Шпаргалка по "Статистике"

В управлінні міністерства внутрішніх справ тієї чим іншої області усією статистичною роботою займається управління (відділи або відділення) оперативної інформації, яке проводить постійний контроль за поданням та якістю заповнення документів первинного обліку, які щодобово надходять із рай(міськ)відділів внутрішніх справ, а також зведення усіх даних в масштабах області.

В районних, міських відділах внутрішніх справ статистичну роботу веде співробітник по веденню обліково-реєстраційної  та статистичної роботи (ст. інспектор  або інспектор по обліково-реєстраційній, статистичній та оперативній інформації). Він повинен своєчасно збирати і реєструвати документи первинного обліку в журналі реєстрації і щодобово передавати їх до управління оперативної інформації управління міністерства внутрішніх справ області.

Персональну відповідальність за своєчасне  і якісне заповнення та реєстрацію усіх первинних документів несе особа, яка розглядає кримінальну справу по суті (працівник органу дізнання, слідчий або інша особа).

Звіт про роботу районного, міського відділу органу внутрішніх справ складається його начальником, який несе персональну відповідальність за усі надані статистичні дані.

Починаючи з 1988 року усі  правоохоронні органи повинні подавати звітність в органи державної статистики. Так, наприклад, усі 29 органів та установ, які мають право накладати адміністративні стягнення, обов`язково щорічно надсилають звіт по формі 1-АП в обласне статистичне управління в управління соціальної статистики (раніш надсилали 2 рази на рік, тобто за півріччя і рік в цілому).

Таким чином, організація  статистичного апарату в органах  суду, прокуратурі та органах внутрішніх справ забезпечує збирання, обробку та аналіз статистичних даних, які необхідні для: а) всебічної характеристики їх діяльності; б) більш ефективного виконання покладених на них завдань.

5.Статистичне спостереження,  його завдання та етапи

Для отримання повних і точних відомостей про стан будь-якого  явища на певний момент часу, або  про результати його розвитку за відповідний  період часу проводять статистичне  дослідження, яке складається з трьох послідовних етапів: 1) статистичного спостереження; 2) зведення і групування матеріалів статистичного спостереження; 3) економічного аналізу даних, отриманих в результаті зведення і групування.

Етапи статистичного дослідження тісно пов'язані між собою, тому успіху можна досягти лише при добре підготовленій і організованій роботі на всіх його стадіях.

Всяке економічне дослідження починається  з отримання вихідної інформації - первинного статистичного матеріалу, який формується в процесі статистичного спостереження і є фундаментом статистичного дослідження.

Статистичне спостереження - як перша  стадія статистичного дослідження, являє собою планомірну, систематизовану, науково організовану роботу по збиранню і реєстрації масових первинних даних про явища і процеси суспільного життя.

Ці дані в залежності від мети статистичного дослідження  можуть бути різні за своїм змістом  і способами отримання. Вони пізніше  систематизуються, групуються, обробляються, аналізуються і узагальнюються.

Саме статистичне спостереження  також складається з трьох  етапів: а) підготовки спостереження; б) збирання матеріалу; в) контролю зібраного  матеріалу.

На підготовчому етапі  статистичного спостереження, відповідно до його мети і завдань, розробляється  програма і організаційний план проведення спостереження. Тут вирішують питання про зміст вихідної інформації, яким способом, якими засобами і в які терміни буде проведений облік фактів, як будуть організовані збирання і контроль отриманих первинних матеріалів. Повинні бути враховані також відповідні вимоги до оформлення цих матеріалів, яких вимагає техніка подальшої їх обробки на ЕОМ.

Від якості статистичного  спостереження залежить успіх всього статистичного дослідження. Статистичне  спостереження повинно бути організоване таким чином, щоб в результаті його проведення були отримані об'єктивні, вірогідні, повні дані про досліджуване явище і, по можливості, в короткий термін. Це дасть змогу зробити правильні узагальнення і висновки.

Соціально-економічні явища  і процеси, які спостерігаються, повинні мати наукову і практичну цінність та виражати їх типи.

Одним з важливих завдань  статистичного спостереження є  ретельна і всебічна перевірка якості зібраних матеріалів для забезпечення їх вірогідності.

Наукова організація  статистичного спостереження потрібна для створення найкращих умов для отримання об'єктивно правильних матеріалів, які б давали змогу передбачати майбутні ситуації і робити обґрунтовані прогнози.

Всі вище поставлені питання  знаходять свій розв'язок в теорії статистичного спостереження.

6. Програма статистичного  спостереження

Статистичне спостереження  завжди здійснюється згідно з відповідним  чином розробленою програмою  спостереження. Програма спостереження  – це перелік питань, на які треба  одержати відповіді при даному статистичному спостереженні. Це система показників, яка всебічно характеризує об`єкт дослідження. Від того, наскільки якісно розроблена програма спостереження, залежить успіх проведення всього статистичного дослідження і об`єктивність одержаних даних. Виконання програми статистичного спостереження залежить й від того, що прийнято за одиницю сукупності, вона завжди підпорядковується меті та завданням дослідження.

А.Кетле у свій час  сформулював три правила створювання  програми спостереження: 1. бажано включати лише ті питання, на які необхідно отримати відповіді для вирішення поставленого завдання; 2. не треба включати питання, на які не можна отримати відповіді достатньої якості; 3. не повинні включатися питання, які можуть визвати недовіру обстежуваних суб`єктів відносно мети спостереження. Ці правила не втратили свого значення і зараз.

Програма статистичного  спостереження має відповідати  таким вимогам:

1) вона повинна містити  тільки необхідні та істотні  запитання, і не слід включати  до неї зайві запитання, які можуть ускладнити одержання і розробку даних;

2) редакція запитань  мусить бути конкретною і ясною,  щоб усі розуміли їх значення  однозначно. Недоцільно вносити  до програми іншомовні слова;

З) запитання програми слід записувати у логічній послідовності (спочатку – загальні запитання, а потім – більш конкретні), а також таким чином, щоб можна було відповідями на одні запитання контролювати відповіді на інші запитання, тобто програма має містити контрольні запитання;

tyle="text-align: justify;">4) програма по можливості повинна забезпечувати порівнянність даних з попереднім дослідженням цього об`єкта і з іншими дослідженнями, які були проведені в інших країнах.

Питання програми спостереження  розміщуються в статистичних формулярах, які часто називають бланками. Застосовуються два види формулярів: індивідуальний (картковий) та списковий.

Зрозуміло, що як би добре  не були сформульовані питання програми спостереження, забезпечити найбільш чіткі відповіді на поставлені запитання  завжди може допомогти інструкція. Інструкція – сукупність роз`яснень та вказівок щодо програми спостереження. Її можна надрукувати на формулярі спостереження, і вона може бути окремим документом. В ній наводяться відповіді на запитання, а іноді й приклади заповнення. Її значення особливо зростає тоді, коли статистичне спостереження проводиться особами, які не мають спеціальної статистичної освіти (наприклад, при перепису населення).

Основна мета програми спостереження  в кримінально-правовій статистиці – це побудова системи показників, таким чином, щоб вони відображали увесь процес боротьби зі злочинністю. Тому програма повинна включати до себе показники, які характеризуватимуть: 1) рівень, структуру і динаміку злочинності, причини і умови злочинності, особливості особи злочинців і 2) діяльність усієї системи правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю. Аналогічно має бути сформована програма спостереження в інших галузях правової статистики.

Програма спостереження  у цивільно-правовій статистиці повинна  ділитися на дві частини з метою характеристики своїми показниками: 1) стан цивільних правовідносин, які знаходяться на розгляді у правозастосовчих органах (органах суду, нотаріату), їх структуру і динаміку; причини, які сприяли порушенню цивільного законодавства; склад сторін (відповідачів та позивачів) і 2) діяльність цих органів.

Аналогічно повинна  розроблятися і програми спостереження  у інших галузях правової статистики.

7. Види документів  первинного обліку для реєстрації  та обліку злочинів в органах  внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України

Первинний облік і  реєстрація злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції  та Служби безпеки України здійснюється за такими документами карткової  системи:

форма № 1 (статистична  картка на виявлений злочин);

форма № 1.1 (статистична  картка про наслідки розслідування  злочину);

форма № 1.2 (статистична  картка про результати відшкодування  матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності) ;

форма № 2 (статистична  картка на особу, яка вчинила злочин);

форма № 3 (статистична  картка про рух кримінальної справи);

форма № 4 (статистична  картка на злочин, за вчинення якого  особі пред`явлено обвинувачення);

форма № 6 (довідка про  наслідки судового розгляду кримінальної справи).

Документом спискової форми, який заповнюється в районних, міських і лінійних відділах внутрішніх справ є Єдиний журнал обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочин. Для Служби безпеки України форма цього журналу розробляється самостійно.

Первинні облікові документи повинні відповідати єдиним вимогам і містити такі реквізити, які необхідні для автоматизованої обробки на всіх рівнях їх аналізу і оцінки. Забороняється вносити в статистичні картки будь-які зміни і доповнення. Документи первинного обліку злочинності можуть змінюватися і доповнюватися, оскільки вони єдині для всіх органів прокуратури та правоохоронних органів, тільки за узгодженням з Генеральною прокуратурою України.

"text-align: justify;">Реєстрація  злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ, що розслідуються прокурорами, слідчими прокуратури, слідчими і працівниками органів дізнання МВС, податкової міліції, їх облік, обробка, ведення статистичної звітності здійснюється органами внутрішніх справ. Злочини, у справах яких проводиться розслідування органами Служби безпеки України, обліковуються в цих органах. Військові та інші злочини у Збройних Силах та в інших військових формуваннях, дислокованих в Україні, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження зборів, та службовцями Збройних Сил і інших військових формувань у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків або скоєні в розташуванні військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств чи організацій обліковуються військовими прокуратурами відповідно до цих же правил.

Журнал обліку злочинів у тому регіоні, де це необхідно, може складатися із двох розділів (двох томів): у першому реєструються виявлені злочини, особи, що їх вчинили, і справи органів внутрішніх справ та податкової міліції, у другому – органів прокуратури.

У межах Автономної Республіки Крим, областей, території, яка обслуговується органами внутрішніх справ на транспорті, встановлюється єдина для органів внутрішніх справ і прокуратури нумерація справ.

Обліково-реєстраційні підрозділи органів внутрішніх справ для реєстрації кримінальних справ щорічно виділяють для міськрайлінорганів внутрішніх справ, підрозділів податкової міліції, органів прокуратури і оперативних відділів установ виконання покарань, які ведуть розслідування за кримінальними справами, необхідну кількість реєстраційних номерів.

У районі (місті) кількість  виділених номерів з урахуванням  обсягу роботи розподіляється між органами внутрішніх справ, податкової міліції і органами прокуратури, про що повідомляється в обліково-реєстраційні підрозділи.

Слідчий і працівник  дізнання органів внутрішніх справ, податкової міліції одночасно з  заповненням картки за формою 1 на виявлений  злочин одержує в міськрайліноргані  внутрішніх справ порядковий номер  справи.

Слідчий прокуратури одержує порядковий номер справи, порушеної і прийнятої ним до провадження, у прокуратурі.

У обліково-реєстраційних  підрозділах органів внутрішніх справ на підставі статистичних карток ведуться контрольні журнали обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які їх вчинили, по кожному району, місту, лінійному органу окремо, а також спеціальні журнали обліку злочинів, при реєстрації яких у органах внутрішніх справ були допущені порушення законності та обліково-реєстраційної дисципліни. Це здійснюється для контролю за своєчасним надходженням первинної облікової інформації, підбору окремих відомостей про злочини і наслідки їх розслідування та для інших довідкових завдань.

На кожний злочин, особу, яка його вчинила, кримінальну справу, які підлягають обліку, прокурор, слідчий прокуратури або правоохоронного органу, а також працівник органу дізнання, які винесли постанову про порушення кримінальної справи чи інший процесуальний документ про прийняте рішення по суті, складають документи первинного обліку за формами 1, 1.1, 1.2, 2, 3, 4 та особисто їх підписують. У випадках, коли справа порушена судом з направленням її для провадження досудового слідства або дізнання, а також, коли справа надійшла з СБУ, підрозділів податкової міліції, військової прокуратури або навпаки для подальшого розслідування, картку на виявлений злочин форми 1 заповнює і подає слідчий або працівник органу дізнання, який прийняв справу до свого провадження.