Значення «Нового курсу» для подальшого розвитку США

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Оцінюючи «Новий курс», ми повинні насамперед відзначити, що він відповідав   історичній епосі твердження державно-монополістичного капіталізму (ДМК) і відбивав тенденцію переходу економіки США на стадію ДМК. Завдяки активній регулюючій ролі держави, країна змогла вибратися з кризи, прибутки американських монополій пішли в гору. Політична активність робітників, фермерів, міської дрібної буржуазії, негритянського народу змусили Рузвельта при проведенні політики «Нового курсу» виявити гнучкість, маневрування, врахувати інтереси різних шарів населення і зробити поступки трудящим. У той же час «Новий курс» не можна розцінювати як перехід до соціалістичного планування, оскільки приватна власність залишалася непорушною, не було націоналізовано жодного підприємства чи банку.

У результаті політики «Нового курсу» у США зміцнилися позиції великої буржуазії, що просліджується у всіх сферах економіки, промисловості, банківській системі, аграрному секторі. Концентрація виробництва і банків підсилилася. Найбільш сприятливі наслідки ця політика мала для ведучих груп американського монополістичного капіталу. Проведення «Нового курсу» не було безболісним. Проти «Нового курсу» виступали прихильники старих методів антиробочого законодавства — представники консервативних шарів фінансових монополій. Проти Рузвельта були Морган, Дюпон, Рокфеллер, Меллон. Опозиція «Новому курсу» підсилилася з ослабленням економічної кризи, що привело до скасування законів про НИРА, ААА, а також порушенню закону Вагнера. Створена Американська Ліга волі вимагала відмовлення від державного регулювання, зниження податків на великий капітал і переходу до твердого курсу стосовно трудящих.

У політику Рузвельта  втілилися риси ліберально-реформістського  варіанта розвитку. В політиці Рузвельта втілилися риси ліберально-реформістського варіанта розвитку ДМК. Найважливішим інструментом його політичного курсу став державний бюджет, за рахунок засобів якого здійснювалося фінансування розширеного відтворення і соціальних програм. До такої політики Рузвельт прийшов не відразу, спочатку він не прийняв пропозиції вченого-економіста Кейнса про практику дефіцитного фінансування, тому що в передвиборній кампанії обіцяв досягти збалансованого бюджету. У 1935 р. Рузвельт відкрито заявив, що «бюджет буде залишатися незбалансованим доти, поки існує армія нужденних».

Але також хотілося б зазначити деякі моменти, які мали важливе значення для розвитку США, її внутрішньої та зовнішньої політики, економіки, суспільного устрою та перш за все правової бази.

На нашу думку на першому місці стоїть сам президент, це людина яка змогла підняти державу із глибокої економічної кризи, підібрати необхідні методи для подолання кожної окремої проблеми, та наскільки це можливо відгородити суспільство від небажаних проблем (включно війни). Його методи по своїм принципам не мали нічого важкого. Важливим був підхід до тої чи іншої справи, пошук методів, котрі б підходили до саме цієї проблеми та задовольнили максимальну кількість людей. Методи боротьби він був змушений знаходити миттєво, бо того вимагав стан держави та її економіка. Одже знайдені методи повинні були підходити, бо на переробку не було часу. Найважливішими звісно ж були перші 100 днів після приходу до влади. У ці дні було закладено основу для подальшої реформи.

Мабуть друге  місце займає соціальна реформа, яка повинна була бути здійсненною ще задовго до кризи. Але завдяки принципам урядових службовців не була зроблена. Знов таки завдяки президентові, було зроблено законодавчу базу для розвитку цієї галузі. Завдяки цій базі, розвинулись профспілки, які в свою чергу розпочали діяльність по захисту робітників, вплинули на уряд, завдяки чому було встановлено мінімальну заробітну платню та максимальну тривалість робочого дня. Після появи профспілок з’явилась реальна сила, яка могла на законних підставах захищати права робітників. А це дуже важливе досягнення.

Ще хотілося б зазначити вагу деяких зовнішньополітичних  дій. Хоча деякі дії не схвалювали інші держави та окремі люди, вони були спрямовані насамперед на захист держави в цілому та кожного громадянина окремо. Також стосовно зовнішньої політики, хотілося б визначити яку роль зіграло визнання Сполученими Штатами СРСР. Налагодження стосунків в деякій мірі пом’якшили відносини між двома великими державами, що в майбутньому зіграло дуже важливу роль. Було заключено доровори націлені на покращення економічних відносин, політичних відносин та в інших напрямках. В економічному напрямку було закладено гарний фундамент для подальшого розвитку взаємовідносин.

А взагалі у  двох словах це можна охарактеризувати як правильно встановлене законодавство. Правові заходи, що було впроваджено під час реформ принесли США багато гарних результатів та правову основу для подальшого економічного та політичного розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Галкин И. В. На пути в Белый дом: из истории демократической партии США (1920-е - 1933 гг.) = On the way to the White House: from the history of the NS democratic party 1920s - 1930). - М.: МГУ, 1991. - 167 с.
2. Государство и управление в США /Авт. кол. : Л. И. Евенко,                   В. Е. Хруцкий, В. П. Аверчев и др.; Отв. ред.                                            Л. И. Евенко; Академия наук СССР. Институт США и Канады.- М.: 
   Мысль,1985. - 303 с.
3. Иванов С.В."Война с бедностью" Ф.Д.Рузвельта: Социальные программы "нового курса" в США.- Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1989.- 148с.
4. Иванян Э.А. Белый дом: президенты и политика Издательство: М.- Политическая литература  1979.- 384 с.
5. Кредер А. А.  Американская монополистическая буржуазия и «новый курс» Ф.Д. Рузвельта (1932-1940 гг.)// Американский ежегодник 1979 г. М.: «Наука», 1979.- 178.
6. Мальков В.Л., Наджафов Д.Г."Америка на перепутье. Очерк социально- политической истории "нового курса" в США".- М.: Наука, 1967.- 228с.
7. Сивачев Н.В., Язьков Е.Ф."Новейшая история США".-М.: Выс. шк., 1973.- 159 с.
8. Сюмар Вікторія – «"Новий курс" Франкліна Рузвельта та сім висновків для української влади» // Українська правда,- для УП _ Вівторок,               04 листопада 2008 (http://www.pravda.com.ua/articles/4b1aa24c02db7/)
9. Экономикс : Принципы, пробл. и политика : [В 2 т. : Пер. с англ.] / Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю,- М. Республика : АПС 1995.- 400 с.
10.   Яковлев, Н. Н. Франклин Рузвельт - человек и политик. -2-е изд. -М. : 
    Междунар. отношения,1969. -504 с.

¹ Вікторія Сюмар – «"Новий курс" Франкліна Рузвельта та сім висновків для української влади» // Українська правда,- для УП _ Вівторок, 04 листопада 2008

² Мальков В.Л., Наджафов Д.Г."Америка на перепутье. Очерк социально- политической истории "нового курса" в США".- М.: Наука, 1967.- С. 52.

³ Экономикс : Принципы, пробл. и политика : [В 2 т. : Пер. с англ.] / Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю: М. Республика : АПС 1995.- С. 127.

⁴ Александр Александрович Кредер - Американская монополистическая буржуазия и «новый курс» Ф.Д. Рузвельта (1932-1940 гг.) // Американский ежегодник 1979 г. М.: «Наука», 1979. С. 128.

⁵ Иванов С.В."Война с бедностью" Ф.Д.Рузвельта: Социальные программы "нового курса" в США.- Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1989.- С. 36.

⁶ Яковлев Н. Н. Франклин Рузвельт - человек и политик. -2-е изд. - М.: 
Междунар. отношения, 1969. – С. 251.

⁷ Вікторія Сюмар – «"Новий курс" Франкліна Рузвельта та сім висновків для української влади» // Українська правда,- для УП _ Вівторок, 04 листопада 2008

⁸ Сивачев Н.В., Язьков Е.Ф."Новейшая история США".-М.: Выс. шк., 1973.- С. 84.

⁹ Галкин И. В. На пути в Белый дом: из истории демократической партии США (1920-е - 1933 гг.) = On the way to the White House : from the history of the NS democratic party 1920s - 1930). - М. : МГУ, 1991. – С. 127.

¹⁰  Иванян Э.А. Белый дом: президенты и политика Издательство: М Политическая литература  1979.- С. 248

¹¹ Государство и управление в США /Авт. кол.: Л. И. Евенко, В. Е. Хруцкий, В. П. Аверчев и др. ;Отв. ред. Л. И. Евенко ; Академия наук СССР. Институт США и Канады. -М. :Мысль,1985. -С. 298.