Стратегічні альтернативи України на міжнавродному ринку авіа послуг

*складено автором на  основі джерела[3]

За 2010р. транспортним комплексом АР Крим було перевезено 11,0 млн.т вантажів та виконано 6862,4 млн.ткм транспортної роботи. Порівняно з 2009р. обсяг вантажоперевезень  збільшився на 9,7%, вантажооборот –  на 7,6%. За 2009р. транспортним комплексом АР Крим було перевезено

10,0 млн.т вантажів та виконано 62097,2 млн.ткм транспортної роботи. Порівняно з 2008р. обсяг вантажоперевезень зменшився на 25,2%, вантажооборот – на 19,0%. Авіаперевізники автономії надають послуги з перевезення вантажів лише у міжнародному сполученні. За підсумками 2009р. спостерігалось зменшення обсягів перевезень вантажів та транспортної роботи, у порівнянні з 2008р. ці показники скоротились відповідно на 16,3% та 31,9%. З аеропортів автономії відправлено 215,3 т вантажів, прибуло – 194,1 т, що відповідно на 61,2% та 57,9% менше, ніж за 2008р.

 

 

 

Табл.1.6

Підсумки роботи транспорту АР Крим за 2009-2010р.р.(пасажирооборот)

	2010р.						2009р.
	Перевезено (відправлено) пасажирів			Пасажирооборот			Перевезено (відправлено) пасажирів		Пасажирооборот
	тис.		у % до 2009р.	млн.пас.км		у % до 2009р.	тис.	у % до 2008р.	млн.пас.км	у % до 2008р.
Усіма видами транспорту	237596,8		101,3	6384,5		106,8	234501,9	89,4	6016,4	89,5
авіаційним	8,5	86,7		2,7	50,9		9,8	68,1	5,3	69,7

*складено автором на  основі джерела[3]

За 2010р. послугами пасажирського транспорту автономії скористалися 237,6 млн. пасажирів, що на 1,3% більше, ніж у 2009р. Обсяг виконаного пасажирообороту збільшився на 6,8% та склав 6384,5 млн.пас.км. На 11,7% збільшилась кількість відправлених з аеропортів республіки пасажирів, величина цього показника за 2010р. склала 418,6 тис. Кількість пасажирів, які прибули до аеропортів автономії, становила 424,8 тис. осіб, що на 12,9% більше, ніж за 2009р. За 2010р. виконано   6,5 тис. рейсів, що на 7,5% більше, ніж у попередньому році. За 2009р. послугами пасажирського транспортного комплексу автономії скористалось 234,5 млн. пасажирів, пасажирооборот виконано в обсязі 6016,4 млн.пас.км, що відповідно на 10,6% та 10,5% менше, ніж у 2008р. На 12,7% скоротилась кількість відправлених з аеропортів республіки пасажирів, величина цього показника за аналізуємий період склала 374,7 тис. Кількість пасажирів, які прибули до аеропортів автономії, становила 376,3 тис. осіб, що на 11,9% менше, ніж за 2008р.

Табл.1.7

Структура зовнішньої торгівлі послугами  Автономної Республіки Крим за 2010 рік

	Експорт			Імпорт			Сальдо
	тис.дол. США	у % до  2009р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до 2009р.	у % до загального обсягу
Всього	275402,7	133,6	100,0	36832,5	208,7	100,0	238570,2
Послуги транспорту та зв’язку	166158,3	130,0	60,3	12537,6	188,7	34,0	153620,7

 

*складено автором на  основі джерела[3]

Табл.1.8

Структура зовнішньої торгівлі послугами Автономної Республіки Крим за  2009 рік

	Експорт			Імпорт			Сальдо
	тис.дол. США	у % до   2008р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до  2008р.	у % до загального обсягу
Всього	206088,6	82,0	100,0	17650,2	70,6	100,0	188438,4
Послуги транспорту та зв’язку	127842,0	88,3	62,0	6644,7	132,6	37,6	121197,3

*складено автором на  основі джерела [3]

Чистий експорт — величина, на яку зарубіжні видатки на вітчизняні товари і послуги перевищують вітчизняні затрати на іноземні товари та послуги. 

Таблиця 1.9

Основні показники зовнішньої торгівлі України послугами авіаційного транспорту

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Експорт послуг,млн. дол. США	1231	1111	1181
Імпорт послуг, млн. дол. США	542	338	447
Зовнішньоекономічний оборот, млн. дол. США	1773	1449	1628
Зовнішньоекономічне сальдо, млн. дол. США	689	773	734
Індекси покриття експортом  імпорту,%	227	328	264
Індекси покриття імпорту  експортом,%	44	30	37

*складено автором на  основі джерела[2]

Послуги авіаційного транспорту України мають стійкий попит  на експортовані послуги авіаційного  транспорту (експорт має тенденцію  до підвищення, а імпорт до зниження). Що свідчить, сальдо на протязі аналізованого  періоду позитивне и має тенденцію  до зростання. Зовнішньоторговий оборот у 2010р.  1628 млн. дол. США, а сальдо 734 млн. дол. США. Індекси покриття експортом  імпорту та покриття імпорту експортом  в 2010 р. складають 264% і 37% відповідно. Це свідчить про повну незалежність постачальників послуг України від  іноземних, та високу конкурентоспроможність на внутрішньому ринку.

За критерієм опосередкованості  впливу на зростання чистого доходу,фактори  зовнішньої дії доцільно класифікувати  як фактори безпосереднього опосередкованого впливу. До останніх можна віднести вплив зростання реальної заробітної плати на пасажиропотік, як представлено в табл.1.

Табл.1.10

Тенденції зміни факторів прямого та оберненого впливу на зростання  чистого доходу авіакомпаній України

Темп зростання,%	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Виручка від реалізації		133,20	147,33	119,76	120,07	147,77	149,84	118,68
Всього чистого доходу		132,59	143,71	121,93	114,75	161,84	151,40	124,22
Фактори прямого  впливу
Пасажиропотоків	128,00	134,00	136,00	118,00	110,00	117,00	125,00	83,00
Реальної зарплати	118,20	115,20	123,80	120,30	118,30	112,50	106,30	90,80
Цін споживачів послуг авіаційного  транспорту	86,90	103,60	112,40	121,40	109,80	113,70	129,20	116,70
Фактори оберненого впливу
Процентної ставки за кредитами	0,78	0,81	0,89	0,92	0,94	0,94	1,24	1,03
Цін виробників продуктів нафтопереробки	100,00	119,70	162,70	124,90	107,10	113,70	154,20	87,80

*складено автором на  основі джерела[4                                                                                                                   ]

 

 

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА КОНКУРЕНСПРОМОЖНОСТІ ПОСЛУГ АВІАТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ

 

Україна входить до елітної  дев’ятки країн, що мають замкнутий  технологічний цикл створення і  виробництва авіатехніки.

Крім проектування і виробництва  пасажирських і транспортних літаків, в Україні є мережа авіаремонтних  підприємств, в тому числі і для  відновлення бойових літаків  і вертольотів. У березні 2007 р. Кабінет міністрів створив державний авіабудівний концерн «Авіація України» (ДАКАУ), віднесений до управління Міністерства промислової політики.

До складу концерну включені 10 держпідприємств: Авіаційний науково-технічний комплекс ім.. Антонова, Київський авіаційний завод «Авіант», Завод №410 цивільної авіації, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, ДП НІІ «Буран», ДП «Харківське агрегатне конструкторське бюро», Харківський машинобудівний завод «ФЕД», Запорізьке машинобудівне КБ «Прогрес» ім.. академіка Івченка», підприємство «Новатор», казенне підприємство «Радіовимірювач». Концерн є державним господарським об’єднанням, діє на принципах повної господарської самостійності самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності виконання зобов’язань.

Авіаційна промисловість  є одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасної української економіки, тому необхідна державна підтримка  галузі. У 2007 р. на розвиток авіаційної промисловості України було виділено 423 млн грн., в бюджеті на 2008 р. на ці цілі виділено вже 590 млн грн. (117 млн USD). Уряд передбачає направити ці кошти на створення і підготовку до серійного виробництва літака Ан-148 і авіадвигунів Д-436-148, АІ-450МС. Разом з цим 200 млн грн. (40 млн USD) виділяється державним підприємствам на закупівлю літаків вітчизняного виробництва. Варто зазначити, що державна підтримка галузі все ж недостатня, галузь потребує стратегічних недержавних інвестицій.

За експертними оцінками, розвиток нових проектів (наприклад, відомого військово-транспортного  літака Ан-70) і вихід української  техніки на міжнародні ринки стануть  комерційно вигідними лише після  початку серійного виробництва  відповідних літаків. А отже, на даному етапі одним із можливих шляхів вирішення цього завдання є державне фінансування програм і держзамовлення на нову техніку (наприклад, для озброєння української армії).

Специфіка асортименту продукції  українських авіазаводів, що історично  склалася, виявляється в тому, що профільною продукцією для українських  підприємств залишаються транспортні, а також пасажирські літаки для  регіональних і середніх магістральних  ліній. Це дозволяє українським виробникам розійтися по різних ринкових нішах з найбільшими світовими виробниками літаків. Однак саме ніша магістральних пасажирських лайнерів звичайно вважається найприбутковішою.

Незважаючи на відсутність активних дій компаній Boeing і Airbus на ринку регіональних пасажирських літаків, конкурентна боротьба залишається дуже напруженою. Основними конкурентами для українських заводів є російські, канадські і бразильські виробники. Ринок регіональних перевезень, що швидко розвивається, сприяє активним діям гравців, одним із яких може стати Україна. Однак для успішної конкуренції на цьому ринку варто переглянути стратегії свого розвитку: падіння попиту на регіональні комерційні лайнери місткістю до 70 пасажирів – колись основна ринкова ніша Embraer і Bombardier – змушує компанії випускати більші літаки і ув’язуватися в гостру конкурентну боротьбу в сегменті 100-місних літаків, в якому разом з Embraer і Bombardier беруть участь Boeing і Airbus, і на який планує вийти російська фірма «Сухой» зі своїм Sukhoi Superjet 100. Таким чином, даний сегмент стане полем боротьби усіх провідних авіабудівних корпорацій, а отже, для нього буде характерна особливо гостра конкуренція.

Однією з переваг України  при виведенні своїх літаків  на зовнішні ринки має стати розгалужена  мережа підприємств, що займаються сервісним обслуговуванням і післягарантійним ремонтом літаків. Розташування цих заводів має стимулювати продажі наших літаків на віддалених ринках Південної Америки, Африки, Австралії. Саме розміщення своїх сервісних підприємств у країнах експлуатації техніки, максимальна їх близькість до покупців мають усунути деяку слабкість конкурентних позицій України на ринку регіональних і середньомагістральних літаків.

Одним із найперспективніших на даний момент проектів для вітчизняного авіабудування є виробництво  регіональних реактивних літаків АН-148, розроблених АНТК «Антонов» спільно  з підприємствами Росії, України, інших  держав. Нове сімейство літаків призначено для пасажирських, вантажопасажирських і вантажних перевезень на повітряних регіональних трасах. Літак прийде на зміну машинам Ан-24, Ан-26, Як-40, Як-42 і Ту-134, строк експлуатації яких закінчується через 7-10 років. Потреба в Ан-148 в країнах СНД оцінюється в 400-500 одиниць.

Сімейство літаків АН-148 призначено для пасажирських, вантажопасажирських  і вантажних перевезень на регіональних і близькомагістральних авіалініях.

На даний момент національний інвестиційний клімат є недостатньо  сприятливим для залучення іноземних  інвестицій, що відображено у даних  Світового банку, згідно з якими Україна знаходиться на 142 місці із 183 країн світу за показниками інвестиційної привабливості. Для інтенсивного розвитку економіки необхідне використання інноваційно-інвестиційної моделі, адекватної вітчизняним реаліям.