Успішність шлюбу і сімейних відносин: критерії та шляхи досягнення

  Щодо важливості інших сімейних функцій, то тут існують відмінності в думках чоловіків та жінок. Жінки перевагу надають веденню домашнього господарства, матеріальній підтримці неповнолітніх дітей та недієздатних членів сім’ї, духовному спілкуванню та розвитку особистості членів родини. Чоловіків же більше приваблює задоволення сексуальних потреб, організація раціонального відпочинку.

   6.1. Рівень готовності до подружнього життя визначає в подальшому стабільність і тривалість існування сім’ї. На жаль, результати соціологічного опитування свідчать про недостатній рівень соціально-психологічної готовності сучасної молоді до створення сім’ї. Високий рівень розлучень свідчить про нестабільність і вразливість сім’ї. Зменшується кількість зареєстрованих шлюбів, спостерігається поширення консенсуальних шлюбів, відкладення шлюбів до “кращих часів”. У молоді змінюється світогляд, а разом з ним і погляди на сім’ю та сімейне життя, послаблюються установки на взяття шлюбу. Зменшення частки приросту молодих подружніх пар призводить до зниження темпів помолодшання шлюбно-сімейної структури населення та негативно впливає на демографічну ситуацію в Україні.

  З психологічного погляду стабільність ще не означає успішність шлюбу і сім’ї. Стабільний шлюб і сім’я дають задоволення людині від перебування її в цих соціальних інститутах, створюють умови для особистого щастя, особистісного розвитку кожного з їх членів. Багато в чому стабільність шлюбу і сім’ї залежить від таких чинників, як вік одруження, термін знайомства, який передує шлюбу, соціальний статус подружжя. Про стан взаємин партнерів і, відповідно, про перспективність шлюбних стосунків наочно свідчить мотивація тих респондентів, які вирішили зареєструвати свій шлюб. Стан взаємин між партнерами яскраво характеризує і мотиви того, чому чоловік і жінка вирішили не реєструвати свій шлюб. Для повних сімей (ідеться про консенсуальний шлюб) знов-таки характерним є те, що їх цілком влаштовує їхнє становище, представники цих сімей задоволені своїми взаєминами (“не вважаю це за потрібне”, “нам і так непогано”, “реєстрація закоханим не потрібна”) і не бачать доцільності в офіційній реєстрації шлюбу, яка, на їхню думку, аж ніяк не вплине на їхні стосунки (“штамп у паспорті нічого не вирішує”). Отже, представники повних сімей не прагнуть реєструвати шлюб перш за все в ситуації, коли зовнішні примуси або сподівання стосовно реєстрації відсутні, а внутрішня ситуація (взаємини з партнером) цілком благополучна.

  Інші мотиви небажання укладати шлюб пов’язані із усвідомленням відповідальності за майбутнє сім’ї. Чоловік і жінка не поспішають укладати шлюб, якщо мають місце перешкоди для благополучного сімейного життя – незадовільне матеріальне становище, незавершене навчання, а також коли вони прагнуть поближче пізнати одне одного. Така позиція свідчить про відповідальне ставлення до шлюбу, до майбутнього сімейного життя.

  Хоч би як змінювалися сьогодні ціннісні орієнтації молоді в бік більш приземленого або й цинічного світосприйняття, якими б не були теоретично демократичними їхні погляди на шлюб і сім’ю та ліберальними міжстатеві стосунки, створення родини для них залишається головною передумовою і складовою щасливого життя.

  Як можна визначити рівень готовності молоді до подружнього життя стосовно соціального компонента? Рівень соціальної готовності молоді до подружнього життя визначається усвідомленням важливості й відповідальності щодо цього кроку і необхідністю ґрунтовного обговорення питань майбутнього життя з партнером. Краще усвідомити актуальні проблеми і труднощі в сімейному житті, виробити перші спільні плани, глибше пізнати і зрозуміти молодим людям одне одного можна в процесі цілеспрямованого спілкування.

Що ж  обговорюють молоді люди до одруження і яких тем уникають?

6.2Теми, що обговорювалися молодими людьми до одруження , %

Результати опитування свідчать, що досить значна частина  майбутніх шлюбних пар (майже третина) взагалі не обговорювала питання сімейного життя. Рівень освіти опитаних також не впливає на усвідомлення ними важливості спілкування. Чим ширше коло обговорюваних питань, чим частіше молоді люди вдаються до їх обговорення, тим більша ймовірність побудови ними в майбутньому гармонійних відносин у родині. Відповіді опитуваних свідчать, що навіть такі традиційно важливі проблеми, як наявність житла й матеріальна забезпеченість, обговорювалися не всіма молодими подружжями і не достатньо активно. Це при тому, що вже в статусі подружжя переважну більшість із них (59%) не задовольняє матеріальне становище і 52% не влаштовують житлові умови.

  Третє місце в рейтингу актуальних проблем посіли теми сімейного відпочинку, взаємин з друзями. І тільки наступне місце займає тема народження дитини. Цією проблемою переймалося менше половини респондентів.

  На жаль, отримані дані соціологічного дослідження “Молода сім’я в Україні: проблеми становлення та розвитку” свідчать про недостатній рівень готовності подружжя до виховної функції сім’ї. Виявляється, що 23% молодих людей зовсім не обговорювали тему, яка стосується саме виховної функції сім’ї. Теми, які зовсім не обговорюються молодими людьми до одруження, в подальшому призводять до конфліктних взаємин у сім’ї, часто – до розлучення.

      З огляду на сказане, одним із важливих напрямів роботи з молодими сім’ями має стати підвищення рівня усвідомленої готовності до виконання виховної функції молодої сім’ї. Сьогодні особливо важливим є формування культури сімейних відносин, гуманне виховання в сім’ї, підвищення відповідальності батьків за сім’ю та виховання в ній дітей.

  Недостатньо уваги приділялося таким потенційно гострим ділянкам сімейного життя як взаємовідносини з батьківськими сім’ями та хто буде головою в родині. Лише кожне четверте молоде подружжя активно обговорювало ці питання, а майже половина з опитуваних взагалі їх не торкалася. І як наслідок недалекоглядності молодих людей саме ці теми є найчастішими причинами суперечок і конфліктів.

   Найрідше молоді люди обговорювали світоглядні питання, які прояснювали їхнє ставлення до релігії та національних проблем. Хоча у 28% опитаних сімей члени подружжя належать до різних національностей, тільки 6% приділили увагу питанням дотримання національних традицій у родині. Невизначеність у цих питаннях решти респондентів може спричинити серйозні конфлікти у майбутньому і особливо загостритися у період народження і виховання дітей.

  Результати дослідження свідчать, що респондентів, які згодом порвали стосунки зі своїм партнером, ще до створення сім’ї порівняно більше хвилювали ключові питання сімейного життя: матеріальні, сексуальні та репродуктивні. Питання, що стали предметом підвищеної уваги, передбачають психоемоційну напруженість бесід, адже актуальною є передусім тематика деструктивного контексту – перерозподіл обов’язків та обмеження витрат: хто буде головою в сім’ї; хто буде розпоряджатися грошима; матеріальна забезпеченість майбутньої сім’ї; проблеми розподілу домашніх обов’язків та поєднання освіти й турбот про сім’ю; взаємовідносини з батьківськими сім’ями; сексуальні стосунки, а також вибір та застосування засобів та методів запобігання вагітності.

  Певним свідченням соціальної готовності молодих людей до самостійного сімейного життя є наявність у них належної матеріальної бази. Повністю матеріально забезпеченими визнали себе тільки 2% опитаних молодих сімей, 46% назвали своє матеріальне становище критичним. Середній рівень добробуту мають 52% молодих сімей. При цьому 69% молодих сімей отримують допомогу від батьків грішми і 73% – продуктами. Це дає підстави стверджувати, що переважна більшість молодих людей у матеріальному плані не готова утримувати власну сім’ю і відповідальність за неї перекладає на плечі батьків.

  Чинником, який свідчить про недостатню підготовленість значної частини молоді до сімейного життя, є відсутність у неї власного житла. Тільки 34% молодих сімей мають власне окреме житло, а отже й можливість самостійно вирішувати свої сімейні проблеми, 28% змушені наймати квартиру чи мешкати в гуртожитку. Більше третини молодих сімей мешкає на житловій площі батьків або інших родичів (37%). Житлова залежність і ведення спільного з батьками господарства стримує процес дорослішання, набуття навичок самостійного життя, формування відповідальності за родину, вміння покладатися на власні сили у вирішенні складних проблем.

  Таким чином, дослідження сучасної сім’ї свідчать про недостатній рівень готовності подружжя до шлюбу. І як наслідок – малодітність і розлучення. Дві третини розлучень припадають на перші п’ять років шлюбу. Це спричиняється багатьма факторами: завищеними очікуваннями від шлюбу, особистісною незрілістю подружжя, комунікативною некомпетентністю.

  7.Життя сім'ї — це дуже складні і різноманітні процеси або сторони життя людини: біологічні, економічні, моральні, правові, психологічні, естетичні, релігійні  
тощо.

     Але бути добрим чоловіком чи жінкою, дбайливим батьком чи мамою, дідом чи бабусею, бути хорошим сином, онуком, братом тощо — це теж особистісні якості і важливі складові життя людини. І людина, природно, прагне до цього. Нормальна людина не може жити, не усвідомлюючи себе у таких якостях. А тому сім'я — це не тільки суспільна, а й особистісна цінність. Без сім'ї, сімейного, родинного життя особа не може повною мірою реалізувати свою природу, особистісні якості і не може бути повною мірою щасливою.  

  Багато пар закохуються, одружаться й думають, що на цьому їх зусилля завершені. Як правило, вони вважають, що все інше відбудеться автоматично. Але немає нічого більш далекого від істини, чим ця омана. Благополуччя шлюбу не виникає спонтанно або з волі випадку. Саме навпаки: щасливий, успішний шлюб — це коли двоє разом долають і малі, і великі труднощі.

 Хтось визначив шлюб як "єдність зобов'язань, що стосуються всього способу життя й усіх аспектів особистості". Таке визначення припускає, що з боку молодят повинні бути прикладені серйозні зусилля для того, щоб досягтися мети, яку вони поставили перед собою. Ні придбання яких-небудь благ, ні досягнення психологічного комфорту, ні народження дитини не є кінцева мета щасливого шлюбу. 

                                                     Висновки

    Що  є запорукою міцної сім'ї? Яким чином  ми зможемо оволодіти мистецтвом збереження кохання, вірності, самодисципліни, почуття обов'язку на довгі роки сімейного життя?

    Розглянувши тему реферата можна називати такі критерії успішного шлюбу: міцність шлюбу; суб'єктивне почуття щастя у кожного з подружжя; здійснення очікувань більш широких груп; повний розвиток особистості кожного з подружжя, їх активності, здібностей, виховання здібних та активних дітей; досягнення внутрішньої інтеграції, відсутність конфліктів.

  Однак у кожній сім'ї можуть траплятися певні непорозуміння чи конфлікти і подолати їх можна тільки шляхом спільних прагнень членів сім'ї до взаєморозуміння, терпимості та досягнення сімейної гармонії.Недостатня продуманість і зваженість сучасних шлюбів серед молоді вказує на низький рівень усвідомлення правової основи шлюбу. Звідси й великий відсоток розлучень, які супроводжуються судовими процесами й розподілом майна та особливо негативно позначаються на вихованні й долях дітей.

      Сім’я – це ціла організація взаємовідносин між людьми, вона може приймати різноманітні форми. Якість форм буде залежати від представництва, від тих составляючих частин, які будуть населяти нашу державу. Звідси і проблеми щодо степені їх вирішення різні.

  За відносини в сім’ї мають нести відповідальність дві сторони: чоловік і  
дружина. А так як сім’я – це живий організм, значить і процес еволюції для неї  
неминучий.Кожний член сім’ї одночасно є і учнем і вчителем, так як це творчий процес. А самий зв'язок є новим східцем в навчанні відношення до себе і оточуючих. На перших етапах розвитку такої взаємодії присутня велика доля агресії, ревності. Все це відбувається тому, що кожний тут прагне влади, монополії. 
 Сімейні відносини ніколи не бувають гладкими, рівними і спокійними, як би це не здавалося при першому погляді на сімейну пару з боку. У відносинах між подружжям іноді виникають проблеми, і подружжя повинні шукати шляхи вирішення цих проблем. Існує багато методів і різних підходів у вирішенні проблем взаємовідносин у шлюбі. Найчастіше подружжя не може знайти вірне рішення самостійно. Не завжди допомагають і поради. Сімейні стосунки є глибоко особистими і суб’єктивними, і те, що працює в одних людей, практично не підходить іншим. Якщо ви вирішили звернутися за допомогою до сторонній людині, то краще, якщо ця людина буде вам добре знайома, поважаєма, буде викликати довіру.