Класифікація видів аналізу за різними ознаками

ПАТ “ВНЗ”МІЖРЕГІОНАЛЬНА

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ”

ЛУГАНСКІЙ ІНСТИТУТ

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РАБОТА

з дисципліни

“ Податковий менеджмент ”

вариант 1

 

 

 

 

студента групи ТУлг-3-12С5ОКР(1-3дс)

залікова книжка ТУлг-009692 

Агілова Р.Д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Луганськ, 2013

ЗМІСТ

1.Вимоги до інформаційної бази, яка необхідна для податкового   менеджменту

2. Класифікація видів  аналізу за різними ознаками

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  ВИМОГИ ДО ІНФОРМАЦІЙНОЇ  БАЗИ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ПОДАТКОВОГО   МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Ефективність функціонування будь-якої системи, в тому числі й  податкового менеджменту, залежить і визначається інформаційною базою  підприємства.

Під системою інформаційного забезпечення розуміють процес безперервного  цілеспрямованого отримання інформації, різних показників, без яких неможливо зробити аналіз податкової системи, розробити плани податкових платежів, податкового календаря та прийняти управлінське рішення щодо проблем податкового менеджменту.

Насамперед визначається коло користувачів інформації. Їх можна поділити на дві групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх користувачів належать:

• керівники підприємства;

• податкові менеджери;

• фінансові служби;

• працівники бухгалтерії;

• власники та співвласники підприємства.

До зовнішніх користувачів належать:

• податкові адміністрації всіх рівнів;

• державний та акціонерно-комерційні банки;

• потенційні інвестори;

• контролюючі органи;

• кредитори;

• інші отримувачі податків, зборів та обов'язкових платежів.

Між внутрішніми та зовнішніми користувачами інформації є різниця як за її обсягом, так і за змістом. Так, зовнішніх користувачів цікавить інформація, яка характеризує тільки порядок сплати, розміри та методики розрахунку конкретних податків і повнота їх сплати. Як правило, ця інформація є в офіційній фінансовій та бухгалтерській звітності. Тільки з метою глибшого контролю за правильністю сплати податків може бути використана додаткова інформація.

Інформація для внутрішніх користувачів має бути найповнішою й об'єднувати як офіційну інформацію, так і ту, яка є комерційною таємницею. Отримання такої широкої за обсягом інформаційної бази пов'язане з тим, що, з одного боку, необхідно приймати відповідні рішення з різних питань проведення податкової політики, а з другого — потрібно мати досить об'єктивне уявлення про перспективу розвитку підприємства, напрями та стратегії в майбутньому, а також можливий ризик і запобігання його негативним наслідкам. Особливе значення при цьому має система внутрішнього обліку на підприємстві.

 

Рис. 1.1. Вимоги до інформаційної  бази податкового менеджменту

 

Інформаційна база має  велике значення для ефективності прийняття  відповідного рішення. Тому ця інформація повинна відповідати певним вимогам (рис. 1.1). Головними з них є:

1. Корисність. Ця вимога  визначає, як отримана інформація  впливає на прийняття відповідних  рішень, наскільки вона є корисною  для розробки та визначення  податкової стратегії підприємства  в цілому. Крім того, вона повинна використовуватись для розробки внутрішніх і поточних планів.

2. Обсяг інформації. Інформація  повинна мати завершений характер, тобто в повному обсязі характеризувати  різні аспекти діяльності підприємства. Показники, які отримує підприємство, мають задовольняти потреби проведення всебічного аналізу та планування показників.

3. Фактичність. Інформація  повинна відображати реальний  стан діяльності підприємства, характеризувати  не тільки внутрішнє економічне  середовище, а й зовнішнє, включаючи правові аспекти, законодавчу базу, різні екологічні чинники, які впливають або можуть вплинути на діяльність підприємства.

4. Динамізм. Інформація  повинна відображати стан справ  на конкретний час, причому  це стосується як минулого, так  і сучасного та майбутнього. При цьому треба враховувати характер інформаційних потоків і строки їх отримання. Одні відбивають стан за 1 день, 1 добу, 1 тиждень, 1 місяць, а інші за рік або кілька років. У цій вимозі важливе значення має оперативність отримання інформації: чим менше часу проходить від початку будь-якої події до періоду отримання інформації про неї податковим менеджером або керівництвом підприємства, тим ефективніше може бути прийняте рішення. Крім того, інформація повинна постійно оновлюватись і доповнюватись.

5. Ефективність. При підготовці  та прийнятті рішення отримання  інформації не повинне бути  дорожчим, ніж користь від нього.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ  АНАЛІЗУ ЗА РІЗНИМИ ОЗНАКАМИ

 

Як і будь-яка система  функціонування, податковий менеджмент має кілька складових, головними з яких є: аналіз, планування, контроль та регулювання.

Початковою складовою  податкового менеджменту є аналіз. Він являє собою спосіб пізнання предметів, навколишнього середовища, який базується на розчленуванні  цілого на складові елементи та вивченні їх багатоваріантних зв'язків і залежностей. Особливістю економічного аналізу є те, що він належить до абстрактно-логічного методу вивчення економічних явищ, тобто його основною рисою є абстракція.

Залежно від рівня, на якому проводиться аналіз, його поділяють на:

• загальнотеоретичний  економічний аналіз, який вивчає події  та явища, різні економічні процеси  на макроекономічному рівні, тобто  щодо суспільно-економічної формації, на рівні національної економічної  системи або окремих її частин, підрозділів, галузей;

• аналіз господарської  діяльності, який здійснюється на мікроекономічному рівні, тобто на рівні підприємств, фірм, організацій для вивчення економічних явищ, тенденцій цих суб'єктів господарювання.

Податковий аналіз являє собою вивчення чинної системи оподаткування, визначення тенденцій її розвитку, розрахунки впливу різних чинників на кінцеві результати діяльності підприємства або держави.

На макроекономічному  рівні сутність податкового аналізу  полягає у визначенні структури  бюджету країни та частки в ньому податкових платежів, загальних тенденцій зміни податків, їх динаміки, чинників, які впливають на розміри податкової частини бюджету, та у виявленні негативних рис державної податкової системи.

На мікроекономічному  рівні змістом податкового аналізу є визначення динаміки податкових платежів за встановлений період, тенденцій, які складаються, структури та складу податкових платежів і можливості зміни податкових платежів підприємств, фірм тощо.

Як і аналіз будь-якої економічної  діяльності, усі види податкового аналізу можна класифікувати за різними ознаками (рис. 2.1).

1. За ознакою часу. За цією  ознакою виділяють два види  аналізу:

• ретроперспективний аналіз. У деяких наукових джерелах він називається  минулий, історичний. Здійснюється після того, як будь-яке явище відбулося. На державному рівні — це аналіз бюджету держави, структури його дохідної частини і головної з них — податкових надходжень за звітний період. Для підприємств це може бути аналіз податкових платежів не тільки після закінчення фінансового року, а й за півроку, по кварталах і місяцях, або по закінченні строків сплати окремих видів податків;

• попередній аналіз (іноді він  називається перспективним). Проводиться  на стадії розробки плану податкових платежів до здійснення їх оплати. Він має велике значення для прийняття управлінських рішень і дає змогу визначити ефективність різних варіантів і вибрати найкращі для нинішнього часу. Цей аналіз також може використовуватись не тільки для визначення перспективи, а й для визначення оптимального варіанту плану.

У свою чергу, ретроперспективний аналіз поділяється на оперативний та підсумковий.

Оперативний, або ситуаційний, аналіз проводиться одразу після завершення господарської операції чи закінчення економічного явища або коли змінюється економічна ситуація. Його метою є оперативне виявлення процесів, які впливають на господарську діяльність. До таких ситуацій можна віднести: зміну законодавства, пов'язану з оподаткуванням підприємства (введення нового податку, скасування пільг по окремих податках, зміна ставок оподаткування тощо і збільшення у зв'язку з цим податкових платежів підприємств). Головне завдання цього аналізу — визначення впливу зовнішніх чинників й оперативне реагування на них.

Підсумковий, або заключний, аналіз проводиться компанією за звітний період (місяць, квартал, півріччя, рік). При цьому всебічно аналізується вся податкова система підприємства, всі податкові платежі в комплексі. Тобто дається повна оцінка діяльності підприємства у цьому напрямі.

2. За об'єктами управління. За цією ознакою аналіз поділяється залежно від об'єктів господарювання, тобто системою управління та тих підсистем, які до неї входять: техніка, технологія, економіка, організація виробництва, соціальні умови праці, природоохоронні заходи тощо.

Рис. 2.1. Класифікація податкового  аналізу за різними ознаками

 

Податковий аналіз належить до сфери  економічної діяльності. За цією ознакою  виділяють такі його види:

• фінансово-економічний аналіз. Його проводять фінансові та податкові служби підприємства, його економічні підрозділи. Особлива увага приділяється результатам податкової діяльності, оперативності податкових платежів і податковій системі в цілому, визначенню резервів зниження податкового тягаря, зменшенню сплати загальної суми податків (при дотриманні податкового законодавства) і підвищенню сум отриманого прибутку та прибутковості підприємства;

• аудиторський, або бухгалтерський, аналіз. Він являє собою експертну діагностику податкових платежів, проводиться аудиторськими незалежними службами з метою оцінки порядку нарахування податкових платежів і загального стану сплати всіх податків;

• соціально-економічний аналіз. Зміст його полягає у вивченні взаємозв'язку економічних і соціальних проблем. Цей аналіз може вивчати вплив податкової системи на соціальний стан працівників. Наприклад, вплив ставки відрахувань на соціальні заходи (на пенсійне, соціальне та страхування на випадок безробіття) та зміни ставок на доходи працівників і визначення можливості збільшення останніх за рахунок зміни цих податкових платежів (наприклад, збільшення виплат з прибутку за умови, що ставка оподаткування прибутку значно менша, ніж сумарна ставка платежів на соціальні заходи);

• економіко-статистичний аналіз. Він проводиться, як правило, органами статистики на різних рівнях управління. Наприклад, на рівні держави вивчаються суспільні явища, загальний стан і тенденція зі сплатою податків населенням (прибуткового податку з доходів або податку з власників транспортних засобів тощо). На рівні підприємства — повнота сплати податків підприємствами, сплата всіма підприємствами окремих видів податків (податку на додану вартість, акцизного збору, на соціальні заходи тощо); 
• маркетинговий аналіз проводиться службами маркетингу та економічною службою. У процесі проведення цього аналізу вивчаються стан ринку, попит, пропозиція, визначаються зв'язок між змінами, які відбуваються на ринку товарів та послуг, і взаємозв'язок між збільшенням реалізації окремих товарів і змінами у сплаті податків підприємством. Зрештою, цей аналіз дає змогу визначити асортимент виробів, які дадуть можливість підприємству збільшувати обсяги виробництва, прибутковість і водночас скорочувати суму сплачених податків (виробництво або реалізація товарів, надання послуг або виконання робіт, які мають податкові пільги);

• економіко-екологічний аналіз. На державному рівні він дає можливість зіставити шкоду, якої зазнає навколишнє середовище, з розміром екологічного податку, який сплачує підприємство, визначити ступінь покриття втрат природи. На рівні підприємства цей аналіз проводиться при сплаті відповідного податку, зіставляється його зміна зі збільшенням шкоди, якої завдає підприємство навколишньому середовищу.

3. За методикою вивчення об'єктів. За цією ознакою виділяють такі види аналізу:

• порівняльний аналіз. Це найпростіший вид аналізу, сутність якого полягає в проведенні порівняння даних по всіх податкових платежах, їх загальної структури та окремих  із них за звітний період з попереднім періодом або з показниками запланованого періоду. За допомогою порівняльного аналізу можна визначити динаміку зміни податкових платежів за певний час. При цьому головним є визначення бази для його проведення. Як правило, при порівняльному аналізі використовується зіставна база: статичні економічні показники коригуються з урахуванням темпів інфляції, а потім порівнюються за різні періоди часу;