Аналіз оборотних коштів на підприємстві

На підставі вищеперелічених формул можна зробити  аналіз стану оборотних коштів на підприємстві.

2. Аніліз  стану оборотних коштів

2.1. Характеристика  ефективності використання оборотних  коштів

Для характеристики ефективності використання оборотних  коштів на підприємстві я взяла данні  про працю ТОВ “Світязь”(виробництво хутряних виробів)

Щоб обчисли  потрібну мені ефективність розрахую спочатку середню вартість оборотних  коштів.

Сума  оборотних коштів, розрахованая за формулою середньої арифметичною (1.1) 808,5 811,5 836,2

Сума  оборотних коштів, розрахованая за формулою середньої хронологічною (1.2) 805,0 810 838

Згідно  показникам таблиці 1.1 та виходячи з  формули середньої арифметичної (1.1), можна розрахувати суму оборотних  коштів за 2001 рік

[830 + 860 + 780 + 820 + 770 + 840 + 810 + 750 + 790 + 800 + 780 + 810 + 870 / 13] вона становить 808,5 тис. грн.

Сума  оборотних коштів за цей же рік, розрахована  за середньою хронологічною (1.2), становитиме 805,0 тис. грн.

[½ 830 + 860 + 780 + 820 + 770 + 840 + 810 + 750 + 790+ 800+ 780 + 810 + ½  870 / 12]

За 2002 та 2003 роки роблю такіж розрахунки,як і за попередній рік, результати наведені в таблиці 2.1.

Дані  Таблиці 2.2. свідчать, що фактичний час  обертання коштів за 2001рік скоротився проти плану на 3,3 дня (50,6-47,3)., за 2002 рік - скоротився на 2,1 дня , за 2003 – на 3 дні.

Унаслідок прискорення обертання оборотних  коштів із обороту вивільняється  частина коштів, що обраховується  множенням фактичного одноденного  обсягу реалізації продукції на дні  прискорення обертання оборотних  коштів.

У 2001 році за рахунок прискорення часу обертання оборотних коштів з обороту вивільняється 56,1 тис. грн. (17,0х3,3), у 2002 році – вивельнилося 37,8 тис.грн. (18,0* 2,1), а у 2003 – 63 тис. грн. (21*3)

Обчислемо ефективність використання оборотних  коштів, що визначається за формулою (1.4):

У 2001 році кількість оборотів збільшилась  за рік на 0,5 оборота:

[6120/805 –  5580 /785] = 0,5

У 2002 році - збільшилась за рік на 0,6 оборота:

(6235/780 –  6120/785) = 0,6

У 2003 році - збільшилась за рік на 0,1 оборота:

(6525/815 –  6235/785) = 0,1

Ці показники свідчять, що підприємство в цілому за три роки працю позитивно, але за 2003 рік кількість оборотів зназилась порівняно з попередніми роками.

Щоб прослідкувати  ефективності витрат розрахую коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою (1.5)

У 2001 році фактично у 1 грн. реалізованої продукції  авансовано 13 коп. [805,0 / 6120,0] , тоді як за планом передбачалось 14 коп. [785,0 / 5580,0]

У 2002 році фактично у 1 грн. реалізованої продукції авансовано 12,5 коп. [780,0 / 6235,0] , тоді як за планом передбачалось 12,8 коп. [785,0 / 6120,0]

У 2003 році фактично у 1 грн. реалізованої продукції  авансовано 12,5 коп. [815,0 / 6523,0] , тоді як за планом передбачалось 12,6 коп. [785,0 / 6235,0]

Показник 2001 рока свідчить про значне підвищення ефективності витрат, а ось у 2002 та 2003 роках підприємство теж підвищило  ефективність витрат, але не суттєво.

Щоб поліпшити  використання оборотних коштів цього  підприємства і підвищити ефективность виробництва можна запропонувати наступні дії:

1) скорочення  виробничих запасів товарно-матеріальних  цінностей у зв'язку з переходом  на оптову торгівлю та прямі  економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення  обертання оборотних коштів за  рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення  використання оборотних коштів вивільняє  їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів —  це пряме скорочення потреби в  оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Відносне  вивільнення оборотних коштів виникає  тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою  сумою оборотних коштів або з  незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів.

Ураховуючи  це, слід більше уваги приділяти  реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.

Показники стану й ефективності використання оборотних коштів, порядок їхнього  визначення та їхній економічний  зміст наведено в Додаток А.

2.2. Розрахунок  загальної потреби в оборотних  коштах

Розрахунок  виробляється на основі прогнозу обсягу виробництва і продажів з використанням даних про плановану оборотність поточних активів

Для приклада приведемо розрахунок потреби в  оборотних коштах на 1 квартал 2004 року, необхідних підприємству ТОВ “Світязь”  для виробництва хутряних виробів

Таблиця 2.3.

Розрахунок  потреби в оборотних коштах

Прогноз обсягу продажів на 1 квартал 2004 року 2350 тис. грн.

Період  обороту в попередньому кварталі 42 днів

Коефіцієнт  оборотності 2,14 рази в квартал

Коефіцієнт  оборотності вираховую по формулі (1.7)

2350 / 838 = 2,14 рази в квартал

Розрахункова  величина необхідних оборотних коштів дорівнює

2350/2,14 = 1098,13 тис. грн.

Таблиця 2.4

Облік оборотних коштів, що маються на підприємстві на 4 квартал 2003 року

Планові дані Липень Серпень Вересень Разом  за III квартал

Реалізація, шт. 178 184 172 534

Ціна, грн./ шт. 5000 5000 5000

Реалізація, тис. грн. 890 920 860 2670

Витрати, тис. грн 630 650 620 1900

Рентабельність  продажів, % 29 29,3 27,9 28,8

Обчислю рентабельність ціого підприємства на основі данних наведених у таблиці 2.4 за формулою (1.6)

Липень: (890-630) / 890 * 100 = 29%

Серпень : (920 – 650) /920 * 100 = 29,3%

Вересень: (860 – 620) /860 * 100= 27.9%

Средній рівень рентабельності за 3 квартал 2003 року складає 28.8% .

Це підприємство повністю себе забезпечує оборотними коштами не користуючись залученими коштами.

При такому уровні рентабельності має сенс розширювати  виробництво, вкладаючи кошти в  новітні технології, або що.

Вивільнення оборотних коштів дає цілий ряд  позитивних ефектів:

• Виробництво  продукції відбувається при менших витратах оборотних коштів;

• Вивільняються  матеріальні ресурси;

• Прискорюється  надходження в бюджет відрахувань  від прибутку;

• Поліпшується фінансове становище підприємства, тому що, вивільняються фінансові  ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибутково вкладені).[9,181-190]

3. Резерви  і шляхи поліпшення використання  оборотних коштів

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

• Впровадження економічно обгрунтованих норм запасу;

• Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

• Широке використання прямих тривалих зв'язків;

• Розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової  торгівлі матеріалами й устаткуванням;

• Комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва :

• Прискорення  науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

• Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

• Удосконалювання  форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

• Удосконалювання  системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і  паливно-енергетичних ресурсів;

• Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

• Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

• Удосконалювання  системи розрахунків;

• Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

• Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в  строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо  говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати  і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається  в наступному:

Зниження  питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.

Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів.

Економія  в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Економічна  ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному  підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами  варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.

У залежності від характеру заходів основні  напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних  напрямків відносяться заходи, зв'язані  з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і  виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.