Функції держави

ЗМІСТ

 

Вступ …………………………………………………………………………………………………………..3 - 5

 

Розділ І. Поняття «функції держави» та їх ознаки ………………………………6 - 13

1. Поняття «функції держави» в теорії держави і права
2. Ознаки функцій держави

 

Розділ ІІ. Класифікація функцій держави …..………………………………………...14 - 18

 

Розділ ІІІ. Організаційно-правові форми реалізації

функцій держави ……………………………………………………………………………………..19 - 21

 

Висновки …………………………………………………………………………………………………22 - 24

 

Список використаної літератури …………………………………………………………25 - 27

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Держава є одним з основних суб‘єктів управління загальнодержавними справами, що охоплює своєю діяльністю усі сфери суспільних відносин. Особливе місце державної влади у загальній системі соціальної влади зумовлюється не лише її джерелом – народом, але й такими визначальними властивостями, як легітимна та легальна можливість і водночас обов‘язок здійснювати за допомогою права та монополізованого державного примусу організуючий вплив на суспільні відносини.

Дослідження функцій  держави, особливо сучасної, дає можливість розкрити її потенціал і сприяє більш глибокому розумінню механізму взаємодії держави з іншими структурами суспільства у вирішенні найбільш важливих політичних, економічних, соціальних, культурних, ідеологічних, екологічних завдань. Розв‘язання цих проблем значною мірою залежить від ефективності реалізації функцій держави Україна, їх фінансового, організаційного і правового забезпечення, поглиблення політичної та правової реформи, впровадження демократії європейського зразка.

Характер державного ладу завжди відображається саме у функціях держави, тому особливо актуальним є встановлення змістовно-сутнісного наповнення цього поняття, здійснення класифікації видів, що дасть змогу дослідити природу явища, його внутрішні та зовнішні властивості.

Аналіз сучасної вітчизняної  наукової літератури та відповідних  монографічних праць радянських вчених-юристів, російських вчених свідчить, з одного боку, про підвищений інтерес  представників різних галузей наукового  знання до проблематики функцій держави, а з іншого, - про різноманітність наукових позицій, методологічних підходів, про необхідність додаткового осмислення поняття «функції держави», особливо сучасної, відповідно до реалій правової дійсності.

У дослідженні питань, які стосуються поняття, ознак і видів функцій держави теоретичною основою стали наукові праці таких українських і російських вчених-юристів: В. Авер‘янова, Т. Андрусяка, Л. Загайнова, С. Комарова, В. Костюка, Л. Морозової, В. Нерсесянц, Є. Харитонова та ін.

Під час роботи над темою курсової роботи було використано також праці: С Алексеєв, О. Дергунова, О. Зайчук, А. Колодій, В. Копєйчиков, Н. Коркунов, В. Котюк, В. Онопенко, В. Погорілко, П. Рабінович, О. Скакун, О. Скрипнюк, М. Цвік, Ю. Шемшученко та ін.

Було розглянуто також автореферати дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, в яких досліджувалися переважно окремі функції сучасної держави.

Активно функції держави  вивчались у СРСР у 60-80 роках. У  цей період з’явилась низка монографій і дисертацій, присвячених проблемі, таких дослідників, як М. Аракелян, М. Байтін, І. Блищенко, А. Глєбов, Л. Загайнов, О. Іоффе, В. Коженевский, А. Корольов, Е. Фомицький, Є. Шамарін та ін.

Актуальність та популярність досліджень в сфері функцій держави підтверджує і значна кількість захищених дисертацій у 2000 роках в Україні а саме дисертаційні роботи: О. Бермічової, О. Варич, О. Джураєвої, І. Мотиль, П. Онопенко, В. Сало та ін.

Незважаючи на значну кількість наукових робіт, проблематика функцій держави залишає поле дій для сьогоднішніх та майбутніх науковців зважаючи на постійні еволюційні процеси в інституті держави та розвитку суспільних відносин.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з’ясування поняття, сутності, змісту «функції держави», їх видів та організаційно-правових форм реалізації.

Досягнення  поставленої мети зумовлює зосередження уваги на виконанні наступних завдань:

охарактеризувати сучасні  наукові підходи щодо поняття  функцій держави, розкрити і проаналізувати їх головні ознаки;

дослідити сучасні класифікації функцій держави та сформулювати власні висновки щодо доцільності критеріїв за якими виокремлюють функції;

визначити особливості  використання організаційно-правових форм та методів здійснення функцій держави в умовах становлення ринкової економіки, демократизації усіх сфер суспільного життя.

Об’єктом дослідження є функції держави як основний засіб визначення сутності та соціального призначення держави, її ролі і місця в суспільстві.

Предметом дослідження є функції держави як один із важливих напрямків її впливу на суспільство.

Методи  дослідження складає система загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів, що забезпечують об’єктивний аналіз предмету дослідження.

Курсова робота складається  із вcтупу, трьох роздiлiв, виcновкiв та cпиcку викориcтаної лiтератури. Загальний обсяг роботи становить 27 сторінок.

 

РОЗДІЛ І.

ПОНЯТТЯ «ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ» ТА ЇХ ОЗНАКИ

 

1. Поняття «функції держави» в теорії держави і права

 

Поняття «функції держави» традиційно розглядається як одне з фундаментальних у загальній теорії держави і права. При цьому воно вирізняється складністю, оскільки пов‘язані з ним питання характеризуються певною невизначеністю, що породжує наукові дискусії.

Теорія держави і права розрізняє статичні і динамічні властивості держави. До статичних належать ознаки держави, її сутність та форма, а до динамічних – функції держави, їх предметний зміст, методи та способи реалізації [4, с. 3].

Наприкінці радянської епохи теорія функцій держави  вважалася однією з найбільш розроблених в юридичній науці, що обумовило певну втрату інтересу до неї з боку науковців. Проте демократичні перетворення середини 80-х – поч.. 90-х рр. сприяли поновленню уваги до цієї проблеми.

Увага, яка приділяється в науці функціям держави, обумовлена їхнім визначенням як основних напрямків діяльності держави, спрямованих на підтримання її власної системної цінності. Саме через свої функції держава, на думку А.В. Полякова, задає параметри соціально-правової комунікації та її конфігурацію [25, с. 78]. При цьому функції держави та їхній зміст залежать від типу і форми держави і відповідно здатні значною мірою відрізнятися одна від одної.

Зміна типу і форми  держави, політичного й економічного ладу, світогляду українського суспільства  обумовила необхідність критичного перегляду наукової державно-правової спадщини в цілому, оскільки очевидним став розрив між традиційними визначеннями ключових категорій, з одного боку, і тими державно-правовими реаліями, які характеризують стан і розвиток українського суспільства - з іншого [25, с. 78].

В цілому, обрання моделі демократичної, соціальної, правової держави як концептуальної основи розбудови незалежних держав на пострадянському просторі закономірно привело до перегляду змісту теорії функцій держави, їх сутності та переліку, удосконалюються підходи до їх класифікації, продовжується розробка питань щодо правових форм їх реалізації.

Проблема функцій держави  на будь-якому етапі її розвитку є одночасно однією з найважливіших  та дискусійних у теорії держави  та права. Це обумовлено тим, що: по-перше, у функціях виявляється сутність держави, її соціальне призначення, тому дослідження функцій є передумовою пізнання головного і визначального у державі, адже «шлях до пізнання сутності держави проходить перш за все через пізнання її функцій» [4, с. 3].

Функції держави характеризують її стійку предметно-практичну діяльність як в середині держави, так і на міжнародній арені. Для держави  така діяльність визначається як життєво  необхідна в силу соціальних, політичних, економічних та інших причин. Невиконання нею тієї чи іншої функції породжує негативні наслідки як для суспільства, так і для самої держави.

Наприкінці радянської епохи в юридичній літературі домінував підхід, згідно з яким під функціями держави розумілися основні напрямки діяльності держави.

На сучасному етапі  оновлення теорії функцій держави  можна подекуди зустріти спроби окремих авторів відійти від усталених підходів до тлумачення даної категорії, запропонувавши нові авторські підходи. Наприклад, О.Б. Венгеров та Л.О. Морозова акцентують увагу на тій обставині, що не будь-яка діяльність держави підпадає під поняття «функції держави» [6] [12]. Самі функції держави вони трактують як узяті в комплексі предмет і зміст діяльності держави, а також засоби та способи, що її забезпечують.

На думку Л.М. Шестопалової – це діяльність держави, в якій виявляється та конкретизується соціальна сутність держави; інтереси, що вона забезпечує; активна роль як особливої політико-територіальної організації суспільства та вплив конкретно-історичних умов на існування конкретної держави [4, с. 4].

О.Ф. Скакун дещо конкретизує класичне визначення функцій держави як головних напрямків її діяльності, що обумовлені її завданнями та метою і характеризують її сутність [26, с. 57]. Оригінальним є аналіз функцій держави С.Г. Рябовим, як засобу задоволення всезагального інтересу [4, с. 4].

В.О. Котюк зазначає, що аналізуючи функції держави необхідно сформувати відповідь на такі ключові питання: що повинна робити держава на даному етапі свого розвитку та на чому мають бути сконцентровані зусилля її державних органів. В цілому, на його думку, функції держави – це основні напрямки реалізації державної політики, завдань і цілей, соціального призначення держави в процесі теоретичної та практичної діяльності в економічній, політичній, культурній і соціальній сферах суспільства всередині держави та суспільства, на міжнародній арені [10, с. 294].

В свою чергу, М.В. Цвік визначає функції держави як основні напрямки її діяльності, які відображають сутність і соціальне призначення в галузі управління справами суспільства. При цьому автор зазначає, що вираження у функціях держави її сутності – найбільш глибинного і усталеного в ній – показує, заради чого вона існує, інтересам яких соціальних груп, політичних сил служить [8, с. 68].

Таким чином, М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришин, О.Ф. Скакун розглядають функції держави як основні напрямки її діяльності, що виражають її сутність і соціальне призначення в галузі управління справами суспільства.

Звертаємо увагу на те, що сучасна юридична наука частіше пояснює функції держави не тільки як напрямки її діяльності, але і як механізм державного впливу на суспільні відносини. Саме таким чином Л.О. Морозова пояснює функції держави – «це особливий механізм державного впливу на суспільні відносини та процеси, що охоплює основні напрями її діяльності щодо управління суспільством» [12, с. 34]. Автор вважає, що функції держави – це особливий механізм державного впливу. Однак є незрозумілим в чому виявляється особливість цього механізму і в чому різниця між простим механізмом державного впливу і особливим механізмом державного впливу.

Найбільш прийнятним в літературі вважається визначення функцій О.Б. Венгерова як діяльності держави, взятої у цілісності з єдиною політичною, структурною та територіальною організацією [6, с. 141].

Відхід від усталеного підходу до функцій держави пропонують російські представники теорії держави і права, які пропонують розглядати функції держави як основні форми її діяльності, що виражають правову сутність держави [25, с. 81].

Не можна підтримати і підхід до визначення функцій держави, запропонований В.Ф. Погорілком. Він  вважав, що функції держави - це основні  напрями або види діяльності держави. Як напрями діяльності вони опосередковують зміст її діяльності, а як види - форми діяльності. При цьому від інших напрямів та видів діяльності (мети, завдань тощо) функції держави відрізняються тим, що вони є найбільш загальними та постійними напрямами або видами. Недоліком цього підходу є фактичне змішування взаємопов‘язаних, але при цьому самостійних правових категорій, які н

Функції держави слід відрізняти від однорідних, близьких явищ, перш за все від функцій політичної системи суспільства, складовою якої є держава, а також від функції державних органів, що є складовими механізму держави [4, с. 5].

Перш за все необхідно  чітко уявляти співвідношення функцій  держави та функцій політичної системи  суспільства. Держава є одним  з елементів (суб’єктів, складових  частин) політичної системи суспільства, а її діяльність – і в цілому, і у кожній конкретній галузі – складовою частиною функціонування (діяльності) політичної системи.

Важливого значення має  визначення співвідношення функцій  держави та функцій державних  органів, що утворюють механізм держави. У здійсненні основних функцій держави прямо або опосередковано беруть участь всі або більшість державних органів, органів місцевого самоврядування, органів судової влади, органів виконавчої та законодавчої влади. Співвідношення функцій держави та державних органів – це співвідношення загального та особливого в діяльності держави. Функції держави – це загальне в її діяльності, характерне в тій чи іншій мірі всім її органам. Функції держави можливо розрізняти тільки шляхом абстрагування від всього специфічного, особливого, що є у діяльності кожного державного органу, кожної гілки державної влади, які тим чи іншим способом беруть участь у здійсненні державних функцій.