Форми обслуговування одиноких непрацездатних людей в територіальних центрах

Основні проблеми людей похилого віку.

Негативні стереотипи:

• Більшість старих людей бідні.
• Більшість старих людей не можуть звести кінці з кінцями через інфляцію.
• У більшості старих людей є житлові проблеми.
• Старі люди, як правило, слабкі та хворі.
• Старі люди не є політичною силою і потребують захисту.
• Більшість старих людей погано справляється з роботою; працездатність, продуктивність, мотивація, здатність сприймати новизну, творча активність у них нижчі, ніж у молодих працівників. Вірогідність нещасних випадків у людей похилого віку вища, ніж в інших.
• У старих людей знижуються інтелектуальні здібності, погіршується пам'ять, у них нижча здатність до навчання.
• Старі люди часто інтелектуально регідні і догматичні. Більшість з них закостеніли у своїх звичках і не здатні їх змінювати.
• Більшість із старих людей живуть в соціальній ізоляції і страждають від самотності, утримуються в будинках для престарілих.

Позитивні стереотипи:

• Старі люди належать до досить заможної частини населення, працюючі члени суспільства щедро забезпечують їх пенсіями і допомогами.
• Старі люди є потенційною політичною силою, вони голосують і беруть участь у політичному житті, вони єдині у своїх переконаннях і їх багато.
• Старі легко сходяться з іншими людьми, вони добрі і привітні.
• Більшість з них вирізняється зрілістю, життєвим досвідом і мудрістю, вони цікаві люди.
• Більшість старих людей вміють слухати і особливо терплячі до дітей.
• Більшість старих людей характеризуються добротою і щирістю щодо своїх дітей і онуків.

   Пізня дорослість по праву займає важливе  місце в житті людини. На думку  американських дослідників, якщо вважати, що цей період починається після 60 років, то для окремих людей він може тривати ще 40 років. В окремих суспільствах люди в роки своєї пізньої дорослості займають офіційний стан "старійшин". У різних суспільствах старі люди часто сприймаються крізь призму стереотипів. За результатами опитувань населення в різних країнах світу, виявилось, що існують як позитивні, так і негативні уявлення про старих людей, що впливає на ставлення до них суспільства. Ці стереотипи заважають сприймати людей похилого віку диференційовано, як індивідуумів, які дійсно мають між собою певні розбіжності, і можуть сприяти виникненню соціальних установок і дій, які відбивають у них бажання брати активну участь у повсякденній праці й проведенні дозвілля. Період старості тісно пов'язаний зі зміною соціального статусу людини. Соціологи називають зміну ролі й становища індивіда зміною статусу, яка проходить через усе життя. Ще в юності, наприклад, готують людину до вирішення завдань ранньої дорослості; а додаткові ролі та обов'язки ранньої дорослості готують її до виконання важливих завдань середньої дорослості. 
 
 
 

Права та обов’язки  соціального  працівника при роботі з клієнтом.

Вимоги  до соціального працівника.

По-перше, соціальний працівник взаємодіє з великою  кількістю джерел інформації, причому  не якоїсь конкретної однієї галузі, а  багатьох: отримує юридичну інформацію, економічну, медичну, соціальну, педагогічну.

     Соціальний  працівник мусить володіти фаховими знаннями з психології, соціології, психіатрії, знати законодавство, правові  аспекти соціального захисту, теорії та методи соціальної роботи, наявні ресурси та методи їх використання; уміти спілкуватися та надавати інформацію, оцінювати потреби та представляти інтереси людини, підвищувати її можливості та сприяти розвиткові, створювати “мережу допомоги” та керувати процесом допомоги. Таким чином значно розширюється кругозір, чи, навіть, збільшується простір існування особи.

     По-друге, дуже важливим є морально-психологічне задоволення від праці. Коли працюєш  зі слабшими, стаєш сильнішим сам. Зрештою, це просто цікаво – знайомитися  зі сферами життя, про які лише чув, і не просто знайомитися, але і допомагати людям звільнитись. До того ж, досвід соціальної роботи дає впевненість у здатності подолати проблеми, що можуть виникнути у майбутній власній сім’ї. Крім того, ця сфера приваблює ще й тим, що вона є новою, лише розвивається, і тому відкриває широке поле діяльності: немає перенасиченості ринку праці й до кожного, хто вирішує цим займатися, ставляться високі вимоги. Багато проектів створюються у співробітництві з іншими країнами, де соціальна служба допомоги стоїть на більш високому рівні. Це дає унікальну можливість вчитися на уроках міжнародного досвіду. Соціальна робота невідривна від суспільства і спрямована на усі його проблемні прошарки. Тому необхідність у соціальній роботі існуватиме доки існує суспільство, навіть за найвищого його розквіту, не кажучи вже за суспільство у кризовій ситуації.