Соціологія культури

• привернути увагу до актуальних дослідницьких тем соціології сучасної української культури;

• сприяти вдосконаленню  самостійних навичок роботи з  науковими та літературними джерелами;

• стимулювати розвиток вміння вести дискусію та розширювати досвід участі в публічних обговореннях.

Орієнтований  фрагмент семінарського заняття 2 Вступ до курсу. Предмет і завдання курсу

1. Соціологія культури  як наукова дисципліна. Її виникнення, становлення, об’єкт, предмет і завдання.

2. Місце соціології  культури в системі соціологічного  знання.

Питання для  обговорення:

1. Хто і коли з  соціологів минулого зініціював  назву “соціологія

культури”?

2. Охарактеризуйте основний  внесок А. Вебера та К. Мангейма  до становлення соціології культури як наукової дисципліни.

3. Визначте об’єкт  і предмет соціології культури.

4. Який зв’язок має  соціологія культури з іншими  соціогуманітарними дисциплінами, що вивчають культуру?

Перелік рекомендованої літератури:

Основна:

1. Ионин Л. Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие. — М., 2000.

2. Михайлова Л. И. Социология культуры. — М.,1999.

3. Соціологія культури. Навч. посіб./ За ред. О. М. Семашко, В. М. Пічі.— К.; Львів, 2002.

4. Соціологія: Навч. посіб. / За ред. С. О. Макєєва. — К., 2005.

Додаткова

1. Вебер М. Избранное: Образ общества. — М., 1994.

2. Манхейм К. Избранное: Социология культуры. — М.; СПб., 2000.

Орієнтований  фрагмент семінарського заняття 3 Культура як об’єкт соціологічного аналізу

1. Ідея і поняття  культури. Еволюція уявлень про культуру. Основні способи визначення культури.

2. Антропологічна концепція  культури. “Галузеве” розуміння  культури.

3. Культура як соціологічний  концепт.

4. Функції культури.

5. Культурно-історичні епохи.

6. Основні типи й різновиди культури.

7. Теорії соціокультурного розвитку.

Питання для  обговорення:

1. Коли та у зв’язку  із чим виникає ідея і поняття  культури?

2. Які зміни у розумінні  поняття культури сталися в  Середньовіччі, добу Відродження і Просвітництва?

3. Основні способи  визначення культури.

4. Поняття “галузеве”  розуміння культури?

5. Специфіка соціологічного  поняття культури.

6. Функції культури.

7. Відмінності між  поняттями “культура і природа”, “культура і цивілізація”.

8. Особливості культурно-історичних  епох.

9. Типи й різновиди  культури, їх сутність і специфіка.

10. Принципи сприйняття  культури, їх коротка характеристика.

11. Головні теорії соціокультурного  розвитку.

Перелік рекомендованої літератури:

Основна:

1. Культурология / Под ред. Н. Г. Багдасарьян. — М., 1999.

2. Культурология. XX в.: Антология. — М., 1995.

3. Соціологія культури. Навч. посіб./ За ред. О. М. Семашко, В. М. Пічі. — К.; Львів, 2002.

Додаткова

1. Гуревич П. С. Философия культури. — Одесса, 1997.

2. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації: соціокультурний розвиток людства: Навч. посіб. — К., 1999.

3. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1998.

4. Человек и общество: Хрестоматия / Под ред. С. А. Макеева. — К., 1999.

5. Яковец Ю. В. История цивилизаций. — М., 1995.

 

3. Методичні рекомендації  до самостійної роботи

Самостійна робота - важливий компонент науково-дослідницької  роботи студентів, що сприяє формуванню творчого мислення молоді, розвитку її інтелекту.

Самостійна робота включає  різні аспекти діяльності: це і  підготовка до лекцій, до семінарських та лабораторних занять тощо.

Згідно з  Положенням "Про організацію навчального  процесу у вищих навчальних закладах", самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних завдань.

Життям доведено, що тільки ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіду, думці і дії, будуть насправді міцні. В процесі викладання навчального матеріалу засвоюється 15 відсотків інформації, що сприймається на слух, 65 відсотків - слух і зір.

Якщо навчальний матеріал опрацьовується власноручно, самостійно (індивідуально) виконується завдання від його постановки до аналізу отриманих результатів, то засвоюється не менше 90 відсотків інформації. Варто звернути увагу на таку обставину: мова йде про самостійність лише у тому випадку, коли студент виконує якусь діяльність не під контролем викладача, а під самоконтролем, тобто здатний регулювати свої дії або ж оволодівати тими чи іншими способами дій. Отже, розвиток самостійності - це своєрідний перехід від діяльності під керівництвом викладача до такого виду діяльності, коли студент сам керує своїми діями.

Саме тому вища школа поступово, але неухильно  переходить від передачі інформації до керівництва навчально-пізнавальною діяльністю, формування у студентів навиків самостійної творчої роботи.

Самостійна  робота як складне педагогічне явище - це особлива форма навчальної діяльності, спрямована на формування самостійності студентів і засвоєння ними сукупності знань, вмінь, навиків, що здійснюється за умови запровадження відповідної системи організації всіх видів навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів двоєдина: формування самостійності як риси особистості і засвоєння знань, умінь, навиків.

Основними функціями  самостійної роботи студентів є: пізнавальна, самостійна, прогностична, коригуючи та виховна.

Готуючись до лекції, студент  повинен повторити попередній матеріал, а також самостійно опрацювати той, який не був розглянутий раніше. Підготовка та написання рефератів  чи доповідей виступає важливою формою самостійної роботи студентів.

Здобуті студентом знання стають переконаннями, під якими  розуміють знання та ідеї, характерні для даної особистості для  переконання в правильності й необхідності вчинків. На основі переконань формуються інтереси студентів - вибіркове, емоційне ставлення й увага до певних предметів, діяльності, результатів, умов, пов'язаних із можливостями задоволення потреб, досягнення життєвих і професійних цілей.

Самостійна робота для  студентів пропонується по таким  темам семінарських занять: вступ до курсу. Предмет і завдання курсу; Культура як об’єкт соціологічного аналізу; Культура як система; Актуальні дослідницькі теми соціології української культури.

За темами самостійної  роботи для студентів  пропонується написати реферати за такими темами:

1. Соціологія культури  як самостійна наукова дисципліна: передумови виникнення та її  становлення.

2. Культура і цивілізація в епоху постмодерністських перетворень.

3. Культурно-соціологічні проблеми у працях Е. Дюркгейма, Г. Зіммеля, М. Вебера, А. Вебера, Ф. Знанецького.

4. Теорія культури у структурному функціоналізмі (Б. Малиновський, А. Радкліф-Браун, Р. Мертон, Т. Парсонс).

5. Інститути культури, їх спеціалізація та функції

6. Субкультура як предмет соціологічного дослідження.

7. Формування нових соціокультурних ідентичностей та практик в умовах корінних соцієтальних перетворень.

8. Проблеми сучасної  міжкультурної комунікації та  шляхи їх вирішення.

9. Проблема самобутності  культур в контексті культурної  глобалізації.

Також пропонується законспектувати такі теми:

• моделі культури в соціології;
• функціонування культури і „концепція культурного виробництва”;
• проблема транслювання культурного досвіду в часі;
• фактори соціокультурної динаміки;
• типи соціокультурних змін;
• особливості соціальних відносин в традиційному суспільстві.

 

ВИСНОВКИ

Культура — сукупність способів і методів матеріальної та духовної людської діяльності, об'єктивно втілених у матеріальних і духовних носіях, які передаються наступним поколінням. [8]

У соціології під культурою в широкому змісті цього слова розуміють специфічну, генетично не наслідувану сукупність засобів, способів, форм, зразків і орієнтирів взаємодії людей із середовищем існування, які вони виробляють у спільнім житті для підтримки певних структур діяльності й спілкування. У вузькому змісті культура практикується в соціології як система колективно поділюваних цінностей, переконань зразків і норм поведінки, властивих певної групі людей.

Соціологія культури вивчає закономірності розвитку й функціонування культури в суспільстві, формування, зберігання, поширення й засвоєння ідей, представлень, культурних норм, цінностей, зразків поведінки.

Соціологія культури, як окрема галузь соціологічної науки, зосереджується на вивченні механізмів функціонування культури в суспільстві. У широкому розумінні вона охоплює всю проблематику суспільного життя, розглядаючи його під своїм специфічним кутом зору як цілісну систему культури. У цьому плані соціологія культури виробляє і застосовує соціокультурний підхід до соціальної дійсності, який передбачає розуміння суспільства як єдності культури і форм соціальності. Специфіка цього підходу в тому, що він інтегрує три фундаментальних виміри людського буття (людина в її співвідношенні з суспільством і культурою, характер культури, тип соціальності), кожен з них не зводиться до інших і не виводиться з них, проте всі вони взаємопов’язані та впливають один на одного як найважливіші складові суспільного життя. [6, ст.3]

Треба зазначити, що в  роботі з соціологією культури важливим компонентом є науково-дослідницька робота студентів, що сприяє формуванню творчого мислення молоді, розвитку її інтелекту. Життям доведено, що тільки ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіду, думці і дії, будуть насправді міцні.

У межах семінарських занять з соціології культури стимулюються як теоретичні узагальнення знань щодо соціокультурних структур і процесів, так і емпіричні знання про особливості та тенденції їх функціонування. Все це, звичайно, зумовлює значущість семінарських занять з соціології культури, їх функції та завдання у процесі соціологічного пізнання в цілому.

 

 

Інноваційна частина

Сучасне суспільство  є досить рухливим і швидко змінюваним. Система освіти як відображення соціальних процесів взагалі, не може залишатися незмінною. Для забезпечення наукового характеру дисципліни, що вивчається, методика її викладання має відповідати характеру самого предмета. Тому ми залучаємося до інноваційних прийомів у викладанні, подачі матеріалу та інше.

Плідним методичним прийомом у напрямку понять можуть бути реферативні завдання, спрямовані на з'ясування змін у змісті понять. Для їх виконання студентам треба самостійно проаналізувати декілька наукових концепцій, які вважаються засадничими щодо змісту певного поняття. Для активізації роботи студентів у напрямку дослідження історії понять можна запропонувати і творчі завдання. Пропонується вигадати короткі вірші про соціологію, або нашу кафедру. Наприклад:

 

Свет – наука, ты скажи, 
Да всю правду покажи: 
Где на свете жизнь длиннее? 
Где богаче, где сытнее? 
Где заботы посильнее? 
Где товары поновее?- 
Все сочтем мы, не потея,  
социологам открой скорее!

 

Кто составил методички 
С миллионом мудрых слов? –

Сеет добрые привычки 
Наш любимый Наказной! [12]

Кто восхищать не устает, 
И мягок как подушечка? 
Кто умных глаз  
За партой ждет? - 
Наказной, НАША ДУШЕЧКА!

 

 

Кто стучится в дверь  ко мне? 
Дед Мороз в волшебном сне? 
Стоматолог? Археолог?

-Ну, конечно, социолог!

 

 

Також треба зазначити, що сучасна молода людина сформована аудіовізуальною культурою сучасних засобів масової комунікації і адаптована переважно до споживання аудіовізуальної інформації. Її особливість — в одночасності слухових і візуальних впливів і формуванні багатомірного аудіовізуального образу. Інформація в таких умовах може розглядатися як тотожна образу, а критерієм ефективності передачі інформації є наявність у свідомості відповідного образу. Саме тому йдеться про необхідність використання візуальних матеріалів.

Сучасні комп'ютерні технології дозволяють реалізувати цю проблему у формі інтерактивних підручників, у яких використовуються як різноманітні ілюстрації, так і відео матеріали. В умовах технічної забезпеченості вирішення цієї проблеми може бути здійснено завдяки використанню різноманітних візуальних матеріалів, таких, як репродукції, фотографії, плакати, а також різноманітні предмети, що можуть бути наповнені відповідним змістом у залежності від теми і завдання лекції чи семінару.