Обробка i систематизацiя результатiв економiчного дослiдження

      Систематизація  результатів дослідження наукової праці вважається закінченою тільки в тому випадку, коли зроблене його рецензування, тобто критична оцінка. Тому студенту необхідно навчитися писати рецензії на наукові реферати, статті, монографії, звіти про НДР.

      Ясність і точність – основна вимога до мови рецензії. Рецензент, розбираючи достоїнства і недоліки наукового доробку, повинен не тільки грамотно і вміло виражати свої думки, але і глибоко знати питання теми дослідження.

    Особлива  увага в рецензії приділяється доказовій оцінці. Розгорнута рецензія, яка розглядає низку наукових робіт, що мають спільну проблематику, гіпотезу, хронологію тощо, має назву критичний огляд. Як правило, рецензія відображає:

• актуальність теми;
• повноту розкриття поставлених питань, глибину їх опрацювання, наявність елементів наукового дослідження;
• новизну й оригінальність рішень, їх обґрунтованість;
• використання передового практичного досвіду;
• практичне значення розробок і можливість їх використання;
• ступінь оволодіння методами наукового дослідження та спрацьованість зроблених пропозицій;
• повноту використання спеціальної літератури, нормативних і довідкових матеріалів, фактичних даних;
• уміння аналізувати й узагальнювати фактичний матеріал та робити висновки;
• характеристику окремих елементів новизни та ключових тез роботи, що заслуговують на особливу увагу;
• зауваження, виявлені недоліки та упущення;
• загальний висновок.

2.Звіт про науково-дослідну роботу, його зміст і методика складання.

      Звіт  про науково-дослідну роботу студентів включає титульний лист, зміст, введення, аналітичний огляд (стан питання) і обґрунтування обраного напрямку роботи, розділи (глави) звіту, що відбивають методику, зміст і результати виконаної роботи, висновок (висновки і пропозиції), список літератури, додатки.

      У ньому вказують міністерство, якому  підлеглий інститут, найменування інституту, кафедри, під керівництвом якої виконана робота, прізвища студентів-виконавців, тему наукової праці, учене звання, ступінь і прізвище викладача-консультанта (наукового керівника), і місце його роботи.

      Зміст відбиває рубрикацію звіту і нумерацію сторінок. Текст розділів (глав) звіту повинен підрозділятися на підрозділи (параграфи) і пункти. Розділи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами в межах усього звіту. "Уведення", "Аналітичний огляд і обґрунтування обраного напрямку роботи" і "Висновок" нумеруються як розділи. Після номера розділу ставиться крапка.

      Підрозділи  варто нумерувати арабськими цифрами  в межах кожного розділу. Номер підрозділу повинен складатися з номера розділу і номера підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу також ставлять крапку, наприклад: 2.1. (перший параграф другого розділу). Пункти нумеруються арабськими цифрами в межах кожного підрозділу, і номер пункту повинен складатися з номерів розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад: 2.1.3. (третій пункт першого параграфа другого розділу).

      Розділи, що відбивають методику, зміст і  результати НДР, і підрозділи повинні  мати змістовні заголовки, які потрібно давати великим шрифтом. Якщо заголовок складається з двох чи більш пропозицій, їх розділяють крапкою. Наприкінці заголовка крапку не ставлять. Не слід підкреслювати заголовки і переносити в них слова. Номер відповідного розділу чи підрозділу ставиться на початку заголовка, номер пункту – на початку першого рядка абзацу, яким починається відповідний пункт.

      Нумерація сторінок звіту повинна бути наскрізною. Першою сторінкою є титульний лист, другою – зміст. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами в правому верхньому куті. На титульному листі номер сторінки не ставлять. Якщо в звіті містяться малюнки і таблиці, що розташовуються на окремих сторінках, їх включають у загальну нумерацію. Додатки і список літератури також варто включати в наскрізну нумерацію. Зміст повинен відбивати всі заголовки, що є в звіті.

      У введенні коротко характеризують сучасний стан наукової проблеми (питання), якому присвячена робота, а також ціль роботи. У ньому варто чітко сформулювати, у чому полягає новизна й актуальність роботи, і обґрунтувати необхідність її проведення.

      Аналітичний огляд (стан питання) і обґрунтування, обраного напрямку роботи повинні повно і систематизовано викладати питання, якому присвячена дана робота і переваги обраного напрямку НДР у порівнянні з іншими можливими варіантами. Необхідно, щоб зведення, що містяться в аналітичному огляді, дозволяли об'єктивно оцінювати науковий рівень роботи, правильно вибирати шляхи і засоби досягнення поставленої мети й оцінювати ефективність як цих засобів, так і роботи в цілому. Предметом аналізу в огляді є нові ідеї і проблеми, можливі підходи до рішення цих проблем, результати попередніх досліджень по питанню, якому) присвячена НДР (при необхідності – і по суміжних питаннях), дані економічного характеру, можливі шляхи рішення задачі, що стоять перед виконавцями НДР.

      Варто уникати повторення даних, що містяться  у вихідних документах, і відбирати  тільки той матеріал, що безпосередньо  відноситься до теми огляду. Суперечливі  зведення, що містяться в різних вихідних документах, повинні бути проаналізовані й оцінені з особливою старанністю. У цьому розділі приводиться також мотивована оцінка прийнятого напрямку дослідження як з наукової, так і з економічної сторони. Обґрунтування обраного напрямку НДР і робоча гіпотеза повинні спиратися на рекомендації, що містяться в аналітичному огляді з урахуванням конкретних умов проведення НДР студентами в торговому вузі. Обґрунтування обраного напрямку роботи не слід замінювати обґрунтуванням доцільності (чи необхідності) самої роботи.

      Розділи (глави) звіту, що відбивають методику, зміст і результати виконаної роботи, викладаються найбільш докладно і послідовно. У них описуються всі проміжні й остаточні результати, у тому числі і негативні. Методика дослідження повинна викладатися докладно, з обґрунтуванням її вибору (чи розробки). Якщо в роботі застосовувалися загальноприйняті (загальновідомі) методи, їх докладний опис викладати не слід. При цьому даються посилання на відповідні джерела документальної інформації описи методів переносяться у додатки.

      У розділах, присвячених аналізу і  плановим (нормативним) розрахункам, вказується мета й описується програма відповідних конкретних розрахунків, викладається їхня сутність, оцінюються точність і вірогідність отриманих даних, що зіставляються з теоретичними даними. Відсутність такого зіставлення потрібно мотивувати. Розділи звіту завершуються трактуванням отриманих результатів і описом їхнього можливого застосування. Отримані в ході роботи математичні залежності рекомендується ілюструвати прикладами конкретного розрахунку.

      Висновок (висновки і пропозиції) повинен містити оцінку результатів роботи, зокрема з погляду їхньої відповідності вимогам завдання (програми). У ньому намічаються шляхи і мета подальшої роботи чи мотивується доцільність її продовження.

      Список  літератури включає усі використані джерела, що розташовуються по їхній значимості за абеткою. Інформація про книги (монографії, підручники, довідники і т.п.) повинні включати: прізвище та ініціали автора, заголовок книги, місце видання, видавництво і рік видання, кількісну характеристику (обсяг у сторінках і кількість ілюстрованого матеріалу). Прізвище автора вказують у називному відмінку.

      Зведення  про статтю з періодичного (триваючого) видання повинні включати: прізвище і ініціали автора, заголовок статті, найменування видання (журналу), найменування серії (якщо така є), рік випуску, номер видання, сторінки, на яких поміщена стаття.

      Додатки оформлюються як продовження звіту на його наступних сторінках. Кожен додаток починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть "Додаток". Додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок. Якщо в звіті маються два і більш додатки, їх нумерують послідовно арабськими цифрами (без знака №), наприклад: "Додаток 1", "Додаток 2 " і т.п.

      Готуючи науковий звіт, необхідно правильно його оформлювати. Це відноситься в першу чергу до ілюстрацій, таблицям, формулам, посиланням.

      Кількість ілюстрацій, що поміщаються в звіт, визначається його змістом і повинне  бути достатнім для того, щоб додати тексту, що викладається, ясність і конкретність. Деталі і написи ілюстрацій при необхідності повинні бути репродуковані. Всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення й ін.) іменуються малюнками, що нумеруються послідовно в межах розділу (глави) арабськими цифрами. Номер малюнка повинний складатися з номера розділу і порядкового номера малюнка, розділених крапкою, наприклад: мал. 1.2. (другий малюнок першого розділу). При посиланні на малюнок вказують його повний номер, наприклад: (мал. 1.2.). Повторні посилання на малюнки варто давати зі скороченим словом "дивись", наприклад: (див. мал. 1.2.). Малюнки повинні розміщатися відразу після посилання на них у тексті звіту. Якщо звіт складається з невеликого числа сторінок тексту і великої кількості малюнків, їх допускається поміщати один по одному згідно номерів наприкінці звіту. Малюнки варто розміщати так, щоб їхній можна було розглядати без повороту звіту. Якщо таке розміщення неможливе, малюнки розташовують так, щоб для їх розглядання звіт необхідно повернути по годинниковій стрілці. Не рекомендується поміщати в звіт малюнки, розмір яких перевищує формат сторінок звіту. Кожен малюнок повинен супроводжуватися підписом, що поміщають під малюнком в одному рядку з номером. Напис на малюнках виконують креслярським шрифтом одного по розмірі протягом усього звіту.

     Цифровий  матеріал, що поміщається в звіт, рекомендується оформляти у виді таблиць. Кожна з них повинна  мати змістовний заголовок, що поміщають  під словом "таблиця" над відповідною  таблицею. Слово "таблиця" і заголовок починають із прописної букви. Підкреслювати заголовок не потрібно.

      Таблицю потрібно поміщати після першого  згадування про неї в тексті. Якщо звіт містить невелику кількість сторінок тексту і велику кількість таблиць, допускається поміщати таблиці одна за одною згідно номерів наприкінці тексту.

      Таблиці варто розміщати в звіті так  само, як і малюнки. При переносі таблиці на наступну сторінку звіту голівку таблиці (заголовки і підзаголовки граф) повторюють і над нею поміщають слова "Продовження табл." з вказівкою номера. Якщо голівка таблиці громіздка, можна її не повторювати; у цьому випадку пронумеровують графи і повторюють їх нумерацію на наступній сторінці. Заголовок таблиці не повторюють. Таблиці повинні нумеруватися в межах розділу (глави) арабськими цифрами. Над правим верхнім кутом таблиці поміщають напис "таблиця" із вказівкою її номера, що складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: Таблиця 1.2. (друга таблиця першого розділу).

      При посиланні на таблицю вказують її повний номер і слово "таблиця" пишуть у скороченому виді, наприклад: (табл. 1.2.). Повторні посилання на таблицю оформляються так само, як на малюнки. Якщо в звіті тільки одна таблиця, то її не нумерують і слово "таблиця" не пишуть. Якщо повторюваний у вертикальній графі текст складається з одного слова, його заміняють лапки, а якщо з двох і більш слів, то при першому повторенні — словами "те ж", а далі - лапки. Ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних змістів не допускається. Якщо цифрові чи інші дані в якому-небудь горизонтальному рядку не приводяться, то в ній ставлять прочерк.

      Формули повинні бути написані чітко, креслярським шрифтом. Експлікацію (пояснення) значення символів і числових коефіцієнтів проводяться  безпосередньо під формулою в тій же послідовності, у якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Перший рядок експлікації, що починаються словом "де", двокрапку після нього не ставлять. Розмірність того самого параметра в межах усього звіту повинна бути постійної.

      При посиланні в тексті на джерела документальної інформації варто приводити порядковий номер за списком літератури в квадратних дужках. При необхідності зробити посилання на стандарти, технічні умови, інструкції й інші подібні документи посилаються на документ у цілому чи на його розділи з вказівкою позначення і найменування документів, номери і найменування розділу. Посилання на окремі розділи, пункти й ілюстрації не допускаються.