Статистичний аналіз прибутку та рівня рентабельності виробництва зерна

Продовження табл.1

     Для наочності відображаю ранжируваний ряд графічно. Потрібно побудувати огіву Гальтона, в якій на осі абсцис записати порядковий номер підприємства в ранжируваному ряді, а на осі ординат величину групувальної ознаки – прибуток на 1 ц зерна (грн.).  (рис.1).

Рис1. Графічне зображення ранжированного ряду за прибутком на 1ц. зерна (грн.)

     За  характером розміщення підприємств  на графіку можна виділити типові групи. Якщо варіація групувальної ознаки незначна, величину інтервалу та кількість  груп визначають за формулами.

     Визначається  кількість груп інтервального ряду за формулою:

n=1+3.332lgN або n=√N

де n - кількість груп

N – чисельність сукупності

n=√30=5

      Графік  показує, що в сукупності має місце  уповільнене підвищення собівартості по господарствах із різкими скачками, тому сукупність розіб’ємо на 3 групи за формулою:

і= x_max-x_min/n

де і  – величина інтервалу

x_max,x_min- максимальна і мінімальна величина групувальної ознаки

n – кількість груп

і= 4,578 грн.

     Користуючись  значенням одного господарства, як нижчою межою, розбивається сукупність на 3 групи з інтервалом 4,578 грн., результати заносяться  в таблицю 2.

     Будую інтервальний варіаційний ряд розподілу за прибутком на 1ц зерна, тобто розподіляються  підприємства по встановлених групах та підраховується  їх кількість у групах (табл. 2)

Таблиця.2

Інтервальний  ряд розподілу  підприємств за прибутком на 1ц зерна (грн.)

Будую графік інтервального ряду (гістограму), в якому на осі абсцис записується розмір інтервалів  за прибутком на 1 ц зерна (грн.), а на ординаті – кількість підприємств у групі (рис. 2).

Рис2.Гістограма інтервального ряду груп заприбутком на 1 ц зерна (грн.)

     Далі будую таблицю зведених даних результативного групування (додаток 1).Результати  розрахованих середніх рівнів факторних та результативних ознак узагальнюються по групах підприємств у таблиці 3.

Таблиця 3

Залежність  прибутку на 1 ц зерна (грн.)від різних факторів серед господарств

З даних  таблиці видно, що на прибуток на 1 ц зерна (грн.)в основному впливає урожайнысть ц/грн. Розрахунки показують, що  найнижчий прибуток на 1 ц зерна (грн.)можна одержати там, де найнижча урожайність ц/га.

     Розглянемо, як відрізняються господарства за урожайністю ц/га шляхом  побудови ранжируваного ряду на основі даних таблиці 4

Таблиця 4

Ранжирований  ряд розподілу  господарств за урожайністю зерна ц/га

     Для наочності відображається ранжируваний ряд графічно. Будується огіва Гальтона, в якій на осі абсцис записується порядковий номер підприємства в ранжируваному ряді, а на осі ординат величину групувальної ознаки – урожайність ц/га.  (рис.3).

Рис.3Графічне зображення ранжорованого ряду

     За  характером розміщення підприємств  на графіку можна виділити типові групи. Якщо варіація групувальної ознаки незначна, величину інтервалу та кількість  груп визначають за формулами.

     Визначається  кількість груп інтервального ряду за формулою:

n=1+3.332lgN або n=√N

де n - кількість груп

N – чисельність сукупності

n=√30=5

     Графік  показує, що в сукупності має місце  рівномірне підвищення факторної ознаки по господарствах, тому сукупність розіб’ємо на 3 групи за формулою:

і= x_max-x_min/n

де і  – величина інтервалу

x_max,x_min- максимальна і мінімальна величина групувальної ознаки

n – кількість груп.

Користуючись  значенням одного господарства, як нижчою межою, розбивається сукупність на 3 групи з інтервалом 2,36ц\га, результати заносяться  в таблицю 5.

     Будується інтервальний варіаційний ряд розподілу  за виробітком валової продукції рослинництва  на 100 га ріллі (с.-г. угідь)(тис.грн.), тобто розподіляються  підприємства по встановлених групах та підраховується  їх кількість у групах (табл. 5)

Таблиця 5

Інтервальний  ряд розподілу  підприємств за урожайністю ц/га

    Будується графік інтервального ряду (гістограму), в якому на осі абсцис записується  розмір інтервалів  за факторною ознакою, а  на ординаті – кількість підприємств у групі (рис. 4).

Рис4.Гістограма інтервального ряду груп

     Далі будую таблицю зведених даних факторного групування (додаток 2).Результати  розрахованих середніх рівнів факторних та результативних ознак узагальнюються по групах підприємств у таблиці 6. 

Таблиця 6.

Залежність  прибутку на 1 ц. зернових від урожайності ц/га зернових

     Отже, результати аналітичного групування показують, що між прибутком на 1ц зерна (грн.) і урожайністю зернових ц/га існує пряма залежність,тобто із збільшенням урожайності зернових ц/га, прибуток на 1ц зерна (грн.)також збільшується.

     2.2. Кореляційний аналіз

     Кореляційний аналіз широко застосовується в статистиці для аналізу зв’язків між явищами. Застосування його є одним з обов’язкових елементів статистичного аналізу показників.        Більшість показників с.-г. виробництва вказується мають складні характери залежностей проте найбільш широкого використання набув парний метод кореляційного аналізу (лінійна залежність). [14]    Кореляційний аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно – економічні явища і процеси.          Кореляційний зв'язок на відміну від функціонального виявляється не в кожному окремому випадку, а в середньому, в цілому для багатьох випадків. За напрямом зв’язок між корелюючими величинам може бути прямим і зворотним. При прямому зв’язку факторна ознаказ мінюється в тому самому напрямі, що й результативна. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака збільшується, то такий зв’язок називають зворотним.              За формою розрізняють прямолінійний і криволінійний кореляційний зв’язок. Прямолінійний кореляційний зв’язок характеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. При криволінійномукореляційномузв’язкурівнимзмінамсередніхзначеньфакторноїознакивідповідаютьнерівнізмінисередніхзначеньрезультативноїознаки. Аналітично криволінійний зв’язок визначають за рівнянням кривої лінії. [17]         В економічних дослідженнях часто доводиться мати справу з прямолінійною формулою зв'язку, яка визначається рівнянням прямої.