Зовнішньоекономічні відносини україни з державами далекого сходу

Головною ознакою імпорту з Японії у 1 кварталі 2011 р. стало відновлення темпів зростання головної товарної позиції японського експорту до України – автомобілів. Структура японського імпорту України мала наступну структуру:

Перше місце – автомобілі, питома вага яких зросла з 40,7% (1 кв. 2010 р.) до 70,2%  від загального імпорту японських товарів в Україну, а обсяги поставок збільшились на 72,2%, склавши 139,43 млн. дол. США (80,95 млн. дол. США у 1 кв. 2010 р.);

Друге місце – шини та покришки, питома вага яких зросла з 2,7% до 2,9%, а обсяги збільшилися на 5,5%, склавши 5,77 млн. дол. США (5,46 млн. дол. США у 1 кв. 2010 р.);

Третє місце – медична апаратура, питома вага якої зросла з 1,3% до 2,4%, а обсяги збільшились у 1,8 рази до 4,87 млн. дол. США (2,59 млн. дол. США у 1 кв. 2010 р.);

Четверте місце - автозапчастини та комплектуючі, питома вага яких зменшилася з 1,6% до 1,5%, а обсяги -  на 6,7% до 3,06 млн. дол. США (3,28 млн. дол. США у 1 кв. 2010 р.);

П’яте місце - кокс нафтовий, бітум нафтовий та інші залишки від переробки нафти або нафтопродуктів, питома вага яких зменшилася з 2,5% до 1,9% у 1 кв. 2011 р., а обсяги - на 23,5% до 3,8 млн. дол. США (4,97 млн. дол. США у 1 кв. 2010 р.);

Шосте місце - двигуни внутрішнього згоряння, питома вага яких збільшилася з 0,48% до 1,4%, а обсяги зросли в 5,8 рази до 2,83 млн. дол. США (0,48 млн. дол. США у 1 кв. 2010 р.).

Основні товари імпорту з Японії в Україну, у І кварталі 2010/2011 рр.

млн. дол. США

Загальний обсяг торгівлі послугами в 2010 р. становив 19,99 млн. дол. США. У порівнянні із 2009 роком спостерігалось різке зменшення цього показника у 1,7 рази (на 14,54 млн. дол. США). Обсяги експорту скоротилися на 20,4% або на 3,71 млн. дол. США та становили 14,48 млн. дол. США. Імпорт послуг зменшився майже у 3 рази або на 10,83 млн. дол.. США і становив 5,52 млн. дол. США. Позитивне сальдо склало 8,96 млн. дол. США.

Зменшення експорту послуг відбулося в основному внаслідок зменшення транспортних послуг на 27,9% або на 3,77 млн. дол. США, які у структурі експорту послуг займали 67,4% та становили 9,75 млн. дол. США.

Зменшення імпорту послуг відбулося внаслідок зменшення:

·   державних послуг, які не віднесені до інших категорій, у 3,5 рази або на 5,98 млн. дол. США, які становили 2,37 млн. дол. США або 28,4% у структурі імпорту послуг з Японії;

·   різних ділових, професійних та технічних послуг у 2,7 рази на 3,08 млн. дол. США, які становили 1,86 млн. дол. США або  33,8%;

·   транспортних послуг у 2,8 рази або на 1,51 млн. дол. США, які становили 0,86 млн. дол. США або 15,6%.

В 2010 р. обсяг прямих японських інвестицій в Україну зріс до 130,74 млн. дол. США або на 10,4% у порівнянні з показником 2009 р., який становив 117,14 млн. дол. США.

Найбільший обсяг японських інвестицій залучено у сферу торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку на суму 83,90 млн. дол. США, або 64,2% японських інвестицій в Україні. Інвестиції в українську промисловість склали 46,72 млн. дол. США або 35,7%.

Водночас за даними Посольства Японії в Україні, японські інвестиції в економіку України (з урахуванням прямих інвестицій філій японських корпорацій, розташованих в Європі) досягають 300 млн. дол. США.

2. Характеристика торгівельних українсько-китайських відносин

Відомо, що Китай є одним із головних зовнішньо-торговельних партнерів України. За підсумками 2010 р. Китай посів 10 місце за обсягами експортних поставок і третє місце за обсягами імпортних поставок до України після Росії та Німеччини. В свою чергу, КНР розглядає Україну як авторитетну державу в Європі і на просторі СНД. Серед країн СНД Україна посідає 3 місце за обсягом двосторонньої торгівлі з Китаєм. Китай вбачає в Україні перспективного економічного партнера насамперед у таких галузях, як машинобудування, військово-промисловий комплекс, високі технології, зокрема космічна техніка, авіа- та суднобудівна галузь, матеріалознавство, радіаційна безпека тощо. Для КНР Україна це ще і ринок збуту продукції китайських підприємств [2].

Протягом кількох останніх років у двосторонній торгівлі між Китаєм і Україною спостерігається домінування китайського імпорту. Причому на торгівлю товарами припадає приблизно 98 %, а на торгівлю послугами – 2 % [4]. Можна побачити, що у двосторонній торгівлі для України характерним є від'ємне торговельне сальдо. Це безумовно є негативним явищем для української економіки, оскільки Україна несе більші витрати, ніж прибутки. Наявність негативного сальдо у двосторонній торгівлі з Китаєм ставить перед Україною завдання щодо винайдення шляхів для нарощування обсягів українського експорту, його подальшої диверсифікації, а також практичної реалізації вже існуючих домовленостей і підготовки пропозицій для започаткування нових проектів. Характерною ознакою розвитку торговельних операцій у 2010 р. є поступове відновлення обсягів двостороннього товарообігу між Україною та Китаєм, темпи приросту якого у першому півріччі становили 22 % (на відміну від його скорочення у 2009 р. на третину, що було спричинене наслідками світової фінансової кризи). При цьому його обсяг наближається до показника докризового періоду і становить 2 млрд 338,7 млн дол. США. Лідерську позицію у структурі експорту на сьогодні займають поставки мінеральних продуктів (переважно залізовмісні руди), їх питома вага становить майже 60 %. Серед інших головних складників українських поставок до КНР, за якими одночасно відстежується й нарощування обсягів, варто відзначити: хімічну продукцію (здебільшого органічної хімії), частка якої становить 14,5 %, машини, устаткування і механізми (переважно двигуни турбореактивні), частка яких становить 11,2 %. Значне місце в українському експорті до КНР належить постачанню неблагородних металів та виробів з них (переважно чорних), які у 2009 р. посідали перше місце. Питома вага цієї товарної позиції різко скоротилася від 54,3 % до 5,5 %. Варто зазначити також значні обсяги поставок соняшникової олії, які здійснюються до КНР з березня 2009 р. Їхня частка від менше ніж 0,1 % зросла до 3,7 %, за даними 2010 р. Отже, український експорт до КНР має здебільшого сировинний характер. Основні причини цього полягають, по-перше, в орієнтації китайського ринку на самозабезпечення та стимулювання внутрішнього виробника,

відповідно скорочується кількість галузей, в яких, з огляду на відсутність китайських аналогів, наявним був би значний імпорт і, по-друге, у слабкому представництві вітчизняного бізнесу в Китаї і відсутності його системної підтримки на державному рівні.

Щодо структури імпортних поставок з КНР, то ця країна залишається стабільним партнером для України у поставках своєї продукції машино- та приладобудівної галузей (до 30 % загальних поставок), хімічної промисловості, товарів широкого вжитку, зокрема поставки побутової електротехніки, пластмаси, виробів з каміння та інше Таким чином, аналізуючи сучасний стан та динаміку розвитку торговельних операцій між Україною та КНР, можна стверджувати про відновлення ділової активності, і насамперед не тільки про досягнення обсягів, що відповідали б докризовому періоду, а й про поступову оптимізацію структури товарної номенклатури, передусім українського експорту. Отже, розробляючи національну стратегію розвитку України в умовах сучасного глобалізованого світу, необхідно брати до уваги вказаний "азійський" напрям глобальних зрушень. При цьому варто звернути особливу увагу на існуючі проблеми в такому співробітництві. Більшість проблем кономічного співробітництва України з Китаєм пов'язана із самою структурою експорту [1].

Хотілось би окремо зупинитися на конкретних кроках, які необхідно зробити Україні для досягнення якісно нового етапу в зовнішньоторговельних відносинах із Китаєм. Насамперед необхідно розвивати політичний діалог на найвищому рівні, створювати позитивний імідж України всередині ділових кіл Китаю. Слід дотримуватися принципу "одного Китаю" і китайського суверенітету над Тайванем, здійснювати підтримку принципу невтручання у внутрішні справи держави.

Потрібно також зосередитись на меті збільшення інвестицій з Китаю у виробничу сферу України. Найбільш перспективними для китайських капіталовкладень є транспортна та портова інфраструктура, енергетична сфера, розроблення природних ресурсів, авіаційна та машинобудівна галузі. Важливо також активізувати науково-технічне співробітництво та під- тримувати зростання двосторонньої торгівлі в традиційних сегментах (металургія, агропромисловий комплекс, хімічні та сировинні матеріали), і водночас, збільшувати в українському експорті питому вагу високотехнологічної продукції та продукції з високим ступенем перероблення [4]. З урахуванням можливостей експортоорієнтованих галузей української економіки, а також потреб китайського ринку, подальша оптимізація структури товарообігу між Україною та КНР вбачається у нарощуванні поставок до Китаю продукції таких галузей: авіаційна промисловість, енергетична галузь, машинобудування, оборонно-промисловий комплекс, сучасні військові технології, металургійна галузь, транспортна сфера. В умовах глобалізації КНР репрезентує унікальну модель економічного розвитку. Найважливіший результат реалізації "китайської моделі" – високі темпи економічного зростання і випереджаючий ривок у промисловому виробництві, що становить практичний інтерес і для України. Україна може використовувати досвід КНР, адже більше десятиліття тому Китай був виключно сільськогосподарською країною, а на сьогодні має найпривабливішу для інвесторів економіку в світі. Отже, незважаючи на те, що для України пріоритетним напрямом зовнішньої політики є Євросоюз, не-

обхідно пам'ятати, що Китай поступово стає економічною наддержавою [3]. Китай і Україна мають цілком реальні шанси для якісного і кількісного поліпшення взаємовигідного широкомасштабного співробітництва насамперед у названих вже пріоритетних галузях. Звідси випливає нагальна необхідність істотних корективів щодо втілення в життя "китайського вектора"

Таким чином, треба мати на увазі, що українсько-китайські відносини можуть успішно розвиватися лише за умови доброго усвідомлення Україною, що Китай реалізує один з небагатьох наших зовнішніх резервів швидкого нарощування експортних можливостей за рахунок продукції машинобудування, ракетно-космічної, суднобудівної промисловості, ядерної та теплової енергетики, продукції ВПК. Найбільш перспективними є види співробітництва, які дають змогу поєднувати продаж Україною високотехнологічної продукції й технологій з розвитком відповідного виробництва в Китаї. Саме з урахуванням цієї обставини можна, на думку фахівців, сміливо прогнозувати співробітництво, яке враховує імперативи XXI ст.

Стан торговельно-економічних відносин та інвестиційної діяльності між Україною та КНР 

Китай традиційно входить до десятки найбільших зовнішньоторговельних партнерів України.  Слід зазначити, що головною ознакою двосторонньої торгівлі з початку 2010 року є відновлення обсягів товарообігу та наближення до показників докризового періоду (2008 року).

Початок 2011 р. характеризується суттєвим зростанням темпів розвитку двосторонньої торгівлі товарами. При цьому відновилась тенденція суттєвого превалювання китайського імпорту над показниками українського експорту до КНР.

Показники українсько-китайського ТЕС за січень-травень 2011 року

За даними Держкомстату України, показники торгівлі КНР з Україною за 5 місяців 2011 р. є такими:

ЗТО: 2 млрд. 969 млн. 943 тис. дол. (+61,8%), що складає 5,0% від загального ЗТО України.

Імпорт: 2 млрд. 246 млн. 914 тис. дол. (+56,8%), що складає 7,1% від загального імпорту до України.

Експорт: 723 млн. 029 тис. дол. (+81,1%), що складає 2,6% від загального експорту з України. 

Сальдо двосторонньої торгівлі було на користь КНР і склало 1 млрд. 523 млн. 885 тис. дол. (сальдо ЗТО України з усіма країнами світу також є негативним).

Водночас, за даними Генеральної митної адміністрації КНР, у торгівлі з Україною за 5 місяців 2011 р. ситуація є такою:

ЗТО: 3 млрд. 985 млн. 021 тис. дол. (+50,1%), що складає 0,3% від загального ЗТО КНР.

Імпорт: 1 млрд. 282 млн. 737 тис. дол. (+44,9%), що складає 0,2% від загальних обсягів імпорту країнами світу товарів з КНР.

Експорт: 2 млрд. 702 млн. 284 тис. дол. (+62,3%), що складає менше 0,4% від загальних обсягів експорту товарів до КНР країнами світу.

Сальдо було на користь КНР і склало 1 млрд. 419 млн. 547 тис. дол.

Товарна структура українського експорту до КНР

За даними Держкомстату України,  головною товарною позицією за 2010 рік стали мінеральні продукти (в основному руди залізні, титанові, цирконієві, сірка всіх видів, крім сірки сублімованої), друге місце – машини, устаткування і механізми (в основному – двигуни турбореактивні), третє місце займає продукція хімічної промисловості (в основному – продукції органічної хімії), четверте місце - олія соняшникова, п’яте місце - неблагородні метали та вироби з них (в основному чорних). Протягом 2010 року до КНР експортувалися також інші товари, проте їх частка від загальної структури експорту та обсяги поставок були незначними.

Товарна структура українського імпорту з КНР

За даними Держкомстату України,  головною ознакою імпорту за 2010 рік є збільшення обсягів поставок у 1,7 рази. Основними товарними групами були: машини, устаткування та механізми; текстиль та текстильні вироби; неблагородні метали та вироби з них; пластмаси та каучук; взуття, головні убори, парасольки; різні промислові товари; продукція хімічної та зв’язаних з нею галузей; вироби з каміння, гіпсу та цементу; прилади та апарати; транспортні засоби.

Основні показники зовнішньої торгівлі послугами України з КНР

За даними Держкомстату України,  обсяги торгівлі послугами між Україною та КНР за І квартал 2011 року складали 17 млн. 128 тис. дол. США (на 15,1% більше, ніж у відповідному періоді 2010 р.), з них експорт послуг з України до КНР склав 12 млн. 913 тис. дол. США (на 6,9% більше відповідного показника за 2010 р.), імпорт послуг з КНР до України склав 4 млн. 214 тис. дол. США (на 50,2% більше рівня 2010 р.). Сальдо у торгівлі послугами було позитивним на користь України і склало 8 млн. 699 тис. дол. США. Питома вага торгівлі послугами у зовнішньоторговельному обороті України з Китаєм товарами і послугами складає 0,9%.

Інвестиційне співробітництво України з КНР

Двостороннє інвестиційне співробітництво поки що не відповідає можливостям Китаю і потребам України. Нарощування обсягів імпорту з КНР не супроводжується  активізацією інвестиційного співробітництва (0,03% у загальному обсязі залучених прямих іноземних інвестицій), українські інвестиції в КНР також практично відсутні. 

3. Аналіз українсько-корейських економічних відносин на сучасному етапі