізичні, і юридичні особи  повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари ( виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі ( готівкою та безготівковій).

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року або у відсотках до доходу.

Фіксовані ставки єдиного  податку встановлюються сільськими,селищними  та міськими радами фізичних осіб –  підприємців, які здійснюють здійснюють господарську діяльність залежно від виду діяльності з розрахунку на календарний місяць:

1. для першої групи – у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2. для другої групи – у межах від 11 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

 

 

 

 

 

 

3. Управління  оподаткування юридичних осіб

Управління оподаткування  юридичних осіб відіграє значну роль у наповненні державного та місцевого  бюджетів, адже на нього покладені  організація роботи та контроль за справлянням податку на прибуток, ПДВ, акцизного збору.

За управління оподаткування  юридичних осіб відповідає завідувач  сектором оподаткування фізичних осіб.

Для забезпечення виконання  поставлених перед завідувачем  завдань виконуються функції: податкове  супроводження великих платників податків; контроль за справлянням податку на прибуток, ПДВ, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів; документальна перевірка платників податків; робота з податковими ризиками; контроль за своєчасним нарахуванням та сплатою платежів до бюджетів всіх рівнів. Однією з найважливіших функцій відділу є адміністрування ПДВ.

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість встановленого зразка за формою N 1-ПДВ.

Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови що до реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники ПДВ зобов'язані  подавати до відділення  податкову декларацію з ПДВ. Декларація подається платником ПДВ до податкового органу за місцем реєстрації і приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Зареєстровані в відділенні УМДПІ декларації із заявленим до бюджетного відшкодування податком на додану вартість підлягають обов'язковій документальній невиїзній перевірці.

При самостійному виявленні помилок у раніше поданій  декларації платник податку зобов'язаний виправити помилки шляхом подання уточненого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з самостійним виправленням помилок або шляхом уточнення показників у складі декларації з ПДВ за будь-який наступний звітний період.

Основними функціями завідувача сектором є отримання податкової звітності відповідно до реєстру  від підрозділів, що здійснюють приймання  та обробку документів податкової звітності;  аналіз податкової звітності платників податків, що декларують ПДВ до відшкодування; здійснення контролю за правомірністю заявлених до відшкодування сум ПДВ;  отримання від платників податків (посадових осіб платників податків), у разі необхідності, додаткової інформації, щодо підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ.

Порядок адміністрування податку на прибуток аналогічним до порядку адміністрування податку на додану вартість, який вимагає подання відповідної декларації з податку на прибуток підприємства. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період.

До функцій роботи завідувача також входить забезпечення перевірки  надходжень до бюджету платежів за землекористування, місцевих податків зборів, ресурсних(рентних) та неподаткових платежів.

Завідувач сектором оподаткування  юридичних осіб  забезпечує повноту нарахування та сплати: екологічного податку; фіксованого сільськогосподарського податку; збору за спеціальне використання води; збору за спеціальне використання лісових ресурсів; збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; плати за землю.

Власники земельних ділянок, земельних часток та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Сплата земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюються розподілом виробленої продукції державою та інвестором на умовах такої угоди. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Юридичні особи самостійно обчисляють суму земельного податку за формою, встановленою Головною державною податковою службою України, що року станом на 1 січня до 1 лютого подають дані відповідній податковій.

Також завідувач сектором повідомляє платників про заповнення декларацій по податку на прибуток і ПДВ. Які виглядають:

1)Податкові декларації з ПДВ подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Якщо останній день терміну подання  податкової декларації припаданє на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Декларація подається (власноруч, поштою чи в електронній формі) до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником ПДВ. Декларація складається зі вступної частини та чотирьох розділів. З них платником заповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається у податковій інспекції (адміністрації). Платник податку подає органу державної податкової служби податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник — фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) — підписами відповідальних осіб (директора, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі — електронним підписом підзвітних осіб, зареєстрованих у порядку визначеним законодавством.

2) Декларація  з податку на прибуток

Прибутковий податок обчислюється і сплачується підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам. Протягом календарного року у джерела виплати доходів проводиться щомісячне утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку, обчисленого з місячного сукупного оподатковуваного доходу платника. Всі суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше терміну одержання в установах банків коштів на виплату належних працівникам сум, зобов'язані перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць. Нараховані працівникам суми прибуткового податку забороняється сплачувати за рахунок коштів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. Підприємства, які проводять виплати доходів, одержаних працівниками не за місцем основної роботи, зобов'язані не пізніше як через 30 днів після виплати надіслати до податкових органів відомості про виплачені суми доходів і суми утриманого податку. Також прибутковий податок обчислюється податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами, які зобов'язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи. Починаючи з 1 січня 2011 року, платники податків несуть відповідальність, передбачену нормами Податкового кодексу України. Згідно з п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у ст. 111 ПКУ передбачено застосування таких видів юридичної відповідальності:

фінансової;

адміністративної;

кримінальної;

дисциплінарної.

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.

Штрафна санкція (фінансова  санкція, штраф) є платою у вигляді фіксованої суми та /або відсотків, що стягується з платника податку у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи. А пеня є сумою коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Особливістю відповідальності за порушення податкового законодавства  є її компенсаційно-каральний характер, який полягає в необхідності відшкодування державі збитків, що виникли внаслідок недотримання надходжень до бюджетів всіх рівнів від податків та зборів. Тобто відповідальність за порушення податкового законодавства об'єднує дві різні моделі юридичної відповідальності: право-відновлювальну (компенсаційну) та штрафну (каральну). Саме це підкреслює стаття 112 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.