Налоговый контроль как часть государственного налогового менеджмента

    Рис. 2.1. Динаміка податкових надходжень, мобілізованих органами ДПС України за 2006-2010 рр.¹

    Як  видно з рис. 2.1., у динаміці податкових надходжень до бюджетів спостерігається  тенденція до зростання. Так, у 2007 році сума мобілізованих органами ДПС України доходів, порівняно з 2006 роком, зросла на 24341,9 млн. грн, або 20,2 %. У 2008 році, порівняно з 2007 р., також спостерігається зростання на 27903,7 млн. грн, або на 18,8 %. Однак, сума податкових надходжень у 2009 році, порівняно з 2008 р., знизилась на 11136,7 млн. грн., або на 7,5 %, що було пов’язано зі спадом економіки в країні у зв’язку з світовою фінансовою кризою. У 2010 р. ж відновилась динаміка до зростання. Порівняно з 2008 роком сума надходжень зросла на 33714 млн. грн., тобто на 18,5 % перевисила докризовий рівень, що, в свою чергу, є позитивною тенденцією.

    В Україні також зростає кількість  підприємств, установ, організацій, які  контролюються органами ДПС України  по сплаті податків і зборів. Щороку реєструється все більше і більше платників (рис. 2.2).

    Рис. 2.2. Динаміка зміни кількості зареєстрованих підприємств, установ, організацій та громадян, які контролюються ДПС України протягом 2006-2010 рр.²

    Як  видно з рис. 2.2, серед кількості  зареєстрованих платників головну  частину займають фізичні особи  – СПД, які отримують доходи від підприємницької діяльності. З 2006 по 2010 роки приріст відбувався щороку: 9,5 % у 2007 р., 8,2 % у 2008 р., 1,5 % у 2009 р. та 1,9 % у 2010 році порівняно з попереднім. Постійний приріст кількості платників фізичних осіб – СПД пояснюється відносною простотою у реєстрації порівняно з іншими організаційно-правовими формами.

    Щодо  платників, як сплачують податок  на доходи найманих працівників, робітників та службовців, то варто відмітити  відсутність певної стійкої тенденції. Так у 2007 році, порівняно з 2006 р., відбулось збільшення їх кількості на 2,2 %. У 2008 році ж, порівняно з попереднім, кількість платників даного податку зменшилась на 3,2 %. У 2009 р. збереглась тенденція до зменшення – на 6,8 % порівняно з показником 2008 р. У 2010 р. також відбулось зниження на 4,6 % порівняно з 2009 роком. Тенденцію до зменшення кількості зареєстрованих платників, які сплачують податок на доходи найманих працівників, робітників та службовців, можна пояснити негативними тенденціями в економіці у зв’язку з світовою фінансовою кризою, що призвело, по-перше, до зменшення кількості суб’єктів господарювання в країні, масових банкрутств, по-друге – збільшення рівня безробіття, що є наслідком неспроможності суб’єктів господарювання утримувати великий персонал в таких умовах, по-третє – і як наслідок, перехід суб’єктів господарювання з офіційних відносин з найманими працівниками до неофіційних шляхом виплати заробітної плати «в конвертах», тобто без її оподаткування.

    Що  стосується підприємств, установ, організацій, які сплачують інші податки і платежі, то щороку їх реєструється все більше, хоч і не з дуже великим приростом. Так, порівняно з попереднім роком, у 2007 році зареєструвалось на 5,9 % більше, у 2008 році – на 4,8 %, у 2009 році – на 0,5% і у 2010 році – на 3,6 %. Це є позитивна тенденція.

    Однак, серед зареєстрованих платників  податки сплачують далеко не всі  підприємства (рис. 2.3).

    Як  видно з рис. 2.3, кількість платників – фізичних осіб СПД, які сплачують податок відносно отриманих доходів від підприємницької діяльності, до 2010 року зростала порівняно з попереднім роком (на 11,9 % у 2007 р., на 13,8 % у 2008 р. та на 1,5 % у 2009 р.), що відбувалось на фоні збільшення кількості зареєстрованих платників. У 2010 р. відбулось зменшення даної кількості платників на 7,3 %, що можна пояснити відносною важкістю відновлення вітчизняної економіки після світової фінансової кризи.

    Рис. 2.3. Динаміка зміни кількості зареєстрованих підприємств, установ, організацій та громадян, які сплачують податки, протягом      2006-2010 рр.³

    Щодо  кількості зареєстрованих підприємств, установ, організацій та громадян, які сплачують податок на доходи найманих працівників, робітників та службовців, то на фоні негативної тенденції зменшення щороку їх зареєстрованої кількості, варто відмітити, що до 2009 року порівняно з попереднім роком відбувалось незначне збільшення кількості тих, які сплачують податки (на 1,3 % у 2007 р., на 17,2 % у 2008 році). Починаючи з 2009 року почалось зменшення даного показника: на 6 % у 2009 р. порівняно з 2008 р. та на 18 % у 2010 р. порівняно з 2009 р.

    Серед кількості зареєстрованих підприємств, установ, організацій та громадян, які сплачують податки та інші платежі (крім податку на доходи найманих працівників), також відмічається тенденція до незначного зростання їх кількості до 2010 року (у середньому на 5,5 % щороку порівняно з попереднім) і незначне зниження у 2010 році (на 4,6 % порівняно з попереднім роком).

    Маючи показники кількості зареєстрованих підприємств, установ, організацій  та громадян і кількості тих, які  сплачують податки, варто визначити питому вагу платників, які сплачують податки до зареєстрованих (рис. 2.4).

    Рис. 2.4. Динаміка зміни питомої ваги платників, які сплачують податки, до зареєстрованих у 2006-2010 рр., % ⁴

    Як  видно з рис. 2.4, питома вага платників, які сплачують податки, до зареєстрованих, загалом становить більше 80 %. В принципі, це є непоганий показник для країни. Найкраща ситуація у платників фізичних осіб – СПД, де питома вага коливається у межах 90,1 % (у 2010 р.) та 99 % (у 2008-2009 рр.). Щодо сплати податку на доходи найманих працівників, робітників та службовців, то варто відмітити досить помітну нестабільність: 81,2 – 80,5 % у 2006-2007 роках відповідно, значне зростання у 2008 та 2009 роках до показника у 97,5 % та 98,4 % відповідно, і знову зниження у 2010 році до 84,6%. Питома вага кількості платників, які сплачують податки та інші платежі (крім податку на дходи найманих працівників), до зареєстрованих, серед підприємств, установ та організацій збільшується з 85,9 % у 2006-2007 роках до 90,5 % у 2009 році та зменшується у 2010 році до 83,3 %. Загалом, варто відмітити, що таке зростання питомої ваги платників, які сплачують податки, до зареєстрованих, у 2008-2009 роках можна пояснити впливом кризових явищ у країні. Тобто, в таких умовах функціонування економіки реєструватись без подальшого здійснення господарської діяльності було недоцільно. А зниження показника у 2010 році говорить про повернення до тенденції, що діяла до 2008 року.

    Важливим  показником, який показує результати контрольно-перевірочної роботи органів ДПС України,  є кількість перевірених платників (рис.2.5).

    Рис. 2.5. Динаміка зміни кількості перевірених платників податків органами ДПС України у 2006-2010 рр. ⁵

    Як  видно з рис. 2.5, серед кількості  перевірених платників головну частину займають все-таки фізичні особи – СПД, які отримують доходи від підприємницької діяльності. З 2006 по 2010 роки приріст відбувався щороку: 35,4 % у 2007 р., 12,6 % у 2008 р., 25,7 % у 2009 р. та 19,1 % у 2010 році порівняно з попереднім. Це пов’язано з найбільшою їх кількістю в України.

    Що  стосується перевірених підприємств, установ, організацій, які сплачують  інші податки і платежі, то помітною є відносна стабільність їх кількості. Так, порівняно з попереднім роком, у 2007 році було перевірено на 10 % більше, у 2008 році – на 1,3 % менше, у 2009 році – знову на 2,2 % більше і у 2010 році – також на 1,5 % більше.

    Найменше  було перевірено платників податку  на доходи найманих працівників, робітників та службовців. Їх кількість з кожним роком зменшується і якщо у 2006 році було перевірено 42273 платники,  то у 2010 році – 27822, тобто ця кількість зменшилась на 51,9 %.

    У значної більшості перевірених  платників були виявлені порушення (рис. 2.6)

    Рис. 2.6. Динаміка зміни кількості платників податків, у яких були виявлені порушення, протягом 2006-2010 рр. ⁶

    Як  видно з рис. 2.6, кількість платників  – фізичних осіб СПД, у яких були виявлені порушення, зростала щороку порівняно  з попереднім (на 36 % у 2007 р., на 11,4 % у 2008 р., на 26,5 % у 2009 р. та на 19,1 % у 2010 р.), що відбувалось на фоні збільшення кількості зареєстрованих платників та відповідно кількості перевірених.

    Щодо  кількості зареєстрованих підприємств, установ, організацій та громадян, які  сплачують податок на доходи найманих працівників, робітників та службовців, то на фоні негативної тенденції зменшення щороку їх зареєстрованої кількості та відповідно зменшення кількості перевірених таких платників, відбувалось і зменшення  кількості тих, у яких були виявлені порушення: на 0,02 % у 2007 р. порівняно з 2006 р., на 19,1 % у 2008 р. порівняно з 2007 р., на 12,4 % у 2009 р., порівняно з 2008 р. та на 4,3 % у 2010 р. порівняно з 2009 р.

    Серед кількості підприємств, установ, організацій  та громадян, які сплачують податки та інші платежі (крім податку на доходи найманих працівників), у яких виявлені порушення, то відмічається ситуація відсутності різких коливань цієї кількості. Приріст кількості таких платників у 2010 р. порівняно з 2006 р. становить 13,6 %.

    Маючи кількість перевірених платників  та таких, у яких виявлені порушення, варто визначити питому вагу платників, у яких виявлені порушення, до числа  перевірених (рис. 2.7).

    Як  видно з рис. 2.7, питома вага платників, у яких виявлено порушення, до числа  перевірених, загалом становить більше 80 %. Це є дуже поганий показник для країни, тому що він означає невміння платників правильно оформлювати свою фінансово-господарську та податкову звітність. У платників фізичних осіб – СПД та платників, які сплачують податки та інші платежі (крім податку на дходи найманих працівників), серед підприємств, установ та організацій питома вага коливається від 92,9 % (у 2008 р.) до 93,6 (у 2010 р.) та від 94,3 % (у 2008 р.) до 96,1 % (у 2010 р.) відповідно.

    Щодо  платників податку на доходи найманих працівників, робітників та службовців, у яких були виявлені порушення, то питома вага становить 81,3% у 2006 р., 82,7 % у 2007 р., 84,3 % у 2008 р., 82,1 % у 2009 р. та 83,7 % у 2010 р. Тобто показник є дещо нижчим. 

    Рис. 2.7. Динаміка зміни питомої ваги платників, у яких виявлено порушення, до числа перевірених,  у 2006-2010 рр., % ⁷

    Результати  контрольно-перевірочної роботи відображаються через показник додатково нарахованої  суми коштів до бюджетів за актами документальних перевірок підприємств, установ, організацій та громадян по податках і зборах (рис. 2.8).

    Таким чином, як видно з рис. 2.8, щороку спостерігається зростання суми додатково нарахованих коштів за актами документальних перевірок по всіх категоріях. Разом із зростанням основної суми додатково нарахованих коштів (на 10043685 тис. грн., або у 4,76 рази у 2010 р. порівняно з 2007 р.) відбувається зростання суми фінансових санкцій (на 7155564 тис. грн., або у 3,65 рази у 2010 р., починаючи з 2007 р.) та пені (на 170291 тис. грн.,  або у 2,5 рази у 2010 р. порівняно з 2007 р.).  

    Рис. 2.8. Динаміка зміни суми додатково нарахованих коштів за актами документальних перевірок підприємств, установ, організацій та громадян по податках і зборах за 2007-2010 рр., тис. грн. ⁸

    Нестабільність  деяких показників і присутність  негативних явищ свідчить про наявність  певних недоліків у роботі податкових органів в процесі здійснення податкового контролю.

    Таким чином, якість податкового контролю, яка визначається рівнем,  повнотою, достовірністю, порядком виконання податковими інспекторами як суб’єктами контролю роботи із забезпечення його цілей, реалізації окремих процедур, є досить важливою умовою ефективності діяльності податкових служб. 
 
 
 
 
 
 

3. Проблемні аспекти податкового контролю та напрями його вдосконалення.

    Провівши  аналіз практики здійснення податкового  контролю в Україні, варто відмітити  відсутність певної стабільності показників. Така закономірність вказує на наявність  певних проблемних аспектів податкового контролю, які потребують негайного вирішення.

    Наявність прогалин у податковому контролі не дає змоги стабілізувати потреби  держави і грошових і матеріальних ресурсах, тому з’явилась необхідність дослідження недоліків в контрольно-перевірочній роботі податкових органів з метою визначення подальших напрямів щодо його удосконалення. Для досягнення зазначеної мети необхідно розв’язати наступні завдання: визначити необхідність  проведеної податкової реформи, дослідити зміни податкового законодавства після прийняття Податкового кодексу (стосовно податкових перевірок, взаємовідносин платників податків і податкових органів) [5, с. 24].