МІНІСТЕРСТВО  ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 

ІНСТИТУТ  ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ 
 
 
 
 
 

ВИПУСКНА  РОБОТА 
 

                                                  на тему: 

“ ПРАКТИКА ТА ДОСВІД РОБОТИ НОВОМИРГОРОДСЬКОГО

РАЙОННОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ ЩОДО

СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗРОБІТНИХ”

  
 
 
 
 
 
 

                                                                    

                                        

                                                         

                                                                      
 
 
 
 
 

Київ 2007 
 
 

ЗМІСТ

Вступ

 

Розділ I. Активні заходи соціального захисту незайнятого населення в  

                   в контексті ринкових перетворень                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

1. Переваги  та особливості страхової системи  соціального захисту від 

                безробіття.

2. Програма зайнятості - посилення соціального захисту безробітних.
3. Спектр соціальних послуг і матеріального забезпечення, які надає

                служба зайнятості громадянам, що  втратили роботу. 

Розділ II. Практика роботи Новомиргородського районного центру

                 зайнятості щодо соціального  захисту безробітних. 

1. Сприяння  працевлаштуванню громадян.
2. Професійна орієнтація та професійне навчання незайнятого населення.
3. Організація оплачуваних громадських робіт.
4. Інформаційно - роз’яснювальна робота.
5. Матеріальне забезпечення безробітних

 

Розділ III. Шляхи підвищення якості надання соціальних послуг незайнятим

                  громадянам. 

1. Нові технології та індивідуалізація роботи з безробітними.
2. Налагодження співпраці із соціальними партнерами та роботодавцями

 

Висновки 

Список використаної літератури 

Додатки 
 
 
 

Вступ

 

     Україна, набувши статусу незалежної держави, рішуче відмежувалася від державного соціалізму, тоталітарної системи господарювання й проводить глибокі суспільні перетворення. Характерною особливістю цих перетворень є ринкова парадигма та демократичні засади розвитку. Як свідчить більш ніж десятирічна вітчизняна практика, перехід до нової суспільно-економічної системи супроводжують глибокі кризові явища, падіння виробництва, безробіття, різке розшарування суспільства, втрата значною частиною громадян звичних соціальних гарантій і життєвих стандартів. У ході ринкових перетворень в Україні її громадяни, вся соціальна сфера чутливо реагують на похибки, кризові явища, характерні для етапів становлення нової суспільно-політичної системи й практики господарювання.

     У роки незалежного поступу нашої держави одночасно із соціально-економічними перемінами суспільство змушене трансформувати існуючі, формувати й розвивати нові владні інститути й структури та постійно дбати про ефективність їхньої діяльності. Ринкові перетворення спонукали країну проводити належну політику, формувати відповідні служби, діяльність яких має тією чи іншою мірою запобігти наростанню кризових явищ і можливих соціальних катаклізмів чи вибухів.

     З огляду на безробіття імперативним  завданням є проведення активної  політики, спрямованої на створення передумов для підвищення рівня зайнятості населення, сприяння безробітним у підвищенні їх конкурентоспроможності на ринку праці та інституціоналізації даного напряму діяльності. Дієвою відповіддю на ці виклики часу стали: формування необхідного політико-правового поля, відповідна політика та налагодження діяльності нових інституцій. Закон України „Про зайнятість населення” діє з березня 1991р., Закон „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” - з січня 2001р. Чинна законодавча база сприяє належній діяльності системи підтримки відповідних верств населення. Так, відповідно до ст.11 Закону України „Про зайнятість населення”  - „громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю”[1].

     Для підвищення соціального захисту  осіб з особливими потребами  Верховною Радою України від  23.02.2006р. прийнято Закон України  „Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову діяльність” та постанова Кабінету Міністрів України „Про реалізацію статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інваліді в Україні” від 27.12.2006р. № 1836. 
 
 
 

1. АКТИВНІ ЗАХОДИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

НЕЗАЙНЯТОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ  РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ 
 

1. Переваги  та особливості страхової системи  соціального захисту від 

безробіття 
 

     Перед державною службою зайнятості  стоять невідкладні завдання  щодо подальшого розвитку не лише соціальної допомоги, а що важливіше - активних форм та відповідних програм сприяння зайнятості населення. В центрі уваги - питання підвищення мотивації безробітних до праці та рівня працевлаштування соціально-незахищених категорій населення на заброньовані робочі місця, запровадження сучасних методів співпраці з роботодавцями та розв’язання проблем, що виникають на ринку праці.

     Важливим напрямом діяльності  державної служби зайнятості  є підвищення ефективності заходів  щодо сприяння незайнятим громадянам у працевлаштуванні, підвищення рівня їхньої фахової підготовки або сприяння їх перепідготовці для забезпечення конкурентоспроможності цих осіб на ринку праці.

     Страхова система соціального  захисту від безробіття має  свої переваги та особливості:

- по-перше,  для громадян - це впевненість  у матеріальній підтримці в  разі безробіття на підставі  чинного законодавства і незалежного  від стану державного та місцевих  бюджетів;

- по-друге,  це справедливість щодо отримання  матеріального забезпечення у разі втрати роботи залежно від трудового стажу і заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески до фонду;

- по-третє,  це солідарність працюючих громадян  у випадках втрати окремими  з них роботи і можливість  мати відповідний соціальний  захист.

     Цілеспрямована політика України,  прийняття законів щодо соціального  страхування та відповідного  захисту населення, а також  налагодження діяльності системи  служби зайнятості є показниками  активної позиції держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Програма  зайнятості населення - посилення соціального захисту безробітних

 
 

     Держава реалізує свою політику  в галузі зайнятості та соціального  захисту населення через Міністерство  праці та соціальної політики  і підпорядковану йому Державну  службу зайнятості. Однак, зайнятість  населення є проблемою комплексною і осторонь від неї не можуть бути і інші структури державного управління. Принципи державної політики зайнятості безпосередньо реалізовуються через прийняття програм зайнятості населення.

     З метою здійснення умов для  повної реалізації громадянами права на працю держава передбачає заходи інвестиційної та податкової політики, спрямовані на раціональне розміщення продуктивних сил, підвищення мобільності працівників, створення нових технологій, застосування гнучких режимів праці та інші заходи щодо збереження і розвитку мережі робочих місць. Все це і є державна політика зайнятості населення, основним і безпосереднім провідником якої є Державна служба зайнятості, а основним комплексним документом, котрий відображає її політику є Державна програма зайнятості населення.

     Обов’язкова розробка цієї програми обумовлена статтею 14 Закону України „Про зайнятість населення”.  Відповідно до цієї статті з метою сприяння зайнятості населення і задоволенні громадян у праці Кабінетом Міністрів України і виконавчими органами влади в регіонах розробляються річні та довгострокові державна та територіальні програми зайнятості. Державна  та територіальні програми зайнятості населення спрямовані на:

- сприяння  розвиткові структурній перебудові  економіки, створення умов для направлення вивільнюваних працівників у першу чергу на рентабельні виробництва і в пріоритетні галузі економіки;

- запобіганню  розвитку безробіття та його  скорочення шляхом підвищення  економічної зацікавленості підприємств  у створенні додаткових робочих місць переважно з гнучкими формами зайнятості;

- поліпшення  системи відтворення робочої  сили у поєднанні з розвитком  робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення  кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів;

- захисту  безробітних та їх сімей від  негативних наслідків безробіття  та забезпечення зайнятості громад, які потребують соціального захисту  та нездатні на рівних умовах  конкурувати на ринку праці;

- формування  матеріальної, кадрової, інформаційної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості; 
 
 
 

- заходи  сприяння зайнятості населення,  яке проживає в сільській місцевості .     Головною метою програми  є сприяння забезпечення продуктивної  зайнятості населення в умовах економічних перетворень в суспільстві, запобігання масовому безробіттю, зменшення тривалості безробіття та посилення соціального захисту безробітних.

     Основні завдання Програми зайнятості  населення спрямовані на:

- зниження  рівня та тривалості безробіття шляхом розгортання активних форм сприяння зайнятості;

- збалансування  пропозиції робочої сили з  потребою в ній, підвищення  ефективності її використання;

- оптимізація  рівня і структури зайнятості  у галузевому розрізі;

- розширення  сфери прикладання праці за рахунок створення нових робочих

місць в усіх сферах економічної діяльності;

- сприяння  зайнятості та забезпечення надійних  державних гарантій працевлаштування  найменш захищених верств населення  - молоді, жінок, інвалідів;

- подолання  бідності та підвищення зайнятості.

     Реалізація заходів Програми  зайнятості населення дозволить  забезпечити керованість процесами  на ринку праці, недопущення  застійного безробіття, посилення  соціального захисту безробітних,  покращання матеріального стану працюючих.

     Програма зайнятості населення  Новомиргородського  району та 

на 2006-2007рр. є підрозділом Програми економічного і соціального розвитку району. Програма включає такі ключові напрями: посилення  соціальної орієнтації економіки, створення  умов для подальшої стабілізації та впровадження структурних зрушень, підтримка вітчизняного товаровиробника за рахунок поступового зниження податкового тиску, зростання обсягів кредитування економіки  району, оновлення виробництва, нарощування експортного потенціалу, розв’язання комплексу питань щодо соціального захисту населення.

          Для послаблення дії негативних  явищ, що виникають в зв’язку  з ростом безробіття, потрібно  вдосконалити відповідно до вимог  часу механізм соціального захисту  населення з тим, щоб посилити вплив соціальних витрат на зменшення напруженості на ринку праці.