Енергетична безпека та сталий розвиток

Свого часу французька компанія «Шлюмберже індастріз» запропонувала  налагодити прозору систему обліку споживання енергоносіїв та організацію  їхньої оплати. За підрахунками, впровадження системи обліку газу дозволило б скоротити його річне використання на шість мільярдів кубометрів. А це означає, що Україна могла б заощадити 500 млн доларів на рік.

По-друге, лунають голоси, що ми повинні максимально нарощувати потужності з видобутку власної нафти та газу. Тут можна погодитися, але частково. У цьому сенсі нам необхідно замислитися над тим, щоб залишити якусь дещицю й наступним поколінням українців. Допоки є можливість, потрібно користуватися енергоресурсами тих країн, де вони ще є у достатній кількості.

По-третє, надзвичайно  важливою складовою енергоекономічної  ситуації в країні є ступінь забезпечення країни власними вугільними ресурсами, які Україна має у достатній  кількості. Pозмови про збитковість  наших шахт, очевидно, не завжди мають під собою основу. Принаймні факти “дикого” видобутку вугілля і їхня кількість свідчать про високу прибутковість цього бізнесу.

По-четверте, слід більш  інтенсивно розвивати одержання  енергії за рахунок нетрадиційних  джерел її надходження, що певною мірою скоротить поставки пального. Україна, гадаю, має для цього необхідні природно-кліматичні умови. Це геліоенергетика, вітроенергетика, біоенергетика, шахтний газ-метан (приблизно 8 млрд куб. м), відходи деревини (її можна, як це робиться у скандинавських країнах, імпортувати), торф і т. ін. Не слід забувати й про гідроенергетику, особливо розвиток її малих форм.

Зазначений напрямок особливо важливий й тому, що геологічні умови видобутку вуглеводневих  ресурсів погіршуються, а їхні запаси вичерпуються, що вже призводить до їхнього подорожчання. Тому сьогодні потрібно готувати необхідну базу на кілька десятиліть уперед, оскільки ми стоїмо на порозі чергової енергетичної кризи. Тому ми маємо говорити про розвиток передових технологій, здатних забезпечити країну новими різновидами енергоносіїв. Нині енергетично залежні країни (ті ж США) створюють не лише нафтові резерви, а водневу енергетику, альтернативну нафтовій і основану на біотехнологіях. Україна, як ми зазначали, має потужне енергоспоживання. Тому хотілося б звернути особливу увагу на згадані альтернативні способи виробництва енергії разом з альтернативними енерготранспортними мережами. Вітчизняні вчені мають ряд перспективних розробок у цьому напрямку, котрі в 1990-і рр. були згорнуті через брак фінансування, але тепер можуть бути відновлені, зокрема, із залученням іноземних коштів, з виконанням робіт як спільно, так і в інтересах замовника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Сталий розвиток: еколого-економічна оптимізація територіально-виробничих систем: Навчальний посібник / Н.В.Караєва, Р.В.Корпан, Т.А.Коцко та ін./За заг. ред. І.В. Недіна. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 384 с.

2. Основні напрями державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України/схвалено Указом Президента України від 27 грудня 2005 року№1868/2005

3. А.І.Шевцов, М.Г.Земляний, В.О.Бараннік та ін. Енергетична безпека України: стратегія та механізми забезпечення / За ред. А.І. Шевцова. – Дніпропетровськ: Пороги, 2002. – 264с.

4. Показатели устойчивого энергетического развития // МАГАТЭ, http://www.iaea.or.at.

5. Екологічна та енергетична безпека України, http://www.referat-sochinenie.ru.

6. Енергетична безпека України, http://ndisrp.ucoz.ua.