Успішність шлюбу і сімейних відносин: критерії та шляхи досягнення

      МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

      ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ 
 
 
 
 

      Реферат з соціології на тему: 

      Успішність  шлюбу і сімейних відносин: критерії та шляхи досягнення 
 
 
 
 
 
 

      ХАРКІВ 2010

План

ВСТУП…………………………………………………………….…………………3

І. Успішність шлюбу і сімейних відносин: критерії та шляхи досягнення…..…5

      1. Особливості шлюбно-сімейних і  родинних відносин…..……………….5

      2. Специфіка сімейних конфліктів…………………………………………..6

     2.1. Сімейні конфлікти відрізняються  своїми причинами…………..7

     2.2 Показники взаєморозуміння підлітків  з батьками (в %)……….10

     3. Умови стабільності подружніх  відносин………………………………..10

               3.1. Характеристики партнерів у шлюбі залежать від його                    успішності.…………………….……………………………………………………11

  4.Попередження і вирішення сімейних конфліктів…………………...…..12

   4.1.Існують універсальні шляхи вирішення протиріч і конфліктів в сім’ї……………………………………………………………………….…………12

      4.2. Поведінка сімейних пар, які вас оточують…………………….13

     5. Стабільність і задоволеність  шлюбом……………………………..……14

     6. Готовність особистості до шлюбу  і сімейного життя………………….16

     6.1. Рівень готовності до подружнього  життя……………..……….19

     6.2Теми, що обговорювалися молодими людьми до                  одруження , %..................................................................................................21

     7.Життя  сім'ї …………………………………...…………………………….24

Висновки……………………………………………………………...…………….26

Список літератури……………………………………………………...…………..28

ВСТУП

  Сім’я сама древня і стійка соціальна спільність. Виникнувши на зорі людства вона пройшла через багатовікову історію, являючи собою унікальну опору суспільства. Сім’я відновлює духовні і фізичні сили людини, заряджає її енергією для активної участі в суспільному житті. В ній відбувається не тільки фізичне народження людини, але і первинна соціалізація і виховання, духовне дозрівання особистості. Сім'я — історична форма організації життя людей. Її форми і функції змінюються із розвитком виробництва, техніки, технології, суспільних відносин, культури в цілому. Сімейні відносини — це складова.

   Суспільство, яке прагне економічного розвитку і процвітання, має бути кровно зацікавлене в міцній та здоровій сім’ї. Нинішні зміни, які відбуваються в Україні, стосуються і проблем сім’ї, повернення її цінностей, як запоруки існування держави, її благополуччя. У 2010 році в Україні указом Президента України 2010 рік оголошено Роком сім’ї в Україні. Тому моя обрана тема актуальна на сьогоднішній день.

  Основою для формування сім’ї є шлюб як санкціонована суспільством форма стосунків між особами різної статі. Для кожної дорослої людини шлюб означає збагачення, наповнення свого життя новим значенням і змістом. Молоді люди вірять в те, що життя стане кращим, цікавішим після того, як вони візьмуть шлюб. Такі сподівання лежать в основі сім’ї, яку вирішили створити двоє.

Арістотель  писав, що необхідність спонукає з'єднуватись попарно тих, хто не може існувати один без одного, — жінку і чоловіка з метою продовження потомства, і це з'єднання зумовлюється не свідомим рішенням, а залежить від природного прагнення, притаманногой іншим живим істотам і рослинам, залишити після себе іншу подібну собі істоту.

   Головною метою розглядання данної теми є: сімейні відносини, розвиток сім'ї — одна із найважливіших складових розвитку суспільства, його культури, проблеми які виникають у подружжя,шляхи їх вирішення.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      І. Успішність шлюбу і сімейних відносин: критерії та шляхи досягнення 

  1. Особливості шлюбно-сімейних і родинних відносин

   Сім'я — це одна з найважливіших форм організації життя людей, яка має фундаментальне значення як для індивіда, особистості, так і для суспільства. Сім'я — це така спільність людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв'язки, на різноманітні відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми,між самими дітьми, між іншими членами сім'ї, які живуть разом і спільно ведуть господарство.

       Широко відоме визначення Ф.Енгельсом  сім'ї як економічної клітини чи осередку суспільства. Спільність господарства, економічна об'єднаність, справді, є важливою складовою сім'ї. Але економічні інтереси і відносини не вичерпують усього багатства сімейних зв'язків і, наважимось стверджувати, в сучасних умовах у розвинутих країнах,коли чоловік і жінка досягають високого рівня економічної незалежності, економічні зв'язки перестають бути провідною стороною життя сім'ї, інакше не було б так багато розлучень. Добре відомі випадки, коли до шлюбу вступають люди, здатні самостійно забезпечити економічну сторону свого життя. Не тільки економічні зв'язки об'єднують людей у сім'ю, принаймні, не в першу чергу вони.

    Основи відносин у сім'ї - це почуття любові як вищий рівень емоційно позитивного ставлення людини до людини. Відносини, побудовані на основі почуття любові, характеризує висока вибірковість, глибока зануренність їх суб'єктів, контакт між ними на всіх рівнях (психофізіологічному, психологічному,фізичному). 
          Проміжні форми почуття любові - закоханість, любовні відносини - нетривалі, легко трансформуються у інші типи відносин.  
Найбільш загрожує сімейній гармонії перехід від любові до утилітарно-ділових відносин, обмежених виконанням подружніх ролей, яке не приносить задоволення. Подружні взаємини - сукупність соціально регламентованих відносин між шлюбними партнерами. Вони є частиною сімейних і водночас значно розрізняються за змістом, функціями, структурою від відносин любові. Зміст подружніх взаємовідносин обумовлений значенням шлюбу, який організовує, стабілізує, соціально санкціонує задоволення господарсько-побутових, емоційно-сексуальних, психологічних і батьківських потреб чоловіка і жінки. 
        У шлюбі партнер має два суперечливих прагнення: до спілкування з іншими і до відсторонення від них. Спілкування тільки один з одним у шлюбі швидко виснажується, набридає, потребує розширення свого кола. Проникнення у внутрішній світ, у його таємниці може відштовхнути, створити бар'єр у взаємо порозумінні, якщо повною мірою виявиться глибина розходжень у поглядах життя,в особистіснихцінностях. 
Родинні відносини побудовані на спільності походження, зв'язку за народженням. 
 Число учасників родинних відносин залежить від їх фактичної кількості, близькості проживання, культур, традицій. Наприклад, міській житель підтримує зв'язки із 5 - 10 родичами. Родинні відносини функціонують у різних формах приятелювання, товаришування, дружби. Вони виконують функції піклування про фізичний і соціальний добробут членів родини, захист їх здоров'я, честі, гідності. Проявами родинних відносин є турбота, співучасть, допомога у вирішенні проблем (батьківський, сімейний, синівський обов'язок). Родинні відносини регулюються нормами моралі, релігії, традицій, цивільного і сімейного права. 
 
 2. Специфіка сімейних конфліктів 
Сімейні конфлікти є однією з найпоширеніших форм конфліктів. За оцінками фахівців, у 80 - 85 % сімей відбуваються конфлікти, а в інших 15 - 20 % виникають сварки з різних приводів. 
Сімейні конфлікти - це протиборство між членами сім'ї на основі зіткнення протилежно направлених мотивів і поглядів. Вони мають свої особливості, врахування яких необхідне при попередженні і подоланні таких конфліктів. 
Перш за все, сімейні конфлікти відрізняються особливим предметом, специфіка якого обумовлена унікальністю сімейних відносин. Найважливішою особливістю сімейних відносин є те, що їх основний зміст складають як міжособистісні стосунки (любов, кровна спорідненість), так і правові й етичні зобов'язання, обумовлені реалізацією функції сім'ї: репродуктивної, виховної, господарсько-економічної, організація дозвілля і відпочинку, комунікативної і регулятивної. 
 2.1. Сімейні конфлікти відрізняються своїми причинами.

Найважливішими  з них є: 
  -обмеження свободи активності, дій, самовираження членів сім'ї; 
ненормативна поведінка одного або декількох членів сім'ї (алкоголізм, наркоманія і т.д.); 
  -наявність протилежних інтересів, прагнень, обмеженість можливостей для задоволення потреби одного з членів сім'ї (з його точки зору); 
  -авторитарний, жорсткий тип взаємостосунків, що склалися в сім'ї; 
  -наявність важковирішувальних матеріальних проблем; 
  -авторитарне втручання родичів у подружні відносини; 
  -сексуальна дисгармонія партнерів у шлюбі й ін. 
Пірен М.І. виділяє другі причини конфліктів у сім'ї. Він приводить чинники, які найчастіше призводять до конфліктів: коли ви надто багато чекаєте від партнера (партнерші), роблячи його (її) відповідальними за ваше особисте щастя; неправильно ставитися до сексуальних потреб у подружньому житті; заздрите успіхам партнера (партнерші) у сімейному житті;несерйозно ставитися до його (її) проблем і турбот; зневагою даєте зрозуміти: "ти вже не така велика цінність для мене"; даєте зрозуміти про його (її) зовнішню (внутрішню) непривабливість. 
Особливості сімейних конфліктів виявляються в їх динаміці, а також у формах протікання. Динаміка сімейних конфліктів характеризується класичними етапами (виникнення конфліктної ситуації, усвідомлення конфліктної ситуації, відкрите протиборство, розвиток відкритого протиборства, вирішення конфлікту й емоційне переживання конфлікту). Але сімейні конфлікти відрізняються підвищеною емоційністю, швидкістю протікання кожного з етапів, формами протиборства: докори, образи, сварка, сімейний скандал, порушення спілкування, а також і способами їх подолання (примирення, досягнення згоди, полагодження відносин на основі взаємних поступок, розлучення й ін.). 
 Істотною особливістю сімейних конфліктів є і те, що вони можуть мати важкі соціальні наслідки. Нерідко вони закінчуються трагічно. Дуже часто призводять до різних захворювань членів сім'ї. Особливо важкі наслідки сімейні конфлікти мають для дітей.

    Звичайно, для стабілізації й зміцнення сім’ї необхідні чинники та умови соціально-політичного, економічного, ідеологічного та побутового характеру. На сьогоднішній день розроблені деякі заходи, спрямовані на посилення правової, матеріальної та соціальної захищеності сім’ї – удосконалення законодавчої бази, надання адресної матеріальної допомоги соціально-незабезпеченим верствам населення тощо.

  Але міцність сім’ї залежить також і від суб’єктивного чинника, від рівня зрілості подружжя в соціальному плані, від їхньої психологічної культури, від знання ними певних суспільних закономірностей функціонування та розвитку сім’ї, від їхнього вміння застерігати та розв’язувати сімейні конфлікти. Об'єктивними причинами подружньої дисгармонії виступають кризи розвитку сім'ї. Вирізняють кризи закономірні - залежні від тривалості існування сім'ї, які виявляються з більшою чи меншою гостротою у всіх сім'ях. Інший різновид сімейних криз має необов'язковий характер і залежить від індивідуальної історії існування сім'ї. Причини таких криз: вікові особливості партнерів, різкі зміни обставин життя, потрясіння (переїзд, хвороба, зменшення бюджету, смерть, народження дитини). 
 При аналізі сімейних конфліктів, особливо подружніх, важливо враховувати закономірні кризові періоди в розвитку сім'ї. їх періодизація має наступний вигляд: 
  -Перший кризовий період у розвитку сім'ї спостерігається на першому році подружнього життя. В цей період відбувається адаптація подружжя один до одного. Вірогідність розлучень у цей період складає до 30 % від загального числа шлюбів. 
  -Другий кризовий період пов'язаний з появою дитини. Народження дитини для багатьох сімей є серйозним випробовуванням. У подружжя з'являються нові нелегкі обов'язки по догляду дитини, її вихованню. У зв'язку з цим у них істотно обмежуються можливості для професійного зростання, для реалізації своїх інтересів. Можливі зіткнення поглядів подружжя і їх батьків з питань виховання дитини. У цей період втома дружини, пов'язана з доглядом за дитиною, може привести до тимчасової дисгармонії сексуальних відносин. 
  -Третій період кризи сім'ї збігається з середнім подружнім віком (10 - 15 років спільного життя), який характеризується насиченістю один одним, появою дефіциту почуттів. 
  -Четвертий період кризи сім'ї настає після 18 - 24 років подружнього життя. Основна причина сімейної кризи в цей період пов'язана з емоційною залежністю дружини, що посилюється переживанням з приводу можливих зрад чоловіка.

  Встановлена також закономірність, відповідно якій діти, виховані в конфліктній сім’ї, виявляються погано підготовленими до подружнього життя.Конфліктні відносини між батьками створюють умови для ранніх сексуальних стосунків. Таким чином, патологія сімейних відносин проектує надзвичайно широкий спектр аномалій постійні конфлікти між батьками стають причиною дитячої злочинності, а згідно даних, до 70-75% малолітніх злочинців росли в конфліктних сім’ях. Вплив сім’ї на підлітка сильніше впливу школи, суспільства в цілому. Це витікає із ряду особливостей, характерних для сім’ї. Наприклад, її малочисленність, що полегшує можливість безпосередньогоемоційного контакту і міжособової взаємодії.

2.2 Показники взаєморозуміння підлітків з батьками (в %).

Наявність розуміння  з боку батьків, на думку підлітків, є найважливішою умовою добрих стосунків  між батьками і дітьми. І, навпаки, нерозуміння посідає перше місце  у виникненні конфліктів між ними.

   3. Умови стабільності подружніх відносин 
Частота сімейних конфліктів є важливим показником стабільності шлюбу. У нестабільних подружніх відносинах виявляються систематичні зіткнення, сварки, емоційна напруга - явища, що є основою несприятливого прогнозу перспектив збереження і розвитку сім'ї. важливим є з'ясування питання про умови стабільності подружніх відносин, забезпечення яких дозволяє водночас попереджувати сімейні конфлікти.

 
Умови стабільності подружніх відносин: 
  -взаєморозуміння. Навички взаєморозуміння виробляються, наприклад, за допомогою ігрових методів активного спілкування для молодят. Предметом спілкування може бути питання: "На що і чому ти витратив(ла) таку суму грошей?"; 
  -сумісність різних рівнів - фізіологічна; ділова (спрацьованість); психоемоційна (зацікавленість один одним, співпереживання);

  -ціннісно-орієнтаційна; функціонально-рольова; 
   -зацікавленість один одним; 
  -привабливість (симпатія), впливає на сприймання партнера у напрямку перебільшеної оцінки позитивних і недооцінки негативних його рис.