Україна на шляху інтеграції з ЄС

Ці положення встановлюють фундамент відносин асоціації та визначають той «дух», до втілення якого договірні сторони зобов’язуються прагнути при практичному застосуванні та тлумаченні всіх приписів Угоди.

Перша стаття Угоди містить  два положення, перше з яких констатує, що угода запроваджує «асоціацію між Європейським Союзом і його державами-членами з одного боку та Україною – з іншого боку». У другому визначені цілі асоціації, реалізація яких покликана зміцнити відносини між Україною та ЄС у чотирьох вимірах:

1. ціннісному: поступове  зближення між сторонами, що  ґрунтується на спільних цінностях та близьких і привілейованих зв’язках, а також все більша участь України у сферах політичної діяльності, програмах і агенціях ЄС;

2. політико-безпековому:  ведення посиленого політичного  діалогу з усіх питань, що становлять  взаємний інтерес сторін, а також підтримання миру та стабільності в регіональному та міжнародному масштабах на принципах ООН і ОБСЄ;

3. економічному: встановлення  посилених економічних і торговельних  відносин, що ведуть до створення  поглибленої та всеосяжної ЗВТ, а також завершення перетворення України на функціонуючу ринкову економіку, насамперед – шляхом наближення законодавства України до законодавства ЄС;

4. правовому: зміцнення співпраці  в галузі справедливості, свободи та безпеки з метою посилення верховенства права та поваги до прав людини й основоположних свобод.

Крім того, цей перелік  є відкритим завдяки виокремленню такої цілі асоціації, як «створення умов для все більш близької співпраці  в інших галузях, що становлять взаємний інтерес», внаслідок чого сторони можуть поширити відносини асоціації, по суті, на будь-яке питання. Тут важливо відзначити, що «посилений політичний діалог» ведеться «з усіх питань, що становлять взаємний інтерес»: це обмежує будь-які можливі тези про «втручання у внутрішні справи». Відносини асоціації ґрунтуються на логіці інтеграції, що передбачає прагнення держав спільно здійснювати свої суверенні повноваження (на відміну від традиційної для міжнародних відносин логіки абсолютного державного суверенітету).

Хоча Угода не встановлює жодної ієрархії цілей, перебіг переговорів і суспільна увага однозначно вказують на ключову роль економічної цілі – створення зони вільної торгівлі на основі наближення законодавства до стандартів ЄС як плацдарму для подальшої якомога більшої інтеграції України у внутрішній ринок ЄС. За відсутності згадки в Угоді перспективи членства України в ЄС досягнення саме цієї мети слугуватиме локомотивом інтеграції.

Друга стаття Угоди викладає систему  загальних принципів, що упорядковані, як виглядає, за їх важливістю та ступенем юридичної обов’язковості:

1. «формують основу внутрішньої  та зовнішньої політики сторін, а також є суттєвими елементами  Угоди»: повага до демократичних  принципів, прав людини та основоположних  свобод і повага до верховенства  права;

2. «також становлять суттєві елементи Угоди»: сприяння повазі до принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності, а також боротьба з поширенням зброї масового ураження, пов’язаних матеріалів і засобів їхньої доставки;

3. «відносини сторін спираються» на принципи вільної ринкової економіки;

4. «центральними для посилення  відносин сторін» визначені: верховенство  права, належне врядування, боротьба  з корупцією, боротьба з різними  формами транснаціональної організованої  злочинності та тероризмом, сприяння сталому розвитку, ефективна багатосторонність.

Дотримання перших двох блоків принципів  забезпечується правовим механізмом, що ґрунтується на понятті «порушення суттєвого елементу Угоди»: якщо таке має місце, то інша сторона має право у спрощеному порядку вжити заходів у відповідь на порушення, що можуть полягати в односторонньому призупиненні дії положень Угоди. Водночас принципово важливим для України (і новаторським для угод про асоціацію) є закріплення в Угоді зобов’язання сторін поважати принципи суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності, послаблене наголосом на лише «сприянні поважати», що по суті нівелює правовий характер зобов’язання. Також звертає на себе увагу неодноразове наголошення в тексті Угоди важливості забезпечення сторонами верховенства права. Для цього є суттєві причини. У ціннісному аспекті верховенство права є головним інструментом консолідації демократії, оскільки, як засвідчив досвід, у тому числі всіх пострадянських країн, встановлення самої лише електоральної демократії не забезпечує ефективності та успішності розвитку держави. В інструментальному вимірі наповнення відносин асоціації реальним змістом здійснюється за допомогою організаційно-правових механізмів, що здатні діяти лише за умови практичного втілення верховенства права.

Таким чином, цілі асоціації повинні  досягатися за допомогою інтеграційних  механізмів, що ґрунтуються на принципах  поваги до основоположних прав і свобод, плюралістичної демократії, верховенства права, вільної ринкової економіки на основі чесної конкуренції. Ігнорування цих принципів договірною стороною перетворює угоду на нежиттєздатний документ. Саме тому кожна угода про асоціацію передбачає процедури припинення її дії.

Отже, укладаючи Угоду про асоціацію, Україна заявляє про свою рішучість перейти в нову якість: від пострадянської країни, яка вимушена дотримуватися згаданих принципів під страхом бути ізольованою від цивілізованого світу, до країни – інтегральної складової цивілізованого світу, призначення якої полягає у вдосконаленні цих принципів і їх поширенні серед інших народів.

2.2 Структура і зміст угоди

Угода про асоціацію налічує  понад тисячу сторінок, а за своєю  структурою складається з преамбули, семи частин, 43 додатків та 3 протоколів.

У частині „Преамбула, загальні цілі та принципи”  окреслюється підґрунтя, яке існує сьогодні для укладення  Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та європейських устремлінь України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності, а також визначені цілі Угоди, серед яких – створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торгівельних відносин, зокрема шляхом створення ЗВТ, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплюються основні принципи, які лежатимуть в основі асоціації, передусім забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Підкреслюється, що подальші відносини між Україною та ЄС базуватимуться також на принципах вільної ринкової економіки, верховенства права, ефективному урядуванні тощо.

Частина „Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки”  містить положення, реалізація яких має сприяти розвитку і зміцненню політичного діалогу у різних сферах, у т.ч. поступовій конвергенції позицій України з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики.

У розділі визначені цілі політичного  діалогу, ключовою з яких є запровадження  політичної асоціації між Україною та ЄС. Серед інших цілей - поширення  міжнародної стабільності та безпеки, зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного урядування, прав людини та фундаментальних свобод, поширення принципів незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, співробітництво у сфері безпеки і оборони.

У цій частині визначені рівні  та формати політичного діалогу, зокрема передбачено проведення самітів, зустрічей на міністерському та інших рівнях.

Серед ключових напрямків взаємодії  – співробітництво з метою  поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосуддя, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо.

У частині Угоди „Юстиція, свобода  і безпека” визначені напрямки взаємодії  у відповідних сферах. Важливою метою  співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Одним з елементів  співпраці є забезпечення належного  рівня захисту персональних даних  у відповідності до кращих європейських та міжнародних стандартів.

З метою управління міграційними потоками Угодою передбачається запровадження  всеохоплюючого діалогу щодо ключових питань у сфері міграції, включаючи нелегальну міграцію, протидію торгівлі людьми тощо.

Окремі статті присвячені створенню належних умов для працівників, які на законних підставах працюють за кордоном.

Важлива увага приділяється забезпеченню мобільності громадян і поглибленню візового діалогу, зокрема шляхом запровадження безвізового режиму після виконання відповідних критеріїв, передбачених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Положеннями розділу  передбачається поглиблення співпраці з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом, а також розвиток співробітництва у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна-ЄС (ЗВТ) є невід’ємною складовою Угоди про асоціацію і передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри – руху робочої сили. Відмінною рисою ЗВТ Україна-ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах, пов’язаних з торгівлею, до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар’єри у торгівлі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки – європейських експортерів до українського ринку. Таким чином поглиблена та всеохоплююча ЗВТ має забезпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Частина Угоди, яка стосується створення ЗВТ, охоплює такі основні сфери: торгівля товарами, в т. ч. технічні бар’єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній та інвестиції; визнання кваліфікації; рух капіталів та платежів; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); права інтелектуальної власності, в т. ч. географічні зазначення; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання суперечок.

Частина Угоди „Економічне  та секторальне співробітництво” містить  положення про умови, модальності та часові рамки гармонізації законодавства України та законодавства ЄС, зобов’язання України щодо реформування інституційної спроможності відповідних установ та принципи співробітництва між Україною, ЄС та його державами-членами у низці секторів економіки України та напрямків реалізації державної галузевої політики. 28  глав цього розділу Угоди передбачають відповідні заходи у таких секторах як енергетика, у т.ч. ядерна, транспорт, захист навколишнього середовища, промислова політика та підприємництво, сільське господарство, оподаткування, статистика, надання фінансових послуг, туризм, аудіовізуальна політика, космічні дослідження, охорона здоров’я, науково-технічна співпраця, культура, освіта тощо.

Імплементація цього  розділу Угоди дасть змогу, по-перше, забезпечити більш поглиблене виконання положень Угоди щодо зони вільної торгівлі, оскільки сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, а відтак усуненню нетарифних торговельних бар’єрів, а, по-друге, сприятиме інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та єдиного нормативного простору в переважній більшості секторів економіки та суспільного життя України.

Частина „Фінансове співробітництво” окреслює механізм і шляхи отримання  Україною фінансової допомоги з боку ЄС, у т.ч. з метою сприяння реалізації Угоди про асоціацію, пріоритетні сфери її надання, порядок моніторингу та оцінки ефективності її використання. Крім цього, положення цієї частини передбачають поглиблення співпраці України та ЄС з метою попередження та боротьби з шахрайством, корупцією та незаконною діяльністю, зокрема шляхом поступової гармонізації українського законодавства у цій сфері із законодавством ЄС, обміну відповідною інформацією тощо.

Відповідно до „Інституційних, загальних та прикінцевих положень”  передбачається запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС після набуття чинності Угодою про асоціацію, зокрема створення Ради та Комітету з питань асоціації, Парламентського комітету з питань асоціації. З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства буде створена Платформа громадянського суспільства.