Отношение студентов к развитию компьютерных технологий

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2011 в 18:41, практическая работа

Описание работы

Сучасний стан суспільного розвитку, однією з особливостей якого виступає багаторазове збільшення інформаційних потоків, змушує формулювати принципово нові пріоритети в підготовці спеціалістів вищої школи. Завдання, що постає перед ВНЗ, полягає не стільки в тому, щоб дати певний обсяг інформації студенту, скільки у формуванні певної нормативної та мотиваційно-ціннісної структури особистості студента, провідним компонентом якого буде потреба в постійному самовдосконаленні.

Работа содержит 1 файл

Соціологічне дослідження.docx

— 107.80 Кб (Скачать)

     

     Діаграма 2

     На  друге запитання анкети : «Кредитно-модульна система забезпечила» думки респондентів були однозначними:

     Таблиця 2.

 
Варіанти  відповіді
Кількісний  показник

(кількість  студентів)

У цифрах У відсотках (%)
Самостійне  вивчення матеріалу 7 17,5
Докладну  і наглядну подачу матеріалу викладачами 9 22,5
Прагнення отримати студентами не знання а бали 21 52,5
Проблему  у здачі екзаменів 3 7,5
 

     Більше  половини опитаних (52,5%) вважають, що кредитно-модульна система забезпечила прагнення отримати студентами не знання, а бали.      22,5 % опитаних відмітили забезпечення докладної і наглядної подачі матаріалу викладачами. Забезпечення самостійного вивчення матеріалу вважають 17,5 % опитаних, і 7,5 % - вбачають проблему у здачі екзаменів.

     

     Діаграма 3

     У третьому питанні «Оцінка знань  за бальною шкалою є більш простою, доступною та уніфікованою?» відповіді  опитаних розподілилися наступним  чином:

     Таблиця 3.

 
Варіанти  відповіді
Кількісний  показник

(кількість  студентів)

У цифрах У відсотках (%)
Так 23 57,5
Ні 3 7,5
Є зовсім не зрозумілою, і визначається кожним викладачем на свій розсуд 14 35
 

     Більша  половина опитуваних (57%) дали позитивну  відповідь, 7,5% - негативну, решта (35%) вважають, що система оцінювання за бальною  шкалою є незрозумілою і визначається кожним викладачем на свій розсуд.  
 

     

     Діаграма 4

     В наступному запитанні була можливість респондентам оцінити кредитно-модульну систему за 5-ти бальною шкалою. Ось  які результати:

     Таблиця 4.

 
Варіанти  відповіді
Кількісний  показник

(кількість  студентів)

У цифрах У відсотках (%)
5 6 15
4 17 42,5
3 15 37,5
2 1 2,5
1 0 0
0 1 2,5
 

     Бачимо, що 42,5% оцінюють кредитно-модульну систему  у 4 бали, 37,5% - у 3 бали, 15% - у 5 балів, 2,5% - у 2 бали, та 2,5% - у 0 балів.  

     

     Діаграма 5

     У наступному запитанні ми хотіли з’ясувати у респондентів  «Як змінило нашу освіту приєднання до Болонського процесу?» Отримані результати зафіксовано в нижченаведеній таблиці:

     Таблиця 5.

 
Варіанти  відповіді
Кількісний  показник

(кількість  студентів)

У цифрах У відсотках (%)
на  краще 8 20
на  гірше 6 15
нічого  не змінило 26 65
 

     З таблиці видно, що більшість студентів вважає, що приєднання до Болонського процесу нічого не змінило, 20% вважає, що змінило на краще, 15% - на гірше.

     

     Діаграма 6

     У шостому запитанні анкети йшлося про те,  як вплинуло запровадження кредитно-модульної системи на якість освіти.

     Таблиця 6.

 
Варіанти  відповіді
Кількісний  показник

(кількість  студентів)

У цифрах У відсотках (%)
Позитивно 5 12,5
негативно 1 2,5
однозначно  сказати не можна 34 85

     Аналіз  результатів цього питання у  порівнянні з попереднім, дає можливість визначити, що показники обох майже  співпадають.  85% опитаних не можуть однозначно сказати, як вплинуло запровадження  кредитно-модульної системи на якість освіти. 12,5 - вважають, що позитивно, а 2,5% - негативно.

     

     Діаграма 7

     У наступному запитанні анкети респондентам пропонувалось визначити чи радянська  система вичерпала себе. Ось яким варіантам  відповідей надано перевагу:

     Таблиця 7.

 
Варіанти  відповіді
Кількісний  показник

(кількість  студентів)

У цифрах У відсотках (%)
Так 7 17,5
Ні  11 27,5
Складно відповісти 22 55
 

     Більше половини студентів на це питання не може точно дати відповідь. 27,5 % дали негативну відповідь, 7,5 % - позитивну.

     

     Діаграма 8

     Восьме запитання було сформульоване таким чином: «На вашу думку, коли українська система освіти зрівняється з європейською?», на нього відповіли так:

     Таблиця 8.

 
Варіанти  відповіді
Кількісний  показник

(кількість  студентів)

У цифрах У відсотках (%)
Через 5 років 10 25
Через 10 років 20 55
Ніколи 7 17,5
Наша  освіта вже є досконалою і не вимагає  змін 1 2,5
 

     Половина  респондентів передбачає, що українська система освіти зрівняється з  європейською через 10 років, 25% опитаних – через 5 років. 17,5% думають, що вітчизняна освіта ніколи не буде такою як європейська, і 2,5% вважають, що українська освіта не вимагає змін.

     

     Діаграма 9

     Наступне питання дає можливість з’ясувати, в чому студенти вбачають основні переваги кредитно-модульної системи. Результати цієї частини дослідження можна розподілити за такими напрямками:

  1. Контролює систематичність отримання знань протягом семестру та заохочує до такої систематичності.
  2. Дає можливість покращити оцінку при складанні екзамену чи заліку, якщо студент незадоволений результатами роботи за семестр.
  3. Така система створює умови індивідуального підходу до кожного студента.

     Важливо відзначити, що дуже багато студентів позитивною рисою вважають те, що модульно-рейтингова система стимулює систематичну роботу над предметом, організовує навчальну діяльність. Такі відповіді є свідченням того, що студенти активно працюють над навчальним матеріалом, прагнуть ефективно його засвоїти (а не просто «зазубрити»).

     І останнє запитання анкети було спрямоване на те, щоб з’ясувати, які недоліки кредитно-модульної системи вбачають студенти. При аналізі отриманих даних було виявлено наступні недоліки як самої модульно-рейтингової системи, так і її організації:

  1. Модульно-рейтингова система призводить до нервового та розумового виснаження через безперервну напругу протягом семестру.
  2. Постійне змагання призводить до погіршення стосунків між членами колективу.
  3. Недостатня кількість часу для самостійної роботи над предметом.
  4. Дуже високі вимоги до отримання балів з деяких дисциплін.
  5. Різні вимоги з боку різних викладачів створюють додаткові складності для продуктивної роботи над предметом.
  6. Незадоволеність підходом до оцінювання навчальних досягнень.

     Аналізуючи отримані результати, можна зробити висновок, що здебільшого студентів не влаштовує не сама модульно-рейтингова система як така, а деякі особливості її організації. Виявлення тих факторів, що не влаштовують студентів в кредитно-модульній системі вказано і в перевірці гіпотез.

     Перша гіпотеза, що сформульована як «Кредитно-модульна система гармонійно вливається у систему вищої школи та дозволяє студентам отримувати якісні, сучасні та глибокі знання» не підтвердилася. Адже згідно з думками студентів дана система навчання лише стимулює отримати студентами не знання а бали (52,5% опитаних), а також самостійне вивчення матеріалу (17,5 %) та проблему у здачі екзаменів (7,5%), що ж до докладної і наглядної подачі матеріалу викладачами, то жоден лише 22,5 % респондентів обрали цей варіант відповіді (таблиця 2). Це пояснюється тим, що вона ще не уніфікована, розуміється кожним викладачем по-своєму і сприймається студентами неоднозначно. Так, деякі студенти взагалі не розуміють кредитно-модульної системи (табл. 1), а більшість опитаних (65%) вважає, що входження української системи освіти до болонського процесу на якість знань взагалі не вплинуло(табл. 5).

     «Впроваджена  кредитно-модульна система  дозволила студентам  збалансувати навчальний час, роботу та власне дозвілля» - саме так була сформульована друга гіпотеза, яка теж повністю спростована. Адже більше половини опитаних (67%) заявляє, що ця система не дозволяє самостійно працювати, збалансовувати робочий процес з дозвіллям. Думаю, це пов’язано з тим, що модульно-рейтингова система вимагає значних розумових зусиль протягом навчального семестру, що не дає можливості поєднувати навчання з роботою та відпочинком.

Информация о работе Отношение студентов к развитию компьютерных технологий