Статистичне вивчення товарних ринків в регіоні

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 15:53, курсовая работа

Описание работы

В умовах розвиненої ринкової економіки інформація про стан товарних ринків є важливим фактором, що визначає ефективність управлінських рішень. При цьому мова йде не тільки про фірми, для яких така інформація грає важливу роль при виборі ринкової стратегії, але й про органи державного управління.
Коли попит і пропозиція відносно збалансовані, основними напрямами державної політики на товарних ринках стають забезпеченням високого рівня конкурентоздатності національних виробників, а також підтримка і розвиток конкуренції.

Содержание

Вступ 3
Розділ 1 Сутність товарного ринку та завдання його статистичного дослідження 5
1.1. Основні поняття, статистичні критерії та класифікація в оптовій торгівлі 5
1.2. Система показників товарних ринків та джерела інформації 12
Розділ 2 Статистичні методи дослідження товарних ринків 19
2.1. Аналіз сезонних коливань соціально-економічних явищ 19
2.2. Статистичні методи виявлення сезонних коливань 23
Розділ 3 Статистичне дослідження сезонності реалізації м’ясо-молочної продукції в Харківській області 27
Висновки 34
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Курсовая(статистика).doc

— 360.50 Кб (Скачать)

Оцінка даних показників дає загальну картину матеріального  забезпечення ринку і тим самим  рівень його розвитку.

Показники п'ятого блоку  є результативними. Пріоритетними  на державному рівні є показники валового внутрішнього продукту, створеного в сфері товарного обігу. Ці показники входять до системи національних рахунків (СНР). Вони відображають місце ринку в формуванні результативних показників економіки.

Основним показником економічного ефекту діяльності ринкових структур є прибуток, а основним показником економічної ефективності – рентабельність (прибуток у відсотках до товарообороту і до витрат обігу). Сума витрат і рівень витратоємності виступають одночасно як головний чинник прибутку і рентабельності і як непряма характеристика ефекту і ефективності ринку. Ці показники, а також розмір і питома вага в товарообороті доданої вартості, повинні вивчатися на рівні країни як оцінка розвитку ринку, як об'єкт оподаткування, як об'єкт регулювання ринку на певних його етапах. Сума податків повинна розглядатися як фіскальний результат ринкової діяльності. Показник податкоємності повинен показати екстенсивність або інтенсивність процесу оподаткування ринкової діяльності.

Повнота використання показників статистичної оцінки товарних ринків залежить від рівня спостереження: державного, регіонального, місцевого.

Таким чином, використання інтегрованої системи показників статистики товарних ринків дасть можливість значно підвищити ефективність регулювання економіки України.

 

РОЗДІЛ 2

СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ  ТОВАРНИХ РИНКІВ

 

    1. Аналіз сезонних коливань соціально-економічних явищ

 

При порівнянні квартальних  і місячних даних багатьох соціально-економічних  явищ часто виявляються періодичні коливання, що виникають під впливом зміни пір року. Вони є результатом впливу природно-кліматичних умов, загальних економічних факторів, а також численних і різноманітних факторів, які часто є регульованими.

 У широкому розумінні до  сезонних відносять всі явища,  які виявляють у своєму розвитку чітко виражену закономірність внутрішньорічних змін, тобто більш-менш стійко повторюються з року в рік коливання рівнів.

 У статистиці періодичні  коливання, які мають певний  і постійний період, що дорівнює  річному проміжку, носять назву "сезонні коливання" або "сезонні хвилі", а динамічний ряд в цьому випадку називають сезонним поруч динаміки.

 Велике практичне значення  статистичного вивчення сезонних  коливань полягає в тому, що  одержувані при аналізі рядів  внутрішньорічної динаміки кількісні характеристики відображають специфіку розвитку досліджуваних явищ по місяцях і кварталах річного циклу. Це необхідно для пізнання закономірностей розвитку соціально-економічних явищ у внутрішньорічної динаміці, прогнозування та розроблення оперативних заходів щодо кваліфікованого управління їх розвитком у часі.

 Повсякденна життєдіяльність  людей в умовах періодичної  змінюваності сезонів супроводжується  специфічними змінами інтенсивності  динаміки соціально-економічних  процесів. У більшості галузей народного господарства це проявляється у вигляді внутрішньорічних чергувань підйомів і спадів випуску продукції, неоднаковому споживанні сировини та енергії, коливань рівнів продуктивності праці, собівартості, прибутку та інших показників.

 Для деяких сфер людської діяльності внутрішньорічна динаміка характеризується припиненням процесів у міжсезонні періоди (цукроваріння, рибальство, лісорозробках, полювання, бортництво, навігація, туризм і т. д.). Яскраво виражений сезонний характер має сільськогосподарське виробництво, особливо рослинництво в умовах відкритого грунту. Це викликає нерівномірність використання трудових ресурсів, напруженість у роботі транспорту, сховищ, баз. З цим пов'язані нерівномірність роботи підприємств з переробки сільськогосподарської сировини та постачання виготовленої продукції в торгівлю.

 Значній зміні під впливом внутрішньорічної динаміки схильні грошовий обіг і товарообіг. Найбільші грошові доходи утворюються у населення в III і IV кварталах, особливо це характерно для селян. Максимальний обсяг роздрібного товарообігу припадає на кінець кожного року. Продаж молочних продуктів зазвичай припадає на II і III квартали, а м'ясних продуктів, фруктів та овочів - на друге півріччя. Такі ритми проглядаються з року в рік.

 У деяких роботах з теорії статистики можна зустріти одностороннє тлумачення мети вивчення сезонних коливань. Оскільки сезонні спади обумовлюють ряд негативних наслідків, то основна мета вивчення рядів внутрішньорічної динаміки полягає в розробці заходів щодо ліквідації або пом'якшення сезонних коливань.

 Звичайно, важливість  здійснення заходів щодо усунення  негативних наслідків сезонності  безперечна. Але реальні умови  життя, розвитку виробництва,  обігу та споживання показують  на недостатність такої постановки  мети дослідження. У своїй практичній  діяльності люди, впливаючи на природу, створюють більш сприятливі умови праці та побуту. Але на даній стадії свого розвитку людство не управляє всіма силами природи. Практично, наприклад, не можна на свій розсуд змінювати час настання і тривалість несприятливих сезонів. Сільськогосподарське виробництво було і залишається сезонним. Скорочення або подовження періоду масового виробництва основних продуктів рослинництва залежить від змін природних кліматичних умов.

 Саме ці важливі  обставини життя суспільства  є уточнюючими мотивами мети  вивчення рядів внутрішньорічної  динаміки. Якщо для безперебійного  ходу відтворення сезонні спади  повинні по можливості усуватися, то сезонні підйоми цих процесів повинні розглядатися як важливі фактори, які сприяють нарощуванню соціально-економічного потенціалу.

 Основний принцип  господарювання - отримання максимального  ефекту при оптимальних витратах - припускає раціональне поєднання безперебійності виробничих процесів з завданнями всебічного використання сприятливих факторів, в тому числі і природно-кліматичних умов. У ряді виробничих галузей час виробництва включає період, коли на предмет праці впливають сили природи. І чим більша різниця між часом виробництва і робочим періодом, тим більшу залежність від природно-кліматичних умов має кінцевий результат.

 Завдання, пов'язані  з максимальним задоволенням  купівельного попиту, припускають  повне його задоволення у кожному періоді року. Для цього необхідно вивчати з усіх боків розвиток у внутрішньорічної динаміці як загального обсягу попиту населення, так і складу попиту на окремі товари та види послуг у торгівлі.

 Зі зростанням і  вдосконаленням виробництва товарів,  поліпшенням матеріально-технічної бази торгівлі (будівництво сучасних сховищ, оптових бах, оснащення магазинів холодильним обладнанням і т. д.) створюються умови для згладжування нерівномірності у внутрішньорічної динаміці при реалізації основних продуктів харчування. Але ліквідація сезонних коливань в торгівлі продовольчими товарами була б неправильною. Це обумовлюється рядом обставин, в тому числі і факторами технологічного та економічного порядку. Незважаючи на відомі досягнення науки і техніки в способах переробки та консервації швидкопсувних продуктів сезонного виробництва, тривале їх зберігання супроводжується змінами споживчих властивостей, погіршенням якості. Це веде до збільшення товарних втрат і зростання витрат обігу.

 Слід також брати  до уваги і чинники суто фізіологічних особливостей споживання продуктів людським організмом.  Склад потреб людини в продуктах харчування неоднаковий у внутрішньорічної динаміці. Так, у осінньо-зимовий період, як правило, підвищуються потреби в висококалорійних продуктах харчування. У теплу пору року, навпаки, виникають потреби в більш легкій їжі, в рослинних і молочних продуктах, зелені, фруктах. Різні в окремі сезони року вимоги людей до умов праці, побуту, відпочинку. Все більшого значення в сучасних умовах набувають сезонні особливості попиту населення на непродовольчі товари.

Склад споживаних населенням одягу, взуття, тканин, культтоварів, предметів  домашнього вжитку та інших непродовольчих товарів, як правило, багато в чому залежить від сезону. При цьому чим вищий  добробут народу і більше обсяг вироблених товарів, тим сприятливіші можливості щодо задоволення мінливих по внутрішньорічні періодам потреб населення в товарах.

 Із зростанням виробництва  непродовольчих товарів більш  чітко проявляються посезонно  нерівномірності покупок, у той час як для виробництва цих товарів більш раціональним є безперервний і рівномірний їх випуск протягом року.

 Тому так важливо  вирішити проблему раціонального  поєднання у часі періоду масового  виробництва, часу перебування  непродовольчих товарів на складах в якості товарних запасів, а також їх надходження в роздрібний продаж. Вирішальне значення в погодженні цього важливого тимчасового лага з дотриманням інтересів виробників і споживачів конкретних видів товару мають дані вивчення особливостей їх попиту в торгівлі по сезонах.

 Знання сезонних  особливостей попиту на окремі  товари має важливе значення  для торгівлі як галузі народного  господарства: розробка заходів  щодо підвищення ефективності  торгівлі, поліпшення організації  торгівлі, підвищення культури обслуговування покупців. Виявлення особливостей попиту населення на товари по сезонах важливо для розробки науково обгрунтованих нормативів, дозволяє уникнути нераціональних витрат і втрат.

 Таким чином, стосовно  до комерційної діяльності, науково обгрунтована постановка мети вивчення внутрішньорічної динаміки передбачає не тільки вирішення завдання щодо пом'якшення сезонної нерівномірності обсягу товарообігу. З метою найкращого використання умов, що сприяють виробництву, обігу та споживання товарів, необхідно всебічно і глибоке вивчення в лавах внутрішньорічної динаміки даних, що відображають сезонні підйоми цих процесів.

 При статистичному  вивченні в рядах внутрішньорічної  динаміки сезонних коливань розв'язуються  такі два взаємопов'язані завдання: виявлення специфіки розвитку досліджуваного явища у внутрішньорічної динаміці; вимір сезонних коливань досліджуваного явища з побудовою моделі сезонної хвилі.

 На специфіку зміни  рівнів рядів внутрішньорічної  динаміки можуть впливати як  фактори, що утворюють їх складові компоненти (тренд, періодичні коливання, випадкові відхилення), так і зовнішні причини, зумовлені характером збору та обробки вихідної інформації.

Статистичні ряди внутрішньорічної динаміки зазвичай складаються за матеріалами  поточної звітності. Однією з неодмінних умов статистичного вивчення сезонних коливань є те, що ряди динаміки мають бути приведені до порівнянної увазі. При цьому треба мати на увазі, що різновеликі за тривалістю місяці і квартали річних періодів є однією з причин, що впливають на зміни рівнів рядів внутрішньорічної динаміки. Для усунення цієї причини об'ємні величини перераховуються в середні величини, що характеризують інтенсивність розвитку досліджуваного явища в одиницю часу. Це має важливе значення для підвищення точності показників сезонних коливань.

2.2. Статистичні методи виявлення сезонних коливань

 

У статистиці існує ряд  методів вивчення і вимірювання  сезонних коливань. Найпростіший полягає в побудові спеціальних показників, які називаються індексами сезонності iS.Сукупність цих показників відображає сезонну хвилю.

У загальному вигляді  вони визначаються ставленням вихідних (емпіричних) рівнів ряду динаміки до теоретичних (розрахунковим) рівням , Що виступає в якості бази порівняння:

                                                        .                                              (2.1)

Саме в результаті того, що в цій формулі вимір сезонних коливань здійснюється на базі відповідних теоретичних рівнів тренду , В обчислюваних при цьому індивідуальних індексах сезонності вплив основної тенденції розвитку елімінується (усувається).

Для того щоб виявити  стійку сезонну хвилю, на якій не відображалися  б випадкові умови одного року, індекси сезонності обчислюють за даними за кілька років (не менше трьох), розподіленим по місяцях.

Оскільки на сезонні  коливання можуть накладатися випадкові відхилення, для їх усунення проводиться усереднення індивідуальних індексів однойменних внутрішньорічних періодів аналізованого ряду динаміки. Тому для кожного періоду річного циклу визначаються узагальнені показники у вигляді середніх індексів сезонності :

                                      

.                                                           (2.2)  
Обчислені на основі цієї формули середні індекси сезонності (із застосуванням в якості бази порівняння відповідних рівнів тренду) вільні від впливу основної тенденції розвитку і випадкових відхилень.

Залежно від характеру тренда формула (2.2) приймає такі форми:

1) для рядів внутрішньорічної  динаміки з яскраво вираженою  основною тенденцією розвитку

                                                          .                               (2.3)

Виступаючі при цьому в якості змінної бази порівняння теоретичні рівні уявляють свого роду "середню вісь кривої", так як їх розрахунок заснований на положеннях методу найменших квадратів. Тому вимір сезонних коливань на базі змінних рівнів тренду називається способом змінної середньої;

2) для рядів внутрішньорічної  динаміки, в яких підвищується (знижується) тренд відсутній або він незначний 

                                                            .                                   (2.4)

Информация о работе Статистичне вивчення товарних ринків в регіоні