Україна на шляху інтеграції з ЄС

ВСТУП

 

 

Актуальність теми. Процеси  державотворення в Україні на початку 1990-х призвели до виникнення нових питань щодо зовнішньополітичного курсу держави. Одним з цих  питань є набуття Україною власної  європейської ідентичності, яке дало поштовх до виникнення зацікавленості науковців, насамперед істориків та політологів, політичної еліти країни, концентруватися на питаннях розробки і наповнення концепцій українського місця в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції, адже саме в них сформульовані ідеї та політичні програми, аналіз яких має виокремити суто індивідуальний шлях розвитку суспільства, який відповідав би соціально-політичному менталітету України, її національним особливостям.

Європейська інтеграція є пріоритетним питанням зовнішньої політики України з багатьох причин.

По-перше, через географічне  розташування та наявність вже існуючого  історичного фундаменту відносин. Таким  чином, країни Європи є природними партнерами України.

По-друге, через загрозу  нового розмежування Європи внаслідок «випадання» окремих країн із загальної парадигми розвитку, що і відображається останнім часом на економічному становищі  ЄС.

По-третє, наявне небезпечне відставання України від процесів розбудови сучасної Європи породжує перспективу погіршення економічного, геополітичного, соціального та її міжнародного становища. Просування України шляхом інтеграції в Європу означає глибоку політичну, економічну трансформацію, перетворення її на демократичну, правову, дієздатну державу з відповідними стандартами внутрішньої та зовнішньої політики. Таким чином, розробка програми з приєднання до ЄС слугує приводом та стимулом для розвитку України.

Однак, незважаючи на достатню вивченість цієї теми та очевидні переваги співробництва, має місце дискусія між прибічниками створення більш тісної взаємодії з ЄС та тими, хто проти. Визначення зовнішньополітичного курсу, спрямованого на європейську інтеграцію, не буде ефективним без дослідження та об’єктивного аналізу відносин між Україною та ЄС.

Все сказане вище і  зумовлює актуальність дослідження теми даної курсової роботи.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступають процеси інтеграції, що відбуваються в сучасному світі.

Предмет дослідження. Предметом  дослідження даної курсової роботи є проблеми участі України в процесах європейської інтеграції.

Мета дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному емпіричному розгляді відносин України  та ЄС, розкритті передумов, перспектив та наслідків можливого розвитку цих відносин.

Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:

– дослідження теоретичних аспектів інтеграційних процесів в Європі;

– оцінка стану інтеграційних процесів і економічної взаємодії ЄС та України;

– дослідження перспектив розвитку відносин між Україною та ЄС.

Методологічною основою  роботи є принцип об’єктивізму. Присутнє намагання уникати односторонніх, поверхово аргументованих оцінок. Способом уникнення цих упередженостей є використання аналітичного, порівняльного, описового та статистичного методів дослідження.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.     Переговорний процес 2007-2011. Саміти Україна-ЄС. Поточний стан та останні досягнення

 

 

1.1     Значення  угоди та загальний стан переговорів. Порядок денний асоціації

 

Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво були започатковані у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди – Угода про  асоціацію). 11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

Під час ході П’ятнадцятого  Саміту Україна-ЄС (19 грудня 2011 р., м.Київ) лідери України та ЄС офіційно заявили  про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. 30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних делегацій парафували Угоду.

Угода про асоціацію  покликана забезпечити якісно новий, поглиблений формат відносин між  Україною та ЄС. Вона стане унікальним двостороннім документом, який виходитиме далеко за рамки подібних угод, укладених ЄС свого часу з країнами Центральної та Східної Європи. Угода не лише закладе якісно нову правову основу для подальших взаємин між Україною та ЄС, але й слугуватиме стратегічним орієнтиром для проведення системних соціально-економічних реформ в Україні, широкомасштабної адаптації законодавства України до норм і правил ЄС.

З укладенням Угоди відносини  між Україною та ЄС будуть переведені на новий рівень – від партнерства  і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Важливим елементом Угоди є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Україна розглядає Угоду про асоціацію як важливий крок на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – підготовки до вступу в ЄС.

Порядок денний асоціації (ПДА) – це новий практичний інструмент відносин Україна-ЄС, який був розроблений сторонами на заміну Плану дій Україна-ЄС відповідно до домовленостей, досягнутих в ході Паризького саміту Україна-ЄС.

ПДА був схвалений  Радою з питань співробітництва  між Україною та ЄС 16 червня 2009 р. в Люксембурзі і набув чинності 24 листопада 2009 р. шляхом процедури взаємного обміну нотами. Реалізація ПДА здійснюється на принципах спільної власності та спільної відповідальності за кінцевий результат.

Цей документ слугує орієнтиром для проведення реформ в Україні у процесі підготовки імплементації майбутньої Угоди про асоціацію. Реалізація Порядку денного асоціації дасть можливість розпочати виконання вже погоджених положень майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ще до її укладення.

На відміну від Плану  дій Україна – ЄС, який українська сторона здебільшого виконувала самотужки, ефективна реалізація спільного  ПДА залежить, не в останню чергу, від глибшого залучення Євросоюзу  до процесів реформування України та поглиблення інтеграційних процесів між Україною та ЄС.

Йдеться також про  розширення кола секторальних діалогів між профільними міністерствами і відомствами України та підрозділами Європейської Комісії й агентствами  ЄС, а також залучення практичного  сприяння і допомоги ЄК та держав-членів ЄС до процесу системного законодавчого наближення України до Європейського Союзу та виконання інших пріоритетів ПДА.

Таким чином, ПДА виводить відносини України з ЄС з логіки Європейської політики сусідства як засобу стимулювання та здійснення реформ і започатковує механізм асоціативних відносин, який передбачає комплексне поглиблення діалогу з усіх сфер співробітництва, а також якнайширше залучення сторони ЄС до процесу наближення України до ЄС, в першу чергу в законодавчій сфері.

Для забезпечення процесу  моніторингу та щорічного перегляду  документа був створений механізм Спільного комітету старших посадових  осіб (Комітет ПДА). Перше засідання  Комітету ПДА відбулося 26 січня 2010 р. в Києві. Комітет ПДА проводить  регулярні зустрічі у форматі відеоконференцій.

На сьогодні головні  зусилля сторін зосереджені на виконанні  ПДА в цілому. Українська сторона  на регулярній основі передає стороні  ЄС інформацію щодо прогресу в імплементації  пріоритетів ПДА (востаннє – 13 вересня 2012 р.). Бачення сторони ЄС щодо результатів імплементації ПДА подається, зокрема у щорічних звітах про імплементацію Європейської політики сусідства (останній був оприлюднений 15 травня 2012 р.).

Координація діяльності ЦОВВ з питань виконання ПДА здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

 

1.2 Статус виконання порядку денного асоціації на 2012 рік

 

Аналіз економічної  частини пріоритетів Порядку  денного асоціації Україна-ЄС протягом листопада 2011 р. – травня 2012 р. вказує на помірний прогрес у секторальній інтеграції України до ЄС.

Більшість пріоритетів (42 із 48) експерти оцінюють як такі, що знаходяться  в стадії виконання. Натомість як повністю виконані оцінено 3 пріритети, а також 3 пріоритети – як не виконані. Водночас необхідно наголосити, що не всі з тих пріоритетів, які знаходяться у стадії виконання можуть бути “виконані” за визначенням, оскільки частина з них передбачають тривання певного процессу співпраці з ЄС (наприклад, постійний обмін досвідом тощо). У випадку таких пріоритетів експертна оцінка стосувалася не стільки їх завершеності, скільки ефективності кроків із реалізації зазначеної мети.

Експерти відмічають помірний прогрес у реалізації переважної більшості пріоритетів. Насамперед деякий прогрес в імплементації економічної частини пріоритетів ПДА на 2011- 2012 рр. відзначено у таких сферах, як:

-ƒ стратегічне управління державними фінансами;

-ƒ впровадження технічних регламентів щодо промислової продукції, стандартів та процедури оцінки відповідності;

-ƒ правила походження товарів

-ƒ санітарні та фітосанітарні заходи;

-ƒ державні закупівлі;

-ƒ спрощення торгівлі та митні справи;

-ƒ транспортній галузі;

-ƒ державної статистики;

-ƒ соціального співробітництва.

При цьому низка системних  обмежень (політичного, законодавчого  та інституційного характеру) гальмують прогрес у виконанні пріоритетів ПДА на 2011- 2012 рр. у таких сферах, як:

-ƒ антимонопольна політика;

-ƒ співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерні питання;

-ƒ державний внутрішній контроль та зовнішній аудит і контроль;

-ƒзаконодавство про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит.

Також експерти відмічають нерівномірний прогрес у таких  сферах реалізації економічних пріоритетів ПДА, як:

-ƒ оподаткування;

-ƒ фінансові послуги.

Зокрема, по окремих питаннях, що належать до цих сфер відбувся помірний прогрес, натомість рівень виконання інших пріоритетів із цих сфер (зокрема, в оподаткуванні - протидія та боротьба з шахрайством і контрабандою підакцизних товарів, а у фінпослугах - покращення адміністративних спроможностей органів нагляду відповідно до міжнародних стандартів) був оцінений як незадовільний.

 

1.3    Саміти Україна-ЄС. Останні досягення саміту в Брюсселі 25 лютого 2013 року

 

Проведення самітів  Україна-ЄС відбувається на підставі статті 7 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, відповідно до якої „сторони проводять консультацій на найвищому політичному рівні у разі такої необхідності”.

Засідання самітів проводяться  за участю Президента України, Президента Європейської Ради та Президента Європейської Комісії. Традиційно саміти відбуваються наприкінці кожного року почергово в Україні та Брюсселі.  З часу започаткування практики проведення самітів Україна-ЄС відбулося п’ятнадцять таких зустрічей на найвищому рівні.

Зустрічі у рамках самітів надають сторонам можливість на найвищому рівні підбити підсумки співробітництва між Україною та ЄС за рік, що минув, визначити пріоритети взаємодії на найближче майбутнє, обговорити  розвиток ситуації в  Україні та Європейському Союзі, а також узгодити позиції щодо актуальних міжнародних питань.

Усього відбулося 11 самітів. За результатами останнього саміту Україна-ЄС, який завершився 25 лютого 2013 в Брюсселі, керівники ЄС і президент України Віктор Янукович у спільній заяві підтвердили сподівання на підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між ЄС і Україною, як тільки будуть виконані всі попередні умови і буде очевидний прогрес у виконанні зобов'язань, взятих на себе Україною.

В цілому, політичний діалог з Європейським Союзом ведеться успішно, проте якихось наявних результатів досягнуто не було. За цей період Україна досягла успіхів у створенні стратегій та вдосконаленні законодавства, триває виконання порядку денного асоціації.

 

 

РОЗДІЛ 2.     Текст угоди про асоціацію з ЄС

 

 

2.1 Цілі та принципи  асоціації

 

Виходячи із загальних  правил тлумачення міжнародних договорів, зміст поняття «асоціація» слід розкривати через тлумачення всієї сукупності норм Угоди.

Проте, як свідчить практика останніх десятиліть, застосування і тлумачення кожної з угод про асоціацію здійснюється з орієнтацією на acquis ЄС щодо відносин асоціації з третіми країнами. Таким чином, українській стороні слід бути готовою до того, що Угода про асоціацію буде встановлювати особливості відносин асоціації з Україною, що ґрунтується на вкорінених принципах і традиціях. Оскільки саме Україна наполягала, щоб «нова посилена угода» була саме угодою про асоціацію, то ЄС правомірно очікує, що українська сторона повністю усвідомлює зміст поняття «відносини асоціації» та готова їй слідувати. Насамперед, угоди про асоціацію є найбільш просунутим видом міжнародних угод, які ЄС може укладати з третіми країнами, – країнами, з якими ЄС готовий розвивати міцні тривалі союзницькі відносини, що ґрунтуються на взаємній довірі та повазі до спільних цінностей.

Угода про асоціацію  між Україною та ЄС розпочинається преамбулою та двома статтями, що визначають цілі асоціації та принципи, на яких ґрунтується Угода.