Боєві мистецтва

Нажаль жорстке сьогодення знищило станову систему, й все  помінялось з ніг на голову. Українське суспільство кероване переважно  смердами (духовними рабами), а волхви, справжні провідники народу, сдається, остаточно вироджуються. Робітники, що ремствують на владу, звикають до думки  про "неспроможність Держави забезпечити  їх безпеку і нормальне життя", а серед сучасних воїнів мало хто  реально служать народу, в той  час як більшість просто використовують службове становище для власних  цілей.

Враховуючи цю ситуацію, Засновник стилю "Бойовий Гопак" В. Пилат створив систему, що не є  суто воїнською й суто бойовою. Адже якщо в Україні гине провідна верства, знищуються стани свідомих робітників, митців, господарів – то їх треба  відроджувати. Тому система "Бойовий  Гопак" була поділена на напрямки: оздоровчий – який ідеально підходить навіть для людей миролюбної та спокійної  вдачі, які шукають шляхи гармонії тіла і духу; фольклорно-мистецький – що орієнтований на творчих людей, які прагнуть проявити свої здібності беручи участь у показових виступах, фестивалях, кіно- та фото-зйомках, і мають на меті демонстрацію краси та досконалості рухів; спортивний – розрахований на людей активних і наполегливих, які здатні брати участь і перемогати в спортивних змаганнях; бойовий – розроблений для кращих майстрів в спортивному напрямку, цей напрямок окреслює шлях українського Воїна – лицаря Святої Борні.

На сьогоднішній день всі  вищезгадані напрямки Бойового Гопака успішно діють в Україні та поза її межами. Щороку під час тренувань, літніх та зимових оздоровчих таборів, семінарів, мандрівок оздоровлюються сотні українських юнаків та дівчат. Збірна України з Бойового Гопака за сприяння МФБГ прославила рідну  бойову культуру на весь Світ, здобувши ІІІ місце на IV Міжнародному фестивалі  бойових мистецтв, що відбувся у  жовтні 2001 року в Південній Кореї. Гопаківці постійно виступають на змаганнях  різного рівня, де завдяки своїй  бойовій майстерності підносять  Бойовий Гопак до спортивних висот.

Бойовий Гопак – це система, що вдало поєднує фізичне навантаження з виховним процесом, це мистецтво, вивчаючи яке учень розвивається різносторонньо, й гармонійно розвиває три фактори сили.

Це значить, що тільки така система виховання як "Бойовий  Гопак" та їй подібні, зможуть виховати українців в українському дусі, виховати як "рівних серед рівних", без  синдромів меншовартості, без комплексів неповноцінності, які нам нині так  активно нав"язують. І тільки виховання, що засноване на високих моральних  і духовних засадах зможе реально  витягти українське суспільство  з кризи, відігравши велику державотворчу  роль.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Бойове мистецтво дуже сильно впливає на фiзичний i психологiчний стан людини. Бойове мистецтво формується i розвивається завдяки цiлеспрямованiй  працi людини. Вона розвиває i напрацьовує  навички для здiйснення певної дiяльностi. Праця людини – це постiйнi, тривалi, щоденнi виснажливi тренування. Результат тренувань – змiна фiзичного i психологiчного стану людини.

По-перше, змiнюють свою роботу всi системи i органи органiзму. Найбiльшого навантаження зазнає кровоносна система  органiзму. М’язова система швидко набирає форм у вiдповiдностi до м’язових типiв людини. Обмiн речовин дуже iнтенсивний, i тому повноцiнне, якiсне  харчування – це п’ятдесят процентiв  успiху для досягнення результату.

По-друге, у людини формується психологiчний стан, коли людина адекватно  дiє i швидко приймає рiшення у  критичних ситуацiях. Людина стає впевненою, стiйкою до рiзних ситуацiй.

По-третє, людина долає рiзнi комплекси, якi отримала на протязi свого  життя за рiзних обставин. Людина почуває  себе бiльш вiльною, її можливостi значно розширюються. Стан впевненостi у людини, яка займається бойовим мистецтвом, вiдчувається в її дiях. Бойове мистецтво  формує лiдерiв, соцiально активних людей i є запорукою впевненостi у життi соцiуму.

Бойових видiв єдиноборств, напрацьованих людством, велика кiлькiсть. Найбiльш гармонiйними для розвитку людини є нацiональнi бойовi мистецтва. Гармонiйний розвиток залежить вiд нацiональної культури, в якому розвивалось  бойове мистецтво, вiд засновникiв  бойового мистецтва, вiд середовища, в якому вони розвивались. Встановлений факт, що людина стає людиною тiльки в людському суспiльствi. Глибинна сутнiсть людини визначається в її духовi, в її духовному спрямуваннi. В нацiональних бойових мистецтвах розвивається духовна складова людини. Глибиннiсть нацiональних бойових  мистецтв дозволяє проникнути в сутнiсть  людини, допомогти людинi усвiдомити себе i своє мiсце в життi. Людина, займаючись нацiональними видами єдиноборств, якi виникли на теренах нинiшньої держави України, досягає великих результатiв, завдячуючи великому культурному пласту, напрацьованому українською нацiєю. Бойовi мистецтва волхвiв, характерникiв, вiдунiв, запорiзьких козакiв – це те пiдгрунття, на якому знову вiдновлюються сучаснi українськi бойовi мистецтва. Бойове мистецтво «Гопак», Бойове мистецтво «Спас», Бойове мистецтво «Триглав», Бойове мистецтво «Прав» та iншi проявленi i непроявленi…

Людина, яка займається нацiональними  бойовими мистецтвами, поєднується  з напрацьованими предками iнформацiйними  ресурсами, якi формують систему цiнностей. На базi цiнностей формується вiдповiдний менталiтет етносу, нацiї. Тi спiльнi риси притаманнi багатьом представникам  етносу, нацiї, Але найбiльш яскраво  проявляються в тих представниках, якi мають тiсний зв’язок з iнформацiйним простором (егрегором, духом) предкiв. Нацiональнi види єдиноборств – це один з  тих зв’язкiв з духом предкiв, це одна складова з культури етносу, нацiї. У сучасному спортi ж цей  елемент трохи не враховується: змiнюються  правила змагань, винаходять новi види спорту, бiльше уваги придiляється  результату i як людський органiзм напрацює цей результат на гранi можливого. Цiлеспрямована дiяльнiсть в спортi розвиває вольовий аспект людської сутностi, але менш духовний. Розвиток духу –  це цiль нацiональних бойових мистецтв, i рiзнi системи – це є рiзний шлях до однiєї цiлi. Займаючись нацiональним бойовим мистецтвом, покращується сутнiсть  людини, змiнюється свiдомiсть. Свiдомiсть  визначають як вищу форму людської психiки, як специфiчну властивiсть  високоорганiзованої матерiї, яка  зводиться до вiдображення, вiдношення, цiлеполягання, управлiння (Фiлософський словник. К., 1973.– с. 458). Свiдомiсть  включає в вiдображення дiйсностi з допомогою вiдчуттiв i абстрактного мислення (Психологiчний словник. К., 1982.–  с. 165). Усвiдомлювати – означає  представляти i мислити, переживати емоцiйно i здiйснювати вольовi акти. Людина нормує себе, сприймає i розумiє краще iнших. Правильно розумiє права i обов’язки. Свiдомiсть i правосвiдомiсть пов’язанi iз знанням дiючого права i законодавства. Правосвiдомiсть iснує в першу чергу для дiяльностi. Індивiдуальна правосвiдомiсть включає такi компоненти, як: 1 – правовi знання; 2 – повагу до права, до закону на основi правових переконань; 3 – соцiально-правову активнiсть особи, а точнiше готовнiсть (установки) такої дiяльностi i поведiнки. Нацiональне бойове мистецтво активiзує дiяльнiсть людини, i особа починає усвiдомлювати свої правовi потреби i iнтереси. Правовi потреби i iнтереси суб’єктiв суспiльних вiдносин – це джерело поведiнки i дiяльностi особи, вони примушують її вступати в суспiльнi вiдносини. При зайняттi нацiональним бойовим мистецтвом найкраще розвивається вольова сфера. Воля – це свiдома саморегуляцiя людиною своєї поведiнки i дiяльностi, що полягає в здатностi активно домагатися свiдомо поставленої мети, переборюючи зовнiшнi та внутрiшнi перешкоди. Вольова дiя починається iз усвiдомлення мети i прагнення до неї, яка стає дiйовою, перетворюючись на бажання i намiр. Вольова сфера правосвiдомостi особи завершується прийняттям рiшень, якi мають правове значення i якi направленi на реалiзацiю суб’єктивних прав i обов’язкiв. Правосвiдомiсть особистостi i суспiльства дуже тiсно пов’язана iз правовою культурою. Культуру розглянемо як фiлософську категорiю, що являє собою сукупнiсть матерiальних i духовних цiнностей, створених людьми. Існують два пiдходи до розумiння культури. Перший пiдхiд: культура – процес творчої дiяльностi (тобто процеси духовного виробництва, функцiонування i удосконалення особи), другий – специфiчний спосiб людської дiяльностi (тобто унiверсальна властивiсть суспiльного життя). У воїнiв, якi займаються нацiональним бойовим мистецтвом, усвiдомлена правова культура, тобто сукупнiсть або система правових знань, умiнь i навичок, емоцiй, почуттiв, вольових компонентiв, якi проявляються в правомiрнiй дiяльностi i поведiнцi. Нацiональне бойове мистецтво дає змогу людинi самоiдентифiкуватись, тобто визначитись яка в тебе сутнiсть, внутрiшнє єство, що за дух в твоєму фiзичному тiлi i як цей дух акумулювати, сконцентрувати для досягнення iншої якостi, iнших можливостей. Напрацювання наших предкiв переданi в уснiй традицiї, фольклорi, в генетичному кодi нашого корiння, несуть традицiю спасительства для людства.

Бойове мистецтво в  Українi має давню традицiю, яка  потребує дослiдження, розвитку. Нацiональнi бойовi єдиноборства України найбiльш  вiдповiдають сутi бойових мистецтв, тобто розвитковi духу i сутностi. В  Українi предками сформоване таке iнформацiйне  поле, яке незнищенне i захищає нащадкiв, i водночас розвиток людської цивiлiзацiї  неможливий без ноосферних знань  України. В Українi завжди будуть народжуватись  воїни духу i для українцiв необхiдно  пiд їх духовним керiвництвом самоорганiзовуватись для себе i людства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1.Історія бойових мистецтв. Невідомий Схід. / Под ред. Г.К. Панченко. - М.: Олімп, 1996. - С.111.

2.Долін А.А., Попов Г.В. Кемпо - традиція військових мистецтв. - М.: Наука, 1991. - С.14.

3.Панченко Г.К. Нетрадиційні бойові мистецтва. Від Америки до Русі. - Харків-Ростов-на-Дону, 1997. - С.7.

4.Куровський В. Писанка - вісім кіл Триглава. / / Триглав - № 1 (3) від 13 березня 7511 (2003) р. - С.4.

5.Момот В. Містичне мистецтво ніндзя. - К.: Софія, 1995. - С.12.

6.Вихманом В.-Д. Школа карате-до. Мистецтво ката. - М., 1991. - С.12.

7.Куровський В. Писанка - вісім кіл Триглава. / / Триглав - № 1 (3) від 13 березня 7511 (2003) р. - С.4.

8.Долін А.А., Попов Г.В. Кемпо - традиція військових мистецтв. - М.: Наука, 1991. - С.145.

9.Історія бойових мистецтв. Невідомий Схід. / Под ред. Г.К. Панченко. - М.: Олімп.

10.Панченко Г.К. Нетрадиційні бойові мистецтва. Від Америки до Русі. - Харків-Ростов-на-Дону, 1997.

11.Куровський В. Шляхетність лицаря Триглава Православного роду. / / Триглав - № 4 (6) від 25 листопада 7511 (2003) р. - С.4.

12.Бєлов А.К. Слов'яно-горицкая боротьба. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. - С.8.

13.Куровський В. Триглав - священна зброя характерника. / / Триглав - № 1 (1) від 13 жовтня 7510 (2002) р.

14.Шатунов М. Російське бойове мистецтво. Забуті навички. - М., 2001. - С.142.

15.Журенко Б. Покон Харктерніка. / / Триглав - № 1 (3) від 13 березня 7511 (2003) р. - С.5.

16. Доповідь на Всеукраїнській науково-практичній конференції з український національних бойових мистецтв. Інструктор Бойового Гопака, керівник ШБГ "ХОРС", С.О. Тіщенко м. Запоріжжя, 2007р.