Види форм державного (політичного) режиму

 

План 

Вступ                                                                                                                  3

1. Поняття і структура форми держави                                                     5
2. Форма правління держави                                                                      9
1. Монархія — як форма державного правління                          10
2. Республіка - як форма державного правління                          14
3. Форми державного устрою                                                                  18
1. Унітарна держава                                                                        19
2. Федерація                                                                                     22
3. Конфедерація                                                                               26
4. Види форм державного (політичного) режиму                                       28
1. Демократичний режим                                                                30
2. Антидемократичний режим                                                        32

Висновки                                                                                                          34

Список  використаної літератури                                                                   37

 

Вступ 

     Сильна  та дієздатна влада є найпершою  умовою успішних демократичних перетворень  у кожній країні. Саме вони є найактуальнішими для молодої демократії нашої  держави. Однією з складових дієздатної влади є форма держави, яка  найбільш адекватно відповідає умовам державотворення.

     Питання про форму держави мають особливого значення. Адже вони стосується найважливіших  аспектів організації і діяльності держави. Тому вірне розуміння відповідних  теоретичних положень, які почерпнуті з аналізу світового досвіду  державного правого будівництва, застосування їх адекватно до конкретних умов і  національних традицій може суттєво  сприяти створенню життєздатної форм й держави, яка забезпечить  прогресивний розвиток і розквіт  всього суспільства.

     Типологія держав тісно зв'язана з поняттям форми держави. Особливості кожного  конкретного типу держави встановлюються на основі аналізу його організаційного  апарату, методів здійснення державної  влади.

     Відповідно, щоб зрозуміти сучасну державу, потрібно знати, на яких принципах і  як територіально побудована державна влада, як створюються вищі органи держави, як вони взаємодіють між собою  і населенням, якими методами вона здійснюється та ін.

     Вивчення  форми держави має не тільки пізнавальний, академічний, але і політико-практичний характер.

     Воно  дозволяє глибше зрозуміти соціальну  природу держави, її особливості  і риси, дає можливість проаналізувати причини й умови її виникнення і розвитку. Дозволяє чіткіше визначити  всі властиві їй функції — основні  напрямки її діяльності, точніше установити її місце і роль у житті суспільства  і політичної системи.

     Під формою держави розуміється організація  державної влади, виражена у формі  правління, державного устрою і політичного (державного) режиму. Тим самим поняття  форми держави охоплює організацію  верховної державної влади, джерела  її утворення і принципи взаємин  вищих органів влади між собою  і населенням; територіальну організацію  державної влади, співвідношення держави  як цілого з його складовими частинами; методи і способи здійснення державної  влади.

     Базовою основою державно-правового будівництва  в Україні є українська політико-правова  доктрина, яка базується на гарантії прав людини й нації, а саме питання  дотримання прав і свобод людини й  громадянина є тісно пов’язане  з поняттям форми держави, способу  правління в тій чи іншій державі, політичного режиму держави.

     Проблеми  удосконалення державного правління, державного устрою і державного режиму в Україні – одне з найосновніших  питань сьогодення для кожного громадянина  України, зокрема, та держави в цілому.

     Основною  метою цієї курсової роботи є характеристика основних принципів теорії форми  держави, яка обумовила необхідність висвітлення відповідних завдань:

• дати загальну характеристику елементам форми держави;
• розглянути теоретичні передумови та поняття форми державного правління;
• проаналізувати положення, що стосуються форми державного устрою;
• провести розгляд особливостей державного режиму.

 

1. Поняття і структура форми  держави

 

     Історично держава постійно змінювала свою форму. Вона з'явилася ще в рабовласницькому суспільстві і була всебічно охарактеризована древніми мислителями — Полібієм, Сима-Цянем, Платоном, Арістотелем. Зокрема, в серії книг «Політія» під  керівництвом Арістотеля було описано 159 грецьких і варварських держав. Ще раніше Платон охарактеризував такі форми влади, як монархія, аристократія, демократія та їхні деформовані прояви — атропію, олігархію, анархію.

     Проте ще в давні часи — у країнах  Древнього Сходу, Греції та Римі —  дослідники державно-правових явиш, відчували  потребу у визначенні поняття, яке  було б достатньо містким і  давало б загальне уявлення про основні  характеристики тієї або іншої держави, про шляхи і особливості здійснення у ній державної влади.

     Таким широким поняттям стала категорія  «форма держави». Який же зміст відображає поняття «форма держави»? Будь-яка  форма — це організація предмету або явища. Причому слід розрізняти внутрішню і зовнішню форми.

     На відміну від зовнішньої, внутрішня форма органічно пов'язана зі своїм змістом. У силу цього вона безпосередньо виражає і втілює у собі суть явищ.

Внутрішня форма визначається, як побудова або  спосіб взаємозв'язку елементів явища.

     Після цих попередніх пояснень поняття  форми як такої, звернемося до аналізу  форми держави, в різні часи різні  дослідники якої вкладали у неї неоднаковий  зміст.

Арістотель поділяв форми держави в залежності від двох ознак:

1. кількість тих, хто править (один, декілька, багато);
2. в інтересах кого (скількох) здійснюється правління.

  За  останньою ознакою він розділяв держави на правильні (правління здійснюється в інтересах усіх) і неправильні (правління здійснюється в інтересах тільки тих, хто править). Правильними формами Арістотель вважав: монархію, аристократію і політію; неправильними: тиранію, олігархію, демократію.

     Французький просвітитель і правознавець XVIII ст. Шарль Монтеск'є під формою держави розумів лише те, що сучасна наука визначає як державний (політичний) режим, а саме — методи здійснення державної влади. Він визначав такі конкретні форми держави:

1. республіка, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчесність і рівність;
2. монархія (основа влади — честь);
3. деспотія (основа влади — страх).

   Ж.-Ж. Руссо під формою держави розумів структурну організацію вищих державних органів і на цій підставі виділяв: 

1. монархію— влада в одних руках; 
2. аристократію — влада знаходиться у невеликої групи осіб; 
3. демократію — владу здійснюють усі.

     Як  бачимо, Руссо формою держави вважав ту категорію, яка в сучасному  правознавстві називається формою правління. Категорія «форма держави» є одним із найважливіших і  найбільш містких понять державознавства. Вона покликана констатувати сукупність певного кола загальних ознак  і взаємозв'язків, що характеризують державу як суспільний феномен. Ознаки, які у своїй сукупності розкривають сутність форм держави, об'єднані в групи, які характеризують її складові частини:

1. Ознаки, що характеризують способи організації державної влади, включаючи порядок її утворення. Сукупність цих ознак дає нам підставу говорити про форму державного правління.
2. Ознаки, що характеризують сукупність способів організації державної влади з урахуванням внутрішнього поділу держави на частини (в межах її території), взаємодію державних органів і її частин між собою. Ця сукупність ознак розкриває форму державного устрою.
3. Ознаки, які розкривають сукупність засобів і методів здійснення державної влади, характеризують державно-правовий режим.

     Всі ці структурні частини форми держави  складають органічну єдність. Це не три форми, а три аспекти  єдиної форми держави, які в кожному  конкретному випадку мають свої властивості. І все ж таки домінуюча  роль належить державно-політичному  режиму, оскільки він має вплив  на дві інші сторони форми держави. Будь-які зміни в методах здійснення державної влади — чи в бік  демократії, чи навпаки, автократії —  неминуче відображаються на формі правління (хоч і в меншій мірі), а також  на формі державного устрою.

     Таким чином, форма держави — порядок організації і функціонування державної влади відносно форми правління, форми територіального устрою та форми державно-правового режиму. Інакше кажучи, кожна держава, які будь-яке інше соціальне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована, а здійснення нею влади має відбуватися певними способами, методами.

     Сутність  тієї чи іншої держави проявляється у різних її формах.

     Сукупність  суттєвих способів організації, побудови і здійснення державної влади, які  становлять її суть, відображає поняття  «форма держави».

     Форма держави завжди має відповідне правове  закріплення. Всі її складові елементи (форма правління, державний устрій, державний режим) фіксуються в конституції, законних і підзаконних актах. Але  слід мати на увазі, що зміст правових настанов не завжди відповідає дійсному характеру існуючих відносин. Як уже  було сказано, в юридичній літературі існують різні думки щодо змісту категорії «форма держави». Одні зводять  зміст форми держави лише до характеристики форм правління, інші розглядають сукупність форми правління та територіальної організації держави без врахування державного режиму і т.д. Проте ці позиції не знайшли широкої підтримки у більшості дослідників.

     Завершуючи  висвітлення цього питання, слід зазначити, що підчас розгляду форм держави  необхідно враховувати їх динамічну  мінливість, чутливу реакцію на зміни  в соціально-економічній структурі  суспільства.

     Отже, форма держави – це її апарат, що виражається в характері політичних взаємовідносин між людьми, між людьми й державою, між державою й людьми в процесі управління ними (політичний режим), в методах організації  вищих органів державної влади (форма правління) і в адміністративно  – територіальному поділі держави (форма територіального устрою). [3]

 

2. Форма правління держави

 

     Форма правління являє собою структуру  вищих органів державної влади, порядок їх утворення і розподіл компетенції між ними. Форма правління  є основою для вивчення конституційно-правового  регулювання організації і функціонування держави. Це не просто теоретична абстрактна категорія науки, чи суверенітет народовладдя, а той ключ, за допомогою якого ми можемо розібратися у змістовності тієї чи іншої системи органів державної влади, встановлених конституцією відповідної держави.

     Форма державного правління дає можливість усвідомити: як створюються вищі органи держави і який їх устрій; як будуються  взаємини між вищими й іншими державними органами; якою мірою організація  вищих органів держави дозволяє забезпечувати права і волі людей; як будуються взаємини між верховною  державною владою і населенням країни. За аграрного ладу значення форми  правління зводилося лише до визначення того, яким чином заміщується посада глави держави – спадкуванням чи шляхом виборів. В міру розпаду  феодалізму та з переходом до індустріального  ладу, що супроводжувався послабленням влади монархів, появою та зміцненням народного представництва, форми  правління стали збагачуватися: найбільшої значимості набуло не те, спадкоємний  чи виборний глава держави в країні, а те, як саме організуються відносини між главою держави, парламентом, урядом, як взаємо врівноважаться їхні повноваження, – словом, як влаштований розподіл влади.