Аналіз динаміки показників у періоді 1990-2011 рр

     Найменший показник демографічного навантаження дітьми в м. Рівне (294), а особами  старше працездатного віку в м. Кузнецовську (83), по сільській місцевості відповідно в Здолбунівському (392) та в Березнівському (416) районах (Додаток).

     Характеризує  вікову структуру населення і  такий показник як середній вік населення, який визначається як середня арифметична зважена шляхом ділення загального числа людино-років на загальну чисельність населення.

     Середній  вік населення в області за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року становив 35,9 років, відповідно у чоловіків 33,6 та у жінок 38,0. Різні  значення має показник в міських  поселеннях (34,4) та сільській місцевості (37,2 роки).

     Самим молодим містом в області є  Кузнецовськ, середній вік його жителів 29,9 років, в м. Рівне цей показник дорівнює 34,1, в Дубно - 37,0, в Острозі - 35,3. Серед районів області саме молоде населення в Рокитнівському (32,0) та Сарненському (33,1) районах. Найбільше демографічне старіння населення фіксується в Гощанському (41,4) та Демидівському (40,0) районах. По сільській місцевості цей показник в Гощанському районі ще більший - 42,1 роки.

     Основними причинами старіння населення можна  назвати падіння народжуваності, ріст смертності, міграційні процеси  та нестійкі шлюбно-сімейні відносини.

     Якщо  дані про співвідношення чоловіків  і жінок свідчать про поступове  зменшення загальної статевої диспропорції, то чисельність жінок у віці 100 років і старші свідчить про явну перевагу і становить число 87 із загального числа 96 осіб, або 90,6%. І це переважно жителі сільської місцевості - 84 особи, частка яких становить 87,5% до всього населення у відповідному віці.

     Найстарша людина, на дату перепису якій виповнилося 113 років - жінка, була переписана в Здолбунівському  районі на Рівненщині, проживала в  сільському населеному пункті. 

     1.6.Аналіз динаміки середньої очікуваної тривалості життя при народженні 

     Тривалість  життя у міських поселеннях на 2.2 роки вища ніж у сільських (69.0 проти 66.8). Це характерно для всіх регіонів України, за винятком Закарпатської області, де тривалість життя в сільській місцевості на 0.9 роки вища ніж у містах. Найбільше перевищення тривалості життя у міських поселеннях над сільськими зафіксоване у Чернігівській (5.5 роки) і Житомирській (4.4 роки) областях.

     Середня тривалість життя чоловіків на 11.1 років менше ніж у жінок (63.8 та 74.9 відповідно). Цей розрив є більшим  у сільських поселеннях (11.9 років), ніж у міських (10.6 років). Найбільше  перевищення (13.8 років) спостерігається у Чернігівській області, причому серед сільського населеннях воно складає 15.9 років). Найменші відмінності у тривалості життя чоловіків і жінок характерні для м. Києва (9 років) та Чернівецької області (9.6 років).

     Тривалість  життя у міських поселеннях на 2.2 роки вища ніж у сільських (69.0 проти 66.8). Це характерно для всіх регіонів України, за винятком Закарпатської області, де тривалість життя в сільській місцевості на 0.9 роки вища ніж у містах. Найбільше перевищення тривалості життя у міських поселеннях над сільськими зафіксоване у Чернігівській (5.5 роки) і Житомирській (4.4 роки) областях.

     Таблиця 1.6 - Середня очікувана тривалость життя при народженні

     Середня тривалість життя чоловіків на 11.1 років менше ніж у жінок (63.8 та 74.9 відповідно). Цей розрив є більшим  у сільських поселеннях (11.9 років), ніж у міських (10.6 років). Найбільше  перевищення (13.8 років) спостерігається  у Чернігівській області, причому  серед сільського населеннях воно складає 15.9 років). Найменші відмінності у  тривалості життя чоловіків і  жінок характерні для м. Києва (9 років) та Чернівецької області (9.6 років). Більш детально середню очікувану тривалость життя при народженні можемо розглянути у таблиці 1.6. 
 
 
 
 
 

     Висновок

     Проведений аналіз современной демографічної ситуації, свидетельствует о том, что в Украине с каждым годом снижается численность населения.

       Зміни в динаміці загальної чисельності населення визначаються змінами у розміщенні міського і сільського населення. Розміщення міського і сільського населення має істотний вплив на раціональне розміщення та оптимальний розвиток продуктивних сил. Розвиток продуктивних сил, поліпшення розміщення виробництва, комплексний підхід до розвитку регіонів визначили інтенсивне територіальне пересування населення, зокрема з сіл до міст. Унаслідок цього також відбувалося скорочення чисельності сільського населення, значно підвищилася питома вага міського.

     Статево-вікова структура населення є одним  із важливих демографічних показників. Вона дозволяє зробити певні висновки щодо демографічних тенденцій та визначити можливі зміни динаміки чисельності населення в майбутньому. З наших досліджень, ми виявили, що в Україні кількість жінок перевищує кількість чоловіків, жінки мають більш довгий вік ніж чоловіки. 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури

1. Таблиці з даними  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/ds/nas_rik/nas_u/nas_rik_u.html
2. Таблиці з даними  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/ds/nas_rik/nas_u/nas_rik_u.html