Науково – технічний прогрес і соціальна медицина

Зміни мікроелементного складу води також можуть викликати такі захворювання, як зоб (тиреотоксикоз), флюороз, карієс зубів тощо. Так, недостатня кількість фтору у воді у західному  регіоні України призводить до збільшення захворюваності людей на карієс зубів. Показники карієсу зубів серед  населення Львова і області досягають 96%. Збільшення кількості фтору у  питній воді до 1,0-1,9 мг/л спричинює  виникнення флюорозу і характеризується ураженням зубів з утворенням на них плям жовто-бурої пігментації, дефектів емалі тощо.

Особливості вмісту різноманітних  хімічних речовин у ґрунті дають  змогу вивчити стан організму  і зрозуміти суть захворювань. Забруднення  ґрунту отрутохімікатами, мінеральними добривами, промисловими та господарсько-фекальними відходами призвело до того, що ґрунт  став джерелом захворювань на туберкульоз, бруцельоз, паратифи та інші шлунково-кишкові  захворювання, а також гельмінтозів.

Пестициди і мінеральні добрива  є причиною багатьох забруднень і  отруєнь. Потрапляючи у питну  воду і продукти харчування, вони спричинюють  порушення діяльності центральної  нервової, серцево-судинної та інших  систем організму, аномалій новонароджених та зниження діяльності імунної системи. Вони можуть викликати ріст злоякісних пухлин та бути причиною зниження тривалості життя. В багатьох країнах збільшився до небезпечних концентрацій вміст  у материнському молоці ряду токсичних  хімічних речовин.

Викиди промислових підприємств  забруднюють ґрунт свинцем, сіркою, залізом, цинком, марганцем, хромом, ртуттю, міддю, натрієм, калієм, магнієм та багатьма іншими інгредієнтами і також  стають причиною отруєння людей через  рослинні і тваринні продукти харчування та воду. Небезпека радіаційного забруднення  ґрунтів полягає в тому, що вплив  цих забруднень на організм людини проявлятиметься протягом багатьох поколінь.

Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. В результаті експериментів на тваринах та вивчення наслідків опромінення  людей при атомних вибухах  у Хіросімі та в Нагасакі, а пізніше  в Чорнобилі було доведено, що гостра біологічна дія радіації проявляється у вигляді променевої хвороби  і здатна призвести до смерті.

Хронічна радіаційна дія  на людину десятками і сотнями  бер щорічно протягом кількох  років призводить також до променевої хвороби, до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кровотворного кісткового мозку, пневмосклерозу. Згодом можуть виникати злоякісні пухлини та вроджені аномалії, які передаються спадково. Менші дози опромінювання (до 100 бер  за період життя) дають віддалені  наслідки. У промислово розвинених країнах кожна 4-6 людина захворює на рак, а у 6-10% новонароджених спостерігаються  генетичні порушення.

Хронічна променева хвороба  розвивається при тривалій дії опромінення  у відносно малих дозах і характеризується ураженням різних органів і систем, хвилеподібним перебігом.

Відносно рано проявляються численні порушення нервово-вісцеральної і, в першу чергу, нервово-судинної регуляції, спостерігаються симптоми функціональної недостатності, а пізніше  і структурного ураження найбільш радіаційно-чутливих органів і систем. Спочатку нестійкість  показників крові змінюється зменшенням числа лейкоцитів і тромбоцитів. Гемодинаміка стає недостатньою, знижується артеріальний тиск, змінюється електрокардіограма.

3'являються зрушення ферментативної  активності і секреторно-моторної  функції травного каналу. У нервовій  системі розвиваються регуляторні  зміни, формується астенічний  синдром. Зростає почуття втомлюваності,  розбитості, порушення сну, афективна  нестриманість з підвищеною ранимістю  і гіперпатією до зовнішніх  подразнень, головний біль. Виявляються  також зміни у структурі загальної  захворюваності і смертності.

Важко переоцінити трагічні наслідки чорнобильської катастрофи, що стала для України фатальним  фактором, який спричинив загрозу  генетичному здоров'ю нації. Радіоактивні продукти - гамма-випромінювачі - створили високий радіаційний фон і  сприяли зовнішньому опроміненню  людей. Багато з них потрапили  в організм через органи дихання, травлення, шкіру.

Після аварії основним радіонуклідом  був радіоактивний йод, що є одним  з найбільш токсичних радіонуклідів  і нагромаджується у щитоподібній залозі, а потім з її гормонами  здійснює кругообіг в організмі, відщеплюється в печінці і  частково виводиться через нирки. Радіоактивний  цезій відкладається переважно  в м'язах, проникає в клітини і  піддає організм рівномірному опроміненню. Плутоній є дуже небезпечним елементом, він переходить в америцій і поглинається організмом, викликаючи дуже важкі  захворювання.

Визначення впливу на організм цілого ряду інкорпорованих радіонуклідів  не дає права встановлювати допустиму  дозу опромінення для людини, що відповідає концепції 35 бер. Ця концепція  не стільки меди4на, як економічна. Вона науково не обґрунтована і загрозлива для здоров'я. Ця норма може бути причиною 250 випадків генетичних аномалій на 1 млн. людей. Вже тисячі мешканців  заражених районів стали її жертвою.

В 1986 р. було констатовано опромінення  щитоподібної залози, яке підвищує ризик захворювання на рак у 5,8 тис, дітей і у 7 тис дорослих. Професор Ю. Щербак стверджує, що в Україні  на території, насиченій атомною  радіацією, живе понад 4 млн. осіб. Майже 100 тис, людей живе там, де рівень радіації все ще загрожує здоров'ю людини. Підрахунки демографів показали, що протягом одного-двох поколінь в Україні основна  частина молодого населення може бути психічно і фізично неповноцінною  з огляду на те, що з'являться мільйони психічно хворих і недорозвинених людей.

Найбільше потерпіла від  радіації Житомирська область. На забрудненій  території проживає 362 тис, людей. У 1986 р. 5,5 тис. дітей отримали тут критичну дозу опромінення. Радіоактивне забруднення  охоплює понад 600 населених пунктів. У селищі Народичі в 1990 р. дві третини  дітей мали захворювання щитоподібної залози, збільшення лімфовузлів, печінки, захворювання крові й нирок, катаракту, вегетосудинну дистонію тощо. Констатовано чисельні прояви аномалій у поголів'ї  тварин. Сільське населення вимушене споживати продукти власного виробництва, що дає 80-90% сумарного опромінення.

Радіонукліди Київського та Канівського морів забруднюють  під-ґрунтові води, які п'ють понад 4 млн. людей. У Рівненській області  заражені 304 населені пункти у шести  північних районах області, де проживає майже 250 тис. людей, в тому числі 80 тис, дітей. Серед населення збільшується кількість шлунково-кишкових захворювань, серед дітей і вагітних жінок  стали більш частими випадки  анемії.

Внаслідок катастрофічного  погіршення стану навколишнього  середовища загальний рівень здоров'я  населення України в останні  роки різко знизився. Смертність перевищила народжуваність. Порушились генетичні  процеси, народження дітей з різними  спадковими хворобами збільшилось  у 2-4 рази. Україна посіла перше місце  в світі за рівнем дитячої смертності. Зменшилась тривалість життя людей  на 6 років, виріс показник первинної  інвалідизації.

Значно збільшилась кількість  серцево-судинних захворювань, особливо інфаркту міокарда та ішемічної хвороби  серця, судинних уражень мозку, захворювань  на рак, бронхіальну астму, цукровий діабет, алергічних захворювань та захворювань травного каналу. У Чернівецькій області спостерігаються у дітей  випадання волосся і неврози. В місті Калуші майже вдвічі частіше, ніж у країні в цілому, народжуються тяжкохворі діти.

Харчові продукти, що їх споживає людина, є необхідною умовою життя  людини, а одночасно з цим - причиною того, що 70-90% забруднень надходить в  організм з харчовими продуктами. Використання мінеральних добрив веде до нагромадження в продуктах  харчування нітратів, нітритів і нітрозоамінів. Нітрити сприяють розвиткові диспепсії  у дітей, вони небезпечні для людей, що хворіють на дисбактеріоз кишок, хвороби  дихальної та серцево-судинної системи.

Нітрити викликають утворення  в організмі метгемоглобінемії, зменшують вміст вітамінів в  організмі, знижують стійкість організму  до онкогенних факторів. Надлишкові нітрити  в організмі беруть участь в утворенні  більш складних сполук, а саме нітрозоамінів  з канцерогенними властивостями.

Взагалі всі харчові отруєння поділяють на бактеріальні, не бактеріальні і мікотоксикози. Бактеріальні отруєння - це токсикоінфекції, тобто отруєння, які викликають мікроорганізми групи  сальмонел. Ці захворювання виникають  в умовах споживання заражених мікробами  м'ясних і молочних продуктів, качиних  та гусячих яєць, морозива, рибних та рослинних продуктів. До отруєнь  бактеріального походження відносять  інтоксикації, зокрема ботулізм, що виникає при споживанні зараженої  риби, м'яса тощо. До цієї групи захворювань  відносять також отруєння, що їх викликають стафілококи. Вони пов'язані  з вживанням недоброякісних кремових виробів, морозива, молока, сиру, консервів.

Дуже численними є харчові  отруєння не бактеріальної природи. Вони виникають частіше за все  внаслідок потрапляння в харчові  продукти хімічних отрут та радіонуклідів  Сюди належать отруєння, що виникають  при вживанні зерна, протравленого  інсектицидами, внаслідок обприскування  овочів інсектицидами тощо. Отруєння свинцем, міддю, цинком та іншими металами настає при переході цих елементів  з посуду у їжу. Найбільш небезпечним  є отруєння отрутохімікатами. Крім того, отруєння може наступати при  вживанні отруйних рослин, деяких органів  тварин тощо. До мікотоксикозів належать ерготизм, фузаріоз, аліментарно-токсична алейкія.

Сучасна соціоекологічна  криза, що супроводжується катастрофічним погіршенням якості життєвого середовища і відповідно до цього зниженням  рівня здоров'я народонаселення  Земної кулі, поставила під загрозу  не лише подальший розвиток людської цивілізації, а й існування людства  взагалі. У зв'язку з цим медичні  аспекти гармонізації взаємодії  суспільства та природи набирають  особливої ваги. Високий рівень здоров'я  населення стає основним показником оптимізованої соціоекосистеми, а  параметри навколишнього середовища, що забезпечують цей рівень, - визначальними  критеріями при оптимізації соціоекосистем.

За цих умов різко зросла роль давньої медичної дисципліни -гігієни, назва якої походить з грецької мови і означає здоров'я. Адже безглуздо  спочатку нераціональною господарського діяльністю спричиняти масові захворювання у людей, а потім намагатися лікувати їх, використовуючи найновіші досягнення фармакології. Доцільніше основні зусилля  спрямувати на профілактику вказаних захворювань, визначити фактори, які  викликають їх, і домагатися усунення їх.

Саме гігієна є галуззю  медицини, що вивчає вплив різноманітних  факторів середовища на здоров'я людини, її працездатність та довголіття з  метою розробки практичних заходів, спрямованих на оздоровлення умов життя  людини і попередження захворювань. Отже, гігієна зосереджує увагу на оцінці умов навколишнього середовища, що впливають на здоров'я людей, на розробці критеріїв якості навколишнього  середовища, на науковому обґрунтуванні  оптимальних для людини параметрів навколишнього середовища, що є основою  гігієнічного нормування.

Гігієнічне нормування стосується наукового обґрунтування гігієнічних  нормативів для повітря населених  пунктів і виробничих приміщень, для води і продуктів харчування, для будівельних матеріалів і  предметів одягу тощо. На основі вивчення впливу факторів навколишнього  середовища розробляють гігієнічні норми.

Гігієнічним нормативом називають  строго визначений діапазон параметрів фактора середовища, який є оптимальним  або принаймні не є небезпечним  з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров'я людини, людської популяції і майбутніх  поколінь. При такому нормуванні фактори  навколишнього середовища не повинні  негативно впливати на фізичний і  психічний розвиток людини, її самопочуття, працездатність, репродуктивну функцію  та санітарні умови життя.

Регламентуються також і  соціальні фактори, які викликають втому людини, знижують функції організму  і працездатність. Гігієнічне нормування забезпечує оптимальний стан організму  в процесі навчання, виховання, трудової діяльності і всього життя.

До об'єктів гігієнічного нормування належать гранично допустимі  для людського організму концентрації (ГДК) шкідливих хімічних домішок  у повітрі, воді, ґрунті, продуктах  харчування, гранично допустимі рівні (ГДР) і дози (ГДД) шкідливих фізичних факторів середовища антропогенного походження, зокрема шуму, вібрації тощо, оптимальні і допустимі параметри мікроклімату і оптимальний і допустимий склад  добового харчового раціону і  питної води,

У зв'язку з тим що в  реальних умовах людина відчуває на собі комбіновану, комплексну і сполучену  дію хімічних, фізичних та біологічних  факторів навколишнього середовища і це реальне навантаження визначає можливі зміни у стані здоров'я, введено поняття максимально  допустиме навантаження (МДН). Під  цим поняттям слід розуміти таку максимальну  інтенсивність дії всієї сукупності факторів навколишнього середовища, яка не виявляє прямого чи побічного  шкідливого впливу на організм людини та її нащадків і не погіршує санітарних умов життя.

Гігієнічні нормативи  мають законодавчу силу і є  юридичною основою для санітарного  контролю. Гігієнічні вимоги втілюються в життя шляхом законодавчих актів  і санітарного законодавства, запобіжного  і поточного санітарного нагляду, санітарної просвіти і диспансеризації.

3 метою підготовки гігієнічних  нормативів і санітарних правил  та контролю за проведенням  санітарно-гігієнічних заходів у  системі Міністерства охорони  здоров'я України створено санітарно-епідеміологічну  службу з установами, що носять  назву санітарно-епідеміологічних  станцій. СЕС здійснюють запобіжний  і поточний нагляд, вивчають санітарний  стан населених місць, проводять  заходи в ділянці попередження  і боротьби з інфекційними, професійними  та іншими захворюваннями,