Збір та обробка статистичної інформації для оцінки ступеню використання робочого часу

      Взаємозв’язок між віком та відпрацьованим часом  носить лінійний характер. Зв’язок  між ознаками не тісний і зворотно пропорційний, тобто із збільшенням  віку кількість відпрацьованих годин  зменшується.

     В результаті розрахунків отримали такі результати показників використання робочого часу:

- коефіцієнт  використання календарного фонду  РЧ К_кф = 0,61

- коефіцієнт  використання табельного фонду  РЧ К_тф = 0,84

- коефіцієнт  використання максимально можливого  фонду РЧ К_мв = 0,92

- нормована  вага часу, невідпрацьованого по  поважним причинам в максимально  можливому фонді робочого часу  К_п = 0,08

- вага  втрат часу по неповажним причинам  К_н = 0,004

- середнє  фактичне число відпрацьованих  днів одним списковим працівником Д_ф =19 (днів)

- теоретично  можлива кількість відпрацьованих  днів одним працівником Д_т= 20,7 (днів)

- коефіцієнт  використання робочого періоду  К_рп  = 0,92

- середня  повна фактична тривалість робочого  дня t_фп = 8,1 (год)

- середня  нормована тривалість робочого  дня t_н = 7,8 (год)

- середня  встановлена тривалість робочого  дня t_нс = 8,12 (год)

- коефіцієнт  використання повної тривалості  робочого дня К_прд =  0,99

- коефіц. використання нормативної тривалості  робочого дня К_нрд= 0,96

- інтегральний  коефіцієнт використання робочого  часу К_і =0,88 

Можливі шляхи підвищення використання робочого часу:

1. Запровадження стимулювання праці шляхом встановлення премій та надбавок;
2. Забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов на робочому місці;
3. Забезпечення спеціального харчування для шкідливих професій;
4. Своєчасний і періодичний медичний огляд працівників;
5. Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів;
6. Забезпечення необхідної кількості персоналу для уникнення перенавантажень працівників;
7. Жорсткий контроль за трудовою дисципліною колективу;

Список  використаної літератури 

1. Герасименко С.С. „Статистика” - К. – 1998
2. Шинкаренко В.П. „статистика автомобільного транспорту” – Х. 1989
3. Вашків П.Г. „Статистика підприємництва” – К. – 1989

Додаток 1

Ряди  розподілу

Рис 1. Ряди розподілу  заокладом 

Рис 2 Ряди розподілу  за кількістю відпрацьованих годин

Результати зведень  та групувань

Рис 3 Структурне групування за статтю працівників 

Рис 4 Структурне групування з кількістю відпрацьованих годин

Рис 5 Структурне групування за окладом

Рис 6 Залежність між статтю та окладом (аналітичне групування)

Рис 7 Залежність між відпрацьованим часом та середнім окладом (аналітичне групування)