Зовнішньоекономічні відносини україни з державами далекого сходу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту  України

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Кафедра міжнародної економіки

РЕФЕРАТ

з дисципліни міжнародна торгівля

             " ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З ДЕРЖАВАМИ ДАЛЕКОГО СХОДУ "

                                                              Виконала:студентка 4 курсу

                                                                        економічного факультету,

                                                                        групи МЕ-18

                                                                        Пірштук Вікторія Олександрівна

                                                                        Перевірив: доцент,

                                                                        Штангей Наталія Миколаївна

Харків-2012

Зміст

1.      Особливості економічного співробітництва України та Японії на сучасному етапі………………………………………………………………………………….3

2.      Характеристика торгівельних українсько-китайських відносин…………… 15

3. Аналіз українсько-корейських економічних відносин на сучасному етапі….21

Список використаних літературних джерел……………………………………...27

1. Особливості економічного співробітництва України та Японії на сучасному етапі

Починаючи з 80-90-х років у Японії стала виявлятися тенденція до вивозу капіталу за межі країни, у тому числі в країни Європи. До початку ХХІ-го століття, незважаючи на відсутність стійких тенденцій до зростання національної економіки (а, можливо, і завдяки цьому), відбувається подальше збільшення інтересу японських підприємців до інвестування капіталу в країни Східної Європи, зокрема в Україну, що спостерігається в останні роки [1; 12]. Не слід недооцінювати вплив розвитку політичної ситуації в Україні на зміну відношення до нас з боку ділових кіл Японії, проте темпи позитивних змін у галузі українсько-японських та японсько-українських відносин поки що не задовольняють жодну зі сторін. Японська сторона хоче розвивати торгівельне й інвестиційне співробітництво з Україною, вона зацікавлена в закупівлі сировини, зокрема, для металургії в України, а також у розвитку української інфраструктури. Дотепер співробітництву Японії з Україною заважала недостатня поінформованість японських бізнесменів про Україну [2; 124]. Подібну думку поділяють багато японських підприємців, які є учасниками українсько-японських ділових контактів. Ділові люди з Японії відверто говорять про цікавість нашого ринку, але й про дуже важкі умови щодо співпраці. Саме тому, мета роботи – визначити пріоритетні напрями економічного розвитку та аналіз стану українсько-японських торгівельних відносин у контексті подальшого зростання співпраці між двома країнами. Починаючи з 1997 року, Україна щорічно отримує технічну допомогу від Уряду Японії в рамках програми «Офіційна Допомога для Розвитку» (ОДР). ОДР Японії базується на наданні економічної допомоги країнам-реципієнтам за рахунок коштів, які виділяє Уряд Японії, і складається з двох основних компонентів – фінансової допомоги (шляхом надання грантів) і кредитної. Визначення можливості надання країні кредитної допомоги в рамках ОДР здійснюється на основі статистичних підрахунків Міжнародного банку реконструкції та розвитку щодо ВВП на душу населення – рівень дохідності країни. Кредитна допомога у рамках ОДР Японії передбачає надання довгострокових кредитів під пільгові умови. Координація залучення в Україну фінансової допомоги в рамках програми ОДР Японії та надання пропозицій Уряду України щодо напрямів її використання покладеної на Міністерство економіки України. Перспективні інвестиційні українсько-японські проекти відносяться насамперед до галузі транспорту й енергетики. В рамках програми ОДР Уряду Японії фінансується декілька проектів України. Загальна вартість проектів склала 885 млн. дол. США, а японська частка в них – понад 75%. Строк кредитів коливається від 30 до 40 років, а відсоткова ставка є дуже низькою – від 0,75 до 2,5% [3; 134]. Пріоритетними для японської сторони є підтримка економічних реформ, розвиток банківсько- фінансового сектору, реструктуризація промислової політики, розвиток культури та мистецтва, охорона довкілля, охорона здоров’я [4; 154]. Починаючи з 2007 фінансового року, Урядом Японії запропоновано такі форми співпраці з Україною в галузі культури, серед яких надання культурного гранту для масштабних проектів, які містять реконструкцію будівель, покращення інфраструктури галузі, постачання обладнання тощо (до 2,7 млн дол. США), надання гранту загального типу для 5 дитячих лікарень (до $6,5млн). У 2007 році уряд Японії виділив гроші на поліпшення медичного обладнання дитячих лікарень у Харківській, Дніпропетровській і Донецькій областях. Це друга фаза проекту поліпшення медичного обладнання дитячих лікарень України. Перша відбулася в 2007 році, коли уряд Японії виділив 3,8 млн доларів для переобладнання Луганської та Кіровоградської обласних дитячих лікарень. З часу набуття Україною незалежності основними донорами було виділено понад 4 млрд дол. США на реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги. Українсько-японське технічне та грантове співробітництво здійснюється в рамках Угоди між Урядом України та Урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу. Технічна допомога від Японії, починаючи з 2001 року, має прогресивний характер. У 2001-2005 роках розмір допомоги складав менше одного млн дол. США, однак у 2006 році цей показник значно виріс до 6,7 млн., що свідчить про покращення взаємодії двох урядів.

Проте розвиток українсько-японських зв’язків в економічній сфері стримується низкою суттєвих факторів. Одними з найбільш специфічних і значущих факторів є відсутність довіри з боку японського партнера до України як до країни можливих інвестицій, що базуються на сприйнятті японцями реалій нашого громадського життя з погляду оцінки політичної й економічної ситуації в Україні. До стримуючих факторів також відносяться особливості японського бізнес-етикету і національної психології, фактори культурного характеру, що не мають безпосереднього відношення до оцінки політичних або економічних реалій України [5; 240]. Таким чином, співпраця між двома країнами сприятиме прагненню України реалізувати стратегію диверсифікації джерел енергопостачання та впровадити енергозберігаючі технології, а залучення японських інвестицій - розширити транспортні коридори і підвищити роль України як транзитної держави. Якщо з боку України буде виконано всі вимоги щодо спільних проектів, це стане важливим кроком до майбутньої дружньої співпраці двох держав [6; 345].

Щодо показників взаємовідносин України та Японії, то у 2008 році зберігалась динаміка інтенсивного зростання двосторонньої українсько-японської торгівлі. Загальний товарообіг за 2008 рік збільшився майже у 2 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року і досяг позначки 2901,7 млн дол. США. Зростання двосторонньої торгівлі відбулося головним чином за рахунок значного збільшення японського імпорту у 2 рази або на 1379,8 млн дол. США до рівня 2786,0 млн. дол. США (у 2007 році – 1406,2 млн. дол. США). Водночас, експорт української продукції у 2008 році, порівняно з 2007 роком, також зріс на 27% або на 24,66 млн. дол. США і склав 115,7 млн. дол. США (у 2007 році – 91,04 млн.

дол.) [7]. Структура і номенклатура експорту й імпорту у 2008 році, порівняно із загальними тенденціями, майже не змінилась. Український експорт в Японію характеризувався, як і попереднього року, низьким ступенем переробки, проте відбулися певні зміни у його структурі. На перше місце, як і у 2006 році, вишли поставки феросплавів, які відновилися у 2008 році на загальну суму 34,85 млн дол. США, що склало 30,12% загального обсягу українського експорту в Японію. Це майже в 4 рази більше, ніж за аналогічний період 2007 року. На зростання поставок цих напівфабрикатів металургії в Японію вплинула світова динаміка росту цін на металопродукцію у першій половині поточного року та низка обмежувальних заходів у Китаї, який є одним з найбільших світових постачальників феросплавів, що спричинило значне зростання цін на них. На другому місці були вироби з титану на загальну суму 21,08 млн дол. США або 18,22% загального обсягу українського експорту в Японію, що майже у 2,7 разу більше, ніж у попередньому році. Молочна продукція посіла третє місце у товарній структурі експорту. Проте обсяги її зменшилися на 25% і становили 19,07 млн. дол. США або 17% загального експорту. Позитивним фактором є те, що в останньому кварталі 2008 року, не зважаючи на економічну кризу в Японії та зниження промислового виробництва, були здійснені поставки чавуну з України на суму 14,16 млн. дол. США, що складає 15,55% обсягу загального експорту. Збільшилися також у три рази експортні поставки водню й інертних газів до рівня 5,45 млн дол. США. Тривожним фактором стало скорочення на 50% експорту необробленого алюмінію, який у 2007 році посідав перше місце. У 2008 році обсяги його експорту становили майже 16 млн. дол. США. Така негативна тенденція може бути пов’язана з загальним зниженням обсягів виробництва автомобілів та електроприладобудування (які є головними споживачами алюмінієвих заготовок) в Японії. Незначними були також поставки продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, які склали лише 0,2 млн. дол. США, тобто 2,55% від обсягів 2007 року (табл. 3). Японський імпорт до України у 2008, як і у 2007 році, формувався переважно на основі продукції високотехнологічних виробництв, левова частка якої припала на продукцію машинобудування. Протягом 2008 року спостерігалось зростання всіх основних товарних позицій японського імпорту. При цьому основним чинником стрімкого нарощування імпорту було збільшення поставок японських легкових та вантажно-пасажирських автомобілів і комплектуючих до них, які традиційно є головними групами імпорту з Японії. Їхня частка у сумі склала 83% загального обсягу японського імпорту. Імпорт японських автомобілів досяг рівня 2 244 млн дол. США, що у 2,16 разу більше, ніж за аналогічний період минулого року. Відповідно зросли у 1,5 рази й обсяги поставок автозапчастин та комплектуючих, які склали 69,9 млн. дол. США. Слід відзначити зростання на 22% імпортних поставок бульдозерів до рівня 47,6 млн дол. США, що пов’язано зі збільшенням обсягів інвестування у дорожнє будівництво і гірничі розробки в Україні у першій половині 2008 року. Окремо слід відзначити збільшення у 2,3 разу імпорту медичної апаратури до позначки 73,71 млн дол. США, що свідчить про поступовий розвиток та переоснащення вітчизняної медицини. Позитивним фактором залишається те, що майже 90% японського імпорту становить машино технічна продукція, яка не виробляється в Україні й є не конкурентною. Україна реєструє походження інвестицій за розташуванням материнської компанії. Оскільки багато японських компаній здійснюють свою інвестиційну діяльність через свої офіси, що розташовані в Європі, тому багато інвестицій з японським капіталом реєструються як європейські, наприклад, як у випадку з компанією Japan Tobacco International Ukraine, материнська компанія якої розташована в Швейцарії та яка інвестувала понад 50 млн. доларів США в тютюнову фабрику в м. Кременчук. Таким чином, реальний обсяг японських інвестицій в Україні може бути набагато більшим.

Під терміном “Компанії” розуміються філії, відділення, спільні підприємства, представництва та інші японські компанії, які здійснюють свою діяльність в Україні. Станом на січень 2007 р. в Україні проживали та здійснювали свою діяльність 24 японські бізнесмени (13 бізнесменів станом на січень 2006 року). Слід відзначити пріоритетний розвиток співробітництва двох країн з питань еколого-енергетичної політики країн. На сьогоднішній день важливою для багатьох країн світу є проблема подолання наслідків через зміни клімату. На підставі цього Україна підписала договір на продаж 30 млн т ОУК (одиниць установленої кількості викидів СО2) з «НЕДО» – японською державною компанією, яка займається фінансуванням нових технологій в Японії. В Україні за рахунок того, що відбулося зниження ВВП і зменшилося завантаження промисловості в 90-х роках, виник значний надлишок квот. Ці ОУК є державним надбанням і продаються від імені держави. Після підписання Кіотського протоколу Україна на світовому ринку виявилася одним із найбільших продавців цього товару. Підраховано: у нас із 1 січня 2008 року до 31 грудня 2012 року, тобто в період продажу квот за Кіотським протоколом, буде до 1,5 млрд т СО2. Їх можна буде продати тим країнам, які перевитратили виділену їм кількість. Як очікувалося, залежно від цін на ОУК, Україна зможе виручити від 1,5 до 10 млрд дол. Договір реалізовуватиметься двома траншами по 15 млн т – у 2009 і 2010 роках. Для отримання цих коштів в Україні, за ініціативою Світового банку та європейського співтовариства, була розроблена схема «зелених інвестицій». Вона складається з низки постанов (більш як 25) уряду і понад 40 наказів самого агентства, що визначають, за якими критеріями ці проекти відбираються. Серед проектів є такі, які спрямовані на скорочення викидів парникових газів, на вирішення проблеми чистої питної води для України, на реабілітацію сміттєвих звалищ, модернізацію газотранспортних мереж.

Таким чином, сьогодні між Україною й Японією продовжується процес визначення сфер спільних інтересів та пошук нових можливостей для опрацювання перспективних напрямів взаємовигідної співпраці. Зростаюча вага на міжнародній арені України як одного з провідних центрів пострадянського простору, її готовність брати участь у врегулюванні кризових ситуацій в різних регіонах світу поступово привертають серйозну увагу Японії і сприяють реалізації зовнішньополітичних пріоритетів нашої України в Азійсько-тихоокеанському регіоні.

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Японією

у І кварталі 2011 р.

 (Інформаційна-аналітична довідка)

Протягом 1 кварталу 2011 р. спостерігалось збільшення обсягів двосторонньої українсько-японської торгівлі. Загальний товарообіг склав 226,46 млн. дол. США, що на 61,43 млн. дол. США чи 37,2% більше ніж за аналогічний період 2010 р. При цьому негативне сальдо також зросло в 1,9 рази та становило 170,84 млн. дол. США.

Збільшення товарообігу відбулось за рахунок зростання японського імпорту на 43,6%  або 72,07 млн. дол. США до 198,65 млн. дол. США. Разом з тим, український експорт становив 27,81 млн. дол. США, що на 27,6%  або на 10,64 млн. дол. США менше ніж у 1 кварталі 2010 р.  Основною причиною зниження обсягів українського експорту до Японії було введення квот на експорт зернових з України у жовтні 2010 р. , що призвело до припинення їх поставок у Японію.

(млн. дол. США)

Український експорт в Японію традиційно характеризувався низьким ступенем переробки. Перше місце у структурі українського експорту посіли руди та концентрати залізні на суму 13,37 млн. дол. США або 48,08% від загального обсягу українського експорту.

Друге місце з однаковими вартісними показниками розділили титан та вироби з титануна суму 5,07 млн.дол. США або 18,23% і феросплави на таку ж суму. Необхідно зазначити, що за результатами 1 кварталу 2011 р. експорт титану та виробів з титану у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року збільшився у 4,5 рази або на 3,94 млн. дол. США відповідно.

Третє місце посів алюміній необроблений з показником 1,98 млн. дол. США або 7,1% від загального обсягу українського експорту, що на 41,9% або на 1,43 млн. дол. США менше ніж у 2010 р.

Четверте місце посіли водень, інертні гази та iншi неметали, питома вага яких у 1 кварталі 2011 р. збільшилася у 2,9 рази або до 0,65 млн. дол. США.

Продукти рослинного походження (кукурудза, ячмінь, пшениця), які в 2010 р. займали друге місце в структурі експорту, у 1 кварталі 2011 р. в Японію не експортувались.

Основні товари експорту України в Японію, у І кварталі 2010/2011 рр.

млн. дол. США