Шпаргалка по "Статистике"

1.Предмет статистики  як суспільної науки

Визначити предмет будь-якої науки - означає вирішити питання  про її зміст і місце серед  інших наук, а також характер взаємовідносин з ними. Питання визначення предмета (також змісту і структури) статистичної теорії суспільних явищ і процесів являє собою об'єкт пожвавлених дискусій протягом усієї історії розвитку статистики. Актуальним воно залишається і на сучасному етапі розвитку статистичної науки. Управління народним господарством в умовах переходу до ринкових відносин висуває нові вимоги до статистико-економічного аналізу суспільних явищ, розкриття специфічних тенденцій і закономірностей у змінах цих явищ, зумовлених новими формами і методами господарювання. Слід враховувати також тенденції і закономірності в розвитку статистичної науки. Перш за все це загальний процес "математизації" всіх наук і статистичної зокрема. Істотних змін набувають організація і форми проведення статистичного спостереження у зв'язку з широкою автоматизацією статистичних розрахунків.

Питання про зміст статистичної науки (а звідси і про її предмет) вважається одним із складних. Для вірного його розуміння треба виходити насамперед із висловленої вище думки про співвідношення якісного і кількісного аналізу суспільних явищ.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх формування, розвитку та взаємозв'язку.

Отже, предметом дослідження  статистики є масові явища соціально-економічного життя; вона вивчає кількісну сторону  цих явищ у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом у конкретних умовах простору та часу.

Важливо відзначити, що особливістю  статистики є те, що вона вивчає масові суспільні явища, а це означає, що в статистичних показниках узагальнюються ті чи інші факти досліджуваних сукупностей. У своїх показниках статистика, характеризуючи конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості, виявляє відмінності окремих рис, об'єднує окремі елементи в однорідні групи, виявляє певні типи досліджуваних явищ.

Масовому явищу притаманна особливість наявності в ньому множини елементів схожих за істотними властивостями. Наявність певної властивості у будь-якого поодинокого елемента є випадковістю. Об'єднання таких елементів у єдине ціле нівелює дію випадковості, тобто дає результат практично незалежний від випадку.

Спираючись на данні  масових суспільних явищ, статистика за допомогою кількісних характеристик  показує ступінь розвитку явищ (чи процесів), напрямки та темпи їх змін, характер (тісноту) взаємозв'язку та взаємозалежності.

Широке впровадження математико-статистичних методів в економічний аналіз, автоматизація процесів збирання, зберігання, передачі і обробки статистичної інформації зумовлюють нові підходи щодо визначення предмета, змісту і структури статистичної теорії суспільних явищ і процесів.

Найбільш вдало (на нашу думку) зазначене питання висвітлене вченим-статистиком В. І. Сіськовим. Його принциповий підхід до розробки змісту статистичної теорії і визначення її предмета ґрунтується на співвідношенні якісного і кількісного аналізу. Виходячи з цієї принципової позиції, розглянемо зміст теорії статистики, зокрема соціально-економічної, за такою логічно-структурною схемою: 1 - принцип побудови системи статистичних показників; 2 - класифікація і зміст типів статистичних задач; 3 - поняття і принципи формування однорідної статистичної сукупності; 4 - система статистичних методів аналізу; 5 - зміст і організація статистичної інформації.

Наявність у підручниках  і навчальних посібниках переважно  питань статистичної методології слід вважати об'єктивно необхідним, але коли мова йде про предмет статистики, то мається на увазі статистика не стільки як навчальна дисципліна, скільки як наука, завданням якої є пізнання кількісних сторін масових суспільних явищ у конкретних умовах простору і часу. Навчальний предмет "Статистика" включає як загальні закони для всіх масових явищ, так і статистичний метод. Але коли вивчають певний масовий процес, загальні закони масових явищ дають основу для методу його дослідження. Звідси можна зробити висновок, що статистика як навчальний предмет зводиться до вивчення в основному статистичного методу.

У науковій статистичній літературі е різні погляди відносно визначення предмета статистики як науки, Окремі автори навіть не визнають наявність  предмета у статистиці, вважаючи її наукою методологічною. Безпідставність такої точки зору очевидна, адже немає безпредметних наук і самі методи як вже зазначалось, зумовлені її предметом. Прихильники цієї точки зору забувають про існування економічної статистики, галузевих статистик та статистик сфер діяльності, тобто статистик, пов'язаних з практичною діяльністю.

Переважна більшість  вчених-статистиків є прихильниками  визначення статистики як суспільної науки, а звідси і визначення її предмета згідно із концепціями, викладеними  вище. Слід визнати аксеоматичним, що оскільки об'єктом вивчення статистики є суспільство, її відносять до суспільних наук. Але на відміну від інших суспільних наук (останні мають один об'єкт і предмет) статистика має специфічний предмет. Наприклад, якщо політекономія пізнає суспільство за допомогою таких категорій, як товар, гроші, вартість, кредит тощо, у статистиці в ролі основних категорій виступають узагальнюючі статистичні показники.

2.Органи державної статистики та їх компетенція.

Органи державної статистики становлять:

а) спеціально уповноважений  центральний орган виконавчої влади  у галузі статистики, який утворюється  відповідно до статті 106 Конституції  України (таким органом є Державний  комітет статистики України, правовий статус якого регламентується Положенням, затвердженим Указом Президента України від 6 листопада 1997 р. № 1249/97 (із змінами від 14.06.2000 р. № 794/2000) “Про Положення про Державний комітет статистики України”);

б) територіальні органи державної статистики, що утворюються  відповідно до законодавства спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики в Автономній Республіці Крим, областях, районах та містах і підпорядковані йому;

в) функціональні органи державної статистики – підприємства, установи та організації, що утворюються відповідно до законодавства спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики і знаходяться у сфері його управління.

Зазначені органи складають  єдину систему органів державної  статистики України.

3.Мета, предмет та завдання правової статистики

Показники правової статистики дають змогу визначити рівень правопорядку в суспільстві завдяки цифровій характеристиці усіх правопорушень, розглянутих правоохоронними органами. Використовуючи дані правової статистики, можна також охарактеризувати діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури, органів суду, виправно-трудових закладів, господарських судів, нотаріату і інших органів, які виконують функції юрисдикції, виявити недоліки, які мали місце у роботі цих органів.

Перша і головна мета правової статистики – це цифрова  характеристика і облік усіх правопорушень, які розглядаються в правоохоронних органах (органах внутрішніх справ, прокуратури, органах суду, органах  державної безпеки, виправно-трудових закладах, господарських судів, нотаріату та інших державних органах, які займаються розглядом правових явищ), а також заходів, спрямованих на боротьбу з цими правопорушеннями.

Друга мета правової статистики – дати цифрову характеристику діяльності усіх правоохоронних органів, оцінити її ефективність завдяки розробленій системі показників, а також визначити додержання законності в їх роботі.

Предмет правової статистики – це кількісна сторона тих  явищ і процесів, які відносяться  до сфери діяльності правоохоронних органів і пов`язані із застосуванням норм права та реалізацією правової відповідальності у нерозривному зв`язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Особливістю предмету правової статистики є те, що вона характеризує лише ті правові явища, які розглядалися правоохоронними органами. Якщо ті чи інші явища з якихось причин не зареєстровані, то правова статистика їх не вивчає. Для встановлення рівня цих фактів необхідно проводити кримінологічні та соціологічні дослідження

. В кримінології, наприклад, існує термін “латентна злочинність”. Він характеризує ті злочини, які внаслідок дії різних причин і умов, не були зареєстровані, але фактично вчинені. Правова статистика про ці злочини не має ніякого уявлення.

Предмет правової статистики обумовлює і основні завдання, які має вирішувати ця галузь статистичної науки:

1. Показники правової статистики  повинні бути надійною базою  для розробки державної політики  у сфері боротьби із злочинністю  та іншими правопорушеннями, сприяти  побудові правової держави.

2. Здійснення всебічного обліку, збирання, аналізу та узагальнення  статистичної інформації про  правові явища.

3. Розробка і впровадження в  практичну діяльність правоохоронних  органів системи обліку і обрахування показників, які базуються на наслідках наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях.

4. Забезпечення вірогідності, об`єктивності, оперативності, стабільності та  цілісності статистичної інформації  з метою розробки єдиної програми  статистичного обліку правових  явищ, які будуть використовуватися і для розробки нових законодавчих актів.

5. Забезпечення доступності, гласності  та відкритості зведених статистичних даних про правові явища.

На нашу думку, для реалізації цих  завдань в повному обсязі треба  побудувати єдину, а не відомчу систему органів правової статистики, а також вдосконалити роботу аналітичних підрозділів у системі правоохоронних органів.

4.Структура  статистичного апарату в органах  суду, прокуратурі та в органах  внутрішніх справ

Керівництво статистичною роботою судових органів і інших органів юстиції покладено на Міністерство юстиції України, де є самостійне управління судової статистики. Це управління розробляє табель статистичної звітності, розробляє і друкує інструкції по їх заповненню, одержує і зводить статистичні дані про діяльність органів суду по розгляду кримінальних, цивільних та адміністративних справ, а також про діяльність органів нотаріату, адвокатів, експертних установ. На базі аналізу усіх даних управління статистики складає узагальнення, огляди та доповіді, а також друкує статистичні збірники.

В обласних управліннях міністерства юстиції знаходяться сектор судової статистики, який входить до складу відділу судової статистики, в складі якого головні консультанти і провідні консультанти по судовій статистиці та спеціальній роботі контролюють надходження первинних документів і звітності районних органів; проводять інструктаж різних органів юстиції районного рангу відносно того, як треба вести первинний облік, заповнювати документи первинного обліку і бланки статистичної звітності.

За усі статистичні дані, які  надсилаються до обласного відділу  юстиції, несе персональну відповідальність голова районного суду; керівник нотаріальної контори; голова експертної установи і т.п. Персональну відповідальність несе і кожна окрема особа, яка заповнила і підписала той чи інший документ первинного обліку. Тому, наприклад, заповнювати статистичну картку на підсудного повинен лише суддя, який розглядав кримінальну справу по суті.

В Верховному суді Україні є управління узагальнення судової практики та аналізу судової статистики.

Керівництво статистичною роботою  в органах проку

ратури проводиться відділом статистики, який підпорядковується одному із заступників Генерального прокурора України. Цей відділ розробляє показники статистичної звітності органів прокуратури, розробляє і друкує бланки статистичної звітності і інструкції по їх заповненню і поданню органами прокуратури. На основі узагальнення та аналізу статистичних даних цей відділ готовить і друкує аналітичні збірники, доповіді.

В прокуратурі області  наказом прокурора області призначається  спеціальний помічник області, який відповідає за усю статистичну роботу: він перевіряє, як організовано первинний облік в прокуратурах районів області, проводить інструктаж про порядок ведення обліку та заповненню документів первинного обліку для районних прокуратур області, аналізує усі звіти районних прокуратур, а також складає статистичні звіти про роботу прокуратури області, які в суворо обумовлені строки подаються у відділ статистики Генеральної прокуратури України.

В районних та міських прокуратурах відповідальність за усю статистичну роботу несе прокурор відповідного рівня. Він повинен контролювати порядок ведення документів первинного обліку в межах конкретної прокуратури, а також складати усі бланки статистичної звітності, яка подається до прокуратури області. Перекладати цю роботу на інших осіб прокурор району (міста) області не має права, тому що він завжди несе персональну відповідальність за якість поданих первинних і зведених статистичних даних.

Керівництво статистичною роботою  в органах внутрішніх справ покладено (з травня 1998 року) на підставі внутрішнього наказу на Управління оперативної інформації Міністерства внутрішніх справ, яке функціонує, як підрозділ в складі штабу Міністерства внутрішніх справ. Це Управління оперативної інформації розробляє бланки документів первинного обліку (документів, які характеризують роботу органів досудового слідства і органів дізнання, з 1961 року разом з відділом статистики Генеральної прокуратури), друкує інструкції по їх заповненню (також разом з прокуратурою), отримує і зводить показники статистичної звітності, які подані в масштабах окремих областей, республіки Крим, м. Севастополя і м. Києва), проводить їх аналіз, обчислює усі показники (деякі лише обраховує це Управління, наприклад, коефіцієнт злочинності в Україні в цілому і в межах окремих територій; починаючи з 1999 року воно його обчислює щомісячно наростаючим підсумком), складає щорічні огляди про рівень злочинності, її структуру, динаміку, тенденції її зміни і наслідки боротьби із злочинністю в масштабах окремих територій і усієї країни в цілому. Щорічно друкує експрес-інформацію про стан злочинності на території України.