Класифікація видів аналізу за різними ознаками

• факторний аналіз. Його зміст полягає у визначенні чинників, які впливають на розмір податкових платежів, і їх кількісного впливу. На кінцевому етапі факторного аналізу ці чинники ранжиру-ються залежно від впливу на податкові платежі як по підприємству в цілому, так і по окремих податках;

• допоміжний, або експрес-аналіз. Він являє собою спосіб встановлення характеру порушення звичайного ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для цього порушення. Наприклад, збільшення чисельності найманих працівників при незмінній продуктивності праці призводить до збільшення фонду оплати праці, а відповідно, збільшує обов'язкові відрахування на соціальні заходи (обов'язкове пенсійне, соціальне, страхування на випадок безробіття тощо);

• маржинальний аналіз. Цей метод проведення аналізу  базується на оцінці та обґрунтуванні  ефективних управлінських рішень в податковому менеджменті на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку між обсягами реалізації, собівартістю, прибутком і розміром податкових платежів (при цьому витрати підприємства поділяються на умовно-постійні та змінні);

• економіко-математичний аналіз. Його сутність полягає в тому, що визначаються взаємозв'язки між розмірами податкових платежів та іншими показниками фінансово-господарської діяльності, напрацьовуються економіко-математичні моделі цих зв'язків, які в подальшому застосовуються при розрахунку різних планових документів і визначенні економічної чи податкової стратегії. Найбільшого ефекту він досягає при застосуванні комп'ютерів;

• функціонально-вартісний  аналіз. Його зміст полягає у визначенні резервів. Базою для проведення функціонально-вартісного аналізу є ті функції, які виконує підприємство залежно від його життєвого циклу або життєвого циклу продукції, результати з урахуванням мінімізації витрат і податкові платежі, які при цьому мають тенденцію до оптимізації;

• стохастичний аналіз, або дисперсний чи кореляційний. У деяких випадках його вважають окремим підвидом факторного аналізу. Він використовується при визначенні стохастичних залежностей між явищами, які досліджуються, процесами господарської діяльності (наприклад, взаємозв'язок між загальною ставкою оподаткування платника та надходженнями до бюджету або податковою ставкою підприємства та його прибутковістю тощо).

4. За охопленням об'єктів,  які вивчаються. За цією ознакою  виділяються такі види аналізу:

• суцільний аналіз. Він охоплює комплексно весь об'єкт оподаткування, всю податкову систему. Остаточний висновок робиться також щодо всього об'єкта;

• вибірковий аналіз. Проводиться  на підставі фінансової, статистичної або бухгалтерської звітності стосовно окремого податку або їх групи, тобто якоїсь частини всіх податкових платежів (прямих і непрямих податків тощо).

5. За змістом програми. За цією  ознакою виділяють:

• комплексний аналіз. Його сутність полягає у всебічності проведення аналітичних досліджень усієї сукупності податкових платежів, обов'язкових відрахувань та зборів;

• тематичний аналіз. При його проведенні визначаються та аналізуються окремі групи податків. Наприклад, на рівні  держави це може бути аналіз сплати податків юридичними та фізичними особами, на рівні підприємства — аналіз податкових та інших обов'язкових платежів, які входять у собівартість продукції або сплачуються з прибутку підприємства тощо.

Податковий аналіз — важлива  частина всієї системи управління виробництвом, дієвий засіб віднаходження резервів, підвищення прибутковості підприємства та розробки науково обґрунтованих управлінських рішень.

За економічною суттю  аналіз є однією з функцій управління, що забезпечує прийняття рішення  на підставі осмислення та розуміння отриманої інформації. У процесі аналізу вона проходить аналітичне опрацювання; проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з показниками за попередній період та з показниками інших підприємств; визначаються різні чинники, які впливають на податкову політику, а також негативні тенденції в діяльності підприємства. На підставі проведеного аналізу розраховуються планові показники діяльності підприємства, плани податкових платежів та ухвалюються відповідні управлінські рішення. Тобто податковий аналіз підприємства тісно пов'язаний з іншою функцією управління — плануванням, прогнозуванням його діяльності, причому якість виконання останньої функції залежить від якості та повноти проведення податкового аналізу.

Податковий аналіз тісно пов'язаний з такими функціями податкового менеджменту, як контроль за виконанням планів, визначення відхилень фактичних завдань від планових причин цих відхилень, а також регулювання. Тільки на підставі аналізу підприємство може своєчасно вносити корективи в планові завдання та змінювати ситуацію залежно від умов, які склалися, на кращі для себе.

Предметом податкового  аналізу є діяльність підприємства в проведенні податкової політики та визначенні причинно-наслідкових зв'язків  між економічними явищами та процесами. На підприємстві предметом податкового аналізу є ведення податкових платежів, які сплачені, їх ефективність, пошук резервів і шляхів їх зниження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ПЛАНУВАННЯ ПОДАТКОВИХ  ПЛАТЕЖІВ ЗА РІВНЯМИ УПРАВЛІННЯ

 

Основною складовою податкового менеджменту є планування податкових платежів. Воно являє собою процес розробки податкових планів, виходячи з нормативів (ставок), які затверджені в законодавчих актах — законах України, указах Президента України, постановах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, а також у підзаконних актах з метою своєчасного й повного визначення податкових зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів (державним, місцевим), а також обов'язкових платежів і зборів у позабюджетні фонди.

Планування податкових платежів залежно від рівня управління подано на рис. 3.1

 

Рис. 3.1 Планування податкових платежів підприємства

 

Державне планування податкових платежів відбувається при розробці плану державного бюджету на майбутній період. Головним при цьому плануванні є аналіз виконання бюджету за попередній період, витрат держави та розрахунок витратних статей бюджету на майбутній період. Виходячи з витратної частини розраховується і дохідна частина бюджету. У країнах з розвиненою ринковою економікою найбільшу питому вагу в дохідній частині бюджету мають податкові платежі. В Україні, де ще не завершено процес приватизації, питому вагу мають доходи від приватизації державного майна, нарахування на цінні папери підприємств з частками державного майна у статутному фонді, а також доходи від експорту тощо.

Планування податкових платежів місцевими органами самоврядування проводиться на підставі законів  України, але при цьому існують і деякі особливості:

1. Централізовано на  державному рівні визначаються  перелік місцевих податків, обов'язкових  платежів і зборів, їх максимальні  ставки. Конкретні розміри податкових  платежів по кожному податку  встановлює місцевий орган влади,  виходячи з місцевих умов господарювання.

2. Високі темпи зростання  ставок оподаткування. У деяких  регіонах України строк дії  їх не перевищує кількох місяців.  Це негативно впливає на планування  податкових платежів і на розвиток  підприємництва в регіоні.

3. Визначення розмірів податкових платежів з боку місцевих органів самоврядування має переважно суб'єктивний характер і залежить не від об'єктивних умов, які складаються в регіоні, а від керівника регіону та стосунків, що склалися між ним і платником податку.

4. Розрахунок плану місцевих податків, зборів та обов'язкових платежів проводиться, виходячи із загальних витрат регіону, але, на відміну від державного бюджету, в бюджетах місцевих органів самоврядування питома вага податкових платежів місцевих платників менша, оскільки частка коштів на покриття витрат місцевих органів влади надходить з державного бюджету.

5. Залежність місцевих  бюджетів від дотацій з державного  бюджету, тому затвердження їх  відбувається після визначення  всієї допомоги, на яку можуть  розраховувати місцеві органи самоврядування. Податкове планування підприємства має примусовий характер.

Вона відбувається згідно з тією законодавчою базою, яка існує  в державі, у тому числі й з  підзаконними актами, які затверджуються на державному та місцевому рівнях. Існує різниця в мотивації розрахунку податкових платежів. Якщо на державному та регіональному рівнях загальна сума податкових платежів розраховується на підставі витратної частини бюджету, то на рівні підприємства податки сплачуються незалежно від бюджету підприємства, тобто від його витрат та прибутків (наприклад, непрямі податки). Тому планування податкових платежів на рівні підприємства має свої особливості. Якщо підприємство виступає як суб'єкт господарювання і має можливість вибору напрямів діяльності, обсягів виробництва (виконання робіт, надання послуг), інших параметрів, у нього є більше можливостей для маневрування при визначенні своєї податкової політики, у тому числі при плануванні її на майбутнє.

Головним типом податкового  планування на рівні державного бюджету та бюджету місцевих органів самоврядування є стратегічне податкове планування. Рішення приймаються на підставі розробленого плану податкових платежів і прогнозування. Основна мета його — економічне обґрунтування якісних і кількісних параметрів, щоб забезпечити фінансування соціально-економічного розвитку держави. Планувати можна як на рік, так і на віддаленішу перспективу.

Розробка податкового  прогнозу (плану) на державному рівні  має свої особливості й складається  з окремих розділів.

Перший етап — регіональна оцінка прибутковості власності, визначення потреб у технічному оновленні галузей і підприємств, пере-спеціалізація регіону, рівень доходів населення та їх динаміка, ресурсна база та ступінь задоволення потреб у ресурсах, кількість та обсяги експортно-імпортних зв'язків, виробнича та соціальна інфраструктура. На підставі цієї інформації проводиться розрахунок економічного, соціального, фінансового та податкового потенціалу регіону.

Другий етап — розробка плану податкових надходжень з урахуванням темпів економічного зростання регіону. Ці розрахунки мають велике значення для визначення бюджетів всіх рівнів, в яких визначаються потреби регіонів. Визначення розміру податкових надходжень дає змогу більш чітко з'ясувати співвідношення між потребами регіонального бюджету та прогнозними надходженнями з метою визначення подальшої податкової політики та удосконалення податкового законодавства. До головних з них належать:

• можливість запровадження  пільгового оподаткування;

• отримання фінансової допомоги, субсидій, дотацій;

• перехід регіону  на фінансове самозабезпечення тощо.

Третій етап — прогнозування  зміни вартості регіональної власності  за рахунок проведення інвентаризації всього ресурсного потенціалу, визначення ступеня забезпечення власних потреб за рахунок ресурсів регіонів і можливості утворення на території залишків, внесення різних коректив щодо узгодження державних, корпоративних та особистих інтересів.

Четвертий етап — розрахунок загального розміру дефіциту бюджету, в тому числі й регіонального, та прогнозування економічних наслідків, до яких належать рівень інфляції, зміна індексів цін, кон'юнктура ринку тощо.

Планування податкових платежів є одним з елементів  податкового менеджменту як системи  управління соціально-економічним  розвитком держави.

При плануванні податкових платежів на державному рівні здійснюються різні заходи, головні з яких:

1. Визначення економічних  тенденцій, які склалися в економіці  держави, та пошук варіантів  податкового режиму, найсприятливіших  для цих змін.

2. Ранжирування розроблених варіантів податкового режиму по податкових групах, типах фінансово-господарської діяльності, по

3. Визначення пріоритетності  різних варіантів майбутнього  податкового режиму.

4. Аналіз виконання  бюджету попереднього періоду  (звітного року) та планування податкових платежів на наступний період.

5. Обговорення проекту  податкових надходжень, бюджету  держави, внесення корективів  у окремі його статті, прийняття  бюджету як закону та проведення  відповідних змін у чинному  законодавстві. 

На підприємстві виділяють три рівні планування (рис. 3.2), кожен з яких має свою мету, завдання та форми реалізації.

 

Рис. 3.2 Рівні планування податкових платежів на підприємстві

 

Стратегічне (майбутнє, чи прогнозне) податкове планування. Воно здійснюється на період від одного року й більше (як правило, на період не більший ніж три роки). Його мета — визначення податкової стратегії  на майбутній період як складової загальної частини фінансової стратегії. Розробка цього плану здійснюється на підставі загальної економічної стратегії підприємства і його мети. Головне завдання стратегічного планування — це підвищення добробуту власників підприємства за рахунок збільшення отриманих доходів та прибутку і зменшення податкових платежів, які є частиною загальних витрат підприємства.