Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2011 в 18:41, практическая работа
Сучасний стан суспільного розвитку, однією з особливостей якого виступає багаторазове збільшення інформаційних потоків, змушує формулювати принципово нові пріоритети в підготовці спеціалістів вищої школи. Завдання, що постає перед ВНЗ, полягає не стільки в тому, щоб дати певний обсяг інформації студенту, скільки у формуванні певної нормативної та мотиваційно-ціннісної структури особистості студента, провідним компонентом якого буде потреба в постійному самовдосконаленні.
Діаграма 2
На друге запитання анкети : «Кредитно-модульна система забезпечила» думки респондентів були однозначними:
Таблиця 2.
Варіанти відповіді |
Кількісний
показник
(кількість студентів) | |
У цифрах | У відсотках (%) | |
Самостійне вивчення матеріалу | 7 | 17,5 |
Докладну і наглядну подачу матеріалу викладачами | 9 | 22,5 |
Прагнення отримати студентами не знання а бали | 21 | 52,5 |
Проблему у здачі екзаменів | 3 | 7,5 |
Більше половини опитаних (52,5%) вважають, що кредитно-модульна система забезпечила прагнення отримати студентами не знання, а бали. 22,5 % опитаних відмітили забезпечення докладної і наглядної подачі матаріалу викладачами. Забезпечення самостійного вивчення матеріалу вважають 17,5 % опитаних, і 7,5 % - вбачають проблему у здачі екзаменів.
Діаграма 3
У третьому питанні «Оцінка знань за бальною шкалою є більш простою, доступною та уніфікованою?» відповіді опитаних розподілилися наступним чином:
Таблиця 3.
Варіанти відповіді |
Кількісний
показник
(кількість студентів) | |
У цифрах | У відсотках (%) | |
Так | 23 | 57,5 |
Ні | 3 | 7,5 |
Є зовсім не зрозумілою, і визначається кожним викладачем на свій розсуд | 14 | 35 |
Більша
половина опитуваних (57%) дали позитивну
відповідь, 7,5% - негативну, решта (35%) вважають,
що система оцінювання за бальною
шкалою є незрозумілою і визначається
кожним викладачем на свій розсуд.
Діаграма 4
В наступному запитанні була можливість респондентам оцінити кредитно-модульну систему за 5-ти бальною шкалою. Ось які результати:
Таблиця 4.
Варіанти відповіді |
Кількісний
показник
(кількість студентів) | |
У цифрах | У відсотках (%) | |
5 | 6 | 15 |
4 | 17 | 42,5 |
3 | 15 | 37,5 |
2 | 1 | 2,5 |
1 | 0 | 0 |
0 | 1 | 2,5 |
Бачимо,
що 42,5% оцінюють кредитно-модульну систему
у 4 бали, 37,5% - у 3 бали, 15% - у 5 балів, 2,5% -
у 2 бали, та 2,5% - у 0 балів.
Діаграма 5
У наступному запитанні ми хотіли з’ясувати у респондентів «Як змінило нашу освіту приєднання до Болонського процесу?» Отримані результати зафіксовано в нижченаведеній таблиці:
Таблиця 5.
Варіанти відповіді |
Кількісний
показник
(кількість студентів) | |
У цифрах | У відсотках (%) | |
на краще | 8 | 20 |
на гірше | 6 | 15 |
нічого не змінило | 26 | 65 |
З таблиці видно, що більшість студентів вважає, що приєднання до Болонського процесу нічого не змінило, 20% вважає, що змінило на краще, 15% - на гірше.
Діаграма 6
У шостому запитанні анкети йшлося про те, як вплинуло запровадження кредитно-модульної системи на якість освіти.
Таблиця 6.
Варіанти відповіді |
Кількісний
показник
(кількість студентів) | |
У цифрах | У відсотках (%) | |
Позитивно | 5 | 12,5 |
негативно | 1 | 2,5 |
однозначно сказати не можна | 34 | 85 |
Аналіз результатів цього питання у порівнянні з попереднім, дає можливість визначити, що показники обох майже співпадають. 85% опитаних не можуть однозначно сказати, як вплинуло запровадження кредитно-модульної системи на якість освіти. 12,5 - вважають, що позитивно, а 2,5% - негативно.
Діаграма 7
У наступному запитанні анкети респондентам пропонувалось визначити чи радянська система вичерпала себе. Ось яким варіантам відповідей надано перевагу:
Таблиця 7.
Варіанти відповіді |
Кількісний
показник
(кількість студентів) | |
У цифрах | У відсотках (%) | |
Так | 7 | 17,5 |
Ні | 11 | 27,5 |
Складно відповісти | 22 | 55 |
Більше половини студентів на це питання не може точно дати відповідь. 27,5 % дали негативну відповідь, 7,5 % - позитивну.
Діаграма 8
Восьме запитання було сформульоване таким чином: «На вашу думку, коли українська система освіти зрівняється з європейською?», на нього відповіли так:
Таблиця 8.
Варіанти відповіді |
Кількісний
показник
(кількість студентів) | |
У цифрах | У відсотках (%) | |
Через 5 років | 10 | 25 |
Через 10 років | 20 | 55 |
Ніколи | 7 | 17,5 |
Наша освіта вже є досконалою і не вимагає змін | 1 | 2,5 |
Половина респондентів передбачає, що українська система освіти зрівняється з європейською через 10 років, 25% опитаних – через 5 років. 17,5% думають, що вітчизняна освіта ніколи не буде такою як європейська, і 2,5% вважають, що українська освіта не вимагає змін.
Діаграма 9
Наступне питання дає можливість з’ясувати, в чому студенти вбачають основні переваги кредитно-модульної системи. Результати цієї частини дослідження можна розподілити за такими напрямками:
Важливо відзначити, що дуже багато студентів позитивною рисою вважають те, що модульно-рейтингова система стимулює систематичну роботу над предметом, організовує навчальну діяльність. Такі відповіді є свідченням того, що студенти активно працюють над навчальним матеріалом, прагнуть ефективно його засвоїти (а не просто «зазубрити»).
І останнє запитання анкети було спрямоване на те, щоб з’ясувати, які недоліки кредитно-модульної системи вбачають студенти. При аналізі отриманих даних було виявлено наступні недоліки як самої модульно-рейтингової системи, так і її організації:
Аналізуючи отримані результати, можна зробити висновок, що здебільшого студентів не влаштовує не сама модульно-рейтингова система як така, а деякі особливості її організації. Виявлення тих факторів, що не влаштовують студентів в кредитно-модульній системі вказано і в перевірці гіпотез.
Перша гіпотеза, що сформульована як «Кредитно-модульна система гармонійно вливається у систему вищої школи та дозволяє студентам отримувати якісні, сучасні та глибокі знання» не підтвердилася. Адже згідно з думками студентів дана система навчання лише стимулює отримати студентами не знання а бали (52,5% опитаних), а також самостійне вивчення матеріалу (17,5 %) та проблему у здачі екзаменів (7,5%), що ж до докладної і наглядної подачі матеріалу викладачами, то жоден лише 22,5 % респондентів обрали цей варіант відповіді (таблиця 2). Це пояснюється тим, що вона ще не уніфікована, розуміється кожним викладачем по-своєму і сприймається студентами неоднозначно. Так, деякі студенти взагалі не розуміють кредитно-модульної системи (табл. 1), а більшість опитаних (65%) вважає, що входження української системи освіти до болонського процесу на якість знань взагалі не вплинуло(табл. 5).
«Впроваджена кредитно-модульна система дозволила студентам збалансувати навчальний час, роботу та власне дозвілля» - саме так була сформульована друга гіпотеза, яка теж повністю спростована. Адже більше половини опитаних (67%) заявляє, що ця система не дозволяє самостійно працювати, збалансовувати робочий процес з дозвіллям. Думаю, це пов’язано з тим, що модульно-рейтингова система вимагає значних розумових зусиль протягом навчального семестру, що не дає можливості поєднувати навчання з роботою та відпочинком.
Информация о работе Отношение студентов к развитию компьютерных технологий