Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2012 в 23:35, курсовая работа
Актуальність теми. Держава є одним з основних суб‘єктів управління загальнодержавними справами, що охоплює своєю діяльністю усі сфери суспільних відносин. Особливе місце державної влади у загальній системі соціальної влади зумовлюється не лише її джерелом – народом, але й такими визначальними властивостями, як легітимна та легальна можливість і водночас обов‘язок здійснювати за допомогою права та монополізованого державного примусу організуючий вплив на суспільні відносини.
Дослідження функцій держави, особливо сучасної, дає можливість розкрити її потенціал і сприяє більш глибокому розумінню механізму взаємодії держави з іншими структурами суспільства у вирішенні найбільш важливих політичних, економічних, соціальних, культурних, ідеологічних, екологічних завдань. Розв‘язання цих проблем значною мірою залежить від ефективності реалізації функцій держави Україна, їх фінансового, організаційного і правового забезпечення, поглиблення політичної та правової реформи, впровадження демократії європейського зразка.
Вступ …………………………………………………………………………………………………………..3 - 5
Розділ І. Поняття «функції держави» та їх ознаки ………………………………6 - 13
Поняття «функції держави» в теорії держави і права
Ознаки функцій держави
Розділ ІІ. Класифікація функцій держави …..………………………………………...14 - 18
Розділ ІІІ. Організаційно-правові форми реалізації
функцій держави ……………………………………………………………………………………..19 - 21
Висновки …………………………………………………………………………………………………22 - 24
Список використаної літератури …………………………………………………………25 - 27
Водночас зовнішні функції тісно пов‘язані з внутрішніми функціями держави і навпаки. Їх виконання сприяє повноцінному функціонуванню держави у сучасному світі. Це стало підставою для заперечення окремими авторами доцільності збереження даної класифікації, оскільки реалізація діяльності держави в сфері політики, економіки, культури значною мірою залежать від зовнішніх умов.
Отже, критерії класифікації функцій держави можна звести до наступних: залежно від сфери діяльності, залежно від об‘єкту впливу, залежно від правових форм, в яких реалізуються ті чи інші функції держави, залежно від суспільної значущості певної функції, залежно від інтенсивності дій, які пов‘язані з реалізацією тієї чи іншої функції.
РОЗДІЛ ІІІ.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ
РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ
Однією із головних ознак поняття функцій держави є їх реалізація у чітко визначених формах і особливих методах державними органами.
Формами реалізації функцій держави є форми (аспекти) її практичної діяльності, направлені на впровадження в життя цілей держави, на вирішення завдань, які стоять перед нею та на реалізацію її функцій.
В юридичній літературі немає єдиного підходу до змісту цього поняття. Зокрема, під формами реалізації функцій держави розуміють: а) діяльність основних складових частин механізму держави (органів держави), тобто специфічні види державної діяльності на відміну від діяльності недержавних організацій; б) однорідну за своїми зовнішніми ознаками діяльність органів держави щодо реалізації її функцій і задач, яка слугує виявленню того, яким чином держава використовує для виконання своїх задач і функцій право [3, с. 12].
Відповідно до першого підходу, формами реалізації функцій держави є:
законодавча – видання відповідними органами законів, обов’язкових для виконання всіма державними органами, суспільними організаціями, органами місцевого самоврядування, посадовими особами і громадянами;
управлінська, тобто адміністративна чи виконавчо-розпорядча діяльність – оперативна, повсякденна і конкретна реалізація органами виконавчої влади (державного управління) функцій держави в сфері розвитку економіки і культури, соціального забезпечення і охорони здоров’я, транспорту і зв’язку, охорони суспільного порядку і оборони країни і т.д.;
судова діяльність – здійснення правосуддя всіма ланками судової системи країни, діяльність пов’язана з розглядом і вирішенням судами у встановленому законом порядку цивільних, кримінальних та інших спорів;
контрольно-наглядова діяльність – діяльність органів державного контролю і нагляду за законністю.
Керуючись другим підходом до класифікації форм реалізації функцій держави, такими формами виступають:
правова - однорідна за своїми зовнішніми ознаками діяльність державних органів, пов’язана з виданням правових актів і яка тягне за собою правові наслідки (правотворча діяльність, правозастосовча діяльність, правоохоронна діяльність);
не правова форма - однорідна за своїми зовнішніми ознаками діяльність держави, яка не тягне правових (юридичних) наслідків (організаційно-регламентуюча, організаційно-ідеологічна, організаційно-економічна, організаційно-господарська, організаційно-контрольна, організаційно-виховна, політична і власне організаційна робота);
договірна форма.
Функції держави реалізовуються не лише у відповідних формах, а й за допомогою специфічних методів і засобів, тобто методів реалізації функцій держави. В сукупності методи реалізації функцій держави включають: методи, що є загальними для реалізації всіх функцій держави, до них належать методи заохочення, переконання і примусу), методи реалізації окремих функцій (чи їх груп).
Сучасна Українська держава реалізує такі функції:
а) внутрішні організаційні – соціальні (забезпечення трудової зайнятості населення, культурно-виховна, комунікативна); економічні (забезпечення функціонування державного сектора економіки, організація функціонування недержавного сектора економіки, організація збору податків); політичні (забезпечення здійснення суверенітету народу, забезпечення суспільної консолідації, ідеологічно-виховна функція); екологічні (підтримання екологічної рівноваги, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи);
б) внутрішні охоронні – соціальні (охорона прав і свобод особи, соціальний захист населення, подолання надзвичайних ситуацій, забезпечення збереження генофонду українського народу); економічна (забезпечення економічної безпеки держави); політичні (захист державного суверенітету, захист територіальної цілісності, забезпечення інформаційної безпеки, забезпечення правопорядку); екологічна (забезпечення екологічної безпеки).
в) зовнішні організаційні – соціальні (участь у вирішенні міжнародних соціальних проблем, культурне співробітництво з іншими державами, культурне співробітництво з українцями, що проживають за межами України); економічні (участь у вирішенні глобальних економічних проблем, економічне співробітництво з іншими державами); політична (участь в організації міжнародного правопорядку);
г) зовнішні охоронні – соціальна (участь в охороні прав особи на міжнародній арені); політичні (забезпечення обороноздатності держави, участь у підтримці міжнародного правопорядку); екологічна (участь у міжнародній охороні природного середовища) [21, с. 17].
ВИСНОВКИ
Функції держави – це об’єктивно обумовлені її потребами і сутністю державної влади однорідні, стійкі напрямки її діяльності по задоволенню цих потреб.
У кожній державі на конкретному історичному етапі характер і зміст потреб суть і організація влади має певну специфіку, що відображається і на функціях держави, які змінюються в просторі і часі, якісно та кількісно.
Функції держави пов‘язані
між собою напрямами
Слід підкреслити, що в юридичній літературі немає однозначного визначення поняття «функції держави». Єдності досягнуто лише в тому, що функції держави – це основні напрямки діяльності держави.
Функції держави – це об’єктивно необхідні, основні, найбільш загальні та стабільні напрями її діяльності, що слугують вирішенню головних завдань держави і які здійснюються у спеціальних формах за допомогою специфічних методів. Водночас функції держави пов‘язані між собою напрямками цілеспрямованої правомочної діяльності держави регулятивно-управлінського характеру, що зумовлені рівнем та специфікою розвитку суспільних відносин.
Критерії класифікації функцій держави можна звести до наступних: залежно від сфери діяльності, залежно від об‘єкту впливу, залежно від правових форм, в яких реалізуються ті чи інші функції держави, залежно від суспільної значущості певної функції, залежно від інтенсивності дій, які пов‘язані з реалізацією тієї чи іншої функції.
Різноманітність соціальних потреб, породжує різноманітність функцій держави, які можна класифікувати на:
внутрішні, зовнішні, міжнародні (глобальні);
економічні, політичні, соціальні, екологічні;
тимчасові, постійні;
функції держави певного історичного типу, функції конкретної держави;
основні, неосновні, найголовніші;
організаційні, охоронні (загально-охоронні, правоохоронні);
відкриті, латентні;
первинні, вторинні;
функції держави приватної спрямованості, функції держави публічної спрямованості; конкретні (спеціальні), загальні;
закріплені в правових актах, закріплені в політичних документах, не закріплені в письмовій формі;
закріплені в
конкретно вказані (сформульовані), закріплені в загальній формі.
Аналіз соціальної дійсності, правових актів, теорії держави і права дозволяє зробити висновок про те, що сучасна Україна має такі функції: забезпечення трудової зайнятості населення, культурно-виховна функція, комунікаційна функція, забезпечення функціонування державного сектора економіки, організація функціонування недержавного сектора економіки, організація збору податків; забезпечення здійснення суверенітету народу, забезпечення суспільної консолідації, ідеологічно-виховна функція; підтримання екологічної рівноваги, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи; охорона прав і свобод особи; соціальний захист населення, подолання надзвичайних ситуацій; забезпечення збереження генофонду українського народу; забезпечення економічної безпеки держави; захист державного суверенітету, захист територіальної цілісності, забезпечення інформаційної безпеки, забезпечення правопорядку; забезпечення екологічної безпеки; участь в рішенні міжнародних соціальних проблем; культурне співробітництво з іншими державами, культурне співробітництво з українцями, що проживають за межами України; участь в рішенні глобальних економічних проблем, економічне співробітництво з іншими державами; участь в організації міжнародного правопорядку; участь в охороні прав і свобод особи на міжнародній арені; забезпечення обороноздатності держави, участь у підтримці міжнародного правопорядку, участь у міжнародній охороні природного середовища.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
«____»______2012 р. _________________