Соціальні проблеми підготовки молоді до трудової діяльності

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  УКРАЇНІ

«КИЇВСЬКИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З КУРСУ

«СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ»

НА  ТЕМУ:

«Соціальні проблеми підготовки молоді до трудової діяльності»

Виконав студент 3-го курсу

Групи CР-82 ФСП

Герчанівський Дмитро 

Перевірив

Лисенко

Микола  Владиславович 

Київ 2011

ПЛАН:

Вступ.

1. Специфіка молодіжного ринку праці України.
1. Загальна картина молодіжного ринку праці.
2. Проблема молодіжного безробіття в Україні.
2. Проблеми підготовки молоді до трудової діяльності як рефлексія недоліків системи освіти України.
1. Важливість економічного виховання молоді для адекватного її залучення до ринку праці.
2. Роль профорієнтаційних заходів для молоді.
3. Проблеми підготовки молоді до трудової діяльності як рефлексія недоліків законодавчої системи України.
1. Основні пріоритети державної політики зайнятості молоді.
2. Правове регулювання працевлаштування молоді в Україні.

Висновки.

Список використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ.

     Актуальність роботи: Ситуація, що складається на Українському молодіжному ринку праці останніми роками, є досить напруженою і характеризується тенденціями до погіршення. Ростуть масштаби реєстрованого і прихованого безробіття серед молоді, збільшується його тривалість. Між тим можливості молодих людей і без того обмежені в силу їх нижчої конкурентоспроможності в порівнянні з іншими категоріями населення.

     Упродовж  більш ніж сімдесяти років держава була єдиним монопольним працедавцем. До початку 1991 р. діяло законодавство що закріплює принцип загальної трудової зайнятості населення. Зміна політичної парадигми принесла у країну такі невідомі раніше проблеми, як безробіття, конкуренція на ринку праці, тощо. Відповідно, питання досконалої підготовки молоді до трудової діяльності стало актуальним як ніколи.

     При первинному виході на ринок праці  у молоді переважають ідеалістичні уявлення про майбутню професію, трудову  і професійну кар'єру, які з перших кроків на ринку праці руйнуються і призводять до виникнення складних соціально психічних станів (тривога; стан депресії, що впливає на комунікативну  сферу і супроводжуване відчуттям  безвиході, комплексом провини ) в умовах неможливості працевлаштування. Зіткнення  з трудовою реальністю призводить до переорієнтації або деградації трудових цінностей. Таким чином, безробіття негативно впливає на соціально-психологічний  розвиток молодих людей і часто  призводить до зникнення погляду  на працю як засіб особистої самореалізації, а сам процес нормальної соціалізації виявляється порушеним.

     В той же час, положення молоді на ринку  праці визначається діяльністю освітніх установ, які через процес підготовки і виховання задають професійно - кваліфікаційний рівень підготовки своїх випускників, формують ціннісні орієнтації на працю, модель поведінки на ринку праці і у сфері трудових стосунків. Зокрема, нині в системі безперервної освіти молоді відсутня цілеспрямована, систематична психолого-профорієнтаціна робота, яка повинна сприяти особі в професійному самовизначенні не лише з урахуванням потреб і можливостей, але із зауваженням ситуації на ринку праці; відсутня система комплексної взаємодії соціальних інститутів, покликаних вирішувати завдання професійного самовизначення і зайнятості; відсутня підготовка фахівців для надання якісних психолого-профорієнтаційних послуг молоді з урахуванням специфіки освітньої установи,тощо. Таким чином, проблеми на молодіжному ринку праці стають відображенням загальних проблем неефективної системи освіти та до трудової підготовки.

     Не  менш важливим є вплив нормативно-правової бази. Багато в чому суть соціальних проблем молодіжного працевлаштування і трудової діяльності лежить в сфері недосконалості українського трудового законодавства.

     Відповідно, задачею цієї курсової роботи є виявлення  зумовлених цими двома аспектами соціальних проблем підготовки молоді до трудової діяльності.

     Об`єктом  дослідження є сучасна молодь.

     Предметом дослідження є соціальні проблеми підготовки молоді до трудової діяльності.

     Метою курсової роботи є виявлення та теоретичний сукупності соціальних проблем підготовки молоді до трудової діяльності.

     Завданнями  курсової роботи є:

• виявлення причин кризового стану сучасного молодіжного ринку праці;
• виявлення та типологізація  основних соціальних проблем підготовки молоді до трудової діяльності;
• детальний аналіз та пошук шляхів розв’язання найбільш сутнісних проблем, що заважають інтеграції молоді до рину праці.

 

     Методи  дослідження. Методологічну основу курсової роботи становлять загальнонаукові методи, які мають виключно важливе теоретичне та практичне значення, оскільки дозволяє зрозуміти механізм взаємодії соціальних детермінантів усього спектру форм девіантних проявів, знайти шляхи підвищення тих об`єктивних та суб`єктивних факторів, зв`язків та відносин, через посередництво яких молодь засвоює, усвідомлює та відтворює соціально бажані форми поведінки.          У ході виконання курсової роботи застосовувалися традиційні методи соціологічного аналізу: порівняльний та типологічний методи, за допомогою яких виявляється загальне та особливе у явищі, яке вивчається, виявляються різні види девіантної поведінки; а також історичний метод, принципи об`єктивності та конкретності розгляду.        Крім того, у даній роботі використовуються матеріали загальноукраїнських досліджень з проблем молоді, а також офіційні статистичні дані.          Теоретична та практична цінність роботи визнається актуальністю теми, недостатнім рівнем її розробленості в науковому плані, а також у тому, що її результати дають можливість подолати відчуження молоді від українського рику праці. Результати курсової роботи можуть бути використані при аналізі стану молодіжного ринку праці, виявленні його проблем та розробці програм підготовки молоді до трудової діяльності.     Структура роботи. Мета й основні завдання дослідження визначили логіку і структуру роботи, яка складається із вступу, трьох розділів (які містять по два параграфи), висновків, списку використаних джерел (29 найменувань) 
 
 
 
 

1. Специфіка молодіжного ринку праці України.

1.2. Загальна картина молодіжного ринку праці.

     Молодіжний сегмент ринку праці – найбільш проблемна частка загальнонаціонального ринку праці. Пошуки першого робочого місця, невідповідність рівня та якості отриманої освіти професійним обов'язкам, відсутність досвіду роботи, невідповідність запитів молоді та пропозицій роботодавців посилюють напругу на ринку праці.

     Молодь  більше за інших потерпає на ринку  праці. Як встановлено співробітниками  Українського інституту соціальних досліджень, головною ознакою становища  молоді на ринку праці залишається  диспропорція стосовно пропозиції та попиту на робочу силу.

     Серед молоді найбільш економічно активними  в основному є особи у віці 25-29 років. Водночас найменш конкурентоспроможною на ринку праці є молодь віком 15-19 років, яка здебільшого не має  професійної освіти і досвіду  роботи. Рівень безробіття молоді з  вищою освітою, професійно-технічною  та повною загальною суттєво вищий, ніж у відповідних груп всього працездатного населення. Із загальної  чисельності незайнятих громадян 43 % складають молоді люди у віці 15-24 років і 82,2% - молодь віком 25-29 років [3]. Фактична кількість безробітних  серед молоді майже втричі перевищує  офіційні показники.

     Проблеми  молоді на ринку праці обумовлені певними особливостями соціального  стану і трудової поведінки: досить високим освітнім рівнем; низькою  адаптованістю та вразливістю щодо навколишнього економічного й соціального  середовища; підвищеними вимогами щодо працевлаштування (престижу, заробітку), до змісту, характеру і умов праці; високою професійною і територіальною мобільністю, що зумовлена неусталеністю  та слабкістю економічних і соціальних зв'язків молодої людини .

     Ряд проблем функціонування ринку праці  молоді пов’язані з наявністю на ньому таких категорій молоді:

1) вивільнені із строкової військової служби або альтернативної служби. Вони не мають практичного досвіду роботи за спеціальністю, раніше набуті знання у великій мірі втрачені. Виникає необхідність у відновленні знань;

2) молодь віком до 19 років відрізняється відсутністю професійної освіти, а іноді вона має неповну загальну середню освіту. Вона вимагає особливої роботи по підвищенню рівня знань та отриманню професійної освіти;

3) представники, які з якихось причин в свій час не скористалися правом зайняття першого робочого місця, тобто до цього часу не працювали. Вони відрізняються низьким рівнем кваліфікації, оскільки навіть отримані раніше знання вже частково застаріли та забулись [1, 93].

     Дані  категорії молоді не можуть конкурувати  з досвідченою робочою силою  старших вікових поколінь. Це призводить до потрапляння вагомої її частини  на нерегульований ринок праці, що в  офіційній економіці створює  високий рівень молодіжного безробіття.

     Становище молоді на ринку праці багато в  чому визначається загальною економічною  ситуацією та політикою уряду  щодо зайнятості. Тому доцільно було б  удосконалити нормативно-правове регулювання  зайнятості молоді, створити заходи, спрямовані на забезпечення працевлаштування молодіжного контингенту на ринку праці, що засноване на міжнародно-правових нормах і чинному законодавстві України. Держава повинна розробити і впровадити систему стимулювання тих роботодавців, які створюють робочі місця для випускників або приймають їх на роботу, надають можливість пройти виробничу практику на підприємстві тощо.

     Одним з характерних ознак молодіжного  сегменту ринку праці є наявність  структурної неоднорідності, по-перше, через його виокремлення серед основних складових національного ринку  праці: первинного та вторинного, формального  та неформального, зовнішнього та внутрішнього, а також регіонального, локального та галузевого; по-друге, на основі його диференціації за такими ознаками, як форма залучення молоді до процесу  суспільного виробництва, етапи  її соціально-економічного становлення, освітній, професійний та соціальний статус, форми зайнятості.

     Методологічні і методичні засади оцінки інтегрованості молодіжного сегменту в модель національного  ринку праці базуються на сукупності таких вихідних методологічних положень:

     1) інтеграція молодіжного сегменту  в існуючий соціально-економічний  простір являє собою процес  несуперечливого становлення та  ефективного функціонування системи  "молодіжний сегмент - національний  ринок праці", який супроводжується  зростанням інтенсивності взаємозв'язків  між елементами цієї системи  і зменшенням її відносної  автономності;