Загальна характеристика валютного ринку

3. Фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції

     Компанії, що беруть участь у міжнародній торгівлі, утримують постійний попит на іноземну валюту (імпортери) і пропозиції іноземної валюти (експортери), а також розміщують вільні валютні залишки в короткострокові депозити. При цьому дані організації прямого доступу на валютний ринок, як правило, не мають і проводять конверсійні й депозитні операції через комерційні банки.

4. Компанії, що здійснюють вкладення активів за кордоном.

     Дані  компанії, що представлені різного  роду міжнародними інвестиційними фондами, здійснюють політику управління, розміщуючи кошти в цінних паперах урядів і корпорацій різних країн. До даного виду фірм відносяться також крупні міжнародні корпорації, що здійснюють іноземні виробничі інвестиції: створення філіалів, спільних підприємств.

5. Валютні біржі.

     У ряді країн із перехідною економікою функціонують валютні біржі, в функції яких входить здійснення обміну валют для юридичних осіб і формування ринкового обмінного курсу. Держава звичайно, активно регулює рівень обмінного курсу.

6. Валютні брокерські фірми.

     В їх функцію входить зведення продавця і покупця іноземної валюти й здійснення між ними конверсійної або позичково-депозитної операції. За своє посередництво брокерські фірми стягують комісію у вигляді відсотка від суми угоди. Брокерська фірма, що володіє інформацією про курси і ставки, є місцем, де формується реальний валютний курс і реальні процентні ставки по вже укладеним угодам. Комерційні банки одержують інформацію про поточний рівень курсу від брокерських фірм.

     Брокер  на ринку цінних паперів - торговий представник, юридична особа, професійний учасник ринку цінних паперів, який має право здійснювати операції з цінними паперами за дорученням клієнта і за його рахунок.

7. Фізичні особи.

     Фізичні особи проводять широкий спектр неторгових операцій в частині зарубіжного  туризму, переказів заробітної плати, пенсії, гонорару, покупки й продажу валюти готівкою.

     За  характером валютного ризику учасників  валютних ринків можна поділити на підприємців, інвесторів, спекулянтів, хеджерів і гравців.

     Інтерес підприємця полягає в тому, щоб при проведенні комерційної операції, використовуючи власний капітал, звести ризик до мінімуму.

     Інвестори, вкладаючи власний або залучений  капітал, також прагнуть максимально  зменшити можливий валютний ризик.

     Неодмінним  учасником валютного ринку є  спекулянт, ризик якого заздалегідь розраховується і виправдовується прагненням одержати максимальний прибуток. Як професійні спекулянти на валютному ринку можуть виступати валютні дилери — як фізичні, так і юридичні особи.

     Важливим  учасником валютних ринків є хеджер, головна мета якого полягає в тому, щоб захистити себе від несприятливих змін валютного курсу.

     На  відміну від інших учасників  валютного ринку гравці заради прибутку готові йти на будь-який необґрунтований ризик. 

4. Валютний ринок України

     Операції  з іноземною валютою на території України здійснюються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та інших документів, які визначають, що учасниками валютного ринку в Україні є:

- Національний банк України;

- уповноважені комерційні банки;

- кредитно-фінансові установи, які отримали ліцензію НБУ на право проведення валютних операцій;

- юридичні особи, які уклали агентські угоди на відкриття пунктів обміну іноземних валют;

- кредитно-фінансові установи-нерезиденти, які одержали індивідуальні ліцензії НБУ на право проведення операцій на валютному ринку України.

     Банківські  операції з іноземною валютою  в країні здійснюються уповноваженими банками, тобто комерційними банками, які мають ліцензію Національного банку України на проведення операцій з іноземною валютою.

     Згідно  Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»:

     "Валюта України" розуміється як власне валюта України, так  і платіжні  документи  та  інші  цінні  папери,  виражені  у  валюті України;

      "Іноземна валюта" розуміється як власне іноземна валюта,  так і банківські метали, платіжні  документи  та  інші цінні   папери, виражені  в  іноземній  валюті  або  банківських  металах.

     Протягом  історії своєї незалежності Україна використовувала кілька режимів валютного курсу – від плаваючого до фіксованого з подальшим переходом до керованого плаваючого курсу.

     Згідно  з Декретом, прийнятим Кабінетом  Міністрів у грудні 1992 р., було визначено  ринковий (плаваючий) режим валютного курсу українського карбованця. На практиці така система означала фактичне введення режиму конвертованості валюти без попереднього забезпечення відповідних економічних умов: конкурентоспроможної структури економіки, гнучкої системи цін, розвинутої банківської інфраструктури та ін. Результатом такого підходу стала хронічна нерівновага на валютному ринку (дефіцит пропозиції), доларизація внутрішнього обороту та бартеризація зовнішньоторговельного обороту.

     У 1993 р. уряд наполіг на прийнятті НБУ адміністративно фіксованого курсу карбованця, який призвів до зниження ефективності експорту, збільшення частки бартерних операцій, зменшення надходжень іноземної валюти на внутрішній ринок, зростання зовнішнього боргу, «втечі» капіталів за кордон.

     З часом все більше уваги стали приділяти ринковим методам стабілізації валютного курсу, і фіксований валютний курс було замінено на так званий регульований (плаваючий). З 1994 р. було запроваджено ринковий механізм визначення курсу на основі попиту і пропозиції. У наступні роки динаміка курсу гривні визначалася коливанням попиту і пропозиції на валютному ринку, що зумовлювало поступове падіння курсу гривні. Протягом 1996-го та першої половини 1997 р. НБУ підтримував плаваючий (ринковий) курс. З листопада 1999 р. НБУ проголосив про перехід до гнучкого валютного курсу при збереженні деяких адміністративних обмежень ринку, що визначалося умовами, які склалися на ринку після фінансової кризи 1998 р.

     Розглянемо  динаміку зміни середнього готівкового 1 дол. США в Україні, рис. 4.1. На графіку бачимо, що з 19.02.11 відбулося поступове зниження вартості купівлі 1 дол. США, його найнижча ціна була 25.02.11р. Також бачимо зниження вартості продажу 1 дол. США.

     Щодо  євро, то бачимо, що починаючи з 15.02.11 відбувається збільшення вартості як купівлі, так і продажу 1 євро.

Рис. 4.1 - Динаміка зміни середнього готівкового 1 дол. США в Україні за період від 01.02.11 до 01.03.11р. р. 

Рис. 1.2 - Динаміка зміни середнього готівкового  1 Євро в Україні за період від 01.02.11 до 01.03.11р. р. 

              Також поглянемо  на зміну офіційного курсу 100 дол. США

 

Рис. 1.3 - Динаміка зміни офіційного курсу 100 дол. США  в Україні за період від 18.01.11 до 27.02.11р. р. 

Рис. 1.3 - Динаміка зміни офіційного курсу 100 євро  в Україні за період від 18.01.11 до 27.02.11р. р.

     Огляд валютного ринку в Україні  за тиждень з 21 по 25 лютого

     Курс  продажу євро на міжбанківському  ринку в Україні за минулий  тиждень підвищився на 1,08% до 10,948 грн. Середній курс продажу готівкового  євро зріс на 1,29% до 11,02 грн.  

     Динаміка  євро у світі і, відповідно, в Україні  на поточному тижні буде залежати від ситуації в Північній Африці і макроекономічної статистики зі США  та єврозони.

     Курс  продажу безготівкового долара США  в Україні минулого тижня знизився на 0,19% до 7,9415 грн. Пропозиція валюти на ринку домінувала над попитом. НБУ жодного разу не виходив на міжбанківський ринок. Середній денний обсяг торгів американською валютою зріс до 305,2 млн. доларів США. Середній курс продажу готівкового долара США знизився на 0,2% до 7,959 грн.

     Курс  продажу російського рубля на міжбанківському ринку в Україні  за минулий тиждень підвищився на 0,75% до 0,2743 грн. Причиною цього стало  різке подорожчання рубля відносно долара США на тлі високої вартості нафти. Події в Лівії призвели до зростання вартості нафти марки Brent у четвер, 24 лютого, до рекордної позначки 119,33 доларів США за барель. Середній курс продажу готівкового рубля на минулому тижні підвищився на 0,73% до 0,275 грн.

     НБУ встановлює офіційний обмінний курс гривні відносно долара США як середньозважений між курсами за операціями уповноважених комерційних банків на міжбанківському валютному ринку. У межах своєї загальної відповідальності за забезпечення стабільності національної валюти НБУ впливає на формування офіційного обмінного курсу шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку.

     Установлюючи  офіційний курс інших світових вільно конвертованих валют до гривні, НБУ  використовує котирування Франкфуртської біржі – однієї з найпотужніших  у Європі – за курсами цих валют до німецької марки. При встановленні офіційного курсу валют країн СНД та Балтії до гривні НБУ використовує інформацію, яку він отримує від центральних банків країн СНД (курс їхніх національних валют до долара).

     Національний  банк України 09.03.2011  встановлює такі офіційні курси гривні до іноземних валют (для здійснення обліку та митних платежів без зобов'язань Національного банку України купувати та продавати зазначені валюти за цими курсами)

 

     Головними причинами можливого знецінення гривні залишаються купівля великих  обсягів валюти на міжбанківському  ринку «Нафтогазом України», майбутні погашення корпоративних валютних кредитів українськими банками, а також зобов’язання Національного банку виділити 9,6 млрд. грн. на підготовку до Євро-2012. 

       Загальний розвиток валютного ринку у 2012-2014 роках визначатиметься

низкою  вже існуючих тенденцій, а також  ефективністю зусиль, спрямованих

на поглиблення  структурних перетворень у вітчизняній  економіці. Суттєвий

вплив на динаміку загального балансу попиту та пропозиції іноземної валюти матимуть заплановані обсяги платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями, а також структура їх фінансування. Офіційний курс гривні до долара США встановлюватиметься на підставі її котирувань на міжбанківському ринку, сприяючи формуванню в суспільстві об’єктивної оцінки валютних ризиків. Валютне регулювання передбачатиме заходи з удосконалення моніторингу зовнішніх запозичень, своєчасної ідентифікації системних ризиків, їх мінімізацію шляхом сприяння іноземним капіталовкладенням в українську економіку. Стабілізація ситуації на валютному ринку та відновлення припливу депозитів до банківської системи створюватимуть передумови для формування профіциту ліквідності.

 

Висновок

     З розвитком міжнародних відносин, валютний ринок, як сегмент грошового  ринку, відіграє все більшу роль та проводить все більший вплив  на національні економіки кожної країни. А валютний курс національної грошової одиниці до іноземних (саме валютних) виражає місце даної країни в світі, її стабільність та могутність.