Економіко – статистичне вивчення доходів і витрат населення України

       5) послуги з мешкання у власному житлі.

       В українській статистиці в даний час існує три основні джерела інформації для визначення витрат домашніх господарств на придбання споживчих товарів: вибіркові бюджетні обстеження, баланс грошових доходів і витрат населення, торгівельна статистика. Проте на основі даної інформації неможливо досить точно визначити суму споживчих витрат відповідно до основних концепцій СНР. В результаті вибіркових бюджетних обстежень статистичні органи отримують інформацію про об'єм і структуру витрат населення безпосередньо від домашніх господарств. Але в даний час в цих даних міститься значна систематична помилка, оскільки у вибірці практично відсутні сім'ї, які мають найбільш високі доходи. Не дивлячись на вказаний недолік, матеріали вибіркових бюджетних обстежень є практично єдиним джерелом інформації про постачання сільськогосподарських продуктів, вироблених домашніми господарствами для власного споживання, і про деякі інші статті доходів домашніх господарств.

       Для здобуття інформації про витрати населення на оплату послуг використовуються статистичні дані, які надаються установами і організаціями, що надають такі послуги домашнім господарствам. До їх складу включаються ринкові споживчі послуги (побутові, житлово-комунальні, транспорту і зв'язку, оздоровчі і т. д.) і послуги фінансових посередників (банків, страхових компаній, організацій по проведенню лотерей).

       Як  було відмічено вище, заощадження є тією частиною наявного доходу, яка залишається після витрат на кінцеве споживання. Збереження є важливим джерелом фінансування та інвестицій. Показник, що характеризує відношення збереження до наявного доходу, називається нормою заощадження.

       Процес  перерозподілу здійснюється, проте, не лише в грошовій формі, але і  за допомогою надання безкоштовних соціально-культурних послуг. Для характеристики цих потоків в новій СНР передбачений показник соціальних трансфертів в натуральній формі. Вони поступають домашнім господарствам від установ державного управління і некомерційних організацій, обслуговуючих домашні господарства. Сума наявного доходу, і отриманих соціальних трансфертів в натуральній формі утворює показник скорегованого доходу сектора, який розпадається на фактичне кінцеве споживання і збереження.  Таким чином, в СНР проводиться відмінність  між двома концепціями кінцевого споживання: між концепцією витрат на кінцеве споживання і концепцією фактичного кінцевого споживання.

       Це  угрупування засноване на важливій відмінності між тими одиницями, які фінансують  витрати на кінцеве споживання, і тими одиницями, які отримують вигоду від цих витрат. Наприклад, витрати на безкоштовні послуги соціально-культурного характеру здійснюють органи державного управління, а вигоду від цих витрат отримують домашні господарства. Фактичне кінцеве споживання домашніх господарств більше їх витрат на кінцеве споживання на величину соціальних трансфертів в натуральній формі, тобто на величину безкоштовних соціальних послуг, що надаються населенню державними установами і некомерційними організаціями. З іншого боку, скорегований наявний доход органів державного управління, менше їх наявного доходу, на величину виплачених соціальних трансфертів в натуральній формі.

       Показники динаміки наявного доходу, і скорегованого наявного доходу, обчислюються з поправкою на індекс споживчих цін і використовуються для аналізу зміни в рівні життя. Ці показники називаються реальними наявними доходами, або показниками наявних доходів в реальному вираженні.

       Декілька  слів слід сказати про показник національного  доходу. Він може обчислюватися на валовій і чистій основі, тобто до і після вирахування основного капіталу. Національний доход є сумою первинних доходів, отриманих резидентами даної країни за той або інший період, в ринкових цінах.

       Якщо  до національного доходу додати сальдо поточних трансфертів, отриманих з-за кордону, то можна отримати ще один важливий показник доходів в СНР - національний наявний доход. Він також обчислюється на валовій і чистій основі. Національний наявний доход, розпадається на національний кінцеве споживання і національне збереження. Така система показників доходів в новій ООН СНР, заснована на загальній концепції Дж. Хікса.

       Слід  зазначити, що показники доходів, що реєструються в СНР, як правило, недостатні для аналізу процесів розподілу доходів по групах населення, виявлення міри нерівномірності розподілу доходів. Для цього більшою мірою підходять дані вибіркових обстежень доходів населення, бюджетів домашніх господарств. Обробка даних, отриманих на основі цих обстежень, дозволяє обчислити ряд показників, що характеризують міру нерівномірності розподілу доходів. Серед них найбільш важливими є коефіцієнт Джині і коефіцієнт диференціації доходів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Система статистичних показників доходів і витрат населення  і методика їх розрахунку.

 Показники доходів населення поділяються на абсолютні та відносні.

       До  абсолютних показників відносять первинні та наявні доходи.

       Первинні  доходи населення включають усі  надходження, отримані від власності  на фактори виробництва.

       Наявні  доходи населення - результат перерозподільних процесів. Вони розраховуються за допомогою доданих до первинних доходів соціальних трансфертів і вирахування обов'язкових платежів і зборів. Отриману в результаті суму коштів населення, родини й окремі громадяни можуть використовувати по власному розсуді.

       До  доходів населення відносяться  також кошти, узяті в борг. У  зв'язку з цим виділяють кінцеві  і загальні доходи населення. Кінцеві  доходи населення - це наявні доходи плюс чисті борги населення.

       Загальні  доходи населення включають скореговані наявні доходи і чисті борги. Чисті борги відбивають зміну заборгованостей за позиками, які видані громадянам кредитними організаціями і підприємствами на споживчі цілі.

       Відносними  показниками доходів і витрат населення є їх душовий рівень та рівень на одне домогосподарство.

       Середньодушовий грошовий доход - сума кінцевих доходів, поділена на чисельність населення  країни.

       Структура та динаміка рівня грошових доходів  на одне домогосподарство України, розраховані  за даними Статистичного щорічника України, показано в таблиці 1.

       За  даними таблиці 1 можна відмітити  значні структурні зрушення у складі середньомісячного доходу на одне домогосподарство. Отже на 4,6 пункти збільшилася частка оплати праці у формуванні загального доходу домогосподарства. Незначно зростали  доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості і грошова допомога від родичів, відповідно на 0,2 і 0,4 пункти.

Таблиця 1.

       Структура грошових доходів домогосподарств  України (у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство) за 2007 та 2008 роки

       Значно  зменшуються доходи від продажу  сільськогосподарської продукції. Це відбувається за рахунок низьких  закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію і порівняно високих цін на ядохімікати, корми, тощо. В результаті такого співвідношення цін сільське населення скорочує виробництво у особистих підсобних господарствах м’яса, молока і овочів. Це свідчить і про подальше зубожіння сільського населення та значний рівень трудової міграції із сільської місцевості до міст. Це доводять показники співвідношення рівня доходів у середньому на місяць у розрахунку на одне домогосподарство у міських поселеннях та сільській місцевості, що становить відповідно 2766,8 та 2040,2 грн. Рівень доходу міських домогосподарств перевищує рівень сільських на 135,6 ( .

       Зменшується також питома вага пенсій, стипендій, допомога та субсидії у загальній  сумі домогосподарства. Можливо частина пенсіонерів та осіб, що мають право на субсидії помирають, а можливо деякі домогосподарства втрачають право на субсидії через підвищення рівня оплати їх праці.

       Номінальні  доходи домогосподарства за 2008 р. збільшилися  на 41,9% при індексі споживчих цін, який становив 125,2%. Отже реальні грошові доходи одного домогосподарства збільшилися за 2008 р. на 13,3% (

       Зобразимо структуру середньомісячного рівня доходів домогосподарств України в 2008 році за допомогою діаграми.

       Рис. 1. Структура середньомісячного рівня доходів домогосподарств України в 2008 році

       Одним з основних видів доходів в  Україні вважається заробітна плата. Так, наприклад, в 2008 році заробітна  плата складала 43,3% від всіх доходів  населення. Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган (наймач) виплачує працівникові за виконану роботу. Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. На її величину впливають різні фактори: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці. Підвищення середньомісячної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добробуту населення. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата.

       Динаміка  номінального та реального рівня  оплати праці за місяць по економіці  Волинської області показана в таблиці 2.

Таблиця 2.

       Показники середньодушової номінальної та реальної заробітної плати жителів Волинської області за 2005 – 2008 роки

       Реальна заробітна плата - це сума матеріальних і духовних благ та послуг, які можна  придбати за номінальну зарплату. Реальна  зарплата залежить від ряду факторів :

       а) рівня номінальної зарплати;

       б) цін на товари і послуги, які споживає населення;

       Реальна заробітна плата у 2008 р. зросла порівняно з 2005 р. на 46,7%. . Спостерігаються значні темпи зростання як номінальної так і реальної заробітної плати у порівнянні з попередніми роками. Але все ж реальна заробітна плата зростає повільніше ніж номінальна. Однак населення за розглянутий період одержувало підвищення оплати праці і щорічно багатшало. У розглянутій таблиці справджується така рівність 1,362 = 1,113*1,223.