Науково – технічний прогрес і соціальна медицина

Для ряду східних цивілізацій, особливо японської, характерне своєрідне  «злиття з природою», надія на «розчинення» тіла і духу померлого  у Всесвіті, входження їх у космічний  «тіло», у вічний кругообіг матерії. До такого рішення близька ісламська  модель ставлення до життя і смерті і різноманітні матеріалістичні  або точніше натуралістичні концепції. Четвертий визначається підсумками діяльності людини, в плодах матеріального  і духовного виробництва, які  входять у скарбничку людства.

Існує ще багато концепцій  здобуття безсмертя, а також численних  містичних течій, заснованих на реальному  наявності потойбічного світу та можливості спілкування з минулими. Більше того, з'являються відомості  про наявність у кожної людини своєрідного енергетичного фантома, який покидає людину незадовго до фізичної смерті, але продовжує існувати в інших вимірах.

Трансплантація органів. Перш ніж  можна буде успішно пересадити органи, від однієї людини іншій, повинні  бути вирішені дві різних комплексу  проблем. Перша проблема полягає  в возз'єднання системи кровообігу реципієнта з пересідаємо органом, щоб цей орган отримував належне  забезпечення поставляються кров'ю  киснем та поживними речовинами.

Ця вимога зараз повністю задовольняється  завдяки чудовій відточеності хірургічних  методів (техніка мікрохірургії), розробці мініатюрних хірургічних інструментів і виключно гострих і тонких голок, які з'єднані з тонким, але міцним шовним матеріалом. Використовуючи мікроскоп, хірург тепер здатний зшивати  дрібні артерії та вени, забезпечуючи їх непротекающіе з'єднання з  відповідними судинами донорського  органу. У більшості випадків ці органи (особливо нирка і серце) мають  артерії та вени такого розміру, що з'єднання в стик або збоку  НЕ представляє дуже великої складності.

Другий тип проблем стосується імунологічного відторгнення донорських органів. Незважаючи на всі досягнення, проблема відторгнення до кінця так  і не вирішено. Коли чужорідна тканина  потрапляє в тіло, вона відразу  ж обстежується клітинами імунної  системи, і її поверхневі маркери (антигени) перевіряються на відповідність  антигенами власних клітин організму. Якщо вони не підходять, імунна система  негайно починає масивну атаку  на чужорідну тканину. Мільйони білих  кров'яних клітин збираються навколо  чужорідної тканини, атакуючи її отруйними  речовинами і, намагаючись поглинути. У результаті трансплантат сильно запалюється  і болить. Через деякий час він  гине. Це відбувається з усіма трансплантатами (крім випадків пересадки між однояйцевими близнюками і пересадки рогівки  ока), які намагалися пересаджувати  перш, ніж була вивчена діяльність імунної системи.

Першим в світі трансплантацію нирки зробив російський вчений Ю. Вороний  у 1934 році. Взявши нирку з трупа, він  трансплантували її жінці, вмирає від  отруєння ртуттю. Технічно операція пройшла  успішно, але нирка виявилася  функціонально неповноцінною. Через  дві доби після операції хвора  загинула.

"27 жовтня 1986 року в Науково-дослідному  інституті трансплантології та  штучних органів була проведена  операція пересадки серця. Тридцятитрьохрічної  Н. Шишкіну бригада хірургів  під керівництвом професора В.  Шумакова пересадили серце людини, який загинув в автотранспортному  пригоді. З його згоди було  вирішено зробити йому пересадку  цього органу.

Після операції хворий прийшов в  себе, розмовляв, жартував,їв. Але через  кілька днів, загинув через пошкоджуючого  дії на нирки імуносупресивної препарату  циклоспорин А. "[2 с.59] Це була третя  операція з трансплантації серця  в Росії.

3 грудня 1967 світ облетіла сенсаційна  новина - вперше в історії людства  здійснена успішна пересадка  серця людині! Володарем серця  молодої жінки Деніз Дарваль,  яка загинула в автомобільній  катастрофі, став житель південноафриканського  міста Кейптаун Луї Вашканскій. Чудову операцію зробив хірург  професор Клод Бернар.

Люди всієї планети з хвилюванням  стежили за результатом сміливого, драматичного, ризикованого експерименту. З сторінок газет не сходили повідомлення про стан здоров'я чоловіка, у  грудях якого билося чуже серце, серце  жінки. 17 днів і ночей лікарі Кейптаунська лікарні "Хроте Схюр" дбайливо і наполегливо підтримували це биття. Всім пристрасно хотілося повірити в  те, що диво сталося! Але чудес, на жаль, не буває - Вашканскій помер. І це було, звичайно, і несподіванкою, і неминучістю. Л. Вашканскій був важко хвора  людина. Крім далеко зайшла хвороби  серця, він страждав і цукровим діабетом, який завжди ускладнює будь-яке оперативне втручання.

Пересадка печінки вперше в експерименті була проведена С. Уелчем в 1955 році.

Він розмістив трансплантат нижче  власної печінки тварини. Операція пройшла вдало, проте через тиждень  нова печінка загинула, і її довелося видалити.

У клінічній практиці гетеротопічна  пересадка печінки була здійснена 3 листопада 1964 року. Хірург з Міннеаполіса К. Апсолон пересадив 13-місячній дитині з грубим вродженим дефектом жовчних  проток печінка 2,5-річного донора, який загинув від вродженої аномалії серця. Трансплантат був поміщений  на місце видаленої селезінки. Дитина померла на 13-й день після операції від інфекційних ускладнень, однак  пересаджена печінка працювала  нормально.

Отже, звідси можна зробити  висновок, що лікарям, кваліфікованим спеціалістам, потрібно постійно розвиватись, вчитись, удосконалювати свої знання, уміння та навички. Бо як говорять: «Лікар для хворого батько, а для здорового  друг », «Що новий лікар, то новий  цвинтар », «Ліки одну слабість лікують, а другу готують. ».

Також, актуальним питанням, напрямком для соціальної медицини є імплантація. Імплантація-це заміна органу або частини органу( наприклад, серцевого клапану або судин ). Імплантація і трансплантація органів, вони в деякій мірі взаємодіють між  собою, наприклад, підключення до апаратів штучного серця, легені або нирки.

Сьогодні вже важко когось здивувати  штучними «деталями» для людського  організму, які використовуються як для досягнення певного естетичного  ефекту, так і для вирішення  дійсно медичних завдань.

Імплантологія сьогодні знайшла своє застосування в самих різних областях медицини, хоча, зрозуміло, першість тримає дентальна імплантація. Зрозуміло, в силу більшої доступності і, як наслідок, затребуваності.

Імплантологія не лікує хвороби, але  дозволяє впоратися з їх наслідками, а також з порушеннями, які  отримані в результаті різного роду травм. І в цій галузі саме за імплантантами - майбутнє. Причому в цьому практично  одностайні всі медики, особливо - хірурги. Мікрохірургія ока без імплантантів сьогодні практично неможливе, хірургія краси і багато інших областей.

Але психологія сучасної людини така, що якщо названо вирішення однієї проблеми, він намагається оголосити  це рішення універсальним.

Однак сказати, що імплантологія - свого  роду панацея від усіх бід, не можна. Перш за все, тому, що для цієї процедури  існує цілий ряд значних обмежень і навіть протипоказань. При цьому  слід зазначити, що протипоказання бувають  абсолютними, тобто, при яких неможливо  використовувати імплантати, і відносними, тобто, при яких з деякими обмеженнями  ця процедура можлива. До абсолютних протипоказань відносяться захворювання кісток і сполучних тканин, багато захворювань серцево-судинної системи, хвороби крові, ендокринної системи, цукровий діабет, венеричні захворювання, туберкульоз та злоякісні пухлини, а також - патології імунної системи. До абсолютних протипоказань відносяться  також важкі форми гіпертонічної  хвороби, хронічний остеопороз, а  також важкі захворювання щитовидної залози. Відносними протипоказаннями можуть бути безпосередньо захворювання, так би мовити, локального характеру, тобто, області, де міг би бути встановлений імплантант.

У той же час можна відзначити, що імплантація дозволяє на сьогоднішній день з найменшими витратами відновити  працездатність того чи іншого органу. У майбутньому напевно імплантацію, скажімо так, штучними матеріалами  явно замінять «вирощені в пробірках» органи, основою яких будуть служити  клітини самої людини. Однак це питання більш-менш віддаленого  майбутнього.

Висновоки

Отже, є безліч проблем які впливають  на екології і важливі для соціальної медицини з розвитком хімії, металургії, енергетики і машинобудування світові  почали загрожувати відходи від  синтетичних пральних порошків, нафтопродуктів, важкі метали, нітрати, радіонукліди, пестициди та інші шкідливі речовини, що не засвоюються мікроорганізмами, не розкладаються, а накопичуються  тисячами тон у грунтах, водоймах, підземних водах, а цим дихають  та живуть люди, а як ми знаємо що це погона впливає на  стан організму  людей.

Протягом 80 років з початку нашого століття з надр Землі було видобуто корисних копалин більше, ніж за всю історію людства.

Нині, лише в результаті спалювання паливних ресурсів, в атмосферу планети  щорічно потрапляє понад 22 млрд тон  двоокису вуглецю. Щорічно світова  промисловість скидає в річки  понад 160 км3 шкідливих стоків, щорічно  в грунти людством вноситься 500 млн  тон мінеральних добрив і близько 4 млн тон пестицидів, більша частина  яких осідає в грунтах або виноситься поверхневими водами в річки, озера, моря та океани. За останні 45 років використання мінеральних добрив зросло в 43 рази, а отрутохімікатів - у десять разів.

Ще однією - не менш важливою ніж  попередні проблеми, є проблема відходів. Збитки від них - це не лише величезні  площі землі, зайняті звалищами, териконами, шлакосховищами та ін. (наприклад, на площі, де розташовані звалища  навколо Києва, можна було б побудувати місто з населенням 300 тисяч чоловік), а й смертельні дози різних токсикатів та дими й пилюка від них . Здавалося  б, дрібниця - биті люмінісцентні лампи  на звалищах. Але кожна така лампа  містить 150 мг ртуті, що здатна отруїти  близько 500 м3 повітря.

До основних антропогенних забруднювачів  довкілля, крім вище названих, належать також різні шуми від виробничих підприємств, транспорту, іонізуюче  випромінювання, вібрації, світло-теплові  впливи .

Спеціалісти вважають, що близько 80-86% забруднювачів повітря сконцентровано над сильно розвиненими промисловими районами, 10-15% - над містами, 1-2% - над  сільською місцевістю, 0,1% - над центральними районами Світового океану. Якщо у  великому місті за добу осідає 1,5 тон  пилу на кожен квадратний кілометр, то вже в 100 км від нього - приблизно 100 разів менше.

Генна інженерія – одна з найбільш загадкових, а тому цікавих  наук сучасності. Наука ґрунтується  на молекулярній біології, яка дає  можливість вносити зміни в молекулярну  взаємодію основних біологічних  молекул у клітині й поза нею. Генна інженерія – молода технологія, яка створена для поліпшення характеристик  живих організмів шляхом пересадки  в них чужого генетичного матеріалу. В руках людини – генного інженера, «в руках не так уже й досконалої в інтелектуальному відношенні істоти, з’явилися безмежні, велетенські  можливості – як у Господа Бога».

Щодо клонування, у кожної людини своя думка на цей рахунок. Але все ж я постараюся узагальнити підсумки. Науковців потрібно, щоб наука розвивалася далі. Вони будуть ставити свої досліди навіть незважаючи на заборони. Медики виступають за терапевтичне клонування - адже це допоможе надати реальну допомогу людині і врятувати йому життя. Представники майже всіх конфесій проти клонування взагалі, тому що вони стверджують, що людина не може творити подібно до Бога. Громадська думка спрямоване в основному теж проти бездумного клонування всього і вся. Політики багатьох країн видали мораторій і законопроекти, що забороняють діяльність з клонування, принаймні, у відношенні людини. Я вважаю, що наука, звичайно, повинна розвиватися, але біоетичні принципи повинні бути обов'язково дотримані. Всі досягнення науки повинні бути використані на благо людини.

Трансплантація в сучасній медицині є невід'ємною частиною, і це вже не змінити, залишається  лише питання як до цього ставитися. Приймати життя такою, яка вона є  і бути впевненим у тому, що смерть - частини життя, і абсолютно безглуздо  її відстрочувати, або віддати себе в руки лікарям і сподіватися  на те, що завдяки їх професіоналізму  ти проживеш як можна довше і коли-небудь твої органи або тканини допоможуть продовжити життя ще комусь.

Імплантація сьогодні дозволяє вирішувати максимум проблем зі здоров'ям за мінімум часу, тому що вона полягає у заміні органу, а орган який потрібний для людини яка нуждається, в наш час знайти можливо і швидко і таким чином можна спасти людину від смерті.

Не  важливо, боїшся ти смерті або  ні - вона прийде неминуче.

Гете И.

Досягнення техніки кінця 20-го століття зробили можливою кріогенізацію  тіл померлих з розрахунком на те, що медики майбутнього їх пожвавлять і вилікують нині невиліковні хвороби. Як писав відомий письменник Марк Аврелій «Яка різниця, твоє життя триватиме 300 або навіть 3000 років? Адже жити ти будеш тільки в одній справжній миті, хто б ти не був, втрачаєш тільки справжню мить. Не можна відняти у нас ні минулого, тому воно вже зійшло у небуття, ні майбутнього, тому що ми його ще не маємо». Отже, не можливо відтягнути своє життя, тому що, світ рухається в перед, змінюються люди, народжуються нові, разом з тим, змінюються  все…