Системний підхід та системний аналіз

ланцюг —  це об'єднання підприємств, кожне  з яких фактично зберігає свою автономію. Така форма найбільш адекватна сучасній економіці, що характеризується розпадом традиційних жорстких структур, втратою звичних орієнтирів розвитку. 

    Звернемо  увагу на той факт, що кожна з  посередницьких ланок потенційно може бути продавцем товару. Тому у разі їх відокремлення виникає загроза конкуренції. Утворення логістичного ланцюга дає змогу узгоджувати дії, правильно розподілити функціональні обов'язки і одержати додатковий ефект. 

    Необхідно створити такі умови, щоб оптовому продавцю було вигіднокооперуватися з роздрібним. У разі кооперації оптовик економить на зберіганні запасів, хоча ціна реалізації його товару знижується порівняно з продажем кінцевому споживачу. Надходження грошових коштів

пролонгується, зате їх сума збільшується. Для встановлення остаточної ціни роздрібний продавець повинен враховувати власні витрати на зберігання товару і проведення маркетингових досліджень. Використання логістичного ланцюга дає інший стратегічний вартісний аналіз. Ту т

визначаються  витрати кожної ланки, які сукупно утворюють ціну товару. Серед основних достоїнств логістичного ланцюга те, що він дає змогу знижувати ризик, пов'язаний з діяльністю підприємства. Звичайно, тут не маються на увазі технологічний і політичний ризики, але на ризики, обумовлені різними коливаннями ринку (зміна стратегії постачальників і споживачів, поява нових конкурентів), чиниться суттєвий вплив. У вирішенні проблеми ризику першочергове значення має інформаційне забезпечення, що знижує міру невизначеності і дає змогу обґрунтувати те чи інше рішення. 

Інформаційна  база прийняття управлінських рішень

Управлінське  рішення Інформаційна база

1. Створення  нового товару Існуючий попит і тенденції його зміни.

Стан інноваційно-інвестиційної  бази і кадрового складу підприємства.

Діяльність конкурентів.

Продукція потенційних  постачальників

2. Модифікація  товару Життєвий цикл товару. Елементи інформаційної бази

створення товару

3. Впровадження  нової техніки (технології) Аналітико-синтетичний огляд

досягнень НТП. 

    Застосування  інновації на підприємстві (виробнича, соціальна, економічна, екологічна позиції) 

    Підприємство, що прагне зберегти і збільшити свою конкурентоспроможність, повинно бути відкритим для інформації, що надходить із зовнішнього середовища, причому насамперед для інформації, що має стратегічне значення. Водночас необхідно вживати заходи до приховування власної інформації, важливої для конкурентів. Тому рекламні оголошення, виступи керівників на переговорах слід узагальнювати, не даючи імпульсів для зовнішніх інтерпретацій. 

    Дослідження свідчать, що найбільший інтерес нині викликає інформація про поточних конкурентів (33,9%) і споживачів (26,8%) . Найбільш доступну інформацію про дані та інші конкурентні сили наведено нижче, з вказівкою на джерела: 

•    поточні  конкуренти. Відкрита статистична інформація, опубліковані

інтерв'ю керівників конкуруючих підприємств, інформація про інновації.

•    потенційні конкуренти. Аналітична інформація про  диверсифікацію або

перепрофілювання  підприємств.

•    постачальники. Рекламні повідомлення, відкрита статистична

інформація, особисті контакти.

•    споживачі. Результати анкетування, інтерв'ювання, спостережень.

•     виробники товарів-замінників. Результати досліджень думок

споживачів, відкрита статистична інформація про споріднені підприємства. 

    Слід  зазначити, що інформаційне забезпечення також ґрунтується на системному підході. Це означає, що підприємство повинне максимально використовувати всі інформаційні канали, встановивши їх пріоритетність згідно з вартістю, оперативністю, доступністю і достовірністю. 

    Однак для підприємства важливо не просто отримати оперативну, доступну і достовірну інформацію, а й правильно її інтерпретувати. Підводячи підсумки, сформулюємо основні вимоги до системного інформаційного забезпечення підприємства:

•    орієнтація на досягнення мети діяльності підприємства;

•     можливість використання інформації всіма  підрозділами

підприємства;

•     переважання якісної форми над  кількісною;

•     кумулятивний підхід до інформації. 

    Роль  інформаційного забезпечення зовсім не знижується, якщо розглядати міжгалузевий характер діяльності підприємства. Тут теж не обійтися без системного підходу. Наприклад, функціонування підприємств громадського харчування не можна аналізувати окремо від кооперативних сільськогосподарських об'єднань (фермерських господарств); будівельних

організацій —  окремо від заводів із виробництва  цегли, залізобетонних конструкцій тощо; аптек — осібно від лікувальних установ.  

    Завдання  кластерів — не просто здобути  інформацію, а управління інформаційними потоками.  

    Щодо  остаточної мети підприємства як системи. На нашу думку, це — досягнення конкурентоспроможності. Вказана мета формує низку завдань: як якісних (підвищення іміджу підприємства, налагодження контактів), так і кількісних (збільшення обсягу реалізації, зростання прибутку). Зазначені завдання іноді суперечать завданням певних складових структур підприємства, наприклад, кадровій (підвищення заробітної плати).  

    Для досягнення мети слід враховувати обмеження, обумовлені ресурсним потенціалом і контрзаходами конкурентів. Тут резонно пригадати, що основне завдання управління — це ефективне використання і координація всіх видів ресурсів . Вирішення цього повинне спиратися на такі положення:  

•    раціональне  використання наявних ресурсів;

•    обґрунтований  розрахунок необхідних видів ресурсів;

•    придбання  найбільш перспективних видів ресурсів;

•    визначення змінюваності ресурсів;

•    пріоритетність використання ресурсів відповідно до мети діяльності

підприємства;

•    наявність  ресурсів необхідної кількості і якості в потрібному місці

і в потрібний  час. 

2.Системний  аналіз

    Сучасні процеси глобалізації світової економіки, зусилля України з інтеграції економіки країни у світову систему господарювання спричинили посилення конкуренції як на світовому, так і на внутрішньому ринку України. Конкурентоспроможність різних підприємств залежить від

правильного підбору  видів діяльності, встановлення пропорцій  між ними, раціонального розташування компонентів, тобто від повноти і раціональності застосування системного підходу. 

    Основу  системного аналізу, становить не формальний математичний апарат, а загальні ідеї, оригінальний підхід до проблеми, що вирішується, своєрідний понятійний апарат. Проте, ґрунтуючись на загальній теорії систем, він увібрав до себе ряд інших дослідницьких підходів з розробки багатьох споріднених і суміжних наук. Тому при його здійсненні широко використовуються різні методи і математичний апарат інших наук (різний науковий інструментарій), зокрема кількісні (економічний аналіз, статистичні, морфологічні методи), неформальні (метод сценаріїв, експертних оцінок, діагностичні методи), графічні (теорія графів, сітьове планування, способи графічного відображення взаємозв'язків, пропорцій, структури тощо).  

    Загалом системний аналіз є каркасом, що з'єднує усі необхідні наукові  знання, методи та дії для вирішення  складних проблем. Методи мають далеко не рівноцінне значення й використовуються на різних етапах аналізу.  

    Більшість з методів було розроблено задовго до виникнення системного аналізу і використовується самостійно. Те нове, що вносить тут системна методологія, - це підхід не від методу, а від завдання, вимога комплексного використання цілої серії методів або їх системного використання до рішення різних частин та етапів проблеми. Але цілий ряд слабо формалізованих методів був породжений розвитком саме системної методології та потребами системного аналізу неструктурованих або слабо структурованих проблем.  
 

Неформальні методи системного аналізу  

    До  власних інструментальних досягнень  системної методології треба  віднести методи сценаріїв, отримання  та аналізу експертних оцінок ("дельфійський" метод) - і методи побудови та аналізу  дерева цілей. Тісно пов'язані з  розвитком системного аналізу також і діагностичні методи.  

    а) Метод сценаріїв є засобом  первинного упорядкування проблеми і засобом отримання та збору  інформації про взаємозв'язки проблеми з іншими проблемами ї про можливі  та ймовірні напрямки майбутнього розвитку.  

    б) "Дельфійський" метод був розроблений американським дослідником О. Хелмером. На відміну від методу сценаріїв, "дельфійський" метод передбачає попереднє знайомство експертів, що залучаються, із ситуацією за допомогою якої-небудь моделі. Фахівцям пропонується оцінити структуру моделі в цілому і дати пропозиції про включення до неї неврахованих зв'язків.  

    в) Діагночтичні методи - це добре відпрацьовані  прийоми масового обстеження підприємств, органів управління й т. ін. з метою  удосконалення форм та методів їхньої роботи.  
 

Графічні  методи системного аналізу  

    а) Метод дерева цілей став центральним, головним методом системного аналізу. Дерево цілей являє собою граф, верхівки якого інтерпретуються  як цілі, а ребра або дужки - як зв'язки між цілями. Зазвичай будуються три гілки дерева проблеми: дерево цілей, завдань і питань, які складають проблему; структура системи (взаємозв'язок заходів і робіт), що вирішує сформульовану проблему; схема роботи системи і способів її взаємодії з іншими системами.  

    б) Матричні методи використовуються на різних етапах системного аналізу частіше, ніж допоміжні засоби. Матриця - це таблиця, яка є не тільки дуже наглядною формою відображення інформації, але і формою, що в багатьох випадках розкриває внутрішні зв'язки між елементами, допомагає уяснити та проаналізувати ті частини структури, які не можна спостерігати.  

    в) Найбільш наочними та зручними засобами відображення динамічних, що розвиваються в часі, процесів, їх аналізу та плануванню з включенням елементів оптимізації  є широко знані мережеві методи. Вони використовуються в системному аналізі, головним чином, на етапі побудови комплексних програм розвитку.  

Кількісні методи системного аналізу 

    На  багатьох стадіях системного аналізу  можна використовувати добре  відпрацьовані методи економічного аналізу. В процесі системного аналізу значна частина інформації не має кількісних оцінок або в принципі не може їх мати, тому основним завданням системного аналізу є завдання шляхом структуризації та введення суб'єктивних оцінок переформувати систему в певний комплекс завдань, які найкращим чином вирішуються за допомогою саме методів економічного аналізу.  

    Широке  коло статистичних методів аналізу  трендів, факторного аналізу, статистичної екстраполяції та ряд інших можуть бути використані в принципі як інструменти отримання інформації про майбутнє на сьомому етапі системного аналізу - під час прогнозування майбутніх умов розвитку. В той же час використання цих методів потребує великої кількості досить достовірної вихідної інформації, що пов'язано зі значними витратами зусиль дослідників. Тому в системному аналізі надають перевагу отриманню інформації за допомогою менш трудомістких та більш ефективних процедур експертних оцінок, статистичні методи використовують тільки за наявністю наперед підготованого доброго статистичного матеріалу.  
 

Методи  моделювання системного аналізу 

    На  всіх етапах системного аналізу широко використовуються різноманітні методи моделювання.  

а) Кібернетичні моделі, що відображають процеси управління, наприклад в економічних системах, повинні використовуватися щоразу, коли саме ці процеси стають предметом системного аналізу. В кібернетичних моделях можуть використовуватися найрізноманітніші засоби зображення - схеми, блок-схеми, таблиці, діаграми та інше. Оскільки процес системного аналізу являє собою дослідницький процес здобуття, систематизації та переробки інформації, то сам процес системного аналізу може бути розглянутий за допомогою кібернетичних моделей різного типу.